Рішення

від 03.04.2012 по справі 461-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2012 Справа №5002-32/461-2012

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське кар' єроуправ ління» (97600, АР Крим, м. Білогірс ьк, вул.. Н. Бойка, 4 ідентифікаці йний код 03379655).

До відповідача - Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Консоль ЛТД» (97420, АР Крим, м . Сімферополь, вул.. Бородина, 16 ідентифікаційний код 20676633) в ос обі Філії «СПМК -4» Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Консоль ЛТД» ( Міжкварталь ний проїзд, 2, м. Євпаторія, АР Кр им, 97420, ідентифікаційний код 26585 570).

Про стягнення 10 484, 19 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, д овіреність № 06 від 03.01.2012р. у справ і.

Від відповідача - не з' яв ився.

Обставини справи: Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Білогірське кар' єроуп равління» звернулось до Гос подарського суду АР Крим з по зовом до Товариства з обмеже ною відповідальністю «Консо ль ЛТД» в особі Філії «СПМК -4» Товариства з обмеженою відп овідальністю «Консоль ЛТД» п ро стягнення заборгованості у розмірі 10 484, 19 грн., у тому числі 10 313, 20 грн. - суму основного бо ргу, 129, 69 грн. - 3% річних, 41, 30 грн. і нфляційних втрат.

Ухвалою господарського су ду від 13.02.2012 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 20.02.2012 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

Розгляд справи відкладавс я в порядку статті 77 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обо в' язків за договором постав ки № 48 від 10.09.2009р. в частині повно ї та своєчасної оплати отрим аного товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало пр иводом для звернення позивач а до суду із позовом про стяг нення вказаної заборгованос ті у примусовому порядку.

27.03.2012р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від пози вача надійшла заява, відпові дно до якої позивач просив су д змінити підставу позову, за значаючи в якості обґрунтува ння позову поставку товару в ідповідачеві поза договором .

Суд вважає за можливе задов ольнити заяву позивача та по дальший розгляд справи здійс нювати саме в контексті підс тав, визначених ним.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги визнав в повному обся зі.

Дослідивши представлені д окази, суд

ВСТАНОВИВ:

Так, як вбачається з матеріа лів справи, та зазначає позив ач в позовній заяві, позиваче м відповідачеві був поставл ений товар на суму 245 330,60 грн., що підтверджується накладними на зазначену суму ( а.с. 15-20).

Згідно статті 334 Цивільного кодексу України, момент пере дачі товару є моментом набут тя відповідачем права власно сті на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідач ем до нього переходять всі пр ава щодо придбаного товару т а обов'язки щодо сплати його ц іни.

Стаття 692 Цивільного кодекс у України передбачає сплату ціни товару після його прийн яття в повному обсязі.

Відповідно до статті 173 Госп одарського кодексу України, господарським визнається зо бов'язання, що виникає між суб 'єктом господарювання та інш им учасником (учасниками) від носин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим К одексом, в силу якого один суб 'єкт (зобов'язана сторона, у то му числі боржник) зобов'язани й вчинити певну дію господар ського чи управлінсько-госпо дарського характеру на корис ть іншого суб'єкта (виконати р оботу, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію т ощо), або утриматися від певни х дій, а інший суб'єкт (управле на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті перед бачено, що основними видами г осподарських зобов'язань є м айново-господарські зобов'яз ання та організаційно-господ арські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського У країни визначено, що господа рські зобов'язання можуть ви никати: безпосередньо із зак ону або іншого нормативно-пр авового акта, що регулює госп одарську діяльність; з акту у правління господарською дія льністю; з господарського до говору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ; а також внаслідок подій, з як ими закон пов'язує настання п равових наслідків у сфері го сподарювання.

Стаття 175 Господарського ко дексу України передбачає, що майново-господарськими визн аються цивільно-правові зобо в'язання, що виникають між уча сниками господарських відно син при здійсненні господарс ької діяльності, в силу яких з обов'язана сторона повинна в чинити певну господарську ді ю на користь другої сторони а бо утриматися від певної дії , а управлена сторона має прав о вимагати від зобов'язаної с торони виконання її обов'язк у. Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.

Статтею 219 Господарського к одексу України чітко визначе но, що за невиконання або нена лежне виконання господарськ их зобов'язань чи порушення п равил здійснення господарсь кої діяльності правопорушни к відповідає належним йому н а праві власності або закріп леним за ним на праві господа рського відання чи оперативн ого управління майном, якщо і нше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Чинним законодавством Укр аїни не передбачена обов' яз кова форма договору як єдино го письмового документу.

Судом розглядаються право відносини сторін з бездогові рної поставки, оскільки стор онами не надано суду укладен ого договору та в обґрунтува ння позову покладається саме поставка за накладними (безд оговірна поставка), що не запе речувалось і відповідачем в ході розгляду справи по суті .

Проте, відповідачем не опла чено повністю суму отриманог о товару, внаслідок чого за ни м утворилась заборгованість в розмірі 10 313, 20 грн.

Оскільки у суду відсутні до кази існування договору, вза ємовідносини сторін ідентиф ікується як позадоговірні.

Частиною 2 статті 207 Цивільно го кодексу України встановле но, що правочин вважається та ким, що вчинений у письмовій ф ормі, якщо він підписаний йог о стороною (сторонами).

В даному випадку вчинення п равочину щодо поставки товар у підтверджується підписано ю обома сторонами накладною на поставку товару.

Пунктом 1 статті 638 Цивільног о кодексу України встановлен о, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних ум ов договору.

Істотними умовами договор у є умови про предмет договор у, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а т акож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторі н має бути досягнуто згоди.

Аналогічну позицію містит ь пункт 3 статті 180 Господарськ ого кодексу України, який заз начає, що при укладенні госпо дарського договору сторони з обов'язані у будь-якому разі п огодити предмет, ціну та стро к дії договору.

Таким чином, в даному випадк у письмова форма правочину в иражається у підписаній накл адній.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. А налогічне положення стосовн о господарських зобов' язан ь міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зв ичайно ставляться. До викона ння господарських договорів застосовуються відповідні п оложення Цивільного кодексу України з урахуванням особл ивостей, передбачених цим Ко дексом.

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Отже, заборгованість в розм ірі 10 313, 20 грн. підтверджується матеріалами справи, визнаєт ься обґрунтованою та такою, щ о підлягає стягненню з відпо відача.

Крім того, позивач просить с уд стягнути з відповідача 41, 30 грн. інфляційних втрат, 129, 69 грн . 3 % річних.

З цього приводу суд вважає з а необхідне зазначити таке:

Частиною 2 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но якщо строк (термін) виконан ня боржником обов' язку не в становлений, кредитор має пр аво вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повин ен виконати такий обов' язок у семиденний строк від дня пр ед' явлення вимоги.

Так, частиною 2 статті 625 Циві льного кодексу України встан овлено, що боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011р. позивачем на адр есу відповідача направлена в имога, яка отримана відповід ачем 10.08.2011р., що підтверджується карткою поштового повідомле ння. ( а.с. 26)

Перевіривши розрахунок по зивача, суд встановив, що інфл яційні втрати в розмірі 129, 69 гр н. за період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р. під тверджуються матеріалами сп рави, а тому підлягаютьстягн енню з відповідача саме в цьо му розмірі.

Положення частини 2 статті 6 25 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов' язк у боржника по сплаті на корис ть кредитора 3% річних від прос троченої суми суд вважає так им, що кореспондується зі ста ттями 536 та 692 Цивільного кодекс у України, які встановлюють, що в разі прострочення оплат и товару, продавець має право вимагати оплати товару та сп лати процентів за користуван ня чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до статті 625 Ц ивільного кодексу України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р. в розмір і 41,30 грн. підтверджується мате ріалами справи та підлягає с тягненню з відповідача.

У відповідності до статті 4- 3 Господарського процесуальн ого кодексу України судочинс тво у господарських судах зд ійснюється на засадах змагал ьності.

Приписи статті 4-7 названого Кодексу твердять про те, що су дове рішення приймається суд дею за результатами обговоре ння усіх обставин справи, а як що спір вирішується колегіал ьно - більшістю голосів судді в. У такому ж порядку вирішуют ься питання, що виникають у пр оцесі розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 статті 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. А стаття 43 ГПК пере дбачає, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом.

Таким чином, підсумовуючи в икладене, суд вважає, що позов ні вимоги підлягають задовол енню.

Відповідно до приписів ста тті 78 Господарського процесу ального кодексу України у ра зі визнання відповідачем поз ову господарський суд прийма є рішення про задоволення по зову за умови, що дії відповід ача не суперечать законодавс тву або не порушують прав і ох оронюваних законом інтересі в інших осіб.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, 78, стат тями 82-85 Господарського проце суального кодексу України, с уд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Консоль ЛТД» (97420, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Бородина, 16 ідентифікаційний код 20676633) в ос обі Філії «СПМК -4» Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Консоль ЛТД» ( Міжкварталь ний проїзд, 2, м. Євпаторія, АР Кр им, 97420, ідентифікаційний код 26585 570) на користь Товариства з обм еженою відповідальністю «Бі логірське кар' єроуправлін ня» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, в ул.. Н. Бойка, 4 ідентифікаційни й код 03379655) 10 313, 20 грн. суми основн ого боргу, 41, 30 грн. інфляційних втрат, 129,69 грн. - суми 3 відсотк ів річних за користування чу жими грошовими коштами, 1 609, 50 гр н. судового збору.

3. Наказ видати в порядк у статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

У судовому засіданні 03.04.2012р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 04.04.2012р. Рішення може бути оскар жено в порядку та строки пере дбачені статтями 91-93 Господар ського процесуального кодек су України. Рішення набирає з аконної сили відповідно до с татті 85 Господарського проце суального кодексу України.

Суддя Господарськ ого суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.