Рішення

від 22.03.2012 по справі 54/169-4/641

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/169-4/641

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/169-4/641

22.03.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Енергія»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна»

Простягнення 91 800,89 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Кізлівська І.В.

Від відповідача              Братищенко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Енергія” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціальне конструкторське бюро Сухіна” про стягнення 91800,89 грн., з яких 74075,44 грн. заборгованості, 4129,45 грн. пені, 13596,00 грн. неустойки за Договором оренди № 3-О/2010 від 01.01.2010 р.,

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 54/169 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергія" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" на користь позивача 74075,44 грн. боргу, 13 596,00 грн. неустойки, 4129,45 грн. пені та судові витрати.

Не погоджуючи з винесеним рішення Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р., в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" відмовлено повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. у справі № 54/169 скасовано. справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя Господарського суду міста Києва Борисенко І.І. прийняла справу до свого провадження та присвоїла справі № 54/169-4/641, про що було винесено ухвалу суду від 29.12.2011р.

Під час нового розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням Позивача, крім того, Позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, в зв'язку із поданням до Верховного Суду України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі №54/169, керуючись ст. 79 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи, що Позивачем не надано доказів розгляду Верховним Судом України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі №54/169, суд не задовольнив клопотання Позивача про зупинення провадження у справі.

Під час нового розгляду справи, виконуючи вказівки, що містяться у Постанові касаційної інстанції від 20.12.2011р., які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, відповідно до 111-12 ГПК України, судом з'ясовано, чи були врегульовані сторонами розбіжності щодо умов договору добровільному порядку, або проект договору оренди по неврегульованим питанням передавався на розгляд до господарського суду.

Позивач надав заперечення на відзив ТОВ «СКБ Сухіна»від 22.03.2012р., в якому просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на виконання ухвали суду від 29.12.2011р., в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

За клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст. 69 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для справи, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у Постанові від 20.12.2011р., які згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Публічне акціонерне товариство «Енергія») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна») 91800,89 грн., з яких 74075,44 грн. заборгованості, 4129,45 грн. пені, 13596,00 грн. неустойки за договором оренди виробничого майданчика від 01 січня 2010 року № 3-О/2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач направив Відповідачу проект договору оренди від 01.01.2010р. № 3-О/2010. На виконання вимог ч.4 ст. 181 ГК України Відповідач, у зв'язку із наявністю заперечень щодо окремих умов договору, склав і направив позивачу протокол розбіжностей разом із підписаним договором, в якому зроблено відповідне застереження: «З урахуванням змін і доповнень орендаря».

За твердженням Позивача, оскільки Позивач своєчасно не отримав протокол розбіжностей, то вказаний договір оренди вважається укладеним без протоколу розбіжностей. Тому, на думку Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу суму орендної плати за період з 01.01.2010р. по 06.01.2011р., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати, а також неустойку.

Відповідач вважає, що вимоги Позивача є необґрунтованими, оскільки договір  оренди від 01.01.2010р. № 3-О/2010 є неукладеним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна»(Відповідач) 25.01.2010р. отримав від Публічного акціонерного товариства «Енергія»(Позивача) супровідний лист від 22.01.2010р. №40 з проектом договору оренди №3-0/2010 від 01.01.2010р. про оренду виробничого майданчика.             Тобто Позивач, в розумінні ст.641 ЦК України, зробив оферту.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною І ст. 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

В той же час, Відповідач, заперечуючи щодо окремих умов вказаного договору, склав протокол розбіжностей, про що свідчить відповідне застереження у договорі оренди, і супровідним листом від 28.01.2010р. №17 направив підписаний договір із відповідним застереженням разом із протоколом розбіжностей Позивачу. Відповідач запропонував наступну редакцію договору оренди, про що зазначено у протоколі розбіжностей:

-п.1.1. (предмет договору) викласти в іншій редакції,

-п.п. 2.4.6., 2.4.8. (права та обов'язки сторін по договору) виключити;

-п.3.3. (порядок сплати орендної плати) викласти в іншій редакції

-п.4.7. (відповідальність сторін) виключити;

-п.п. 7.1., 7.2. (строк дії договору оренди) викласти в іншій редакції;

-п.7.4. (порядок розірвання договору) виключити.

Відповідно до ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Таким чином, Відповідач відмовився від укладення договору оренди, проект якого був запропонований Позивачем. Отже, відповідно до ст.640 ЦК України, договір  оренди на запропонованих Позивачем умовах не  був укладений.

Водночас, Відповідач запропонував укласти договір оренди на інших умовах. Проте, Позивач їх не прийняв, про що свідчить поданий ним позов.

Позивач у своєму листі від 04.02.2010р. №83 повідомив Відповідача про те, що 02.02.2010р. отримав договір оренди №3-0/2010 від 01.01.2010р. з супровідним листом №17 від 28.01.2010р., в якому вказується про наявність протоколу розбіжностей. Однак в направлених документах відсутній належним чином оформлений протокол розбіжностей. Тому Позивач просив направити на його адресу протокол розбіжностей, оформлений належним чином.

Суду доведено, що супровідним листом №23 від 09.02.2010р. Відповідач повторно, у 20-ти денний строк (з 22.01.2010р.—дата відправлення проекту договору оренди Позивачем, до 11.02.2010р.—закінчення 20-ти денного строку для дачі відповіді), направив Позивачу протокол розбіжностей, оформлений належним чином, про що свідчить квитанція та опис поштового відправлення (належним чином засвідчені копії яких є в матеріалах справи).

Листом від 18.02.2010р. №135 вказаний протокол врегулювання розбіжностей Позивач відхилив з посиланням на порушення Відповідачем порядку укладання господарських договорів, а саме у відповідності до ст. 181 ГК України пропущено 20-ти денний строк направлення протоколу розбіжностей, і вважає, що договір укладено без урахування протоколу розбіжностей Відповідача.

Проте, порядок укладання договорів визначений ст.ст. 640-646 ЦК України, про що зазначено вище, та ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України. Згідно з ст. 181 ГК України, на яку посилається Позивач як на підставу своїх вимог, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.

При цьому, відповідно до частин 3, 4 ст.181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором,

Відповідно до ч.5 ст.181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Отже, частини 3, 4, 5 ст. 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише, якщо не це є згода обох сторін.

Частиною 8 ст.181 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, спірний договір оренди №3-0/2010 від 01.01.2010р. є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди по всіх істотних (спірних) умовах, про які зазначив Відповідач у протоколі розбіжностей і зробив відповідне застереження у підписаному договорі, а відповідно до ч.2. ст.180 ГК України істотними є умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, оскільки сторони не дійшли згоди щодо окремих умов договору оренди від 01.01.2010р. №3-0/2010 (що підтверджується застереженням, зробленим Відповідачем на договорі), і розбіжності, що залишилися неврегульованими, не були передані за взаємною згодою сторін до суду, то з огляду на приписи ч.8 ст.181 ГК України та ч.І ст.640 ЦК України, у суду є підстави вважати вказаний договір неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з Відповідача боргу за орендною платою та неустойки.

Судом при прийнятті рішення. також прийнято до уваги твердження Відповідача, що будучи впевненим в тому, що спірний договір оренди не укладений, не користувався майном, що є предметом оренди, не сплачував орендних платежів і не підписав акт прийому-передачі майна в оренду, який в силу вимог ст.795 ЦК України є обов'язковим первинним документом, що підтверджує факт передачі майна в оренду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог.  Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у письмових поясненнях відповідачів на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.03.2012р.