Рішення

від 22.03.2012 по справі 4/612

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/612

22.03.12

За позовом

Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду

До           

Дочірнього підприємства «Нафком Агро»

Про

стягнення 69 041 390,94 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури          Єфімов А.А.

від позивача                    Боровенська Т.В.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший  заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах  держави  в особі Аграрного  фонду  звернувся до  Господарського суду міста Києва  з вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства «Нафком-Агро»збитків в розмірі 69 041 390,94 грн.  Позовні  вимоги обґрунтовані неналежним  виконанням відповідачем  своїх зобов'язань щодо зберігання зерна відповідно до умов договору складського зберігання зерна № 194 від  25.03.2009 р.

Аграрний фонд України надав додаткові пояснення по справі від 06.03.2012р., в яких підтримує позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 06.02.2012р. надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           Відповідно до Закону України від 24.06.2004р. за №1877 –ІУ «Про державну підтримку сільського господарства України, Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України.

          Пунктом 9.2 зазначеного Закону України,  визначено основні функції Аграрного  фонду. Однією з них є продаж або придбання зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання, до державного інтервенційного фонду з метою забезпечення цінової стабільності.

          Суду доведено, що оскільки у власності Аграрного фонду зернових складів немає, для зберігання зерна Аграрний фонд співпрацює з зерновими складами та укладає договори складського зберігання зерна  (ст. 24 Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні») та відшкодовує витрати по зберіганню.

Між Аграрним фондом та Дочірнім підприємством «Нафком-Агро»було укладено договір складського зберігання зерна від 25.03.2009 № 194.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Зерновий склад, відповідно до ч. 1 ст. 961 ЦК України, на підтвердження прийняття товару видає один із складських документів, зокрема це складська квитанція.

Відповідно до вищевказаного договору  відповідач прийняв від позивача на зберігання 45 538,637 тонн пшениці 4 класу врожаю 2008 року, що підтверджується наступними складськими квитанціями:

АУ № 379365 від 29.07.2009 (фізична вага 45810,026 тонн пшениці 4 класу врожаю 2008 року);

АУ № 992328 від 10.03.2010 (фізична вага 725,611 тонн пшениці 4 класу врожаю 2008 року).

Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно частини другої статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вжити всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 944 Цивільного кодексу України визначено, що зберігачу заборонено без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Суду доведено, що комісією в складі керуючого відділенням Дочірнього підприємства «Нафком - Агро»у м. Прилуки - Отрошко П.І., завідувача зерновим господарством М. Дівіцьким відділком ДП «Нафком - Агро»- Буряк В.І., начальника ВТЛ ДП «Нафком -Агро»- Циба О.О., державного інспектора Чернігівської обласної Державної хлібної інспекції - Бутенко О.М., головного спеціаліста Чернігівського регіонального відділення Аграрного фонду - Дворецького С.М. було проведено перевірку умов зберігання, кількісно - якісних показників зерна пшениці 4 класу в зерносховищах ДП «Нафком - Агро»(Чернігівська обл..), яке передано від аграрного Фонду, згідно договору складського зберігання № 194 від 25.03.2009.

За результатами перевірки складено Акт від 27.10.2011, згідно якого встановлено нестачу зерна пшениці в кількості в кількості 31 893,0 тонн, в результаті чого державі в особі Аграрного фонду були завдані збитки.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позов прокуратури підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, –у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст.623 ЦК України,  для стягнення збитків.           

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і неодержаних доходах.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 1. ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Суду доведено, що в ході  перевірки  наявності зерна закупленого до державного інтервенційного фонду та відповідності його кількісним показникам, що зберігається на складі відповідача,  було встановлено нестачу зерна пшениці в кількості 31893,0 тонн, в результаті чого державі в особі Аграрного фонду були завдані збитки, (акт перевірки  від 27.10.2011р.).

Відповідно до частини першої статті 950 Цивільного Кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Позивач правомірно керувався пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.96 № 116, яким встановлено механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей,

Розрахунок загальної вартості зерна:

31893,0  т. (пшениця 4 класу) х 1 612,00 грн/т. (мінімальна інтервенційна ціна) = 51 411 516,00 грн.

Сума збитків Аграрного Фонду за оплату послуг по зберіганню 31 893, 00 тонн пшениці 4 класу на ДП «Нафком –Агро», відповідно до Актів виконаних робіт складає:

-          за період сплати за зберігання з 26.03.2009р по 31.03.2009 –34 999,99грн. ;

-                                                              з 01.04.2009 по 30.04.2009   - 313 444,39грн.;

-                                                              з 01.05.2009 по 31.05.2009   - 361 699,01грн.;

-                                                              з 01.06.2009 по 30.06.2009    11 241325,70грн.;

-                                                              з 01.07.2009 по 31.07.2009   - 3 334 282,75грн.;

-                                                              з 01.08.2009 по 31.08.2009   - 773 080,14грн.;

-                                                              з 01.09.2009 по 30.09.2009   - 797 962,86грн.;

-                                                             з 01.10.2009 по 31.10.2009   - 773 080,10грн., а всього 17 629 874,94 грн.  вартість послуг за зберігання згідно договору складського зберігання зерна від 25.03.2009р №194 сплачених послуг Аграрним фондам.

Згідно договору складського зберігання зерна від 25.03.2009 р. №194, позивачем  перераховано протягом 2011 року на поточний рахунок відповідача кошти за оплату наданих послуг по зберіганню пшениці 4 класу в сумі 17 629 874,94 грн., що підтверджується  платіжним дорученням.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача  збитків заподіяних неналежним виконанням умов договору складського зберігання зерна від 25.03.2009 №194 в сумі 69 041 390,94 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

            Оскільки, Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України, і повністю утримується за рахунок державного бюджету і є неприбутковою установою, Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва правомірно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про відшкодування шкоди заподіяної в результаті порушення земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Тобто, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Нафком-Агро»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15, код ЄДРПОУ 32249454) на користь Аграрного фонду України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 33642855) збитки в сумі  69 041 390 (шістдеач дев'ять мільйонів сорок одну тисячу триста дев'яносто) грн. 94 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Нафком-Агро»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15, код ЄДРПОУ 32249454)  в доход Державного бюджету України  56 460  (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.03.2012р