Рішення

від 03.04.2012 по справі 5021/234/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.12

          Справа № 5021/234/12.

За позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «ПРАЙМ», смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область

                        2. Приватного акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», м. Бахчисарай

від імені позивачів виступає уповноважена особа: Приватне підприємство «Зевс», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісан-22», м. Суми

про стягнення 25 262 грн. 60 коп.

СУДДЯ  СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивачів:  ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.12.2011 року

Від  відповідача: не прибув

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на користь ПП «Зевс» 25 262 грн. 60 коп. заборгованості за договором поставки напоїв № ХА-75/09 від 04.03.2010 року, укладеного між ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «ПРАЙМ» та ПрАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», які діють через уповноважену особу за договорами доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009р. та № 30/11-09-БВЗ від 30.11.2009р. ПП «Зевс» та ТОВ «Полісан-22», а саме: 17 872 грн. 64 коп. – основного боргу, 1 578 грн. 94 коп. – пені, 3 718 грн. 16 коп. – проценти за користування чужими грошовими коштами, 1 787 грн. 26 коп. – штрафу, 305 грн. 60 коп. – 3% річних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.  

      Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 16.02.2012 року, яка була направлена на адресу ТОВ «Полісан-22», а саме:  вул. Курська, 147, м. Суми, 40020  повернулася до суду з відміткою органу зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.           

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі  докази, суд  встановив:

          У відповідності до договору поставки напоїв № ХА-75/09 від 04.03.2010 року Приватне підприємство «ЗЕВС», діючи на підставі договорів доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009 року, № 30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року від імені довірителів – позивача 1 та позивача 2, зобов'язалося поставляти ТОВ «Полісан-22» алкогольні напої партіями відповідно до замовлень, а відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар у порядку та на умовах, передбачених договором.

          Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються по домовленості сторін і вказуються в видаткових накладних, які є невід'ємною  частиною договору.             

          На виконання умов договору, позивачі протягом квітня – травня 2011 року поставляли відповідачу алкогольні напої на загальну суму 20 672 грн. 64 коп., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 4.3. договору, відповідач зобов'язаний оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту прийняття товару.

Умовами договорів доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009 року та № 30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року відповідач зобов'язаний перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок ПП «Зевс».

Відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, товар оплатив частково в сумі 2800 грн. 00 коп., залишок заборгованості становить 17 872 грн. 64 коп.   

           Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно  ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар в розмірі 17 872 грн. 64 коп. не провів.  Факт заборгованості відповідача в сумі 17 872 грн. 64 коп. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.  

Умовами договору, а саме п.п. 7.3. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який стягується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.  

За прострочення платежу відповідачу нараховано пеню в сумі 1 578 грн. 94 коп.

Оскільки пеня у вказаній сумі нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.7.5. договору, у разі затримки оплати понад 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний додатково до суми боргу сплатити постачальнику штраф в розмірі 10 % суми боргу. Так як відповідач прострочив виконання зобов'язання більш ніж 30 календарних днів, тому має сплатити штраф в розмірі 1787 грн. 26 коп.

Крім того, пунктом 4.6. договору сторони узгодили, що у разі затримки оплати за прийнятий товар відповідач зобов'язаний сплатити поставщику проценти в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день користування грошовими коштами постачальника. Відповідачу нараховано 3 718 грн. 16 коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами та 305 грн. 60 коп. – 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 25 262 грн. 60 коп., а саме: 17 872 грн. 64 коп. – основного боргу, 1 578 грн. 94 коп. – пені, 3 718 грн. 16 коп. – проценти за користування чужими грошовими коштами, 1 787 грн. 26 коп. – штрафу, 305 грн. 60 коп. – 3% річних.

Факт заборгованості відповідача в сумі 25 262 грн. 60 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача  відшкодовуються 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісан-22» (40020, м.Суми, вул. Курська, 147; код 36898312) на користь Приватного підприємства «Зевс» (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна,1-А; код 31578034) 17 872 грн. 64 коп. – основного боргу, 1 578 грн. 94 коп. – пені, 3 718 грн. 16 коп. – проценти за користування чужими грошовими коштами, 1 787 грн. 26 коп. – штрафу, 305 грн. 60 коп. – 3% річних, 1 609 грн. 50 коп. – витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.   

Повний текст рішення підписано 04.04.2012 року.