Постанова

від 22.03.2012 по справі 5015/4445/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/4445/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.03.12                                                                                 Справа  № 5015/4445/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя       

Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю: арбітражного керуючого Надтонка А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова  на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року у справі №5015/4445/11 про банкрутство приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»                                                                       

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Артимович В.М.) ухвалою від 25 жовтня 2011 року затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута приватного підприємства „Інформаційно-консультаційний центр „Облік”, ліквідував приватне підприємство „Інформаційно-консультаційний центр „Облік”; провадження у справі припинив, а також постановив вважати погашеними вимоги кредиторів - приватного підприємства „Квадрат Л” в сумі 219800,00 грн., ДПІ у Сихівському районі м. Львова в сумі 2030,94 грн., які  не задоволені за недостатністю майна.

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова оскаржила ухвалу господарського суду Львівської  області від 25 жовтня 2011 року до Львівського апеляційного господарського суду,  просить скасувати, а справу  направити на новий розгляд. Вважає що оскаржена ухвала є незаконною. В той же час незаконність ухвали скаржник обґрунтовує незаконністю постанови суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Стверджує, що незаконність уведення ліквідаційної процедури призвела до наслідків проведення такої. Ліквідатор не дотримав встановленої законом процедури  письмового повідомлення  всіх відомих кредиторів.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги скаржник, сторони, арбітражний керуючий Надлонок А.І. повідомлені належним чином, про що є докази у справі.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники провадження у справі про банкрутство повідомлені належним чином, про що є докази у справі.

Арбітражний керуючий Надлонок А.І. надав відзив, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року вважає законною і обґрунтованою.

Скаржник повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив.  

За наведеного суд ухвалив розглядати апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Статтею 106 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого суду.   

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, матеріали справи, перевірив законність і обгрунтованість ухвали господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року у справі про банкрутство приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»скасувати, враховуючи наступне.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до вимог статті 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст. 41 Закону  відносини, пов'язані з банкрутством відсутнього боржника, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності».  

Згідно з статтею 52  Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону.  

Відповідно до вимог ст. 32  Закону  за результатами роботи ліквідатора, останній подає господарському суду звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс та документи, що його підтверджують. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки   кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно з матеріалами справи провадження у справі №5015/4445/11 про банкрутство відсутнього боржника приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»порушене ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Артимович В.М.) від 05 серпня 2011 року за завою приватного підприємства «Квадрат Л». Провадження у справі здійснюється за правилами ст. 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Львівської області від 29 серпня 2011 року приватне підприємство „Інформаційно-консультаційний центр „Облік” визнано банкрутом, уведено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича.

Суд визнав боржника банкрутом і увів ліквідаційну процедуру з тих підстав, що відомості про відсутність приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” за місцезнаходженням включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців 01 серпня 2011 року, заборгованість боржника перед кредитором складає 219800,00 грн., яка пов'язана з опротестуванням векселя серії Аа №1829452.

21 жовтня 2011 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Надлонок А.І. подав суду першої інстанції звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 21 жовтня 2011 року і документи, що його підтверджують та клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (а.с.83-91).

З ліквідаційного балансу та доданих до нього документів вбачається відсутність будь-яких активів у боржника. Листом ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 19.10.2011 р. повідомлено, що станом на 19.10.2011 р. за боржником обліковується заборгованість 2030,94 грн. Доказів погашення заборгованості на дату розгляду справи суду не надано.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 25 жовтня 2011 року:

- звіт ліквідатора Надлонка А.І. та ліквідаційний баланс банкрута приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” завтердив;

- приватне підприємство “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” (ідентифікаційний код 31215953) ліквідував;

- провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” припинив;

-  ухвалив вважати погашеними вимоги кредиторів: приватного підприємства «Квадрат Л» в сумі 219800,00 грн. та ДПІ у Сихівському районі м. Львова в сумі 2030,94 грн.

Суд першої інстанції на підставі поданого звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу і доданих документів дійшов висновку, що ліквідатор виконав свої повноваження відповідно до вимог закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а тому звіт ліквідатора і ліквідаційний  баланс підлягає затвердженню, а банкрут –ліквідації. При цьому суд першої інстанції керувався статтями 31, 32, 40, 52 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

Ухвала господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року не грунутється на фактичних обставинах справи та приписах закону.

Ухвала, якою суд затверджує звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняє провадження у справі про банкрутство є судовим рішенням, яким завершується судова  ліквідаційна процедура. Тому за своїм змістом така ухвала повинна повно відображати обставини, що мають значення для справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися належними і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Така позиція випливає із постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 та викладена у постановах Вищого господарського суду України, зокрема від 05 жовтня 2011 року у справі №31/32, від 25 жовтня 2011 року у справі №5015/1677/11, від 20 грудня 2011 року у справі №5015/750/11.

Згідно з ч. 6 ст. 3-1 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури.   

Як зазначив ліквідатор банкрута у поданому суду першої інстанції звіті, ним не виявлено активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута. Тому господарському суду подано ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна, як це передбачено п. 5 ст. 32 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.    

Статтею 52 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, зокрема, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.  

Такими відомими кредиторами є органи пенсійного фонду України, державного соціального страхування.  

Однак, до звіту ліквідатора не додано доказів повідомлення ним усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, за винятком ДПІ у Сихівському районі, яку ліквідатор повідомив у контексті звернення про надання інформації щодо банкрута.

В матеріалах справи відсутній оригінал простого векселя серії АА 1829452 на суму 214800,00 грн., виданого приватним підприємством “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” і пред'явленого приватним підприємством „Квадрат Л”. Саме цим документом  ініціюючий кредитор доводив безспірність його грошових вимог до боржника.  

За вимогами статті 213 Господарського кодексу України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи неплатоспроможного боржника, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. До складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

В силу положень статті 25 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при здійсненні своїх повноважень ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до вимог частини першої статті 26 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Проте в матеріалах справи відсутній статут приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” та будь-які інші належні відомості про засновника (власника) підприємства. Копію такого статуту ліквідатор вправі був отримати в державного реєстратора. Відповідно установчі документи приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” не досліджувались судом першої інстанції з метою з'ясування питання щодо включення до ліквідаційної маси майнових активів осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до установчих документів боржника.

Відсутність установчих документів банкрута та відомостей про його власника не дають можливості встановити осіб, які відповідають за зобов'язаннями приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” відповідно до закону або установчих документів боржника чи констатувати відсутність таких.

Відтак ліквідатор банкрута не в повній мірі виконав обов'язки під час здійснення провадження справи про банкрутство за статтею 52 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.   

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції, в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийнято ухвалу  без достатнього дослідження обставин справи та встановлення фактів, покладених в основу оскарженої  ухвали.   

В силу ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема,  скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року Львівський апеляційний господарський суд приймає нове рішення, яким відмовляє у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Надлонка А.І. затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” й ліквідувати банкрута.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу  України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова задовольнити. Ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2011 року у справі №5015/4445/11 скасувати.

В задоволенні клопотання арбітражного керуючого Надлонка А.І. від 21 жовтня 2011 року затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс приватного підприємства “Інформаційно-консультаційний центр “Облік” й ліквідувати банкрута відмовити.

Справу №5015/4445/11 повернути господарському суду Львівської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                               Гриців В.М.

суддя                                                                               Давид Л.Л.

                    суддя                                                                               Кордюк Г.Т.