Постанова

від 03.04.2012 по справі 5002-29/663-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 5002-29/663-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючог о,

Волковицької С.В., Рогач Л.І.

за участю представників ст орін:

позивача не з'явився (про час та місц е судового засідання повідом лений належно)

відповідача ОСОБА_1, дов. від 14.03.2012р.

третьої особи не з'явився (про час та місц е судового засідання повідом лений належно)

прокурора Ступак Д.В., посв. № 307

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Служби автомобільних дорі г в Автономній Республіці Кр им

на постанову Севастопольського апеля ційного господарського суду від 10.01.2012 року

у справі № 5002-29/663-2011

господарського суду Автономної Республіки Кр им

за позовом Кримського транспортног о прокурора в інтересах держ ави в особі Державної служби автомобільних доріг України в особі Служби автомобільни х доріг в Автономній Республ іці Крим

до Закритого акціонерного т овариства "Санаторій Карасан "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча Республіканський коміте т Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього при родного середовища

про спонукання до виконання п евних дій

ВСТАНОВИВ:

Кримський транспортн ий прокурор звернувся до гос подарського суду в інтересах держави в особі Державної сл ужби автомобільних доріг Укр аїни в особі Служби автомобі льних доріг в Автономній Рес публіці Крим з позовними вим огами усунути перешкоди у зд ійсненні Службою автомобіль них доріг в Автономній Респу бліці Крим права користуванн я майном - ділянками автомоб ільної дороги О010116 Харків-Сімф ерополь-Ялта-Утес км 2+850, км 2+950, зо бов'язавши Закрите акціонерн е товариство “Санаторій Кара сан”: звільнити ділянку авто мобільної дороги 0010116 Харків-Сі мферополь-Ялта-Утес км 1+900 від н алежного йому майна - металев их воріт двостулкових (висот а 2 м, ширина 4 м); хвіртки одност улкової металевої (шириною 1 м ) (влаштованої праворуч від ос і автомобільної дорогі); буді влі контрольно-пропускного п ункту (розмір 1,5 м х 1,5 м) на бетон ному фундаменті (влаштованої праворуч від осі автомобіль ної дорогі); металевого забор у (ширина 5 м, висота 2 м) (влаштов аного зліва від осі автомобі льної дорогі); звільнити діля нку автомобільної дороги 0010116 Х арків-Сімферополь-Ялта-Утес км 2+700 від належного йому майна - металевих воріт двостулков их (висота 2 м, ширина 4 м), які зач иняються на замок, звільнити ділянку автомобільної дорог и 0010116 Харків-Сімферополь-Ялта- Утес км 2+850 від належного йому м айна - металевих воріт двосту лкових (висота 2 м, ширина 4 м), як і зачиняються на замок, звіль нити ділянку автомобільної д ороги 0010116 Харків-Сімферополь-Я лта-Утес км 2+950 від належного йо му майна - металевих воріт дво стулкових (висота 2 м, ширина 4 м ), які зачиняються на замок, хв іртки одностулкової металев ої (шириною 1 м) (влаштованої зл іва від осі автомобільної до рогі); будівлі контрольно-про пускного пункту (розмір 3 м х З м) на бетоном фундаменті (влаш тованої зліва від осі автомо більної дорогі), підсобного п риміщення розміром 3 м х 2 м на б етоном фундаменті (влаштован ого зліва від осі автомобіль ної дорогі); металевого забор у (ширина 4 м, висота 2 м), який вмо нтований у цементний парапет (висота 0,4 м, глибина 0,4м) (влашто ваний зліва від осі автомобі льної дорогі), - шляхом проведе ння їх демонтажу; привести ді лянки автомобільної дороги 0 010116 Харків-Сімферополь-Ялта-Ут ес км 1+900, км 2+700, км 2+850, км 2+950 у первіс ний стан; а також заборонити З акритому акціонерному товар иству “Санаторій Карасан” зд ійснювати будь-яки протиправ ні дії відносно державного м айна - автомобільної дороги з агального користування місц евого значення 0010116 Харків-Сімф ерополь-Ялта-Утес, які перешк оджають або обмежують вільни й рух транспортних засобів а втомобільної дорогої загаль ного користування місцевого значення О010116 Харків-Сімфероп оль-Ялта-Утес.

Позивач мотивував позов ти м, що дана автомобільна дорог а загального користування зн аходиться на балансі Служби автомобільних доріг в Автоно мній Республіці Крим, відпов ідачем розміщено спірні спор уди у межах смуги відведення без згоди органу, уповноваже ного на здійснення функцій з управління автомобільними д орогами загального користув ання на території Автономної Республіки Крим всупереч ст аттям 9 та 37 Закону України "Про автомобільні дороги", пункту 20 Єдиних правил ремонту і утр имання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїзді в, правил користування ними т а охорони, затверджених пост ановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 30.03.1994 року № 198; протипр авними діями відповідача (не законним розміщенням споруд та самовільним перекриттям автомобільної дороги) поруше но право органу, в оперативно му управлінні якого перебува є автомобільна дорога, на кор истування та розпоряджання н алежним їй майном на власний розсуд, створено перешкоду д орожньому руху, порушено пра ва користувачів автомобільн их доріг.

Відповідач відхилив позов , вказавши на законність здій снення ним прав власника зем ельної ділянки, в тому числі п рава споруджувати будівлі та інші споруди; також вказав на недоведеність знаходження н а своїй земельній ділянці де ржавного майна у вигляді дор оги загального користування та на встановлення спірних о б'єктів на виконання охоронн ого зобов'язання щодо переда ного під його охорону об'єкта природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садового-па ркового мистецтва загальнод ержавного значення "Карасанс ький".

Рішенням Господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 03.11.2011 року (суддя Башилаш вілі О.І.) у задоволенні позовн их вимог відмовлено; з позива ча стягнуто на користь відпо відача 3516 грн. витрат на провед ення експертизи та у дохід де ржавного бюджету 321 грн. судов их витрат.

Місцевий господарський су д, керуючись положеннями ста тей 319, 321 Цивільного кодексу Ук раїни, статтями 3, 6, 12, 38 Закону Ук раїни "Про природно-заповідн ий фонд України" зазначив, що в ідповідач має право на власн ий розсуд використовувати на лежну йому на праві власност і земельну ділянку за визнач еним цільовим призначенням д ля розміщення санаторію, в то му числі обмежувати пересува ння на ній; відповідач є закон ним власником цілісного майн ового комплексу, що включає в себе майно, яке знаходиться н а зазначеній земельній ділян ці, в тому числі технологічні дороги, необхідні для експлу атації об'єкта права власнос ті, натомість доказів знаход ження на території санаторію дороги загального користува ння, що є державною власністю , матеріали справи не містять ; не встановлено порушення пр ава оперативного управління позивача у здійсненні ним пр ава користування та розпоряд ження зазначеними ділянками автодороги; дії відповідача є виконанням екологічних ви мог Охоронного зобов'язання щодо прийнятого під охорону об'єкта природно-заповідного фонду, статус якого виключає можливість існування на від повідній території доріг заг ального користування. При ць ому суд вказав, що не приймає д о уваги висновок експерта, в з в'язку з тим, що його висновки могли не відповідати фактичн им обставинам справи.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 10.01.2012 року (судді: З аплава Л.М. - головуючий, Лати нін О.А., Ткаченко М.І.) рішення м ісцевого господарського суд у залишено без змін; апеляцій ний господарський суд також дійшов висновків про недовед еність матеріалами справи не правомірності дій відповіда ча щодо використання належно ї йому на праві власності зем ельної ділянки за визначеним цільовим призначенням для р озміщення власного майновог о комплексу санаторію, в тому числі обмежувати пересуванн я на ній, а також недоведеніст ь порушення прав позивача, на захист яких подано позов.

Не погоджуючись з висновка ми господарських судів попер едніх інстанцій, Служба авто мобільних доріг в Автономній Республіці Крим подала до Ви щого господарського суду Укр аїни касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення т а постанову у даній справі, сп раву передати на новий розгл яд до місцевого господарсько го суду.

Касаційну скаргу вмотивов ано доводами про порушення с удами норм матеріального та процесуального права, що при звело до неправильного встан овлення обставин справи, а са ме: неправомірно застосовано положення Постанови Ради Мі ністрів Української РСР від 29.01.1960 року, що втратила чинність , а відтак висновки судів про і снування та статус об'єкту па рку-пам'ятки садового-парков ого мистецтва необґрунтован і; не підлягали застосуванню до спірних правовідносин пр иписи статей 38, 44, 45 Закону Украї ни "Про природно-заповідний ф онд"; не застосовано частину 4 статті 4 Закону України "Про пр иродно-заповідний фонд" та вз ято до уваги Охоронне зобов'я зання, що є неналежним доказо м; не застосовано Закон Украї ни "Про курорти" для визначен ня правового режиму земель в ідповідача; судами надано не правильне тлумачення стаття м 1, 9 Закону України "Про автомо більні дороги" та неправильн о ототожнено земельні ділянк и, що надаються для розміщенн я автомобільної дороги та зе мельні ділянки, надані в кори стування для обслуговування автомобільних доріг; всупер еч статті 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и судами не надано належної о цінки наданим позивачем, суд апеляційної інстанції не на дав належної та всебічної оц інки висновку експертизи та не мотивував його часткове в ідхилення.

Позивачі не скористалися п равом на участь представникі в у судовому засіданні; проку рор підтримав доводи касацій ної скарги з наведених у ній п ідстав.

Відповідач відхилив довод и касаційної скарги, як необґ рунтовані. Також відповідач подав у судовому засіданні д окази зміни свого найменуван ня зі Закритого акціонерного товариства "Санаторій Карас ан" (код 02650682) на Приватне акціон ерне товариство "Санаторій К арасан" (код 02650682).

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення проку рора, представника відповіда ча, присутніх у судовому засі данні, перевіривши наявні ма теріали справи на предмет пр авильності юридичної оцінки обставин справи та повноти ї х встановлення в рішенні та п останові, колегія суддів вва жає, що касаційна скарга не пі длягає задоволенню з таких п ідстав.

Відповідно до статті 1117 Госп одарського процесуального к одексу України, переглядаючи у касаційному порядку судов і рішення, касаційна інстанц ія на підстав встановлених ф актичних обставин справи пер евіряє застосування судом пе ршої чи апеляційної інстанці ї норм матеріального і проце суального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вваж ати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенн і або постанові господарсько го суду або відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Зі змісту позовних вимог, пр едмету та підстав поданого п озову вбачається, що позивач звернувся з вимогою про усун ення перешкод у користуванні та розпорядженні ділянкою а втодороги та про припинення дій, що порушують право корис тування та розпорядження діл янкою автодороги та вчинені відповідачем в межах смуги в ідведення.

За приписами статті 386 Цивіл ьного кодексу України власни к, який має підстави передбач ати можливість порушення сво го права власності іншою осо бою, може звернутися з вимого ю про заборону вчинення нею д ій, що порушують його право, аб о з вимогою про вчинення певн их дій для запобігання таком у порушенню; спосіб захисту, щ о спеціально обумовлений дан ою нормою, застосовується як превентивний захід у випадк у, коли право ще не порушено. П ри цьому, виходячи з процесуа льних повноважень суду під ч ас розгляду справи та процес уальних вимог до резолютивно ї частини судового рішення, п озивач має зазначити у позов і, які саме дії відповідача сл ід заборонити, чи які саме дії слід вчинити для запобіганн я порушенню.

Також за статтею 391 Цивільно го кодексу України власник м айна має право вимагати усун ення перешкод у здійсненні н им права користування та роз поряджання своїм майном. Пол оження законодавства про зах ист права власності поширюют ься також на захист речових п рав особи на чуже майно, в тому числі на захист права операт ивного управління майном. Не гаторний позов є способом за хисту від протиправних дій, щ о не пов'язані з позбавленням володіння об'єктом майнових прав.

Для правильного вирішення спору судам належало встано вити, чи доведено позивачем н алежними та допустимими дока зами наведені вище істотні о бставини справи, що входять у предмет доказування за зазн аченими позивачем у позові м атеріально-правовими вимога ми.

Як встановлено господарсь кими судами попередніх інста нцій та вбачається з матеріа лів справи, відповідно до пун кту 3 постанови Кабінету Міні стрів України від 24.06.2006 року № 865 "Про затвердження переліку а втомобільних доріг загально го користування державного з начення" Радою Міністрів Авт ономної Республіки Крим за п оданням Служби автомобільни х доріг затверджений перелік обласних автомобільних дорі г загального користування мі сцевого значення АР Крим, що п огоджений з Державною автомо більною службою автомобільн их доріг; за зазначеним перел іком автомобільна дорога 0010116 є автомобільною дорогою загал ьного користування місцевог о значення, що знаходиться на балансі Служби автомобільни х доріг в Автономній Республ іці Крим.

За даними технічного паспо рту автомобільної дороги міс цевого значення Севастополь -Феодосія-Утес станом на 01.01.1994 р оку протяжність даної дороги становить 3,0 км (т.1, а.с.41-45); за пере ліком обласних доріг загальн ого користування місцевого з начення АР Крим автомобільна дорога місцевого значення С евастополь-Феодосія-Утес має протяжність 3 км (т.1, а.с.54).

За планом землекористуван ня Алуштинського дорожньо-ре монтного управління м. Алушт а, що є додатком до виданого Уп равлінню Державного акта на право користування землею ві д 1993 року (т.1, а.с.22-23) автомобільна дорога місцевого значення С евастополь-Феодосія-Утес зак інчується перед санаторієм " Казка" (на даний момент АТ "Сан аторій Карасан"; вказана в акт і земля надана для автомобіл ьних доріг місцевого значенн я.

За колективним зверненням мешканців санаторію “Караса н” селища Утес міста Алушта в ід 14.05.2010 року комісією у складі трьох осіб - співробітників Служби автомобільних доріг в АР Крим 20.05.2010 року було провед ено обстеження ділянки полос и відводу автомобільної доро ги загального користування м ісцевого значення 0010116 Харків-С імферополь-Ялта-Утес км 0+000 км 3 +000, за наслідками якого складе но акт обстеження полоси від воду автомобільної дороги за гального користування місце вого значення 0010116 Харків-Сімфе рополь-Ялта-Утес км 0+000км 3+000 від 20.05.2010 року; актом встановлено, щ о Закритим акціонерним товар иством “Санаторій Карасан” у смузі відведення автомобіль ної дороги загального корист ування місцевого значення 00101 16 Харків-Сімферополь-Ялта-Уте с км 0+000 км 3+000 самовільно, в поруш ення положень статей 9, 37 Закон у України “Про автомобільні дороги”, пункту 20 “Єдиних прав ил ремонту та утримання авто мобільних доріг, вулиць, залі зничних переїздів, правил ко ристування ними та охорони”, затверджених постановою Каб інету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, без згоди Державн ої служби автомобільних дорі г України, влаштовані наступ ні споруди: на км 1+900: проїзна ча стина автомобільної дороги п ерегороджена металевими вор отами двостулковими (висотою 2 м, шириною 4 м), які зачиняютьс я на замок; праворуч від осі автомобільної дороги у смузі відведення влаштован і: хвіртка одностулкова мет алева (шириною 1 м); будівля кон трольно-пропускного пункту ( розмір 1,5 м х 1,5 м) на бетонному фу ндаменті; зліва від осі автом обільної дороги у смузі відв едення влаштований метале вий паркан (ширина 5 м, висота 2 м ); на км 2+700 проїзна частина авто мобільної дороги перегородж ена металевими воротами двос тулковими (висота 2 м, ширина 4 м ), які зачиняються на замок, на км 2+850 проїзна частина автомоб ільної дороги перегороджена металевими воротами двостул ковими (висота 2 м, ширина 4 м), як і зачиняються на замок, на км 2 +950: проїзна частина автомобіл ьної дорогі перегороджена ме талевими воротами двостулко вими (висота 2 м, ширина 4 м), які з ачиняються на замок, зліва ві д осі автомобільної дороги у смузі відведення влаштован і: хвіртка одностулкова мета лева (шириною 1 м); будівля конт рольно-пропускного пункту (р озмір 3 м х 3 м) на бетонному фунд аменті, підсобне приміщення розміром 3 м х 2 м на бетонному ф ундаменті; зліва від осі авто мобільної дороги у смузі від ведення влаштований металев ий паркан (ширина 4 м, висота 2 м) , який вмонтований у цементни й парапет (висота 0,4 м, глибина 0 ,4м), про що було складено відпо відний акт.

Листом від 26.05.2010 року вих. № 06-02/947 Служба автомобільних доріг в АР Крим повідомила Кримськ ого транспортного прокурора про результати проведеної п еревірки щодо виявлених пору шень відповідача та просила винести припис посадовим осо бам ЗАТ “Санаторій Карасан” про усунення допущених поруш ень чинного законодавства Ук раїни. 11.06.2010 року Кримська тран спортна прокуратура АР Крим винесла припис відносно гол ови правління закритого акці онерного товариства “Санато рій Карасан" про усунення пор ушень вимог Закону України “ Про автомобільні дороги”, од нак даний припис прокуратури відповідачем не виконаний.

Оскільки відповідачем не у сунені перешкоди у користува нні Службою автомобільних до ріг в АР Крим ділянками автом обільної дороги 0010116 Харків-Сім ферополь-Ялта-Утес км 1+900, км 2+700, к м 2+850,км 2+950, позивач звернувся д о суду з відповідним позовом .

Також судами встановлено, щ о відповідно до Свідоцтва на право власності від 01.10.2002 року , відповідачу належить на пра ві власності цілісний майнов ий комплекс санаторію "Карас ан"; згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 15.09.2008 року під № 133, мате ріалами інвентарної справи д о складу належного Закритому акціонерному товариству "Ка расан" на праві власності ціл існого майнового комплексу в ходять мощення площею 7280 кв. м.

З Державного акта на право в ласності на земельну ділянку сер. КМ № 103463 від 22.03.2004 року вбачає ться, що Закрите акціонерне т овариство “Санаторій Караса н” є власником земельної діл янки площею 20,5892 га оздоровчого призначення.

Міністерством екології і п риродних ресурсів України За критому акціонерному товари ству санаторій “Карасан” ви дано Охоронне зобов'язання О ПСП № 007 від 17.05.2002 року, згідно з як им Товариству під охорону пе реданий заповідний об'єкт па рк-пам'ятник садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення “Карасанський” площею 18,0 га. Відповідно до пун кту 14 Охоронного зобов'язання на заповідної території заб оронено не лімітований в'їзд на територію об'єкта усіх вид ів механізованого транспорт у, за виключенням службового транспорту санаторія “Карас ан”, державних природоохорон них та інспекторських служб, пожежних машин.

Республіканським комітето м Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього сер едовища винесено припис № 08-1 7 від 09.03.2011 року, пунктом 5 якого г олові правління Закритого ак ціонерного товариства “Сана торій Карасан” приписано зді йснювати охорону заповідної території суворо згідно з ре жимом, встановленим охоронни м зобов' язанням, постійно. А налогічний припис від 21.03.2011 рок у відповідачу винесений і Сі мферопольською міжрайонною природоохоронною прокурату рою АР Крим.

Згідно з статтею 319 Цивільно го кодексу України власник в олодіє, користується, розпор яджається своїм майном на вл асний розсуд, має право вчиня ти щодо свого майна будь-які д ії, які не суперечать закону. В ідповідно до статті 321 Цивільн ого кодексу України право вл асності є непорушним. Ніхто н е може бути протиправно позб авлений цього права чи обмеж ений у його здійсненні.

Правомочності власників з емельних ділянок визначено с таттями 373, 375 Цивільного кодекс у України, статтями 78, 79 Земельн ого Кодексу України, відпові дно до яких земельна ділянка як об'єкт права власності є ча стиною земної поверхні з уст ановленими межами, певним мі сцем розташування, з визначе ними щодо неї правами; право в ласності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ді лянки, водні об'єкти, ліси, баг аторічні насадження, що на ні й знаходяться, а також на прос тір, що є над і під поверхнею з емельної ділянки, висотою і г либиною, які необхідні для зв едення житлових, виробничих та інших будівель; власник зе мельної ділянки має право ви користовувати її на свій роз суд відповідно до цільового призначення.

Водночас статтею 91 Земельно го Кодексу України передбаче но, що власники земельних діл янок зобов'язані: забезпечув ати використання їх за цільо вим призначенням; додержуват ися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищуват и родючість ґрунтів та збері гати інші корисні властивост і землі, дотримуватись обмеж ень, пов'язаних із встановлен ням земельних сервітутів та охоронних зон.

Стосовно статусу автомобі льних доріг загального корис тування та правового режиму земельних ділянок, на яких ці дороги розміщені, судова кол егія відзначає, що за змістом статей 1 та 7 Закону України "Пр о автомобільні дороги" автом обільна дорога загального ко ристування визначається як л інійний комплекс інженерних споруд, призначений для безп ерервного, безпечного та зру чного руху транспортних засо бів, даний об'єкт майнових пра в (комплекс інженерних спору д) за фактом його статусу як ав томобільної дороги загально го користування перебуває у державній власності та не пі длягає приватизації.

Державне управління автом обільними дорогами загально го користування як центральн ий орган виконавчої влади зд ійснює Державна служба авто мобільних доріг України, яка має свої органи управління на місцях, а її діяльність сп рямовується і координуєтьс я Кабінетом Міністрів Україн и через керівника центрально го органу виконавчої влади у галузі транспорту. Відпові дно до Положення про Службу а втомобільних доріг в Автоном ній Республіці Крим, затверд женого наказом Державної слу жби автомобільних доріг Укра їни від 10.06.2004 року № 370, Служба є де ржавною організацією, що вхо дить до сфери управління Дер жавної служби автомобільних доріг України, підвідомча їй та здійснює функції з управл іння автомобільними дорогам и загального користування, є одержувачем бюджетних кошті в, що спрямовуються на розвит ок мережі автомобільних дорі г загального користування; м айно Служби складається із з акріплених за нею основних ф ондів, а також інших цінносте й, вартість яких відображаєт ься на її самостійному балан сі. Автомобільні дороги зага льного користування, мости, ш тучні споруди, закріплені за Службою, числяться на її бала нсі, враховуються та відобра жаються в аналітичному облік у. Служба володіє, використов ує та розпоряджається майном за узгодженням із Укравтодо ром, здійснюючи по відношенн ю до нього дії відповідно до ч инного законодавства.

Згідно зі статтею 9 Закону У країни “Про автомобільні дор оги” складовими автомобільн ої дороги загального користу вання у межах смуги відведен ня є: земляне полотно, проїзна частина, дорожнє покриття, см уга руху, споруди дорожнього водовідводу, штучні споруди , інженерне облаштування: спе ціальні споруди та засоби, пр изначені для забезпечення бе зпечних та зручних умов руху (освітлення, технологічного зв'язку, вимірювання вагових і габаритних параметрів тра нспортних засобів, примусово го зниження швидкості руху), о б'єкти дорожнього сервісу та архітектурне облаштування: архітектурні споруди та деко ративні насадження, що призн ачені для забезпечення естет ичного вигляду автомобільни х доріг; технічні засоби орга нізації дорожнього руху, та і нше.

Відповідно до статті 1 Закон у України “Про автомобільні дороги” смуга відведення - зе мельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної до роги. Також за частиною 2 статт і 71 Земельного кодексу Україн и землі під проїзною частино ю, узбіччям, земляним полотно м, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами , тунелями, транспортними роз в'язками, водопропускними сп орудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а т акож землі за межами смуг від ведення, якщо на них розміщен і споруди, що забезпечують фу нкціонування автомобільних доріг, належать до земель дор ожнього господарства, як скл адової частини земель трансп орту. За визначенням, що місти ться у статті 65 Земельного код ексу України, землями трансп орту визнаються земельні діл янки, надані в установленому порядку підприємствам, уста новам, організаціям для здій снення відповідної діяльнос ті.

Враховуючи наведене вище з аконодавче регулювання, госп одарськими судами попередні х інстанцій при визначенні з емельної ділянки, що належит ь до смуги відведення, вірно в раховано дані, наведені в пла ні землекористування Алушти нського дорожньо-ремонтного управління м. Алушта, що є дод атком до виданого Управлінню Державного акта на право кор истування землею від 1993 року, т а, відповідно, дані Державног о акта на право власності на з емельну ділянку сер. КМ № 103463 ві д 22.03.2004 року, виданого Закритому акціонерному товариству "Са наторій Карасан".

Судами попередніх інстанц ій встановлено, і це не запере чується жодним з учасників с пору, що зведені відповідаче м спірні споруди, про звільне ння від яких ділянки автомоб ільної дороги загального кор истування подано позов, розт ашовані в межах території зе мельної ділянки, яка належит ь відповідачу на праві власн ості без жодних обумовлених документально обтяжень чи об межень з наведених позивачем підстав; знаходження на тери торії відповідача земельної ділянки, наданої в установле ному порядку під розміщення автомобільної дороги, не під тверджується наявними матер іалами справи.

Таким чином, як вірно вказан о судами, спірні дії відповід ача є діями щодо використанн я належної йому на праві влас ності земельної ділянки, в то му числі шляхом обмеження мо жливості не лімітованого дос тупу та пересування на цій те риторії.

Висновки суду, що спірними д іями відповідач виконує обов 'язкові приписи Закону Украї ни "Про природно-заповідний ф онд України" щодо дотримання режиму функціонування об'єк та природно-заповідного фонд у України - парку-пам'ятки садо вого-паркового мистецтва так ож відповідають статтям 9, 37 та 38 Закону України "Про природн о-заповідний фонд України" пр о статус, види використання т ериторій та об'єктів природн о-заповідного фонду, обов'язк и користувачів та власників відповідних земельних ділян ок.

Посилаючись на невірне вст ановлення господарськими су дами обставин щодо наявного статусу парку-пам'ятки садов ого-паркового мистецтва та о бов'язків відповідача, скарж ник залишив поза увагою пост анову Держкомприроди УРСР ві д 30.08.1990 року, пункт 3 постанови Ве рховної ради України від 16.06.1992 р оку "Про введення в дію Закону України "Про природно-запові дний фонд України", яким визна чено у зв'язку з прийняттям За кону України "Про природно-за повідний фонд України" вважа ти раніше створені парки-пам 'ятки садово-паркового мисте цтва республіканського знач ення - парками-пам'ятками садо во-паркового мистецтва загал ьнодержавного значення, та п останову Верховної Ради Укра їни від 22.09.1994 року № 177/94-ВР про зат вердження Програми перспект ивного розвитку заповідної с прави в Україні ("Заповідники "), в додатках до якої перерахо вано існуючі природно-запові дні об'єкти.

Посилаючись у касаційній с карзі на дані технічного пас порту автомобільної дороги м ісцевого значення Севастопо ль-Феодосія-Утес (т.1, а.с.41-45), скар жник не врахував, що у цьому до кументі не зазначено даних с муги відведення, а дані про ро змір смуги відведення, що міс тяться в плані землекористув ання Алуштинського дорожньо -ремонтного управління м. Алу шта, стосуються саме об'єкта з наведеними в цьому плані хар актеристиками, в тому числі й щодо його протяжності.

Позивач не навів доказів ос карження ним підстав набуття відповідачем права власност і на земельну ділянку, як і док азів на підтвердження існува ння у позивача права на викор истання належної відповідач у земельної ділянки відповід но до підстав, визначених зак онодавством.

Також слід відзначити, що ви мога позивача, заявлена на пі дставі статті 386 Цивільного ко дексу України, не визначає ді ї відповідача, які слід забор онити, приймаючи судове ріше ння; у разі ж існування між сто ронами спору про право власн ості на спірний об'єкт (автомо більну дорогу) такий спір вих одить за межі предмету негат орного позову.

Рішення є законним тоді, кол и суд, виконавши всі вимоги пр оцесуального законодавства і всебічно перевіривши обст авини, вирішив справу у відпо відності з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин. Обґрунтованим визнаєть ся рішення, в якому повно відо бражені обставини, які мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими в судовому засіданні.

Колегія суддів дійшла висн овків про те, що місцевий та ап еляційний господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господа рського процесуального коде ксу України розглядаючи спір , розглянули всебічно, повно т а об' єктивно в судовому про цесі всі істотні обставини с прави, що стосуються наведен их позивачем предмету та під став позову в їх сукупності, н алежно проаналізували зміст правовідносин сторін, вірно застосували норми матеріаль ного права, що визначають пов новаження власника земельно ї ділянки, а їх висновки за нас лідками розгляду позову та а пеляційної скарги є законним и та обґрунтованими.

Доводи, наведені у касаційн ій скарзі, не ґрунтуються на д аних матеріалів справи та не відповідають положенням зак онодавства, що регулюють спі рні правовідносини; підстав для скасування судових рішен ь з мотивів, наведених у касац ійній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 1117, пунк том 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий гос подарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Служ би автомобільних доріг в Авт ономній Республіці Крим зали шити без задоволення.

Постанову Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 10.01.2012 року у справі № 5002-29/663-2011 Господарського суду А втономній Республіці Крим т а рішення Господарського суд у Автономній Республіці Крим від 03.11.2011 року залишити без зм ін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач