ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" березня 2012 р.
Справа № 3/11/5022-203/2012(17/4/5022-71/2012)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек"(код ЄДРПОУ 30646815), вул. Ланжеронівська, буд. 9, оф.16, м. Одеса.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (код ЄДРПОУ 35073676), вул. Леся Курбаса, буд. 5Ч, м. Тернопіль.
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –представник по довіреності №1 від 06.02.2012р.
від відповідача: не з‘явився
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек", м. Одеса, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль, в якій позивач просить стягнути з відповідача 69 648,40 грн., в тому числі:
- 52 138 грн. 99 коп. - боргу за отриману продукцію, згідно договору №27-11-07/1 від 27.11.2007 року укладеного між сторонами по справі;
-12 774 грн. 05 коп. - збитків спричинених інфляційними процесами коштів;
- 4 735 грн. 36 коп. - 3% річних плати за користування чужими коштами;
Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .
Відповідно до п.3.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.02.2012р.
В порядку ст. 77 ГПК України, ухвалами суду від 21.02.2012р. та від 13.03.2012 р. судові засідання відкладалися відповідно на 13.03.2012р. та на 27.03.2012р.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
27 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Петруцалек", м. Одеса (надалі Поставщик) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль (надалі Покупець) заключили між собою договір №27-11-07/1, на виконання якого позивач по розхідних накладних,а саме:
* по розхідній накладній №РН-0023146 від 21.11 2008 року на суму 13 874,32 грн.;
* по розхідній накладній №РН-0023363 від 02.12 2008 року на суму 10 269,20 грн.;
* по розхідній накладній №РН-0024237 від 17.12. 2008 року на суму 33 370,28 грн.;
* по розхідній накладній №РН-0024670 від 30.12 2008 року на суму 16 786,73 грн.;
відпустив відповідачу упаковки для продуктів харчування на загальну суму 74 300,53 грн.
А також, у відповідності накладних №ВН-0000019 від 12.02.2009 року на суму 10 307,80 грн. та №ВН-0000073 від 05.05.2009 року на суму 3853,74 грн. відповідачем повернуто позивачу упаковки для продуктів харчування на загальну суму 14 161,54 грн.
Крім того, відповідачем частково сплачено позивачу за отриману продукцію в сумі 8 000 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день подачі позову становить 52 138 грн. 99 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 52 138 грн. 99 коп., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В результаті несвоєчасної оплати за отриманий товар, в порядку ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу суму на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення – 12 774 грн. 05 коп. та 3% річних - 4 735 грн. 36 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення –12 774 грн. 05 коп. та 3% річних - 4735 грн. 36 коп., документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовий збір, в порядку ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33 , 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 , 193 ГК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (код ЄДРПОУ 35073676), вул. Леся Курбаса, буд. 5Ч, м. Тернопіль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек"(код ЄДРПОУ 30646815), вул. Ланжеронівська, буд. 9, оф.16, м. Одеса:
- 52 138грн. 99 коп. - боргу;
- 12 774 грн. 05 коп. - втрат від інфляції,
- 4735 грн. 36 коп. - 3% річних
- 1609,грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "28" березня 2012 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Турецький
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2012 |
Оприлюднено | 12.04.2012 |
Номер документу | 22502293 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Турецький І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні