Постанова

від 05.04.2012 по справі 5016/3747/2011(1/226)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/3747/2011(1/226)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5016/3747/2011(1/226)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:   Ярош А.І.,

Суддів:   Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання:  Герасименко Ю.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року

по справі № 5016/3747/2011(1/226)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт”

до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс”

про стягнення 26 933,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          31 жовтня 2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Екос-Сателіт” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс” з позовною заявою про стягнення 26933,93 грн. заборгованості, з яких 19814,00 грн. основного боргу, 2001,28 грн. пені, 4953,50 грн. штрафу за порушення термінів оплати абонентної плати, 164,49 грн. три відсотки річних та відшкодування судових витрат у розмірі 505,34 грн, з яких 269,34 грн. держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором №280 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 18.05.2000р. в частині внесення оплати послуг реєстратора.

          Відповідачем визнано позов частково, в сумі 5 884,66 грн. У відзиві на позовну заяву зазначав, що платіжним дорученням №33167 від 16.11.11р. заборгованість в сумі 5584,56 грн. ним погашена.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року (суддя Васильєва Л.І.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача основний борг в сумі 13650,10 грн., пеню в сумі 427,23 грн., штраф в сумі 1058,66 грн., три відсотки річних 164,49 грн., держмито в сумі 208,85 грн., витрати на ІТЗ в сумі 183,00 грн. В частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5584,56 грн. припинено провадження. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови договору щодо оплати послуг, наданих позивачем, а саме витрат, понесених позивачем при виконанні умов договору, проте відхилив вимоги позивача в частині сплати послуг по наданню реєстру на електронних носіях в сумі 600,00 грн. Також судом взято до уваги той факт, що після порушення провадження у справі відповідачем частково погашено заборгованість платіжним дорученням №33167 від 16.11.11р. в сумі 5584,56 грн., та припинено провадження по справі в частині стягнення зазначеної суми.

Окрім того, судом здійснено перерахунок пені та штрафних санкцій відповідно до умов договору та задоволено вимоги  позивача в цій частині частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ВАТ „Миколаївбудтранс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області та передати справу на новий розгляд до того ж суду в новому складі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом необґрунтовано стягнуто з відповідача три відсотки річних відповідно до ст.625 ЦК України, посилаючись на те, що ЦК України набрав чинності лише 01.01.04р. На думку апелянта, правила ЦК України не поширюються на правовідносини, що виникли до набрання кодексом чинності.

Окрім того, скаржник зауважує, що він був позбавлений можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.4-3 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи в одне засідання.

В доповненнях до апеляційної скарги скаржник посилається на те, що умовами договору та додатку до договору передбачена оплата послуг з передачі реєстру іншому реєстратору, однак в даному випадку реєстр було передано не реєстратору, а зберігачу, а отже застосування зазначеного пункту неможливо.

Також скаржник зазначає, що в обґрунтування суми у розмірі 9758,00 грн. позивач наводить лист з проектом нової вартості послуг абонентної плати, проте зміни у договір внесені не були, у зв'язку з відсутністю домовленості, отже вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми безпідставні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апелянта, та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

          Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

          Судом встановлено, що 18 травня 2000 р. між ВАТ „Миколаївбудтранс” (далі-Емітент) та ТОВ „Екос-сателіт” (далі-Реєстратор) укладено договір №280 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, відповідно до якого Емітент доручає, а Реєстратор приймає на себе зобов'язання, пов'язані з формуванням та веденням реєстру власників іменних цінних паперів Емітента. Обсяг послуг, що надаються Емітенту, визначається у Додатках 1,2, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1,1.2.)

Розділом 2 визначено обов'язки сторін, згідно якого емітент зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги Реєстратора згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2.10 визначено, що в разі прийняття рішення про передачу реєстру іншому реєстроутримувачу, Емітент відповідно до Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів відшкодовує Реєстратору видатки, пов'язані з необхідністю забезпечення зберігання документів та інформації.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2, 4.3 договору, за внесення в систему реєстру інформації про випуск цінних паперів та формування бази даних акціонерів з використанням інформації на паперових та магнітних носіях Емітент сплачує Реєстратору разовий збір у розмірі 500 грн. на підставі рахунку. Емітент сплачує щомісяця Реєстратору абонентну плату за послуги, які передбачені Додатком 1 до цього договору в розмірі 167 грн.. Емітент також сплачує Реєстратору послуги, які передбачені додатком 2 до цього договору і виконані по його запиту за додатковою угодою. Оплата проводиться на підставі двостороннього акту виконання робіт(послуг) та представленого Реєстратором рахунку. Емітент здійснює сплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Реєстратора не пізніше п'яти банківських днів після отримання рахунку.

Згідно п.3.1. договору, у разі порушення термінів виконання своїх зобов'язань по Договору стосовно оплати послуг, сторона, винна у цьому, виплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від суми платежів за кожен день порушення термінів, але не більше 25% в цілому. Порушення термінів виконання зобов'язань більше, ніж 90 днів, вважається відмовою від виконання зобов'язань і сторона, винна у цьому, незалежно від виплати пені сплачує другій стороні штраф у розмірі 25% від суми платежу.

Згідно п. 7.3. договору, у випадку припинення дії Договору Реєстратор має право на компенсацію всіх його витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, перш ніж Реєстратор передасть Емітенту його реєстр.

06.07.11р. на адресу ТОВ „Екос-сателіт” надійшов пакет документів, який містив в собі повідомлення про прийняте Наглядовою радою відповідача  рішення про  переведення  зареєстрованого  випуску акцій  документальної форми існування  в без документарну форму  існування (дематеріалізацію),  у зв'язку  із приведенням  діяльності відповідача у відповідність до  вимог Закону України  “Про акціонерні товариства”.

Рішенням Наглядової ради від 20.05.2011р.  визначена  дата припинення  ведення реєстру  власників  іменних  цінних паперів відповідача (протягом 10 робочих днів з дати  публікації рішення ДКЦПФР про видачу  емітенту  свідоцтва про реєстрацію випуску акцій в без документарній формі існування) та визначена  дата закриття реєстру (дата припинення ведення реєстру).

08.07.2011р.  на підставі  вищезазначеного рішення  позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 32 від 07.07.2011р.  щодо оплати послуг реєстратора згідно  рахунку  № 176 від 06.07.2011р. на суму 26910,89грн..

02.08.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист, з  повідомленням  про готовність  передати  первинні документи, які  були підставою  для формування  системи реєстру  відповідача, а також вимогою сплатити  заборгованість згідно рахунку № 176  від 06.07.2011р..    

У зв'язку з несплатою відповідачем зазначеної заборгованості, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача  заборгованість за договором в загальній сумі 19814,66 грн., з яких:  

- заборгованість по  абонентській платі  за 3-4й  квартал 2009р., 1-2-3-4й квартал 2010р.,  1-2й квартал 2011р., липень  2011р., яка складає суму в розмірі 3900,26 грн. (підстава п. 4.2 договору);  

- заборгованість по формуванню  реєстру (4 екз.) –314,40 грн. (підстава п. 17 додатку № 2  до договору);

- надання реєстру на електронних носіях –600,00 грн. (підстава п. 26 додатку № 2 до договору);

-  видатки, пов'язані з передачею реєстру в сумі 15000,00 грн..

Крім того, просив стягнути з відповідача  пеню за прострочення платежу  в  сумі 2001,28 грн., штраф за порушення термінів оплати  в сумі 4953,50 грн., три проценти річних в сумі 164,49 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Екос-Сателіт” звернулось з претензією №2 від 23.09.2011р. за вих. №139 до ВАТ „Миколаївбудтранс” про стягнення 25 227,36 грн..

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що він частково визнає позовні вимоги, а саме зазначив, що визнає частково вимоги, заявлені в претензії від 23.09.2011р. в частині нарахування  заборгованості по абонентській платі за 3-4й  квартал 2009р., 1-2-3-4й квартал 2010р.,  1-2й квартал 2011р., липень 2011р. в сумі 3900,26 грн., заборгованості по формуванню  реєстру в сумі 314,40 грн.,  пені у розмірі 835 грн., штрафу у розмірі 835 грн.,  які були сплачені платіжним дорученням №33167 від 16.11.11р. на суму 5584,56 грн.(а.с.30,34,40). Вимоги щодо сплати витрат відповідач не визнає, посилаючись на їх необгрунтованість та встановлення таких витрат в односторонньому порядку.

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року  позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав правомірним стягнення видатків в розмірі 15 000 грн. згідно позовних вимог, але з урахуванням часткової оплати боргу відповідачем  судом стягнуто  борг в сумі 13650,10 грн., пеню в сумі 427,23 грн., штраф в сумі 1058,66 грн., три відсотки річних 164,49 грн., та судові витрати, в іншій частині позову відмовлено, в частині сплаченої позивачем  провадження по справі припинено.

Проаналізувавши зміст та обґрунтування позовних вимог, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про неправомірність нарахування компенсації видатків, пов'язаних з виконанням договору у розмірі 9758 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається, з позовної заяви  та письмових пояснень ТОВ „Екос-Сателіт”, позивачем заявлені вимоги щодо сплати відповідачем витрат в розмірі 15 000 грн. на підставі п.2.2.10 та  п. 7.3 договору, які  складаються з:

1)          видатків, пов'язаних з передачею реєстру:

- вартості програмного продукту для здійснення конвертації бази даних у формат, визначений рішенням ДКЦПФР №98 –4000 грн.;

- вартості послуг по встановленню програми для конвертації бази даних - 950 грн.;

- вартості канцелярських товарів –350 грн., що загалом складає 5300 грн.;

          2) компенсації видатків, які пов'язані з виконанням договору, яка розраховувалась як різниця між доведеною до відома емітента листом за вих.№52 від 04.08.08р. плановою вартістю послуг 454,42 грн. та фактичним розміром абонентної плати, встановленим п.4.2. договору за період з 01.09.08р. (дата запланованого внесення змін до договору №280) по 30.06.11р. у розмірі 167,00 грн., що загалом складає 34 місяці. Отже, компенсація видатків складається з розрахунку:

454,00 –167,00 = 287,00 грн./міс х 34міс = 9 758,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.          

З огляду на те, що п.п. 2.2.10, 7.3 договору передбачено право реєстратора (позивача) на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, та матеріалами справи підтверджено фактичне понесення позивачем даних витрат, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення видатків, пов'язаних з передачею реєстру в розмірі 5300 грн., а саме:

- вартості програмного продукту для здійснення конвертації бази даних у формат, визначений рішенням ДКЦПФР №98 –4000 грн., що підтверджується рахунком від 07.07.2011р, платіжним дорученням №160 від 08.07.2011р. (а.с. 54,55);

- вартості послуг по встановленню програми для конвертації бази даних - 950 грн., що підтверджується рахунком від 08.07.2011р, платіжним дорученням №158 від 08.07.2011р. (а.с. 56,57);

- вартості канцелярських товарів –350 грн., а.с.58.

Щодо стягнення компенсації видатків, пов'язаних з виконанням договору у розмірі 9758 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність рішення суду першої інстанції в цій частині.

При внесенні змін до договору слід керуватись приписами ст. 188 ГК України, відповідно до яких зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи приписи ст.188 ГК України, ст.652 ЦК України, позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогою про внесення змін до договору №280 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 18.05.2000р., а ненадання відповіді відповідачем на лист позивача із пропозицією внесення змін до договору не є автоматичною згодою на внесення таких змін.

Безпосередньо договором, укладеним між сторонами, а саме пунктом 6.2 договору визначено, що будь-які зміни до цього договору вносяться тільки за взаємною згодою Емітента та Реєстратора, оформленою у письмовій формі. Та чи інша сторона може відмовити іншій стороні у проханні про внесення змін в будь-яке положення або пункт тільки шляхом надання належно обґрунтованого письмового пояснення.

Таким чином, включення позивачем до компенсації видатків різниці між вартістю абонентної плати, яка передбачена умовами договору,  та вартістю послуг, яка не погоджена сторонами та не була включена до договору шляхом внесення відповідних змін є фактичним внесенням змін до договору в односторонньому порядку, що є грубим порушенням норм чинного законодавства.

Щодо посилань скаржника на неможливість скористатись своїми правами в суді першої інстанції, то судова колегія також відхиляє такі доводи, оскільки справу прийнято до розгляду 03 листопада 2011р., та призначено на 06.12.11р., у судовому засіданні 06.12.11р. приймав участь представник відповідача, розгляд справи відкладено на 17.01.12р. Зазначене судове засідання перенесено на 18.01.11р., коли й винесено рішення. Отже, матеріалами справи підтверджено, що судом надано достатньо часу для підготовки до судових засідань, надання доказів та заперечень на позовну заяву.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування не погодженої з відповідачем абонентної плати в рахунок компенсації видатків, пов'язаних з виконанням договору згідно п.7.3 договору.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції в частині стягнення компенсації видатків у розмірі 9758,00 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення пені та штрафу, то слід зазначити, що судом першої інстанції правильно було стягнуто пеню в розмірі 427,23 грн. та штраф в розмірі 1058,66 грн., що загалом складає 427,23+1058,66=1485,9 грн.,  за період з 18.07.2011р. по 27.10.2011р., виходячи з суми заборгованості 4234,66 грн.,  без урахування видатків, на які не нараховується пеня та штраф, виходячи з п.3.1. договору, яким передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату послуг.

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідачем визнано у відзиві на позовну заяву пеню в розмірі 835 грн., та штраф в розмірі 835 грн., що частково було сплачено.

Враховуючи фактичну суму заборгованості на день подання позову 9534,66 грн., судом здійснено перерахунок трьох відсотків річних, виходячи з такого розрахунку  (9534,66*3*101 день прострочення:365:100), отже задоволенню підлягає сума у розмірі 79,15 грн..

Посилання апелянта на неможливість застосування ст.625 ЦК України до правовідносин, що склались між сторонами до набрання чинності цим кодексом, спростовуються судовою колегією, оскільки пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України чітко визначено, що Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Доводи апелянта про необґрунтованість вимог позивача в частині оплати послуг з передачі реєстру зберігачу не приймаються до уваги судом з огляду на таке.

Листом від 08.07.11р. №176 ВАТ „Миколаївбудтранс” повідомило ТОВ „Екос-сателіт” про те, що Наглядовою радою прийнято рішення про самостійне зберігання первинних документів, на підставі яких було сформовано систему реєстру та проводились зміни в системі реєстру, та просило підготовити первинні документи для передання на зберігання представнику емітенту.

Умовами договору, а саме пунктом 2.2.10 не визначено конкретного отримувача реєстру, а зазначено, що у разі передачі реєстру Емітент відшкодовує Реєстратору також інші видатки, пов'язані з передачею реєстру. Таким чином, вищезазначені положення договору застосовуються також при передачі реєстру зберігачу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про стягнення з відповідача суми видатків,  пов'язаних з передачею реєстру в розмірі 5300,00 грн., заборгованість за надання реєстру на електронних носіях 20,00 грн., три відсотки річних у розмірі 79,15 грн., та залишок несплаченої відповідачем суми пені та штрафу в розмірі 115,99 грн., остаточна сума заборгованості становить 5515,14 грн..

Враховуючи вищевикладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс”

задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року по справі № 5016/3747/2011(1/226) скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт”- задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс”(54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів,91, код ЄДРПОУ 01268242, р/р 260000962001 у МФ «Укрінбанк»МФО 326580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт”(м.Миколаїв, вул. Фрунзе, 46-А, код ЄДРПОУ 13849398, р/р 260020133710 в АТ «Сбербанк Росії»в м. Миколаїв МФО 320627)

заборгованість в розмірі 5435,99 грн.,

три відсотки річних в сумі 79,15 грн.,

держмито в розмірі 55,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 48,30 грн..

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт” заборгованості в розмірі 5584,56 грн..

В іншій частині позову відмовити.”

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт” на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївбудтранс” 290,12 грн. судового збору за розгляду апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний  05.04.2012р.

           Головуючий суддя                                                         А.І. Ярош

           Суддя                                                                                   О.О. Журавльов

          Суддя                                                                            М.В. Михайлов