Рішення

від 21.07.2008 по справі 20/118пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

21.07.08 р.                                                                                                   

Справа № 20/118пд                              

Суддя господарського суду Донецької

області Донець О.Є.

розглянув увідкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного

товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача-1: Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача-2: Відкритого

акціонерного товариства „Донбасенергоремонт”, м.Донецьк                

про 

визнання недійсним договору купівлі - продажу права вимоги № 151 від

01.03.2008р.

За участю представників:

від позивача: Гайєвой Р.А. - дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

       До господарського суду Донецької області

звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із

позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, та до Відкритого

акціонерного товариства „Донбасенергоремонт”, м.Донецьк, про визнання недійсним

договору купівлі-продажу права вимоги № 151 від 01.03.08 р. (далі-Договір),

укладеного відповідачами, з моменту укладення на підставах, передбачених ст.215

Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України.

          В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на укладання договору з боку відповідача-2 у порядку, що суперечить

приписам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” (далі-Закон), на норми зазначеного Закону, Господарського та

Цивільного кодексів України, Конституції України, на надані суду документи, що

наявні в матеріалах справи.

Відповідач-1 позовних вимог не

визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, а також на схвалення

відповідачем-2 спірного договору, про що надав суду письмовий відзив на позов з

доданими до нього документами, що долучені до матеріалів справи.

Відповідач-2 у своєму відзиві на

позов погодження з його вимогами не виразив, надав суду документи стосовно

розірвання Договору.

          Дослідивши матеріали справи та

вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 березня 2008 р. відповідачем-1

(“Покупець” (Новий кредитор) та відповідачем-2 (“Продавець” (Первісний кредитор)

в особі ліквідатора ОСОБА_2 підписано Договір.

Згідно із ст.1 Договору, Продавець

(Первісний кредитор)  - продає, а

Покупець (Новий кредитор) - покупає право вимоги Первісного кредитора по

зобов'язанню ВАТ “Донецькобленерго” в особі Міронівської ТЕС про сплату

інфляційних нарахувань  та 3% річних

(згідно зі ст.625 Господарського кодексу України) у зв'язку із невиконанням ВАТ

“Донецькобленерго” в особі Міронівської ТЕС зобов'язань по оплаті в сумі

970249,19 грн. за договором № 116 від 27.12.2000 р., № 3 від 08.01.02 р.,

укладених Первісним кредитором та ВАТ “Донецькобленерго” в особі Міронівської

ТЕС (Боржник).

Як зазначено в ст.1 Договору,

наявність заборгованості в сумі 970249,19 грн. підтверджено рішеннями

господарського суду Донецької області від 22.07.04 р. (справа № 8/254) та від

01.09.04 р. (справа № 8/255).

Відповідно до ст.1 Договору, за

даним договором Покупець (Новий кредитор) одержує право замість Первісного

кредитора вимагати від Боржника сплати інфляційних нарахувань та 3% річних

(згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України) у зв'язку із невиконанням ВАТ

“Донецькобленерго” в особі Міронівської ТЕС зобов'язань по оплаті в сумі

970249,19 грн. за договором № 116 від 27.12.2000 р., № 3 від 08.01.02 р. з 01.

березня 2008 р.

Відповідно до п.2.1 Договору,

Покупець (новий кредитор) покупає право вимоги за зобов'язанням Первісного

кредитора вимагати від Боржника сплати інфляційних нарахувань та 3% річних у

зв'язку з невиконанням ВАТ “Донецькобленерго” в особі Міронівської ТЕС

зобов'язань по оплаті в сумі 970249,19 грн.

Отже, умови спірного Договору

стосуються прав та обов'язків позивача щодо відповідачів.

Як витікає з ухвали господарського

суду Донецької області від 18.03.08 р. по справі № 27/83Б про банкрутство

відповідача-2, господарським судом Донецької області ухвалою від 29.07.05 р.

порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства

“Донбасенергоремонт”, м.Донецьк, введена процедура розпорядження майном

боржника строком на 6 місяців, розпорядником майна призначений арбітражний

керуючий ОСОБА_2

Ухвалою суду 17.11.05 р.

затверджений реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 08.12.05 р. ВАТ

“Донбасенергоремонт”, м.Донецьк, визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна

процедура строком на 12 місяців до 08.12.06 р., ліквідатором призначений

арбітражний керуючий ОСОБА_2

Ухвалою суду від 18.03.08 р. по

зазначеній справі продовжено строк ліквідаційної процедури відповідача-2 та

повноваження ліквідатора ОСОБА_2 до 08.09.08 р.

Статтею 23 Закону визначені

наслідки визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури,

зокрема, завершення підприємницької діяльності банкрута, укладання угод з

відчуження майна банкрута лише в порядку, передбаченому Законом, тощо.

Статтею 25 Закону встановлені

повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.

Згідно із ст.26 Закону, усі види

майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві

власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної

процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу

ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі

гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної

інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку,

встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних

територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому

порядку.

Статтею 30 Закону визначено порядок

продажу майна банкрута.

Згідно із п.6 ст.30 Закону, уступка

вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України, за

згодою комітету кредиторів. Ліквідатор має право виставити на відкриті торги

вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не

встановлено комітетом кредиторів.

Відповідно до ст.202 Цивільного

кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути

односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія

однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може

створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може

створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або

за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином

є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу

України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Відповідно до ст.656 зазначеного

кодексу, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця

на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем

у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу

можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав

застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із

змісту або характеру цих прав.

Предметом договору купівлі-продажу

може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору

купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права

вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своїми ознаками спірний Договір

є правочином, а саме - договором купівлі-продажу права вимоги.

Згідно із ст.203 вищезазначеного

кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна

мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину

має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій

законом.

Правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками

(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,

неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу

України, зокрема, передбачено, що підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує

його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.207 Господарського

кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону,

або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,

або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них

господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу

однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом

недійсним повністю або в частині. 

         Згідно із ст.4-2) Господарського

процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється

на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного

кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами.

Статтею 33 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного

кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

       Ніякі докази не мають для господарського

суду заздалегідь встановленої сили.

Суду не надано доказів отримання

ліквідатором відповідача-2 згоди комітету кредиторів на уступку вимог банкрута,

у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що з боку відповідача-2 Договір

укладено з порушенням господарської компетенції.

Таким чином, є наявними підстави

для визнання Договору недійсним та задоволення позову.

Заперечення відповідача-1 проти

позову суд до уваги не приймає, оскільки наданий відповідачем-1 акт

приймання-передачі документів датою складання має “07 березня 2007 р.”, що є

раніше дати підписання спірного Договору (01.03.2008 р.) та посилань на

зазначений Договір не містить. Отже, зазначений акт не свідчить про наступне

схвалення комітетом кредиторів спірного Договору.

Крім того, відповідачем-2 надані

суду документи, які свідчать про протилежне, тобто про незгоду комітету

кредиторів із спірним Договором (Протокол № 28 від 15.04.08 р.).

За даних обставин, позов слід

задовольнити, Договір - визнати недійсним з моменту укладення, судові витрати -

покласти на відповідачів.

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст.202, 203, 215,

655, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст.23, 25, 26, 30 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Договір купівлі-продажу права

вимоги № 151 від 01.03.08 р., укладений Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1,

м.Донецьк, та Відкритим акціонерним товариством „Донбасенергоремонт”,

м.Донецьк, - визнати недійсним з моменту укладення.

Стягнути з Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, поточний рахунок НОМЕР_2 у

Донецькій філії ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 335894) на користь Відкритого

акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область,

м.Горлівка, пр.Леніна, 11, поточний рахунок 26001307550283 у філії ЦГО АК ПІБ в

м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 42,50 грн. держмита,

59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства „Донбасенергоремонт” (83000, м.Донецьк, вул.Постишева, б.99,

поточний рахунок 26004322001 у філії АБ “Енергобанк” в м.Курахове Донецької

області, МФО 335441, ЄДРПОУ 05470992) на користь Відкритого акціонерного

товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,

11, поточний рахунок 26001307550283 у філії ЦГО АК ПІБ в м.Горлівка Донецької

області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 42,50 грн. держмита, 59,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому

порядку.

Повний текст рішення оголошено 

21.07.08 р.

               Суддя                                                                                  

Надруковано

4 примірники:

1-

позивачеві;

2

- відповідачам;

1

- у справу