Постанова

від 02.07.2008 по справі 23/121-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 липня 2008 р.                                                                                   

№

23/121-б 

           Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко

Н.Г

Суддів

-                                                  

Коваленка В.М.

                   Заріцької А.О.

За

участю: представника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -  Мишковець О.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної

податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на

ухвалу господарського суду м. Києва від 07.02.2007 р. по справі                № 23/121 - б за заявою ПП

"Гамара" до ТОВ "Сателліт Еконоснова"  про 

банкрутство, -

                                              В

С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського

суду м. Києва  від 27.03.2006 р. було

порушено провадження по справі № 23/121- б про банкрутство Товариства з

обмеженою відповідальністю "Сателліт Еконоснова", введено мораторій

на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою попереднього

засідання господарського суду м. Києва 

від 11.05.2006 р. по справі № 23/121 - б затверджено реєстр вимог

кредиторів ТОВ  "Сателліт

Еконоснова".

Постановою господарського

суду м. Києва  від 21.11.006 р.    по справі 

№ 23/121 - б  визнано боржника

-  ТОВ "Сателліт Еконоснова"

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ухвалою господарського

суду м. Києва  від 07 лютого 2007 р.                      /суддя Демидова

А.М./   затверджено  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс

банкрута, боржника - ТОВ "Сателліт Еконоснова" ліквідовано,  провадження по справі № 23/121-б припинено.

В касаційній скарзі   Державна податкова інспекція у

Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалу господарського суду м.

Києва від 07.02.2007 р.,  посилаючись на

те, що вона постановлена з порушенням норм 

матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Заслухавши

доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ДПІ у Голосіївському

районі м. Києва, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної

скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає 

частковому задоволенню з наступних підстав.

        Ліквідатор боржника арбітражний

керуючий ОСОБА_1 15 січня 2007  р. подав

до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс банкрута, який свідчить

про незадоволення грошових вимог 

кредиторів у справі за відсутністю 

будь-якого рухомого та нерухомого майна у банкрута, а саме, товарних

залишків, матеріальних цінностей та дебіторської заборгованості. Також не було

виявлено печаток, штампів та документації ТОВ "Сателліт Еконоснова".

         Припиняючи провадження по справі,

господарський суд першої інстанції виходи з того, що у боржника -  ТОВ "Сателліт Еконоснова" відсутні

будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів,

матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора  відповідають вимогам чинного

законодавства,  ліквідатором  приймались активні  заходи з пошуку  майна, яке належить банкруту.

        Але з такими висновками суду погодитись

не  можна.

Згідно

ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

  Відповідно до чинного законодавства  рішення суду 

є законним тоді,  коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на

підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад

і змісту законодавства України.

Оскаржувана  ухвала суду першої інстанції зазначеним вище

вимогам не відповідає.

Згідно

зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".        

Затверджуючи

звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс 

та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було

належним чином  досліджено звіт

ліквідатора, ліквідаційний баланс 

боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні

заходи  по пошуку  майна, яке належить банкруту, що підлягає

включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор

боржника всіх відомих йому кредиторів про 

визнання ТОВ " Сателліт Еконоснова" банкрутом.

Відповідно

до ст. 25  Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

ліквідатор з дня свого призначення 

здійснює  інвентаризацію та оцінку

майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення

майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод

боржника, тощо.

Відповідно

до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є

затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно

з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після

задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить

ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже,

господарський суд м. Києва, в порушення 

вимог закону,  постановив

оскаржувану ухвалу без всебічного, повного і об'єктивного розгляду  всіх обставин 

та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Крім

того, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК 

України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою

заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи

про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з

урахуванням особливостей, встановлених Законом (ч.2ст. 41ГПК

України).

Частиною третьою ст. 6

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується

господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника

сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які

не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх

погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Суддя,

прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий

день з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі

про банкрутство, в якій вказується, зокрема, дата проведення підготовчого

засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня

прийняття заяви про порушення справи про банкрутство (ч.1 ст. 11 Закону).

Згідно з вимогами ч.4 ст. 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює

подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість

заперечень боржника. Отже у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність

ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який

ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог.

Застосовуючи

зазначені положення Закону, слід виходити із системного аналізу норм Закону,

зокрема положень ст.1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги

кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги

кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами,

за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків

боржника (абзац восьмий ст. 1 Закону).

Таким

чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони

підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Суд

першої інстанції на це уваги не звернув та помилково ототожнив поняття

"грошове зобов'язання", як його визначено в абзаці сьомому ст. 1

Закону, з поняттям "безспірні вимоги кредиторів", не врахувавши, що

настання передбаченого договором строку виконання грошового зобов'язання не є

тією обставиною, з якою Закон пов'язує безспірність вимог кредитора.

Яквачається

із матеріалів справи і було встановлено судом встановлено судом першої

інстанції, безспірні вимоги ініціюючого кредитора ПП "Гамара"   до боржника ТОВ "Сателліт

Еконоснова" грунтуються на визнаній ним листом від 23.11.2005 року № 07/11

претензії на суму 172 081,75 грн.

Слід

зазначити, що умови й порядок виконання судових рішень визначено Законом

України "Про виконавче провадження". Пунктом 18 статті 3 Закону

України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній до внесення

змін Законом України від 15.03.2006 року № 3541-IV, передбачалося виконання

відповідно до цього Закону також визнаних у встановленому порядку претензій.

Як вбачається із

матеріалів справи , кредитор взагалі  не

надав доказів суду щодо звернення  до

державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження  щодо виконання визнаної претензії боржником,

а          вищезазначені документи не

можуть бути надані  суду після порушення

справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про

банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

За таких  обставин, заява ініціюючого кредитора -ПП

"Гамара"  про визнання боржника

ТОВ "Сателліт Еконоснова" банкрутом , подана без дотримання вимог ч.3

ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом " а саме, за відсутності доказів неспроможності

боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів протягом трьох місяців після

пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.

       Враховуючи викладене, колегія суддів

Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про

банкрутство ТОВ "Сателліт Еконоснова" порушена судом

безпідставно  і у господарського

суду  не було  правових підстав  для визнання 

боржника банкрутом, а також підстав для припинення провадження у справі

та ліквідації юридичної особи -ТОВ "Сателліт Еконоснова" на підставі

п.6 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.

За таких обставин, ухвалу

господарського суду м. Києва від            07.02.2007 р. не можна визнати як таку,

що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає

скасуванню, а провадження по справі - припиненню.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 - 11113,    Господарського процесуального кодексу України,

Вищий господарський суд України, -   

                                 П О С Т А Н О

В И В:    

 Касаційну скаргу Державної податкової

інспекції у Голосіївському районі м. Києва 

задовольнити частково. 

 Ухвалу господарського суду м. Києва від

07.02.2007 р. по справі                             № 23/121 - б

скасувати.

Провадження

по справі № 23/121 - б припинити.

Головуючий -                                                                

Ткаченко Н.Г.

Судді -                                                                            

Коваленко В.М.

          Заріцька А.О.