Рішення

від 13.10.2006 по справі 16/337-06-9188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2006 р.

Справа  № 16/337-06-9188

Господарський суд Одеської області

у складі:

Судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань

-Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:         не з'явився;

Від відповідача:    Загранична Є.Д. по дов. №1 від

27.09.2006р., Сергієвський Д.В. -директор, згідно довідки №13 від 04.07.2002р.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1 до  Іванівського ринку „Привоз”

Іванівської райспоживспілки про визнання недійсним договору оренди та

спонукання продовжити строк дії договору оренди та за зустрічним позовом

Іванівського ринку „Привоз” Іванівської райспоживспілки до суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення з незаконно займаного

приміщення та стягнення збитків у сумі 1500,00 грн., - 

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1) 07.09.2006р. звернулася до

господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Іванівського ринку

„Привоз” Іванівської райспоживспілки (далі по тексту ринок „Привоз”) про

визнання недійсним договору оренди, укладеного між адміністрацією ринку

„Привоз” та новим орендарем, а також спонукання відповідача продовжити строк

дії договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р. укладеного між сторонами по

справі.

Свої вимоги СПД ОСОБА_1 обґрунтовує

неправомірними діями відповідача щодо передачі в оренду іншій особі об'єкту,

який знаходився у користуванні на умовах оренди у позивача, чим були порушені її

права як добросовісного орендаря спірних приміщень. 

Не погоджуючись з позовними

вимогами, ринок „Привоз” звернувся до господарського суду Одеської області з

зустрічною позовною заявою до СПД ОСОБА_1, у відповідності до якої просить суд

зобов'язати СПД ОСОБА_1. звільнити незаконно займане приміщення, яке було  об'єктом договору оренди НОМЕР_1 від

01.08.2005р., укладеного між сторонами по справі, а також стягнути з СПД

ОСОБА_1 збитки у сумі 1500, 00 грн.

Ухвалою суду від 11.08.2006р.

зустрічна позовна заява ринку „Привоз” була прийнята до розгляду, а позовні

вимоги за зустрічним позовом були об'єднані з вимогами СПД ОСОБА_1 в одне

провадження.

          Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.08.2005р. між ринком „Привоз”

(Орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір здачі в

операційну оренду основних засобів НОМЕР_1, відповідно до умов п. 1.1. якого

Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкову (до  01.07.2006р.) платну операційну оренду

основні засоби - частину будівлі ларьків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,

загальною площею 20,0 кв.м.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759

Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України)

за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати

наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п. 6.1 договору здачі в

операційну оренду основних засобів НОМЕР_1 від 01.08.2005р.,  термін дії даного договору сторонами було

визначено до 01.07.2006 року.

СПД ОСОБА_1 стверджує, що після

закінчення строку дії договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р., відповідачем

приміщення, які були предметом наведеного договору, були передані в оренду

іншому суб'єкту господарювання, чим було порушено  переважне право позивача як орендаря на

продовження строку дії договору оренди, як це передбачене положеннями діючого

законодавства.

При цьому, позивачем договір

оренди, який ним оспорюється, суду наданий не був. Як було встановлено в

процесі вирішення спору, будь-який договір оренди з іншим суб'єктом

підприємницької діяльності відповідачем не укладався. При цьому, ринок “Привоз”

наголошує на неможливості укладання договору оренди у зв'язку із знаходженням у

спірних приміщеннях СПД ОСОБА_1, що і зумовило звернення відповідача в межах

провадження у даній справі із зустрічними позовними вимогами про зобов'язання

СПД ОСОБА_1 звільнити незаконно займане приміщення.

Відповідно до вимог  п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній

предмет спору.

Згідно  вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками

судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Приймаючи до уваги недоведеність

позивачем  факту укладання договору

оренди між ринком “Привоз” та іншим суб'єктом підприємницької діяльності, суд

доходить висновку щодо відсутності предмету спору в даної частини позовних

вимог, у зв'язку з чим, провадження по справі за позовом СПД ОСОБА_1 до

Іванівського ринку “Привоз” Іванівської райспоживспілки про визнання недійсним

договору оренди, укладеного з новим орендарем підлягає припиненню відповідно до

п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи, що позовні вимоги СПД

ОСОБА_1 про спонукання ринку “Привоз” продовжити договір оренди частини будівлі

ларьків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,0 кв.м. та

позовні вимоги ринку “Привоз” за зустрічним позовом про зобов'язання СПД

ОСОБА_1 звільнити незаконно займане приміщення, яке було  об'єктом договору оренди НОМЕР_1 від

01.08.2005р., укладеного між сторонами по справі, є взаємопов'язаними, суд

вважає за доцільне і правомірне надати правову оцінку вимогам сторін в

сукупності, не виділяючи окремо дослідження з цих питань.

Як було зазначено по тексту рішення

вище, 01.08.2005р. між ринком „Привоз” та СПД ОСОБА_1 було укладено договір

здачі в операційну оренду основних засобів НОМЕР_1, відповідно до умов п. 1.1.

якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкову (до  01.07.2006р.) платну операційну оренду

основні засоби - частину будівлі ларьків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,

загальною площею 20,0 кв.м.

Відповідно до п. 6.4  договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р.  дія цього договору припиняється внаслідок

закінчення терміну його дії. Умовами п. 6.5. договору сторони домовились, що у

випадку відсутності заперечень Орендодавця та Орендаря про припинення Договору протягом

одного місяця до його закінчення, він вважається продовженим на той самий строк

і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. 

Як вбачається з матеріалів справи,

попередженням за НОМЕР_2 від 27.05.2006р. відповідачем було повідомлено  СПД ОСОБА_1. про закінчення  терміну дії укладеного договору оренди

01.07.2006р. та запропоновано  укласти

новий договір оренди. При цьому, відповідачем була звернута увага орендаря,

що  у разі неукладення нового договору,

дія договору НОМЕР_1 від 01.08.2005р. буде припинена та СПД ОСОБА_1 зобов'яза

звільнити орендоване приміщення.

30.06.2006р. СПД ОСОБА_1 звернулася

до ринку „Привоз” з заявою про переукладення договору оренди НОМЕР_1 від

01.08.2005р. Новий договір оренди між сторонами укладений не був та 01.08.2006р.

ринок „Привоз” звернувся до позивача з листом за НОМЕР_3 від 01.08.2006р., яким

СПД ОСОБА_1 було запропоновано звільнити орендовані приміщення у зв'язку із

закінченням строку дії договору оренди та з посиланням на  проведення власником майна аукціону права

оренди належних йому приміщень, у тому числі і приміщення, яке було предметом

договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р., за результатами якого право на оренду

цих приміщень було надано іншому суб'єкту підприємницької діяльності. Наведене

і змусило позивача звернутися до господарського суду з позовними вимогами про

спонукання ринку “Привоз” продовжити строк дії договору оренди  НОМЕР_1 від 01.08.2005р. на частину будівлі

ларьків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,0 кв.м.

Ринок “Привоз” повністю заперечує

проти задоволення позову СПД ОСОБА_1, посилаючись на проведення власником

майна, яке було предметом договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р. аукціону на

право оренди належних йому приміщень, у тому числі і спірного. При цьому,

вважаючи дії СПД ОСОБА_1  щодо

неповернення орендованого приміщення у добровільному порядку до нинішнього часу

незаконними, ринок “Привоз” звернувся на адресу господарського суду із

зустрічними позовними вимогами про зобов'язання СПД ОСОБА_1 звільнити незаконно

займані нею приміщення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст.

777 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК

України) наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після

спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення

договору найму на новий строк. Наймач, який має намір  скористатися 

переважним  правом  на укладення 

договору найму на новий строк, 

зобов'язаний повідомити про це 

наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений

договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Проаналізувавши ситуацію, яка

склалася між сторонами по справі, заслухавши доводи та пояснення сторін

зприводу заявлених в цієї частини позовних та зустрічних позовних вимог, суд

дійшов до наступних висновків.

Рішенням Іванівської

райспоживспілки,  яке є власником

приміщень, переданих в оренду СПД ОСОБА_1 на підставі договору оренди НОМЕР_1

від 01.08.2005р.,  було вирішено провести

аукціон права оренди торгових приміщень. Оголошення про передачу в оренду

торгових місць на конкурсній основі було надруковано у місцевої газеті “Степові

зорі” від 12.07.2006р. За результатами проведеного аукціону правлінням

Іванівської райспоживспілки була прийнята постанова від 26.07.2006р. “Про

результати проведеного аукціону по здачі в оренду приміщень на території ринку

“Привоз” Іванівської райспоживспілки”, відповідно до якої переможцем аукціону

на право оренди приміщень, які знаходилися в користуванні  СПД ОСОБА_1 був визначений гр. ОСОБА_2 При

цьому, як вбачається з протоколу засідання правління Іванівської

райспоживспілки НОМЕР_4 від 26.07.2006р. (міститься в матеріалах справи), заява

СПД ОСОБА_1 від 30.06.2006р. була включена до конкурсу як заява на участь у

ньому та розглянута правлінням Іванівської райспоживспілки.

За переконанням суду при вивченні

правових позицій сторін стосовно  даної

частини позовних та зустрічних позовних вимог визначальними моментами для

правильного вирішення спору є наступне:

По-перше: факт, що власником  майна, з метою підвищення ефективності його

використання та збільшення прибутку, було прийнято рішення про проведення

аукціону спірних торгівельних місць ніяким чином не може бути ототожнено судом

як передача спірного об'єкта в оренду іншій особі в супереч наведеним вище

положенням ст.777 ЦК України.

По-друге: звертаючись до

положень  ч. 1, 2 ст. 4 Закону України

“Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ 

(з наступними змінами та доповненнями), якими передбачено, що  власник на свій розсуд володіє, користується  і розпоряджається належним йому майном та має

право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не  суперечать закону, суд зазначає, що в даному

випадку власник на свій розсуд розпорядився належним йому майном, що і

гарантовано наведеною законодавчою нормою. 

По-третє: як було зазначено по

тексту рішення вище, орендодавцем 27.05.2006р. було повідомлено  орендаря про необхідність укласти договір

оренди на новий строк. Однак, лише в останній день строку дії договору оренди 30.06.2006р..

СПД ОСОБА_1 звернулася до ринку “Привоз” з відповідною заявою.

По-четверте: вимога ринку “Привоз”

про необхідність укладення договору оренди на новий строк судом оцінюється як

необхідна умова, яка була визначена Орендодавцем для продовження між сторонами

орендних відносин.

Крім того, суд звертає увагу СПД

ОСОБА_1 на некоректність з правової точки зору редакції заявлених нею вимог про

спонукання продовжити строк дії договору. За своєю юридичною природою договір є

вільним волевиявленням сторін, що в свою чергу гарантує у повній мірі

реалізацію суб'єктами цивільного обігу наданих законодавством прав.  Вимога про спонукання до укладення договору

не відповідає як засадам цивільного законодавства так і тягне за собою

порушення прав учасників цивільних правовідносин на вільне волевиявлення.

Підсумовуючи наведене, суд

зазначає, що з урахуванням відсутності укладеного між сторонами на новий строк

договору оренди, а також рішення власника майна, яким ринок “Привоз” не  являється, 

про передачу спірних приміщень в оренду на конкурсній основі, суд

доходить висновку про припинення з 01.07.2006р. строку дії договору оренди

НОМЕР_1 від 01.08.2005р., укладеного між 

ринком “Привоз” та СПД ОСОБА_1, у зв'язку із закінченням строку, на який

його було укладено.

З огляду на викладене, суд оцінює

позовні вимоги СПД ОСОБА_1 про спонукання ринку “Привоз” продовжити договір

оренди частини будівлі ларьків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною

площею 20,0 кв.м. необґрунтованими та такими, що не містяться на законних

підставах, у зв'язку з чим у задоволенні 

позову СПД ОСОБА_1 в цієї частини позовних вимог необхідно відмовити.

Навпаки, з огляду на приведений

вище аналіз матеріалів справи та висновки суду, приведені вище, позовні вимоги

ринку “Привоз” про зобов'язання СПД ОСОБА_1. звільнити незаконно займане

приміщення, яке було  об'єктом договору

оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р., укладеного між сторонами по справі, підлягають

задоволенню з огляду на наступне.

Умовами п.п.2.3., 4.1.4.  договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р.

сторони домовилися, що повернення об'єкту договору здійснюється за актом

прийому-передачі в стані не гіршому ніж на момент передачі в оренду з

урахуванням зносу у встановлених розмірах. 

Так, згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України

у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до  ст.ст. 525, 526 ЦК України від 16.01.2003р.

№435-ІV,  зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння

відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається. В свою чергу, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Але, в порушення наведених умов

договору та вимог діючого законодавства СПД ОСОБА_1 договірних зобов'язань з

своєчасного повернення орендованого майна у зв'язку з закінчення терміну дії

договору оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р. виконано не було. Пропозиції

Орендодавця з приводу повернення орендованого майна СПД ОСОБА_1  були залишені без відповіді та задоволення,

що спричинило звернення ринку „Привоз” до господарського суду з зустрічними

позовними вимогами про зобов'язання звільнити незаконно займане

приміщення. 

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону

України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями)

власник на свій розсуд володіє, користується 

і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого

майна будь-які дії, що не  суперечать

закону. 

Крім того, статтею 48 Закону

України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  встановлено, що   Україна  

законодавчо   забезпечує  громадянам, організаціям  та 

іншим  власникам  рівні 

умови   захисту   права власності.  Власник 

може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоча

б ці порушення  і  не 

були  поєднані  з 

позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.  Захист 

права  власності  здійснюється 

судом,  господарським судом або

третейським судом.

Згідно ч.5 ст.48 цього Закону

встановлено, що положення  щодо захисту

права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але

володіє  майном  на 

праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного

успадковуваного  володіння  або 

на  іншій  підставі, передбаченій законом чи договором.

Незаконне володіння та користування

СПД ОСОБА_1 нежитловим приміщенням -об'єкту договору оренди  НОМЕР_1 від 01.08.2005р. після закінчення

строку його дії   є порушенням положень

ст.48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ та заважає

ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом його власником.

В свою чергу, відповідно до ст. 387

ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, 

власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без

відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи викладене, суд вважає

позовні вимоги ринку „Привоз” за зустрічним позовом в частині зобов'язання СПД

ОСОБА_1 звільнити  незаконно займане

нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв.м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до

ст.ст. 387, 785 ЦК України, ст.ст. 4, 48 Закону України “Про власність” від

07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними

змінами та доповненнями).

           Розглянувши зустрічні позовні вимоги

в частини стягнення з СПД ОСОБА_1 збитків у сумі 1500,00 грн., суд звертає

увагу ринку „Привоз” на наступне.

Виходячи з положень статей глави 82

ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється

будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та

інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або

пошкодження майна), що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки

для правопорушника.

Відповідно до положень ч.ч.2, 3

Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має

право на захист своїх прав і законних інтересів у порядку, передбаченому цим

Кодексом та іншими законами.

Як вбачається з змісту зустрічного

позову, розрахунок збитків здійснений ринком “Привоз” виходячи з розміру

орендних платежів, передбачених договором оренди НОМЕР_1 від 01.08.2005р. та з

підстав використання СПД ОСОБА_1 спірних приміщень після закінчення строку дії

договору оренди.

З цього приводу суд звертає увагу

відповідача, що питання захисту прав наймодавця у випадку, якщо наймач не

виконує обов'язку щодо повернення речі, врегульовані ч.2 ст. 785 Цивільного

кодексу України, якою встановлено, що наймодавець має право вимагати від

наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час

прострочення.

Підсумовуючи наведене, суд

зазначає, що при розгляді вимог про стягнення 

грошових коштів за несвоєчасне повернення орендованого майна не

підлягають застосуванню правові норми, якими врегульовані питання стягнення

збитків, так як наведене питання підпадає під категорію неустойки та

регулюється іншими законодавчими нормами.

Враховуючи викладене, суду не

вбачається за доцільне надавати оцінку правомірності  нарахування ринком “Привоз” заявленої до

стягнення суми у розмірі 1500грн.

З огляду на викладене, позовні

вимоги ринку “Привоз” за зустрічним позовом про стягнення  з СПД ОСОБА_1 збитків у сумі 1500 грн. за

використання нею спірних приміщень після закінчення строку дії договору оренди,

суд вважає необґрунтованими та такими, що не містяться на законних підставах, у

зв'язку з чим зустрічний позов в цієї частини вимог не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведене, суд вважає

за необхідне відмовити СПД ОСОБА_1 у задоволенні позову в частини спонукання

ринку “Привоз” продовжити договір оренди частини будівлі ларьків, що

знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,0 кв.м. Провадження по

справі за позовом СПД ОСОБА_1 до Іванівського ринку “Привоз” Іванівської

райспоживспілки про визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим

орендарем підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Зустрічний позов ринку “Привоз” в

частині зобов'язання СПД ОСОБА_1 звільнити 

незаконно займане нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв.м., що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 грунтується за законних підставах та підляє

задоволенню. В частини вимог про стягнення з СПД ОСОБА_1 збитків у розмірі

1500грн. зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу

судових витрат, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до п.10 Роз'яснень

Вищого господарського суду України „Про деякі питання  практики вирішення спорів, пов'язаних з

відшкодуванням моральної шкоди” N 02-5/95 від 29.02.96  якщо в одній позовній заяві об'єднані  вимоги 

майнового  та немайнового

характеру,   державне   мито 

підлягає  оплаті  як  за

ставками,  встановленими для позовів

майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до п.п. а, б ч.2 ст.3

Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. N 7-93

ставки

державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв

майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян, із  позовних  

заяв   немайнового    характеру, 5 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

У зв'язку з тим, що ринком “Привоз”

у зустрічному позові були заявлені вимоги як немайнового так і майнового

характеру, а державне мито було сплачене лише за немайновий спір у розмірі 85

грн., сума недоплаченого державного мита за майновий спір становить 102 грн. та

підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між

сторонами відповідно до вимог ст.ст. 44-49 ГПК України.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі за

позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про

визнання недійсним договору оренди, укладеного між адміністрацією ринку

„Привоз” та новим орендарем - припинити.

2.          В іншої частини позову відмовити.

3.          Зустрічний позов задовольнити

частково.

4.          Зобов'язати суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 /АДРЕСА_2., ідентифікаційний

код НОМЕР_5 звільнити незаконно займане нежитлове приміщення, загальною площею

20,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Наказ видати.

5.          В іншій частині зустрічного позову  відмовити.

6.          Стягнути з

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_2.,

ідентифікаційний код НОМЕР_5 на користь Іванівського ринку „Привоз”

Іванівської райспоживспілки / 67200, м. Одеса, Одеська область, Іванівський

район, АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 25027626 / державне мито в сумі 85 грн.

/вісімдесят п?ять грн.00 коп./ та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 69

грн. /шістдесят дев'ять грн.00 коп./.

Наказ видати.

7.  

Стягнути з Іванівського ринку „Привоз” Іванівської

райспоживспілки / 67200, м. Одеса, Одеська область, Іванівський район,

АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 25027626/ до державного бюджету України через управління

Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р

31117095600008 в управлінні Держказначейства в 

Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі 102 грн. /сто дві грн.00

коп./

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 27.10.2006р.

Суддя                                                                                      

Желєзна С.П.