Рішення

від 03.04.2012 по справі 5011-3/3301-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-3/3301-2012

03.04.12

За позовом   Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в

                      особі 1) Міністерства оборони України; 2) Київського квартирно-

                      експлуатаційного управління Міністерства оборони України

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»                                       

Про                стягнення 35 197,70 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури   не з‘явився

Від позивача-1      ОСОБА_1 –по дов. № 220/679/д від 08.11.2011

Від позивача-2      ОСОБА_1 –по дов. № 303/25-1470 від 04.05.2011

Від відповідача     не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»21 996,31 грн. боргу по орендній платі, 5 976,15 грн. боргу за комунальні послуги, 1 255,16 грн. боргу з компенсації земельного податку, 2 258,93 грн. пені, 2 922,76 грн. штрафу та 788,39 грн. збитків від зміни індексу інфляції  за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди нерухомого майна № 4 від 01.10.2001.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/3301-2012 та призначено її до розгляду на 05.04.2012.

Прокуратура в судове засідання 03.04.2012 не з‘явилась, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.03.2012 не виконала.

Прокуратура належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим до суду поштовим повідомленням про вручення відправлення 26.03.2012.

Позивач-1 в судовому засіданні 03.04.2012 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Позивач-2 в судовому засіданні 03.04.2012 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.04.2012 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.03.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.03.2012 надсилалась відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Київ, вул. Воровського, 36,  яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 03.04.2012 є юридичною адресою відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представників прокуратури та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2001 між Центральним будинком офіцерів Збройних Сил України, як орендодавцем, та Акціонерним товариством закритого типу «Ділові партнери», як орендарем, укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих на території Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України військового містечка № 50 в гарнізоні м. Києва за адресою: вул. Грушевського, 30/1 № 4 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно у складі нежитлового приміщення кімнати № 321 будівлі ЦБС ЗС України, військового містечка № 50, загальною площею 134 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, що знаходиться на балансі ЦБО ЗС України м. Києва.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 84 189,85грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ).

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за перший місяць оренди (грудень) розраховується згідно з додатком до цього договору та складає 8 435,84 грн. з ПДВ.

Орендна плата поточного місяця у розмірі 100% перераховується орендарем до Державного бюджету України органу Державного казначейства у Печерському районі м. Києва на реєстраційний рахунок ЦБС ЗС України попередньою оплатою не пізніше 25 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно із п.п. 5.11., 5.12. договору орендар зобов'язаний, зокрема, понад орендну плату за нерухоме майно, сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання. Щомісячно компенсувати орендодавцю частину податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Договір укладено строком на 3 роки  з 01.10.2001 по 30.09.2004 включно (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у користування орендоване за договором приміщення, що підтверджується відповідним актом прийому - передачі від 01.10.2001.

30.09.2004 сторонами підписана додаткова угода № 1, якою строк дії договору № 4 від 01.10.2001 продовжений на 3 роки з 01.10.2004 по 30.09.2007.

Додатковим договором від 29.03.2007 про внесення змін до договору оренди  № 4  від 01.10.2001 п. 10.1 договору викладений у наступній редакції: «Цей договір укладений терміном до 3-х років з 01.01.2007 по 30.12.2009 включно».

У зв'язку з реорганізацією Закритого акціонерного товариства «Ділові партнери»у Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»згідно протоколу зборів акціонерів Товариства «Ділові партнери»№ 8 від 02.07.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»є правонаступником майнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Ділові партнери».

У відповідності до акту приймання –передачі діючих договорів оренди нерухомого майна, укладених Центральним будинком Офіцерів Збройних сил України, станом на 1 січня 2008 року  договір оренди, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал», переданий на облік Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

03.08.2009  між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал», як орендарем, укладений додатковий договір № 30/д/ККЕУ до Договору оренди № 4 від 01.10.2001 нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, Грушевського, 30, містечко № 50, інв. № 1.

Додатковим договором № 65д//ККЕУ від 31.12.2009  до договору оренди № 4 від 01.10.2001 внесені зміни, зокрема:

п. 1.1 договору викладений у наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно –нежитлові приміщення загальною площею 134 кв. м., що знаходяться на балансі Київського КЕУ (балансоутримувач) та закріплене за ЦБО ЗС України, розташоване  за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, військове містечко № 50»;

п. 3.1. договору викладений у наступній редакції: «Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2009 року) на рівні 25 414,75 грн. за (домовленістю) з врахуванням  моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (із змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2009 року) 25 414,75 грн. Орендна плата за перший місяць орендної плати визначаються шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди»;

п. 3.3. Договору викладений у наступній редакції: «Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць»;

п. 3.6. договору викладений у наступній редакції: «Орендна плата у розмірі 100%  перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційних рахунок Київського  КЕУ, щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним»;

п. 10.1. договору викладений у наступній редакції: «Цей договір укладений строком до двох років, що діє з 31.12.2009 до 30.12.2011 включно».

Пунктами 5.11. та 5 15. договору в редакції додаткового договору № 65д//ККЕУ від 31.12.2009  передбачено обов‘язок орендаря відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна і комунальних послуг та щомісячно компенсувати частину податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, комунальних послуг та компенсації податку на землю, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірах 21 996,31 грн., 5 976,15 грн. та 1 255,16 грн. За неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов‘язань нарахована пеня в розмірі 2 258,93 грн., штраф в розмірі 2 922,76 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 788,39 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору (п. 3.10.) в редакції  додаткового договору № 65д//ККЕУ від 31.12.2009 визначено що у разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує платежі до дня повернення майна за актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 у справі № 11/95, яке набрало законної сили 20.01.2011 договір оренди № 4 від 01.10.2001 (із змінами та доповненнями) розірвано та зобов‘язано відповідача звільнити нежитлові приміщення загальною площею 134,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, військове містечко № 50.

Сторонами доказів того, що орендовані нежитлові приміщення відповідачем повернуто позивачу за актом приймання-передачі не подано.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Відповідно до  ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5.3. договору в редакції  додаткового договору № 65д//ККЕУ від 31.12.2009 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно й у повному обсязі.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язань за договором в повному обсязі, в зв‘язку з чим виникла заборгованість перед позивачем-2 за січень 2011 року в наступних розмірах : 21 996,31 грн. по орендній платі, 5 976,15 грн. за комунальні послуги, 1 255,16 грн. з компенсації земельного податку.

Отже загальний розмір заборгованості, яка неоспорена відповідачем складає 29 227,62 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, комунальним платежам та компенсації земельного податку в розмірі 29 227,62 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.7. договору в редакції  додаткового договору № 65д//ККЕУ від 31.12.2009 передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.                                                                                                                                                                                

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендну плату щомісяця до 15 числа наступного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.7. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача у період з 26.01.2011 по 26.07.2011 становить 1 700,04 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 700,04 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно п. 3.8. договору в редакції додаткового договору № 65д//ККЕУ від 31.12.2009 у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати мало місце понад три місяці, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 2 199,63 грн.  (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В частині ж розміру пені в сумі 558,89 грн. та розміру штрафу в сумі 723,13 грн. позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені та штрафу в разі порушення умов договору в частині сплати комунальних платежів та компенсації податку за землю.

Як зазначалось вище в п.п. 3.7., 3.8. договору йде мова про відповідальність у вигляді пені та штрафу лише за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу, нарахованих на суми боргу за комунальні послуги та компенсації податку за землю, в загальному розмірі 1 282,02 грн. безпідставні  та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь  грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений позивачем у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 788,39 грн. збитків від зміни індексу інфляції грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»(м. Київ, вул. Воровського, 36, код ЄДРПОУ 34927943) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32, корп. 97, код ЄДРПОУ 22991617, р/р 35229022000303 в ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019, ЗКПО 22991617) 21 996 (двадцять одну тисячу дев‘ятсот дев‘яносто шість) грн. 31 коп. боргу по орендній платі, 5 976 (п‘ять тисяч дев‘ятсот сімдесят шість) грн. 15 коп. боргу за комунальні послуги, 1 255 (одну тисячу двісті п‘ятдесят п‘ять) грн. 16 коп. боргу з компенсації земельного податку, 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 04 коп. пені, 2 199 (дві тисячі сто дев‘яносто дев‘ять) грн. 63 коп. штрафу, 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп. збитків від зміни індексу інфляції,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»(м. Київ, вул. Воровського, 36, код ЄДРПОУ 34927943) в доход Державного бюджету України 1 550 (одну тисячу п‘ятсот п‘ятдесят) грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в  позові відмовити повністю.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 09.04.2012.