Ухвала

від 30.06.2015 по справі 5011-3/3301-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.06.2015Справа № 5011-3/3301-2012

За скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління

На дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління

юстиції у м. Києві

у справі за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах

держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Київського квартирно-

експлуатаційного управління Міністерства оборони України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал»

Про стягнення 35 197,70 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури не з'явився

від позивача-1 Боголей І.Ю. - по дов. № 22/435/д від 03.06.2015

від позивача-2 Боголей І.Ю. - по дов. № 303/25-4106 від 24.11.2014

від відповідача не з'явився

від ДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 03.04.2012 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 21 996,31 грн. боргу по орендній платі, 5 976,15 грн. боргу за комунальні послуги, 1 255,16 грн. боргу з компенсації земельного податку, 1 700,04 грн. пені, 2 199,63 грн. штрафу, 788,39 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

20.04.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 03.04.2012 було видано відповідний наказ.

12.06.2015 Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулось до господарського суду зі скаргою б/н від 09.06.2015 на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е., в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 ВП № 44054918;

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е., щодо винесення постанови ВП № 44054918 від 29.12.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 16.06.2015 скаргу призначено до розгляду на 30.06.2015.

Позивач-2 (скаржник) в судовому засіданні 30.06.2015 вимоги скарги підтримав повністю.

Представники прокуратури та відповідача в судове засідання 30.06.2015 не з'явились.

Позивач-1 в судовому засіданні 30.06.2015 вимоги скарги підтримав повністю

Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання 30.06.2015 представника не направив, вимог ухвали від 16.06.2015 не виконав.

Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва, встановив:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

Матеріали справи свідчать, що Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулась з відповідною заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 16.07.2014.

Згідно ч. 1 п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.07.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. винесено постанову ВП № 44054918 про відкриття виконавчого провадження, згідно якої відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Капітал» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 33 915,68 грн. боргу.

26.11.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012, у зв'язку з його невиконанням в добровільному порядку, винесено постанову ВП № 44054918 про арешт коштів боржника в межах суми 33 915,68 грн.

Також 26.11.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012, у зв'язку з його невиконанням в добровільному порядку, винесено постанову ВП № 44054918 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми 33 915,68 грн.

29.12.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду.

Скаржник вказує на те, що він отримав оскаржувану постанову 03.06.2015, про що свідчить відмітка про вхідний номер (№ 2673) та дату отримання, а також поштовий конверт.

В матеріалах справи наявна копія конверту ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві та оригінал був оглянутий судом в судовому засіданні 30.06.2015, з яких вбачається, що відправлення здійснено 29.05.2015.

З витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» вбачається, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було здійснено відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 01032 44258798 - 29.05.2015 та отримано скаржником 02.06.2015 о 16:33.

Дані обставини не заперечено та не спростовано Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управлінню юстиції у місті Києві.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо , або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи скарга Київським квартирно-експлуатаційним управлінням надіслана до суду 10.06.2015 та отримана судом 12.06.2015.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що скаржником не пропущено строк для звернення зі даною скаргою до суду.

Суд вважає за необхідне відзначити, що статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копія постанови про повернення у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Проте, всупереч даної норми постанова ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 29.12.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві була надіслана через п'ять місяців після її винесення, що свідчить про грубе порушення вказаної норми.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Так, зазначеною нормою визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Нормами ст.ст. 32, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено чіткі заходи примусового виконання рішень, які зобов'язаний вживати державний виконавець у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення.

Всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012 не вжив належних заходів для примусового його виконання.

Саме по собі винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на кошти та на майно боржника - це не є діями пов'язаними з примусовим виконанням рішення суду за виконавчим документом.

Жодних реальних примусових дій направлених на виконання наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання наказу № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012 Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві так і не вчинив.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві належних та допустимих доказів які б спростували обставини зазначені скаржником та встановлені судом, не подано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 29.12.2014 ВП № 4054918 про повернення виконавчого документа стягувачеві є неправомірними, а постанова підлягає визнанню недійсною.

Стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Бурла В.Е., в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 ВП № 44054918.

3. Визнати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е., щодо винесення постанови ВП № 44054918 від 29.12.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною.

4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/3301-2012 від 20.04.2012.

СуддяВ.В.Сівакова