Ухвала

від 03.04.2012 по справі 5017/490/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/490/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" квітня 2012 р. Справа  № 5017/490/2012

За позовом Приватної багатопрофільної фірми “ИТА”

до відповідача Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ізмаїльської міської ради

про визнання недійсною відмови від договору та стягнення витрат у сумі 133 119,86 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

СУТЬ СПОРУ: Приватна багатопрофільна фірма “ИТА” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на невід'ємні поліпшення в розмірі 133 119,86 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 20.01.1995р. між Комерційною фірмою «Аукціон»та Приватною багатопрофільною фірмою “ИТА” був укладений договір оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого орендодавець (КФ “Аукціон”) (в подальшому орендодавця змінено на Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради) зобов'язується передати орендарю (ПБФ «ИТА») нежитлові приміщення по проспекту Суворова, 20, в м. Ізмаїлі літ. «Б»та літ. «В», загальною площею 192,2 кв.м строком на 15 років.

Враховуючи, що на час приймання приміщень, їх використання з метою здійснення господарської діяльності не було можливим без належного ремонту та реконструкції, позивачем на підставі погодження орендодавця було здійснено ремонт та реконструкцію приміщень, що підтверджується актами приймання передачі будівельно-монтажних робіт від 10.10.1999р. на суму 133 119,86грн.

Відповідно до положень п.5.2 договору оренди, з дозволу Орендодавця Орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, яке зумовлює підвищення його вартості. Вартість таких поліпшень є власністю Орендаря та підлягають поверненню Орендодавцем Орендарю у випадку розірвання договору оренди або у випадку приватизації.

Як вказує позивач, 21.07.2011р. на його адресу надійшов лист, в якому було зазначено, що рішенням Ізмаїльської міськради №1072-VІ була надана згода на дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 20, у зв'язку з заборгованістю по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном. Таким чином, у зв'язку з прийняттям вказаного рішення, договір вважається припиненим

Крім того, 23.09.2011р. від Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради надійшов лист про включення орендованого майна до переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації у 2011р.

Враховуючи викладене та керуючись п. 5.2. договору оренди, позивач вважає, що поліпшення, які були здійсненні ПБФ «ИТА»на суму 133119,86 грн., підлягають відшкодуванню.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012 року порушено провадження у справі №5017/490/2012 за вказаним позовом із призначенням розгляду справи на 19.03.2012р.

Одночасно, вказаною ухвалою суду, керуючись ст. 27 ГПК України, враховуючи, що Ізмаїльська міська рада є власником майна, вимоги про стягнення вартості невід'ємних поліпшень, проведених у якому, є предметом даного спору, у зв'язку з чим рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки останнього щодо відповідача, суд вважає за необхідне залучити Ізмаїльську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

02.03.2012р. до господарського суду Одеської області від Приватної багатопрофільної фірми “ИТА” надійшла заява за вх. №6735/2012 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради вчиняти дії, щодо виселення ПБФ «ИТА»з приміщень, що розташовуються за адресою м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 20.

19.03.2012р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області у зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. у відрядженні справу №5017/490/2012 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Демешина О.А.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2012р. (суддя Демешин О.А.) справу №5017/490/2012 було прийнято до провадження із призначенням розгляду справи на 09.04.2012р.

Приймаючи до уваги закінчення терміну перебування судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. справу №5017/490/2012 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 26.03.2012р. справу №5017/490/2012 прийнято до свого провадження.

02.04.2012р. до господарського суду Одеської області від Приватної багатопрофільної фірми “ИТА” надійшла заява про доповнення позовних вимог, в яких позивач просив суд визнати недійсною відмову Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради від договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2009р., розташованих за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 20, загальною площею 151,5 кв.м., укладеного між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та Приватною багатопрофільною фірмою «ИТА», яка викладена в листі Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради за №01/04-65 від 06.02.2012 р.; стягнути з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради на користь Приватної багатопрофільної фірми «ИТА»витрати на невід'ємні поліпшення нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова 20, в розмірі 133119,86 грн.; стягнути з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради користь Приватної багатопрофільної фірми «ИТА»витрати на сплату державного мита у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування заяви про доповнення позовних вимог позивач посилався на те, що 06.02.2012 року на адресу позивача надійшов лист, в якому Фонд комунального майна Ізмаїльської міськради, посилаючись на наявність заборгованості по орендній платі, відмовляється від договору оренди з ПБФ «ИТА», та пропонує в 10-денний термін повернути Фонду приміщення, розташовані по проспекту Суворова, 20 в м. Ізмаїл.

З такою вимогою Фонду позивач не згоден з підстав, викладених у позові, та виходячи з наступного.

Ст. 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використовуванню відповідно до призначення і умов договору, орендар має право відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної платні, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Витрати позивача на невід'ємні поліпшення орендованого приміщення, без яких використовувати його за призначенням було неможливо, склали 133 119,8 6грн., що підтверджується кошторисною документацією, погодженою представником УЖКХ.

Однак, у добровільному порядку відповідач не відшкодовує понесені на ремонт та реконструкцію комунального майна витрати, і не бажає здійснити їх зарахування в рахунок орендної плати, хоча така пропозиція була викладена позивачем у відповіді №5 від 05.08.2011р., на лист відповідача від 21.07.2011 року про дострокове розірвання договору оренди та виселення позивача з займаних приміщень у строк до 22.08.2011 року.

Таким чином, вимога відповідача від 06.02.2012р. щодо повернення орендованих приміщень та відмова від договору оренди порушує права позивача на відшкодування понесених витрат, або зарахування їх у рахунок орендної плати, та не може вважатись законною.

Крім того, ПБФ «ИТА»повторно просила вжити заходи до забезпечення позову та заборонити Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення Приватної багатопрофільної фірми «ИТА»з нежилих приміщень загальною площею 151.5 кв.м, розташованих за адресою місто Ізмаїл, проспект Суворова, 20, оскільки повернення орендованих приміщень та відмова від договору оренди порушує права позивача на відшкодування понесених витрат, або зарахування їх у рахунок орендної плати.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З урахуванням наведених у зазначеній заяві доводів утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, суд вважає вимоги позивача про заборону Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради вчиняти дії щодо виселення ПБФ «ИТА»з приміщень, що розташовуються за адресою м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 20, до розгляду спору по суті, обґрунтованими та адекватними позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття означеного заходу, суд виходить з наявності зв'язку між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги, співрозмірності заходу позовній вимозі та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу.

Суд вважає, що оскільки предметом спору є, зокрема, визнання недійсною відмови Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради від договору оренди нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 20, укладеного між сторонами, яка викладена в листі Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради за №01/04-65 від 06.02.2012р., у зв'язку з чим, у разі задоволення позову, договір буде діючим на весь строк його дії, виселення позивача може зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову, оскільки під час розгляду справи вказані приміщення можуть бути передані іншим особам в оренду або відчужені, що в подальшому унеможливить їх витребування у добросовісного орендаря чи набувача.

Разом з тим, оскільки зазначені заходи вживаються судом як засіб до забезпечення позову, тобто виключно до розгляду спору по суті, суд, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, вважає непорушеними інтереси сторін.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє клопотання позивача, як обґрунтоване та адекватне заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст. 66, п. 2, п. 3  ч. 1 ст. 67, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68601, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62, код 22514515) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виселення ПБФ «ИТА»з нежилих приміщень, загальною площею 151,5 кв.м., що розташовані за адресою м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 20, до вирішення спору по суті.  

Стягувачем за ухвалою є Приватна багатопрофільна фірма “ИТА” (68600, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 20, код 19062239).

Ухвала набирає законної сили з 03.04.2012 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала дійсна для пред'явлення державному виконавцю протягом 1 року відповідно до ст.22 Закону України "Про виконавче провадження"

Суддя                                                                      Щавинська Ю.М.