Рішення

від 10.04.2012 по справі 5023/650/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5023/650/12

вх. № 650/12

Суддя господарського суд у Присяжнюк О.О.

при секретарі судового зас ідання Стрижак О.М.

за участю представників ст орін:

позивача - Загребелько А. В., директор, ОСОБА_2, дові реність №1 від 21.02.2012 року відпов ідача - ОСОБА_3, угода про на дання правової допомоги №2/4

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Іон Мош ", м. Харків

до Фізичної особи - підп риємства ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 193 793,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про ст ягнення з відповідача 193793,25 грн ., у тому числі 181109,76 грн. боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції та 12683,49 грн. 3 % річ них за договором комісії на п родаж товару № 01-08-ДК, укладеним між сторонами14.01.2008 року та дода тковими угодами до нього. Сво ї позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договір ні зобов'язання в частині опл ати послуг за договором, у зв'я зку з чим утворилась заборго ваність, яка до цього часу не п огашена.

В судовому засіданні оголо шувались перерви з 23.02.2012 року до 13.03.2012 року, з 13.03.2012 року до 26.03.2012 року та з 26.03.2012 року до 10.04.2012 року.

Відповідач проти позову за перечує в повному обсязі з пі дстав, викладених у заперече нні на позов (вхідний № 3755 від 22.0 2.2012 року). Зокрема, відповідач н аголошує, що позивачем пропу щений строк позовної давност і, оскільки період, протягом я кого відповідач своєчасно не сплачував заборгваність за договором, почався в серпні 200 9 року та скінчився у січні 2009 р оку, тому, як зазначив відпові дач, трирічний строк позовно ї давності щодо звернення по зивача з відповідним позовом сплинув у січні 2012 року. Крім ц ього, відповідач вважає позо вні вимоги позивача необгрун тованими.

Позивач, у своїх запереченн ях проти доводів відповідача (вхідний № 5245 від 13.03.2012 року) спро стовує твердження відоповід ача щодо пропущення позиваче м строку позовної давності, т а наголошує на задоволенні п озовних вимог в повному обся зі.

19.03.2012 року до суду надійшли до даткові заперечення відпові дача (вхідний № 5861 від 19.03.2012 року), яке досліджено судом та долу чено до матеріалів справи.

26.03.2012 року позивач надав до су ду додаткові заперечення про ти доводів відповідача (вхід ний № 2909), які досліджені судом та долучені до матеріалів сп рави.

Представник позивача в суд овому засіданні 10.04.2012 року підт римує позовні вимоги в повно му обсязі та просить суд задо вольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2012 року з аперечує проти позову та про сить суд відмовити у його зад оволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуальн ого кодексу України, щодо обо в`язку господарського суду в итребувати у сторін документ и і матеріали, що необхідні дл я вирішення спору, кореспонд уються з диспозитивним право м сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України в изначає одним з принципів су дочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх п ереконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, ств орені належні умови для нада ння сторонами доказів та зді йснені всі необхідні дії щод о витребування додаткових до казів, та вважає за можливе ро зглянути справу за наявними у ній та додатково поданими н а вимогу суду матеріалами та документами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, зас лухавши пояснення представн иків сторін, суд встановив на ступне.

14 січня 2008 року між позивачем (комітент) та відповідачем (ко місіонер) був укладений дого вір комісії на продаж товару № 01-08-ДК, згідно якого відповід ач зобов'язався продавати тр етім особам належний позивач у товар.

Додатковими угодами № 1 від 30.04.2008 та № 2 від 03.11.2008 були визначен і ставки комісійної винагоро ди, та строки дії цих ставок.

Відповідно до додаткової у годи від 29 грудня 2008 року строк дії договору комісії був под овжений до 31 січня 2009 року.

За виконання договору комі сії позивач перерахував на к ористь відповідача (у тому чи слі на умовах попередньої оп лати) комісійну винагороду н а загальну суму 562917,92 грн., що під тверджується відповідними п латіжними дорученнями, належ ним чином засвідчені копії я ких долучені до матеріалів с прави.

5 лютого 2009 року та 6 лютого 2009 р оку між позивачем та відпові дачем були укладені додатков і угоди, згідно яких частка то вару, отриманого для продажу відповідачем та у подальшом у повернутого відповідачу тр етіми особами, була повернут а позивачу.

У п. 2 додаткової угоди від 05.02. 2009 та п. 2 додаткової угоди від 06. 02.2009 року передбачено, що коміт ент (позивач) здійснює перера хунок комісійної винагороди протягом 10 днів після поверне ння товару від комісіонера (в ідповідача). Комісіонер зобо в'язаний погасити заборгован ість з комісійної винагороди протягом трьох робочих днів після перерахування.

Перерахунок комісійної ви нагороди був виконаний позив ачем 17.02.2009 року, про що сторони 18. 02.2009 року підписали акт звірки. Згідно акту звірки сума комі сійної винагороди, що підляг ає поверненню, складає 145 120,00 грн .

Таким чином, згідно п. 2 додат кової угоди від 05.02.2009 та п. 2 додат кової угоди від 06.02.2009 року відпо відач повинен був повернути позивачу 145 120,00 грн. не пізніше 21.0 2.2009 року. Проте ні у визначений сторонами строк, ні до тепері шнього часу відповідач цю су му не перерахував.

Відповідно до ст. 1011 Цивільно го кодексу України за догово ром комісії одна сторона (ком ісіонер) зобов'язується за до рученням другої сторони (ком ітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від св ого імені, але за рахунок комі тента.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК Укра їни зобов'язанням є правовід ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кр едитора) певну дію (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної ді ї, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання йо го обов'язку.

Частиною 2 статті 43 ГПК Украї ни передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення подани ми суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, г осподарський суд оцінює дока зи за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на вс ебічному, повному і об'єктивн ому розгляді в судовому проц есі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закон ом.

Суд, дослідивши наданий від повідачем у додаткових запер еченнях від 19.03.2012 року розрахун ок руху товару та грошових ко штів за спірним договором ко місії, вважає необхідним йог о відхилити, як необгрунтова ний.

Таким чином, оскільки відпо відач порушив своє зобов'яза ння з повернення позивачу 145 120, 00 грн., суд вважає позовну вимо гу про стягнення 145120,00 грн. боргу законною та підлягаючою зад оволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК У країни зобов' язання припин яється виконанням, проведени м належним чином, а у відповід ності до ст.625 ЦК України, боржн ик, який прострочив виконанн я зобов' язання, за вимогою к редитора повинен сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з від повідача інфляційних та річн их. За таких обставин, вимоги п озивача про стягнення 35989,76 грн . інфляційних та 12683,49 грн. 3 % річни х є обґрунтованими та підляг ають задоволенню.

Стосовно твердження відпо відача про пропуск позивачем строку позовної давності пр и зверненні з позовом до суду , суд вважає необхідним зазна чити наступне.

У відповідності до п. 2 додат кової угоди від 05.02.2009 року та п. 2 додаткової угоди від 06.02.2009 року до договору комісії передба чено, що комітент здійснює пе рерахунок комісійної винаго роди протягом 10 днів після пов ернення товару від комісіоне ра. Комісіонер зобов'язаний п огасити заборгованість з ком ісійної винагороди протягом трьох робочих днів після пер ерахування.

З матеріалів справи вбачає ться, що перерахунок комісій ної винагороди був виконаний позивачем 17.02.2009 року, про що вон и 18.02.2009 року підписали акт звірк и. Таким чином, відповідач пов инен був повернути позивачу борг не пізніше 21.02.2009 року. Трир ічний строк позовної давност і минав 22.02.2012 року, проте позива чем позов до суду був поданий 10 лютого 2012 року, про що свідчит ь відповідним штампом канцел ярії господарського суду Хар ківської області.

Тауим чином, суд відхиляє за перечення відповідача щодо п ропуску позивачем строку поз овної давності.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 Господарського проце суального кодексу України, в ідповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зм іні та розірванні договорів , - на сторону, яка безпідставн о ухиляється від прийняття п ропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо госпо дарським судом відхилено час тину пропозицій кожної із ст орін; у спорах, що виникають пр и виконанні договорів та з ін ших підстав, - на сторони пропо рційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір в иник внаслідок неправильни х дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від р езультатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати яко го позивач у встановленому порядку звільнений, стягуєть ся з відповідача в доход бюд жету пропорційно розміру зад оволених вимог, якщо відпові дач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на ко ристь якої відбулося рішення , господарський суд відшкодо вує мито за рахунок другої ст орони і в тому разі, коли друг а сторона звільнена від спла ти судового збору. Суми, які пі длягають сплаті за проведенн я судової експертизи, послуг и перекладача, адвоката та і нші витрати, пов'язані з розг лядом справи, покладаються: п ри задоволенні позову - на від повідача; при відмові в позов і - на позивача; при частковом у задоволенні позову - на оби дві сторони пропорційно розм іру задоволених позовних вим ог. Таким чином судові витрат и у даній справі слід покласт и на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625, 1011 Ц К України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК Укра їни, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити по вністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємства ОСОБА_4 АД РЕСА_1, ідентифікаційний но мер НОМЕР_1) на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Іон Мош" (61001, м. Харків, вул. Польова, б. 83, ідентифікаці йний код 34770327) 145120,00 грн. боргу, 35989,76 гр н. інфляційних, 12683,49 грн. 3 % річних , витрат по сплаті судового зб ору в сумі 3622,20 грн..

Видати наказ після набранн і рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О. О.

Повний текст рішення пі дписаний ___ квітня 2012 року.