Постанова

від 10.04.2012 по справі 5011-38/473-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 № 5011-38/473-2012

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Агрико вої О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючої судді Агрикової О.В. (доповідач по справі),

суддів Сухового В.Г.,

Чорн огуза М.Г.,

при секретарі судового зас ідання Марвано А.Т.,

від позивача - ОСОБА_1, д овіреність від 07.02.2012 року №0702/01,

від відповідача - не з' яв ились,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

товариства з обмеженою від повідальністю «МХ Фенікс»

на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року

у справі №5011-38/473-2012 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом підприємства з і ноземними інвестиціями това риства з обмеженою відповіда льністю «Інтерпрофіль», м. Ки їв,

до товариства з обмеженою в ідповідальністю «МХ Фенікс» , м. Київ,

про визнання правочину нік чемним, -

встановив:

У січні 2012 року підприємство з іноземними інвестиціями Т ОВ «Інтерпрофіль» (далі - по зивач) звернулось до господа рського суду міста Києва з по зовом до ТОВ «МХ Фенікс» (далі - відповідач) про визнання п равочину нікчемним, згідно я кого просив суд визнати дого вір поставки недійсним (нікч емним); стягнути суму основно го боргу в розмірі 167388,56 грн., інд ексу інфляції в розмірі 2836,06 гр н., пені в розмірі 17870,32 грн., 3% річн их в розмірі 3220,61 грн., а всього 191 315,57 грн.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилався на те, що в ідповідачем не здійснено пос тавки продукції згідно догов ору поставки від 04.02.2011 року №04/02-1 та не повернуто грошові кошт и, які було перераховано пози вачем відповідачеві в якості передоплати за продукцію, чи м порушено умови вказаного д оговору.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 21.02.2012 року у справі №5011-38/473-2012 позов задоволе но частково. Присуджено до ст ягнення з ТОВ «МХ Фенікс» на к ористь підприємства з інозем ними інвестиціями ТОВ «Інте рпрофіль» боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції в сумі 170152,00 грн., 3% річних в с умі 3220,61 грн., пеню в сумі 11482,48 грн., судовий збір в сумі 3697,10 грн. В і ншій частині в позові відмов лено. При прийнятті оскаржув аного рішення місцевий госпо дарський суд дійшов до висно вку про відсутність підстав визнання договору поставки в ід 04.02.2011 року №04/02-1 нікчемним. Так ож, судом першої інстанції зд ійснено перерахунок заявлен их до стягнення розмірів пен і та інфляційних нарахувань.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «МХ Фенікс» зве рнулось до апеляційного госп одарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ріше ння господарського суду міст а Києва від 21.02.2012 року у справі № 5011-38/473-2012 в частині стягнення інф ляційних нарахувань та пені.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач по силається на те, що судом перш ої інстанції невірно здійсне но перерахунок інфляційних в трат та стверджує, що за періо д прострочення ним виконання грошових зобов' язань інфля ції не було. Також, на перекона ння скаржника, судом першої і нстанції неправомірно стягн уто пеню за прострочення ним виконання негрошового зобов ' язання - строку передачі продукції, оскільки ст. 549 Циві льного кодексу України перед бачена пеня за прострочення виконання саме грошового зоб ов' язання.

Позивач не скористався сво їм правом згідно ч. 1 ст. 96 Госпо дарського процесуального ко дексу України та не надав суд у відзив на апеляційну скарг у, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарс ького процесуального кодекс у України, не перешкоджає пер егляду рішення місцевого гос подарського суду.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 20.03.2012 року у справі №5011-38/473-2012 апе ляційну скаргу ТОВ «МХ Фенік с» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі №5011-38/473-2012 прийнято до пр овадження та призначено її р озгляд на 10.04.2012 року.

В судове засідання 10.04.2012 року представники відповідача не з' явились, відповідач про п ричини неявки суд не повідом ив, про дату, час та місце судо вого засідання повідомлений належним чином. Представник позивача в судовому засідан ні 10.04.2012 року заперечив проти з адоволення вимог апеляційно ї скарги, просив залишити оск аржуване рішення суду без зм ін.

Статтею 101 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни встановлено, що у процесі п ерегляду справи апеляційний господарський суд за наявни ми у справі і додатково подан ими доказами повторно розгля дає справу. Апеляційний госп одарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного рі шення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підл ягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцево го господарського суду підля гає скасуванню частково з на ступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2011 року між позиваче м (покупець) та відповідачем (п остачальник) було укладено д оговір поставки №04/08-1 (далі - д оговір), згідно умов якого від повідач зобов' язувався про дати та поставити, а позивач з обов' язувався оплатити та п рийняти у відповідності з ум овами даного договору метало продукцію, що іменується в по дальшому товар.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару є договірною та д ійсна на день виставлення ра хунку, а відповідно до п. 3.1 дог овору платежі по даному дого вору здійснюються на умовах 100% попередньої оплати протяго м 3-х банківських днів з момент у виставлення рахунку відпов ідачем.

Пункт п. 5.1 договору передбач ає, що поставка заявленого та сплаченого позивачем товару здійснюється автотранспорт ом за погодженням сторін на н аступних умовах: DDP - місце пр изначення, зазначене позивач ем. Датою поставки при цьому є дата, зазначена на торгово-тр анспортній накладній та на в идатковій накладній про прий няття товару.

Вказаний договір позивач п росив суд визнати недійсним (нікчемним) з огляду на те, що в ідповідач не дотримався умов договору, а сам договір не спр ямований на реальне настання правових наслідків.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 Ц ивільного кодексу України од ним із способів захисту циві льного права може бути зокре ма, визнання правочину недій сним.

Згідно з ст. 215 Цивільного ко дексу України підставою неді йсності правочину є недодерж ання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вим ог, які встановлені частинам и першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж інтересам держави і суспіл ьства, його моральним засада м. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності. Во левиявлення учасника правоч ину має бути вільним і відпов ідати його внутрішній волі. П равочин має вчинятися у форм і, встановленій законом. Прав очин має бути спрямований на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов' язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства Украї ни, колегія суддів зазначає, щ о невиконання стороною догов ору або виконання з порушенн ям умов, встановлених догово ром, є порушенням зобов' яза нь за договором та не є підста вою для визнання його недійс ним.

Також, позивач стверджував про фіктивність договір пос тавки №04/02-1 від 04.02.2011 року, оскіль ки його було укладено без нам іру створення правових наслі дків, які обумовлювалися цим договором.

Колегією суддів такі довод и позивача відхиляються з на ступних підстав.

Як свідчать матеріали спра ви, на виконання умов договор у відповідач у період з 03.02.2011 ро ку по 21.04.2011 року виставив позив ачеві рахунки-фактури на заг альну суму 2979965,95 грн.

У період з 04.02.2011 року по 22.04.2011 рок у позивач перерахував відпов ідачеві грошові кошти в сумі 2249739,12 грн., що підтверджується п латіжними дорученнями та дов ідкою АТ «УкрСиббанк» від 05.01.2 012 року №51-3-42-17.

Відповідач передав товар п озивачу на суму 2042350,56 грн., про що свідчать відповідні видатко ві накладні.

Відповідно до ст. 234 Цивільно го кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без н аміру створення правових нас лідків, які обумовлювалися ц им правочином. Фіктивний пра вочин визнається судом недій сним. Фіктивним може бути виз наний будь-який правочин, якщ о він не має на меті встановле ння правових наслідків.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що фіктивний пра вочин завжди укладається уми сно і сторони знають заздале гідь, що він не буде виконаний . При цьому, зважаючи на правов у природу договору як двосто роннього правочину, ознака ф іктивності повинна бути влас тива діям обох сторін правоч ину.

Враховуючи те, що сторонами спору договір поставки №04/02-1 в ід 04.02.2011 року виконувався, про щ о свідчать дії сторін щодо ви ставлення рахунків на оплату , оплату цих рахунків, поставк и продукції тощо, колегія суд дів дійшла до висновку про те , що спірний договір був спрям ований на реальне настання п равових наслідків, а тому від сутні підстави для визнання спірного договору недійсним .

Поряд із цим, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу Укра їни та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов' язан ня повинні виконуватись нале жним чином відповідно до зак ону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського код ексу України одностороння ві дмова від зобов' язання не д опускається.

Згідно з п. 5.3. договору строк поставки 5 календарних днів з моменту 100% оплати.

Як вже зазначалось, позивач перерахував відповідачеві г рошові кошти у сумі 2249739,12 грн., а відповідачем здійснено пост авку продукції на загальну с уму 2042350,56 грн. з порушенням стро ків, зазначених в п. 5.3 договор у.

17.05.2011 року позивач звернувся до відповідача з листом-прет ензією №1705/1, в якій просив пере дати товар позивачу відповід но до умов договору або повер нути передоплату за товар, як а була перерахована на рахун ок відповідача.

23.05.2011 року відповідач направ ив на адресу позивача гарант ійний лист №23.05/1, в якому зобов' язувався погасити заборгова ність або поставити товар на суму заборгованості до 10.06.2011 р оку.

25.05.2011 року відповідач перера хував кошти на поточний раху нок позивача в сумі 20000,00 грн. з п ризначенням платежу «поверн ення коштів за невідгружений металопрокат», що підтвердж ується довідкою АТ «УкрСибб анк» №51-3-42-17 від 05.01.2012 року.

20.06.2011 року відповідач направ ив на адресу позивача гарант ійний лист №20.06/11, в якому зобов' язувався погасити заборгова ність у сумі 187388,36 грн. до 30.07.2011 рок у.

30.09.2011 року відповідач направ ив на адресу позивача гарант ійний лист №30.09/11, в якому зобов' язувався погасити заборгова ність до грудня 2011 року.

08.11.2011 року відповідач перера хував кошти на поточний раху нок позивача в сумі 20000,00 грн. з п ризначенням платежу «поверн ення коштів за невідгружений оц. метал дог. №04/02-1 від 04.02.2011 року» , що підтверджується довідко ю АТ «УкрСиббанк» №51-3-42-17 від 05.01.20 12 року.

Відтак, станом на момент зве рнення позивача до суду із по зовом у даній справі заборго ваність відповідача перед по зивачем становить 167388,56 грн.

Відповідачем не надано суд у доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Г осподарського процесуально го кодексу України на підтве рдження поставки позивачеві продукції в оплаченому оста ннім обсязі або повернення г рошових коштів в сумі 167388,56 грн. , а тому висновок суду першої і нстанції щодо задоволення по зовних вимог про стягнення з відповідача на користь пози вача 167388,56 грн. боргу колегія су ддів вважає законним та обґр унтованим.

Також, позивач просив суд ст ягнути з відповідача 17870,32 грн. п ені на підставі п. 8.2. договору, згідно якого за порушення ст років передачі товару відпов ідач виплачує штрафні санкці ї в розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ за кожний день прострочки передачі товару.

Судом першої інстанції вка зані вимоги позивача задовол ені частково в сумі 11482,48 грн. з у рахуванням здійсненого судо м першої інстанції перерахун ку.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції непра вомірно задоволено позов про стягнення пеню в сумі 11482,48 грн. колегією суддів відхиляютьс я з наступних підстав.

Укладений між сторонами до говір є підставою для виникн ення у його сторін господарс ьких зобов' язань, а саме май ново-господарських зобов' я зань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господ арського кодексу України (ст . ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу У країни), і згідно ст. 629 Цивільн ого кодексу України є обов' язковим для виконання сторон ами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення Цивільного кодек су України з урахуванням осо бливостей, передбачених Госп одарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України однос тороння відмова від зобов' я зання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом. Зобов' яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного к одексу України якщо у зобов' язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

В пункті 5.3. договору сторони спору погодили, що строк пост авки 5 календарних днів з моме нту 100% оплати. Судом встановле но, що позивач перерахував ві дповідачеві грошові кошти у сумі 2249739,12 грн., а відповідачем з дійснено поставку продукції на загальну суму 2042350,56 грн. з пор ушенням строків, зазначених в п. 5.3 договору, та не у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивіл ьного кодексу України боржни к вважається таким, що простр очив, якщо він не приступив до виконання зобов' язання або не виконав його у строк, встан овлений договором або законо м.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов' язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції дос ліджено, що відповідачем пор ушено зобов' язання щодо пос тавки товару у встановлений договором строк.

Згідно п. 3 ст. 611 Цивільного к одексу України у разі поруше ння зобов' язання настають п равові наслідки, встановлені договором або законом, зокре ма, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Госпо дарського кодексу України шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов' язаний сплат ити у разі порушення ним прав ил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов' язання.

В силу ч. 3 ст. 232 Господарсько го кодексу України вимогу що до сплати штрафних санкцій з а господарське правопорушен ня може заявити учасник госп одарських відносин, права чи законні інтереси якого пору шено.

Так, у ч. 4 ст. 231 Господарськог о кодексу України передбачен о, що у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому дог овором. При цьому розмір санк цій може бути встановлено до говором у відсотковому відно шенні до суми невиконаної ча стини зобов' язання або у пе вній, визначеній грошовій су мі, або у відсотковому віднош енні до суми зобов' язання н езалежно від ступеня його ви конання, або у кратному розмі рі до вартості товарів (робіт , послуг).

Зі змісту наведеної норми в бачається, що не може бути під ставою відмови в задоволення вимоги про стягнення неусто йки те, що вона нарахована за н евиконання саме не грошового зобов' язання.

Згідно з п. 8.2. договору за пор ушення строків передачі това ру відповідач виплачує штраф ні санкції в розмірі подвійн ої облікової ставки НБУ за ко жний день прострочки передач і товару.

За таких обставин, колегія с уддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відпо відача на користь позивача п еню сумі 11482,48 грн. за прострочен ня останнім виконання своїх зобов' язань щодо строків по ставки продукції на підставі п. 8.2. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Оскільки інфляційні втрат и пов' язані з інфляційними процесами в державі та за сво єю правовою природою є компе нсацією за понесені збитки, с причинені знеціненням грошо вих коштів, а три проценти річ них - платою за користуванн я коштами, що не були своєчасн о сплачені боржником, то госп одарський суд дійшов висновк у про правомірність нарахува ння позивачем інфляційних вт рат на суму боргу та 3% річних.

Поряд із тим, колегія суддів не може погодиться з висновк ами суду першої інстанції пр о стягнення з відповідача на користь позивача боргу з ура хуванням індексу інфляції в сумі 170152,00 грн. (2763,42 грн. інфляційн их) з огляду на наступне.

Індекс інфляції (індекс спо живчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загал ьного рівня цін на товари та п ослуги, які купуються населе нням для невиробничого спожи вання, який визначається вик лючно Держкомстатом і його н айменший період визначення с тановить місяць, а тому прост рочка платежу за менший пері од не тягне за собою нарахува ння інфляційних втрат, а розм ір боргу з урахуванням індек су інфляції визначається вих одячи з суми боргу, що мала міс це на останній день місяця, в я кому платіж мав бути здійсне ний, помноженої на індекс інф ляції, визначений Держкомста том, за період прострочки. Роз рахунки індексу інфляції за квартал, період з початку рок у і т. п. проводяться «ланцюгов им» методом, тобто шляхом мно ження місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держком стату від 27.07.2007 року, №265 «Про зат вердження Методики розрахун ку базового індексу споживчи х цін»).

При цьому, слід мати на уваз і, що індекс інфляції має нара ховуватися в наступному міся ці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Так, згідно розрахунку позо вних вимог, позивач просив су д стягнути з відповідача інф ляційну складову боргу у сум і 207388,58 грн., розраховану за пері од з 28.04.2011 року по 25.05.2011 року, та інф ляційну складову боргу у сум і 167388,58 грн., розраховану за пері од з 08.11.2011 року по 05.12.2011 року, які ст ановлять менше місяця. Відта к, в такому періоді нарахуван ня інфляційних втрат на суму боргу є неправомірним.

При цьому, як вірно вказав с ам позивач, інфляційна склад ова боргу у сумі 187388,58 грн., розра хована за період з 25.05.2011 року по 07.11.2011 року, мала від' ємне знач ення, тобто мала місце дефляц ія.

Враховуючи наведені обста вини, стягнення судом першої інстанції з відповідача на к ористь позивача 2763,42 грн. інфля ційних нарахувань є неправом ірним, а тому оскаржуване ріш ення суду в цій частині підля гає скасуванню.

Одночасно, колегія суддів п огоджується з висновками міс цевого господарського суду п ро стягнення з відповідача н а користь позивача 3% річних в сумі 3220,61 грн. на підставі ст. 625 Ц ивільного кодексу України, о скільки такі висновок є зако нним та обґрунтованим.

Враховуючи зазначене, коле гія суддів, керуючись ст. ст. 10 3, 104 Господарського процесуал ьного кодексу України, скасо вує рішення господарського с уду міста Києва від 21.02.2012 року у справі №5011-38/473-2012 в частині стягн ення 2763,42 грн. інфляційних нара хувань та приймає в цій части ні нове рішення суду про відм ову в задоволенні позовних в имог про стягнення 2763,42 грн. інф ляційних нарахувань. В решті рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у спр аві №5011-38/473-2012 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України суд апеляційної і нстанції перерозподіляє суд ові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуальн ого кодексу України, Київськ ий апеляційний господарськи й суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю «МХ Фенікс» на ріш ення господарського суду міс та Києва від 21.02.2012 року у справі №5011-38/473-2012 задовольнити частково .

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 21.02.2012 р оку у справі №5011-38/473-2012 в частині с тягнення 2763,42 грн. інфляційних нарахувань скасувати.

3. Прийняти в цій частин і нове рішення суду, яким в зад оволенні вимог про стягнення 2763,42 грн. інфляційних нарахува нь відмовити.

4. В решті рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 21.02.2012 року у справі №5011-38/473-2012 зал ишити без змін.

5. Стягнути з товариств а з обмеженою відповідальніс тю «МХ Фенікс» (03164, м. Київ, вул. О бухівська, 135, оф. 25, код 37311249) на кор исть підприємства з іноземни ми інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрофіль» (01001, м. Київ, вул . Госпітальна, 12 код 30576062) 3641,83 грн. с удового збору за подання поз ову.

6. Стягнути з підприємс тва з іноземними інвестиціям и товариства з обмеженою від повідальністю «Інтерпрофіл ь» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна , 12 код 30576062) на користь товариств а з обмеженою відповідальніс тю «МХ Фенікс» (03164, м. Київ, вул. О бухівська, 135, оф. 25, код 37311249) 156,04 грн . судового збору за подання ап еляційної скарги.

7. Доручити господарсь кому суду міста Києва видати накази.

8. Справу №5011-38/473-2012 поверну ти до господарського суду мі ста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Сухо вий В.Г.

13.04.12 (відправлено)