Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а/1570/4794/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 2а/1570/4794/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

суддів - Бутенка А.В., Марина П.П.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Глиняної Г.В.

представника відповідача - Галюрова М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень відповідача від 08.04.2011 року № 0000251630 та № 0000261630.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові (т.1 а.с.3-9).

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.2 а.с.219-221).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 04.01.1996 року Відкрите акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель»(станом на момент розгляду і вирішення справи -Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель», далі -ПАТ «Одескабель») зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код: 05758730, місцезнаходження: 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 144. (т.1 а.с.86, т.2 а.с.235-236, 237-262)

4 липня 2000 року ПАТ «Одескабель»узято на облік в органах державної податкової служби за № 199 та перебуває на обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі. (т.2 а.с.2)

12 липня 2000 року позивачу видане Свідоцтво № 21223115 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (т.1 а.с.87)

18.03.2011 року позивачем отримано лист відповідача від 17.03.2011 року № 8996/10/16-354 «Щодо відпрацювання розбіжностей»(т.2 а.с.4), відповідно до якого СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на виконання розпорядження Державної податкової адміністрації України від 09.03.2011 року № 67-р «Про проведення інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ»встановлені розбіжності, за результатами автоматизованого співставлення на загальну суму по податковим зобов'язанням на 654160,72 грн., по податковому кредиту на 858900,60 грн., в тому числі контрагенти з якими встановлено розбіжність більше 100 тис. грн.: за грудень 2008 року податкові зобов'язання з підприємством ТОВ «СВ Телеком»(код 30854861) в сумі 110015,58 грн.; за жовтень 2008 року податковий кредит з підприємством ВАТ «Пластваєр»(код 35960892) в сумі 166028,27 грн., та надає перелік розбіжностей по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів (в першу чергу контрагенти, які мають стан відмінний від «0»). Далі у листі зазначено, що на підставі п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 VI із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI, відповідач пропонує усунути всі наявні розбіжності шляхом подання уточнюючих розрахунків.

На зазначений лист 21.03.2011 року відповідачем отримано лист позивача від 21.03.2011 року № 130-юр (т.2 а.с.5), згідно змісту якого, ВАТ «Одескабель»перевірило надані відповідачем розбіжності та запевняє, що: всі суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, а також первинними документами, за першою подією яких видано такі податкові накладні; всі суми податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних ВАТ «Одескабель», включені до податкових зобов'язань відповідного податкового періоду та відображені у податкових деклараціях, таким чином, подавати уточнюючі розрахунки немає жодних підстав; повідомлено, що позивачем відпрацьовані причини, з яких виникли розбіжності, та щодо розбіжностей більше 100 тис. грн. до листа додані податкові накладні.

З 22.03.2011 року по 24.03.2011 року, на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 21.03.2011 року № 162 (т. 2 а.с.6), службовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Одескабель»(код ЄДРПОУ 05758730) з питання достовірності даних по наявним розбіжностям по податковим зобов'язанням та по податковому кредиту за період з 01.03.2008 року по 30.11.2010 року. Перевірку проведено з відома ВАТ «Одескабель». (т.2 а.с.7)

За результатами проведеної перевірки складено акт № 98/16-3/05758730/17 від 24.03.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель»(код ЄДРПОУ 05758730) щодо наявних розбіжностей по податковим зобов'язанням та по податковому кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 30.11.2010». (т.1 а.с.10-17)

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, пп. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено:

- заниження податку, який підлягає сплаті до бюджету (р. 27 Декларації) на загальну суму 147405 грн., в тому числі по періодах: березень 2008 року на 50484 грн., квітень 2008 року на 33873 грн., липень 2008 року на 18052 грн., вересень 2009 року на 40576 грн., жовтень 2009 року на 4420 грн.;

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника (рядок 25.1 Декларації) на загальну суму 14280 грн., в тому числі: серпень 2009 року на суму 979 грн., жовтень 2010 року на суму 9015 грн., листопад 2010 року на суму 4286 грн.;

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 Декларації) на загальну суму 1015996 грн., в тому числі по періодах: червень 2008 року на суму 109228 грн., червень 2009 року на суму 632362 грн., грудень 2009 року на суму 5614 грн., червень 2010 року на суму 186564 грн., серпень 2010 року на суму 43812 грн., вересень 2010 року на суму 38356 грн.

Далі у висновку акта перевірки зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до змісту акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного:

- при перевірці розглянуто: податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 30.11.2010 роки (т.2 а.с.81-216); базу «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»(т.2 а.с.8-80, т.3 а.с.13-44);

- за даними декларацій з податку на додану вартість бази «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по ВАТ «ОКЗ «Одескабель»встановлено розбіжності по податковим зобов'язанням та по податковому кредиту;

- при проведенні аналізу бази даних встановлено перелік контрагентів, якими задекларований податковий кредит по товарам (роботам, послугам), отриманим від ВАТ «ОКЗ «Одескабель», в той час як ВАТ «ОКЗ «Одескабель» не задекларовано податкові зобов'язання у відповідних податкових періодах. Таким чином в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, ВАТ «ОКЗ «Одескабель»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 541103,26 грн.;

- при проведенні аналізу бази даних встановлено перелік контрагентів, якими не нараховано та, відповідно не сплачено до бюджету ПДВ по взаємовідносинам з ВАТ «ОКЗ «Одескабель». Таким чином, в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, ВАТ «ОКЗ «Одескабель»завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 681628,94 грн.

28.03.2011 акт підписано директором та головним бухгалтером ВАТ «ОКЗ «Одескабель»із зазначенням: «із запереченнями, що будуть подані у встановлений строк». (т.1 а.с.17)

30.03.2011 року за № 132-юр позивачем подані заперечення на вищезазначений акт перевірки, які отримані відповідачем 30.03.2011 року. (т.1 а.с.20-22)

05.04.2011 року відповідачем надано відповідь на ці заперечення, якою висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення позивача без задоволення. (т.1 а.с.23-25)

Податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 8 квітня 2011 року № 0000251630 (т.1 а.с.19) позивача повідомлено, що згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI та згідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки № 98/16-3/05758730/17 від 24.03.2011 року, встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість всього у сумі 1030276 грн., у тому числі за: червень 2008 року - 109228 грн., червень 2009 року - 632362 грн., грудень 2009 року - 5614 грн., червень 2010 року - 186564 грн., серпень 2010 року - 43812 грн., вересень 2010 року - 38356 грн.

Податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 8 квітня 2011 року № 0000261630 (т.1 а.с.18) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), на підставі акта перевірки № 98/16-3/05758730/17 від 24.03.2011 року, встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 184256,25 грн., у тому числі за основним платежем - 147405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36851,25 грн.

19.04.2011 року на вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача позивачем подані скарги № 140/юр та № 141/юр до Державної податкової адміністрації в Одеській області (т.1 а.с.26-30, 31-35).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області про результати розгляду первинних скарг від 16.06.2011 року № 21167/10/25-0007 (т.1 а.с.36-40) податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2011 року № 0000251630 та № 0000261630 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 8 квітня 2011 року № 0000251630 та № 0000261630, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні на підтвердження правильності декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 30.11.2010 року позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, договори та додатки до них (додаткові угоди, специфікації, реєстри), рахунки, акти виконаних робіт, листування із підприємствами-контрагентами позивача, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які є Додатками 5 до відповідних декларацій з ПДВ. (т.1 а.с.88-229)

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі -ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -ЗУ № 2181-ІІІ), Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі -Порядок).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 1.7 статті 1 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.1 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 ЗУ № 2181-ІІІ було встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

- по-перше:

- на порушення пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.1 ст. 79 ПК України документальну перевірку проведено лише та виключно на підставі податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за певний період та даних бази «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»,

- на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків стали лише та виключно податкові декларації позивача з податку на додану вартість за певний період та дані бази «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»,

зокрема без дослідження первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що, як сам зазначив в акті перевірки відповідач, при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями). Доказів щодо вжиття відповідачем зазначених заходів суду не надано.

- по-друге, законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість контрагентами платника цього податку -законодавець не пов'язує;

- по-третє, наданими позивачем письмовими доказами доведено правильність декларування ним податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірний період; тому

- висновки відповідача про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, пп. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»-є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що доказів про виконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, зокрема щодо надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.03.2011 року № 162, на який відповідач посилається в акті перевірки позивача від 24.03.2011 року № 98/16-3/05758730/17, як на підставу проведення перевірки, відповідачем суду не надано, в тому числі на виконання ухвали суду про витребування документів, які послужили підставою для проведення цієї перевірки ,

відповідно

- податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2011 року № 0000251630 та № 0000261630 -прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є нечинними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» - задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 8 квітня 2011 року № 0000251630 та № 0000261630.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 07 березня 2012 року

Головуючий суддя М.Г. Цховребова

Суддя А.В. Бутенко

Суддя П.П. Марин