Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а/0270/722/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

06 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/722/12

Вінницький окружний адм іністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засіда ння: Щербатюк Л.Є.

представника позивача: Слободянюк І.Г.

представника відповідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обм еженою відповідальністю "Він ницький Ювелірний Завод"

до: Вінницької об'єднаної Д ержавної податкової інспекц ії Вінницької області Держав ної податкової служби

про: визнання протиправним и дій та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду наді йшов позов Товариства з обме женою відповідальністю «Він ницький ювелірний завод»(ТОВ «ВЮЗ», товариство, позивач) д о Державної податкової інспе кції у місті Вінниці (ДПІ у м. В інниці, податковий орган, від повідач) про:

- визнання протиправними ді й, що полягають у відмові у вид ачі свідоцтва платника єдино го податку у встановлений за конодавством термін;

- визнання протиправною від мову від 2.02.2012 р. № 5835/10/15-1 у видачі св ідоцтва платника податку;

- зобов' язання зареєструв ати товариство платником єди ного податку з 1.01.2012 року та вида ти свідоцтво платника єдиног о податку згідно поданої зая ви про застосування спрощено ї системи оподаткування.

Позовні вимоги мотивовані , зокрема, наступним.

25 січня 2012 року позивач зверн увся до податкового органу з заявою про застосування спр ощеної системи оподаткуванн я, на яку отримав лист, згідно якого відповідач відмовив у видачі свідоцтва платника є диного податку. З такими діям и щодо відмови товариство не погоджується обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Відповідно до положень пун кту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5.ста тті 291 Податкового кодексу Укр аїни не можуть бути платника ми єдиного податку суб' єкти господарювання (юридичні ос оби та фізичні особи - підприє мці), які здійснюють видобуто к, виробництво, реалізацію до рогоцінних металів і дорогоц інного каміння, у тому числі о рганогенного утворення.

Суть позиції позивача поля гає в тому, що процитована но рма не поширюється на вид дія льності, яким займається поз ивач, а саме виробництво ювел ірних виробів. Відтак, на думк у суб' єкта господарювання, прийнята податковим органом відмова у видачі свідоцтва п латника єдиного податку є пр отиправною, в зв' язку з чим є необхідним зобов' язати від повідача зареєструвати тов ариство платником єдиного по датку та видати відповідне с відоцтво.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року з амінено неналежного відпові дача - Державну податкову інс пекцію у м.Вінниці її правона ступником - Вінницькою об'єд наною державною податковою і нспекцією Вінницької област і Державної податкової служб и.

В судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у поз овній заяві.

Представник відповідача п озов не визнав, просив в його з адоволені відмовити, посилаю чись на те, що листом за № 5835/10/151 в ід 2.02.12 р. залишено без розгляду заяву товариства про видачу свідоцтва платника податку, відтак, не можна вважати, що т акий лист є рішенням податко вого органу, яке може бути оск аржене.

Крім того, зазначив пр о неможливість видачі свідоц тва платника податку, оскіль ки така видача можлива лише з а наявності відповідних умов , передбачених чинним законо давством, які на даний час у по зивача відсутні.

Розглянувши матеріали сп рави, дослідивши докази, висл ухавши думку осіб, що беруть у часть у справі, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю "Вінницький юв елірний завод", згідно свідоц тва про державну реєстрації Серії ААВ № 098006, зареєстроване як юридична особа з 06.12.2007 р.

23.01.12 р. ТОВ «Вінницький ювелір ний завод»звернулось до Держ авної податкової інспекції у м. Вінниці з заявою про застос ування спрощеної системи опо даткування, якою просило пер евести його на спрощену сист ему оподаткування, обліку і з вітності з 1.01.12 р. та вказало на о брані ним види діяльності зг ідно КВЕД ДК 009:2005, а саме:

- 36.22.0 - виробництво ювелірних виробів (виробництво ювелірн их виробів із дорогоцінних т а недорогоцінних металів, пл акованих дорогоцінними мета лами, дорогоцінного або напі вдорогоцінного каміння, з до рогоцінних металів у сполуче нні з дорогоцінним та напівд орогоцінним камінням або з і ншими матеріалами) - код КВЕД 0 09:2010-32.12;

- 36.22.0 - виробництво ювелірних виробів (виробництво предмет ів побуту з дорогоцінних мет алів або з недорогоцінних ме талів, плакованих дорогоцінн ими металами: столових прибо рів, дрібного та глибокого по суду, предметів туалету, деко ративних виробів для бюро та офісів, виробі релігійного п ризначення тощо) код КВЕД 009:2010-32 .12;

- 36.22.0 - виробництво ювелірних виробів (гравірування за інд ивідуальним замовленням вир обів з дорогоцінних металів виробниками) код КВЕД 009:2010-32.12;

- 52.73.2 - ремонт ювелірних виро бів, код КВЕД 009:2010-95.25.

За результатом розгляду д аної заяви ДПІ у м. Вінниці над ано лист, яким повідомила зая вника про розгляд заяви. Зокр ема, податковий орган зазнач ив, що юридичні особи - платн ики єдиного податку не мають права здійснювати виробницт во та продаж ювелірних вироб ів, посилаючись при цьому на в имоги підпункту 4 підпункту 2 91.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податково го кодексу України. Даною нор мою передбачено, що не можуть бути платниками єдиного под атку юридичні особи, які здій снюють видобуток, виробництв о, реалізацію дорогоцінних м еталів і дорогоцінного камін ня, у тому числі органогенног о утворення. Також, податкова інспекція навела положення статті 1 Закону України “Про д ержавне регулювання видобут ку, виробництва і використан ня дорогоцінних металів і до рогоцінного каміння та контр оль за операціями з ними”, у як ій дано визначення “дорогоці нних металів”.

У листі також зазначено, що заява підприємства про видач у свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік зали шається без розгляду, а підпр иємство з 01 січня 2012 року перев едено на загальну систему оп одаткування.

Не погоджуючись з таким ріш енням та діями щодо відмови у видачі свідоцтва позивач зв ернувся з даним позовом до су ду.

Визначаючись щодо позовни х вимог суд керується та вихо дить з наступного.

Правові засади застосуван ня спрощеної системи оподатк ування, обліку та звітності, а також справляння єдиного по датку встановлюються у глав і 1 розділу XIV (статті 291-300) Податко вого кодексу України (ПК Укра їни).

Так, згідно з пунктом 291.3 стат ті 291 ПК України юридична особ а чи фізична особа - підприєм ець може самостійно обрати с прощену систему оподаткуван ня, якщо така особа відповіда є вимогам, встановлених цією главою, та реєструється плат ником єдиного податку в поря дку, визначеному цією главою .

Згідно з підпунктом 298.1.1 пунк ту 298.1 статті 298 ПКУ для обрання а бо переходу на спрощену сист ему оподаткування суб'єкт го сподарювання-юридична особа подає до органу державної по даткової служби заяву, до яко ї додається розрахунок доход у за попередній календарний рік.

Статтею 299 ПК України визнач ено, що свідоцтво платника єд иного податку видається суб' єкту господарювання, який по дав до органу державної пода ткової служби заяву щодо обр ання або переходу на спрощен у систему оподаткування. Сві доцтво платника єдиного пода тку видається органом держав ної податкової служби безопл атно протягом 10

календарних днів з дня пода ння суб'єктом господарювання заяви.

У разі відмови у видачі свід оцтва платника єдиного подат ку орган державної податково ї служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господ арювання заяви письмову вмот ивовану відмову, яка може бут и оскаржена суб'єктом господ арювання у встановленому пор ядку.

Вказана норма також визнач ає виключний перелік підстав , що надають право податковом у органу приймати рішення пр о відмову у видачі суб'єкту го сподарювання свідоцтва плат ника єдиного податку, а саме:

1) невідповідність такого с уб'єкта господарювання вимог ам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб'єкта госп одарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-яког о платника податку, непогаше них податкових зобов'язань ч и податкового боргу, що виник ли до такої реорганізації;

3) подання протягом календа рного року більше одного раз у заяви про перехід на спроще ну систему оподаткування.

Однією із вимог можливості застосування спрощеної сист еми оподаткування є вид госп одарської діяльності, який о брано суб'єктом господарюван ня (пункт 291.4 статті 291 Податково го кодексу України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 стат ті 14 Кодексу встановлено, що г осподарська діяльність - це д іяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленн ям) та/або реалізацією товарі в, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отрима ння доходу і проводиться так ою особою самостійно та/або ч ерез свої відокремлені підро зділи, а також через будь-яку і ншу особу, що діє на користь пе ршої особи, зокрема за догово рами комісії, доручення та аг ентськими договорами.

Аналіз норм Податкового Ко дексу України свідчить про т е, що у деяких випадках вид гос подарської діяльності визна чається прямим посиланням на Національний Класифікатор в идів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД ДК 009:2005) (статті 48, 154, 209, 291, 298, підрозділ 4 розділу XX Податк ового кодексу України). При ць ому, відповідно до пункту 298.3 ст атті 298 та пункту 299.11 статті 299 Код ексу вид господарської діяль ності згідно з КВЕД безпосер едньо зазначається у заяві т а свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підп риємця.

Підпунктом 4 підпункту 291.5.1 пу нкту 291.5 статті 291 Податкового к одексу України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб 'єкти господарювання, які зді йснюють видобуток, виробницт во, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного камі ння, у тому числі органогенно го утворення.

Дана норма регламентує пит ання щодо неможливості переб ування на спрощеній системі осіб, які займаються діяльні стю, що пов' язана саме з доро гоцінними металами та камінн ям, що не є тотожним ювелірним виробам. Вказане випливає та кож з наступного.

Стаття 14 ПК України не дає ви значення понять «видобуток, виробництво, реалізація доро гоцінних металів і дорогоцін ного каміння». Водночас, згід но статті 5 цього ж кодексу, ін ші терміни, що застосовуютьс я у цьому Кодексі і не визна чаються ним, використовуютьс я у значенні, встановленому і ншими законами.

Так, правові основи і принци пи державного регулювання ви добутку, виробництва, викори стання, зберігання дорогоцін них металів і дорогоцінного каміння та контролю за опера ціями з ними регулює Закон Ук раїни «Про державне регулюва ння видобутку, виробництва і використання дорогоцінних м еталів і дорогоцінного камін ня та контроль за операціями з ними».

Статтею 1 цього Закону визна чено, що: дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і ме тали платинової групи паладі й, іридій, родій, осмій, рутені й) у будь-якому вигляді та стан і (сировина, сплави, напівфабр икати, промислові продукти, х імічні сполуки, вироби, відхо ди, брухт тощо); дорогоцінне ка міння - це природні та штучні ( синтетичні) мінерали в сиров ині, необробленому та обробл еному вигляді (виробах); дорог оцінне каміння органогенног о утворення - це перли і буршти н в сировині, необробленому т а обробленому вигляді; видоб уток дорогоцінних металів - в илучення дорогоцінних метал ів з надр і відходів гірничо-з багачувального або металург ійного виробництва (хвости з багачення, відвали, шлаки, шла ми, недогарки) усіма можливим и способами; видобуток дорог оцінного каміння та напівдор огоцінного каміння - вилучен ня дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можли вими способами ; виробництво дорогоцінних металів - вилуч ення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентрат ів та інших напівпродуктів, в ідходів і брухту, що містять ц і метали, та афінаж дорогоцін них металів; афінаж дорогоці нних металів - металургійний процес одержання дорогоцінн их металів високої чистоти ш ляхом відділення від них заб руднюючих домішок.

Як вбачається з положень ст атей 1, 4 Закону України "Про дер жавне регулювання видобутку , виробництва і використання дорогоцінних металів і доро гоцінного каміння та контрол ь за операціями з ними" операц ії з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням пере дбачають здійснення декільк а видів діяльності, кожен з як их має свої особливості, у том у числі особливості правовог о регулювання.

Так, згідно із КВЕД ДК 009:2005 дія льність щодо виробництва дор огоцінних металів належить д о підкласу 27.41.0 «Виробництво до рогоцінних металів». Цей під клас включає: виробництво та афінаж необроблених дорогоц інних металів: золота, срібла , платини тощо; виробництво с плавів з дорогоцінних металі в; виробництво напівфабрика тів з дорогоцінних металів; н анесення покриття з срібла н а недорогоцінні метали; нане сення покриття з золота на не дорогоцінні метали та срібло ; нанесення покриття з платин и або металів платинової гру пи на золото, срібло та недоро гоцінні метали.

При цьому, цей підклас не вк лючає виробництво годиннико вих корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50); виробництво ювелірних виробів з дорогоці нних металів (клас 36.22).

Жоден із зазначених видів д іяльності не містить робіт, я кі б включали або були б пов'яз ані з виготовленням ювелірни х та побутових виробів з доро гоцінними металами та дорого цінним камінням. Зазначені в иди діяльності не передбачаю ть наявність як результату ї х провадження кінцевого прод укту (товару) у вигляді ювелір них та побутових виробів з до рогоцінних металів, що можут ь бути реалізовані.

Окремо, слід зазначити, що у ДСТУ 3375-96 "Вироби золотарс ькі. Терміни та визначення " дано визначення ювелірних в иробів: це вироби культурно-п обутового призначення з кошт овних металів, із застосуван ням коштовних металів, вироб и з не коштовних разі застосу вання різних видів художньої обробки, наприклад скань, зер нь, чернь, фініфть, ритування, карбування, кування, алмазне гранування; вироби із матер іалів, що імітують коштовні метали, за умови високох удожнього його в поєднанні з коштовними, напівкоштовним и та кольоровими каменями чи штучного походження, перли нами, коралами, бурштином, пер ламутром, склом, кришталем, ро гом, костю; високохудожні вир оби з каменю, вдалину, рогу, ко сті.

Тобто, ювелірні вироби-це не обов'язково вироби з дорогоц інних металів або дорогоцінн ого каміння, але й біжутерія.

Таким чином, не можуть обрат и спрощену систему оподаткув ання, обліку та звітності юри дичні особи і фізичні особи-п ідприємці, які здійснюють ви добуток, виробництво, реаліз ацію саме дорогоцінних метал ів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного ут ворення, за сферою регулюван ня Закону України "Про держав не регулювання видобутку, ви робництва і використання дор огоцінних металів і дорогоці нного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевка заними кодами КВЕД ДК 009:2005.

З наведеного вбачається, що обмеження на застосування с прощеної системи оподаткува ння, обліку та звітності поши рюється тільки на суб'єктів г осподарювання, які здійснюют ь операції дорогоцінними мет алами та дорогоцінним камінн ям як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призн ачення, а саме: видобуток (підк ласи 13.20.0, 14.50.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); виробництво (підклас 27.41.0 згід но з КВЕД ДК 009:2005); торгівля доро гоцінними металами і дорогоц інним камінням, у тому числі о рганогенного утворення (підк ласи 51.52.4, 51.56.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005).

Аналогічна позиція виклад ена у листі Комітету Верховн ої Ради України з питань фіна нсів, банківської діяльності , податкової та митної політи ки від 27.01.2012 року №04- 39/10-83. Відповід но до зазначеного листа юрид ичні та фізичні особи-підпри ємці при здійсненні ними вир обництва годинникових корпу сів з дорогоцінних металів, в иробництва ювелірних виробі в з дорогоцінних металів, а та кож оптової та роздрібної то ргівлі ювелірними виробами м ають право обрати спрощену с истему оподаткування, обліку та звітності та зареєструва тися платником єдиного подат ку відповідно до норм Податк ового кодексу України.

При цьому, Податковим кодек сом України не встановлено о бмежень на застосування спро щеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, щ о здійснюють діяльність з ви готовлення та реалізації юве лірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Таким чином, достатніми умо вами для застосування спроще ної системи оподаткування ві дповідно до норм Податкового кодексу України є здійсненн я виробництва годинникових к орпусів з дорогоцінних метал ів, а також виробництва ювелі рних виробів з дорогоцінних металів. При цьому, про такі ви ди діяльності суб' єкт госпо дарювання зазначає у заяві п ри обранні спрощеної системи оподаткування.

Оцінюючи лист податкового органу за № 5835/10/151 від 2.02.2012 р., суд ви ходить з наступного.

В ході судового розгляду су д встановив, що на заяву товар иства про застосування спрощ еної системи оподаткування Д ержавною податковою інспекц ією у м. Вінниці, як вже зазнач алось вище, заявника повідом лено про те, що з огляду на пол оження підпункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податков ого кодексу України, відпові дно до якого не можуть бути пл атниками єдиного податку юри дичні особи, які здійснюють в идобуток, виробництво, реалі зацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у том у числі органогенного утворе ння, юридичні особи-платники єдиного податку не мають пра ва здійснювати виробництво т а продаж ювелірних виробів.

Як зазначив представник п одаткового органу даний лист не є рішенням про відмову у ви дачі свідоцтва платника пода тку, оскільки з його змісту вб ачається, що заява платника п одатку залишена без розгляду , тобто по суті не розглянута.

Однак, суду надано лист ДПІ у м. Вінниці за № 13061/10/15-1 від 7.03.2012 р., яким податковий орган роз' я снює ТОВ «Вінницький ювелірн ий завод», що заява останньо го про надання свідоцтва пла тника єдиного податку на 2012 рі к розглянута та надано письм ову вмотивовану відмову у ви дачі свідоцтва платника єдин ого податку на 2012 рік (що виклад ена у листі за № 5835/10/15-1 від 2.02.12 р.), у зв' язку з невідповідністю даного суб' єкта господарюв ання вимогам пп. 4 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України.

Тобто податковий орган вка заним листом визначив, що лис т за № 5835/10/15-1 від 2.02.12 р. і є тією від мовою у розумінні статті 299 ПК України.

Зважаючи на те, що податкови м органом з посиланням на від повідні норми обґрунтовано, чому саме юридичні особи, які здійснюють видобуток, вироб ництво, реалізацію дорогоцін них металів і дорогоцінного каміння, до яких належить і за явник (позивач), не можуть пере бувати на спрощеній системі оподаткування, а також врахо вуючи лист податкового орган у за № 13061/10/15-1 від 7.03.12 р., суд вважає, що відповідь Державної подат кової інспекції у м. Вінниці, н адана у формі листа №5835/10/15-1 від 02 лютого 2012 року, і є тією вмотив ованою відмовою у видачі сві доцтва платника єдиного пода тку, про яку йдеться у статті 2 99 Кодексу України.

До такого висновку суд дійш ов з огляду також і на те, що фо рма рішення, яке органи держа вної податкової служби повин ні приймати у разі відмови у в идачі свідоцтва платника єди ного податку, податковим зак онодавством не встановлена. Тобто, юридичної форми такої відмови як офіційного докум ента законодавцем не затверд жено.

Відтак, оскільки чинним зак онодавством не затверджено ф орми відмови (рішення про від мову), тому податкові органи с амостійно визначають її форм у та зміст, що й було зроблено Державною податковою інспек цією у м. Вінниці.

З урахуванням наведеного, с уд дійшов висновку про помил кову позицію представника ві дповідача щодо неприйняття п одатковим органом рішення за результатами поданої позива чем заяви лише з тих підстав, щ о лист податкового органу мі стить посилання на те, що заяв а товариства залишена без ро згляду.

За сукупністю наведених обставин, приймаючи до уваги безпідставність тверджень в ідповідача про невідповідні сть позивача вимогам статті 291 Податкового кодексу Україн и в частині обраного виду дія льності, прийнята ДПІ в м. Він ниці відмова позивачу у зас тосуванні спрощеної системи оподаткування не може вважа тись обґрунтованою, а тому є п ротиправною.

Щодо позовних вимог про ви знання протиправними дій, що полягають у відмові у видачі свідоцтва платника єдиного податку, то суд зазначає про н аступне.

Згідно із статтею 2 КАС Укр аїни, завданням адміністрати вного судочинства є захист п рав, свобод та інтересів фізи чних осіб, прав та інтересів ю ридичних осіб у сфері публіч но-правових відносин від пор ушень з боку органів державн ої влади, органів місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб, інших суб 'єктів при здійсненні ними вл адних управлінських функцій на основі законодавства, в то му числі на виконання делего ваних повноважень, шляхом сп раведливого, неупередженого та своєчасного розгляду адм іністративних справ.

Відповідно до статті 17 КАС У країни юрисдикція адміністр ативних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних пов новажень щодо оскарження йог о рішень (нормативно-правови х актів чи правових актів інд ивідуальної дії), дій чи безді яльності.

Відповідно до статті 105 КАС У країни зміст адміністративн ого позову - це адресоване а дміністративному суду проха ння позивача процесуально-пр авового характеру задовольн ити його вимогу до відповіда ча. Частина четверта і п' ята даної статті визначають фор мулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адмі ністративного позову. За сут тю, це бажаний для позивача сп осіб захисту адміністративн им судом прав, свобод чи інтер есів, які він вважає порушени ми.

За приписами статті 162 КАС Ук раїни, при вирішенні справи п о суті суд зобов' язаний зро бити висновок щодо позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав, своб од чи інтересів.

Із матеріалів справи встан овлено, що ТОВ «ВЮЗ»висловле но прохання визнати протипра вними дії державної податков ої інспекції, які полягають у відмові у видачі свідоцтва п латника єдиного податку. Одн очасно позивач оскаржує саму відмову у видачі свідоцтва п латника єдиного податку, яка викладена у відповідному ли сті. Отже дані вимоги фактичн о за своїм змістом є тотожним и.

За таких обставин, права поз ивача не потребують додатков ого захисту, шляхом прийнятт я рішення про визнання ще й п ротиправними дій, що полягаю ть у відмові у видачі свідоцт ва платника єдиного податку. В зв"язку з чим, позовні вимог и в досліджуваній частині за доволеню не підлягають.

Вирішуючи спір в частині зобов' язання зареєструват и товариство платником єдино го податку та видати свідоцт во платника єдиного податку, суд виходить з того, що статте ю 299 ПК України чітко визначен ий механізм видачі, отриманн я та анулювання свідоцтва пл атника єдиного податку.

Зокрема, виключно до компет енції податкового органу ві днесено прийняття за результ атами розгляду поданих заяв, відповідного рішення, а саме , видача або відмова у видачі с відоцтва платника єдиного по датку. Останнє, в свою чергу мо же бути оскаржено до суду. При цьому, передує прийняттю від повідного рішення подача пла тником податків заяви, оформ леної відповідно до вимог чи нного законодавства та перев ірка податковим органом: від повідності суб' єкта господ арювання статті 291 ПК України; наявності непогашених пода ткових зобов' язань тощо.

За таких обставин, суд не мо же підміняти державний орган та давати вказівки, які б свід чили про вирішення судом пит ань, які належать до виключно ї компетенції суб' єкта влад них повноважень, а в даному ви падку, зобов' язувати прийма ти наперед визначене рішення , тим паче в обхід дотримання п орядку/процедури його прийня ття.

При цьому, суд вважає за не обхідне, керуючись положення ми частини 2 статті 11 КАС Украї ни, вийти за межі позовних вим ог, оскільки це є необхідно дл я повного захисту прав, свобо д та інтересів позивача, про з ахист яких він просить, та зоб ов' язати податковий орган п ереглянути заяву ТОВ «ВЮЗ»пр о застосування спрощеної сис теми оподаткування.

При вирішені даного спору с уд також керується наступним .

Згідно статті 19 Конститу ції України органи державної влади та органи місцевого са моврядування, їх посадові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.

Відповідно частини 1 статт і 9 КАСУ суд при вирішенні спра ви керується принципом закон ності, відповідно до якого: су д вирішує справи відповідно до Конституції та законів Ук раїни, а також міжнародних до говорів, згода на обов'язкові сть яких надана Верховною Ра дою України. Суд застосовує і нші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органо м на підставі, у межах та у спо сіб, передбачені Конституціє ю та законами України.

Статтею 2 частини 1 КАС Украї ни втановлено, що завданням а дміністративного судочинст ва є захист прав, свобод та інт ересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у с фері публічно-правових відно син від порушень з боку орган ів державної влади, органів м ісцевого самоврядування, їхн іх посадових і службових осі б, інших суб'єктів при здійсне нні ними владних управлінськ их функцій на основі законод авства, в тому числі на викона ння делегованих повноважень шляхом справедливого, неупе редженого та своєчасного роз гляду адміністративних спра в.

Вирішуючи спір, суд також враховує положення частини 3 статті 2 КАС України, в силу як ої, у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб'єктів владних повноваж ень адміністративні суди пер евіряють, чи прийняті (вчинен і) вони: на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України; з використання м повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґр унтовано, тобто з урахування м усіх обставин, що мають знач ення для прийняття рішення (в чинення дії); безсторонньо (не упереджено); добросовісно; ро зсудливо; з дотриманням прин ципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

За сукупністю наведених о бставин суд дійшов висновку, що, в даному випадку, відпові дна сторона - податковий орг ан, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових ві дносин, на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України, відтак, його ві дмова, як суб'єкта владних пов новажень є неправомірною, що дає суду підстави для задово лення адміністративного поз ову у частині визнання проти правною відмову у видачі сві доцтва платника єдиного пода тку. В той же час вирішення пит ання щодо видачі свідоцтва н алежить до виключної компете нції суб' єкта владних повно важень, відтак, підстави для задоволення позову в цій час тині відсутні.

Враховуючи викладене, витр ати пов'язані з розглядом спр ави, згідно положень статті 94 КАС України, відшкодовуються пропорційно задоволеним вим огам.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити час тково.

Визнати протиправною відм ову Вінницької об'єднаної Де ржавної податкової інспекці ї Вінницької області Державн ої податкової служби від 2.02.2012 р . № 5835/10/15/1 у видачі ТОВ "Вінницькі й ювелірний завод" свідоцтва платника єдиного податку.

Зобов'язати Вінницьку об'єд нану Державну податкову інсп екцію Вінницької області Дер жавної податкової служби пе реглянути заяву ТОВ "Вінниць кий ювелірний завод" про заст осування спрощеної системи о податкування.

В решті позовних вимог від мовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Вінницький ювелі рний завод" (просп. Юності, 29, м.В інниця, код ЄДРПОУ 35599786) судові витрати в розмірі 10,73 грн. (деся ть грн. 73коп.) згідно квитанції №101950.404.4 від 14.02.2012 року, шляхом їх бе зспірного стягнення органом Державної казначейської слу жби України із рахунку Вінни цької об'єднаної Державної п одаткової інспекції Вінниць кої області Державної податк ової служби пропорційно задо волених вимог.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному с т. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС Укра їни, апеляційна скарга на пос танову суду першої інстанції подається протягом десяти д нів з дня її проголошення. У ра зі застосування судом частин и третьої статті 160 цього Коде ксу, а також прийняття постан ови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня от римання копії постанови. Якщ о суб'єкта владних повноваже нь у випадках та порядку, пере дбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було п овідомлено про можливість от римання копії постанови суду безпосередньо в суді, то деся тиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду о бчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденно го строку з моменту отриманн я суб'єктом владних повноваж ень повідомлення про можливі сть отримання копії постанов и суду.

Суддя Воробйова І нна Анатоліївна