Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/1570/4321/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 2а/1570/4321/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Височенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Європродукт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ДК «Європродукт»з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, зроблено висновки про порушення позивачем п.п. д) п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, та завищення суми податкового кредиту всього в розмірі 3044218, 50 грн.; визнано нікчемними угоди з контрагентами за серпень 2010 року, про що складено акт № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року, яким ТОВ «ДК «Європродукт»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 3 805 273 грн. 13 коп.. Позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно зроблено зазначені висновки на підставі акту ДПІ в Печерському районі міста Києва № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року, в якому зазначено, що у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відсутні всі первинні документи, що підтверджують відображення повноти нарахування податкових зобов'язань, умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, та визнані нікчемними правочини, укладені ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», оскільки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі жодного первинного бухгалтерського документу по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»у серпні 2010 року у ТОВ «ДК «Європродукт»витребувано не було, а згідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва, від 18 травня 2011 року по справі № 2а-6943/11/2670 заборонено Державній податковій інспекції в Печерському районі міста Києва вносити зміни до автоматизованої бази даних реєстрації податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту документальної невиїзної перевірки № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 року ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код 36756438) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі та представник Прокуратури в Київському районі міста Одеси у судовому засіданні з позовом не погодились, проти його задоволення заперечували, в обґрунтування заперечень зазначили, що в ході проведення перевірки ТОВ «ДК «Європродукт»посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі було встановлено, що позивачем в порушення п.п. д) п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, до складу податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість по податковим накладним, оформленим з порушенням законодавства України, а саме: постачальниками визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, а згідно отриманої інформації від органу державної податкової служби, на обліку якого перебуває контрагент позивача, останнє у звітних періодах не задекларувало свої податкові зобов'язання, тобто не сплатило суму податку на додану вартість в ціні реалізованих товарів (послуг) позивачу, що на думку представника відповідача, свідчить про безпідставність формування позивачем на такі суми податкового кредиту, оскільки контрагент позивача виписував податкові накладні, які не були включені до складу його податкових зобов'язань, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету. Також представник відповідача зазначив, що згідно до акту документальної невиїзної перевірки ДПІ в Печерському районі міста Києва № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 року ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код 36756438) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року, правочини укладені між ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»та ТОВ «ДК «Європродукт»не спричинили реального настання юридичних наслідків та згідно положень Цивільного кодексу України є нікчемними, та що в ході проведення перевірки ТОВ «ДК «Європродукт»не встановлена реальна передача товарів від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»до ТОВ «ДК «Європродукт»за серпень 2010 року на суму податку на додану вартість 3 044 215, 50 грн.. Крім того, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що податкові накладні, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки в графах «умова поставки, форма цивільно-правового договору»зазначених податкових накладних вказано «розрахунковий рахунок», та складені вони іноземною мовою -російською. На підставі вищевикладеного, представник відповідача зазначив, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11 травня 2011 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ДК «Європродукт»(код 32575055) з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код 6756438) за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої складено акт № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 805 273 грн. 13 коп., з яких: за основним платежем 3044218, 5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 761054, 63 грн. (а.с. 86-96 Том 1).

У висновку акту № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДК «Європродукт»п.п. д) п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, завищено суму податкового кредиту всього в розмірі 3 044 218, 50 грн., у тому числі по періодах: серпень 2010 року - 3 044 218, 50 грн.; та зроблено висновок, що враховуючи те, що у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відсутні усі первинні документи, що підтверджують відображення повноти нарахування податкових зобов'язань, умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період серпень 2010 року мають ознаки нікчемності.

Згідно до акту № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на 3 044 218, 50 грн. перевіряючими зроблено на підставі акту ДПІ в Печерському районі міста Києва від 08.02.2011 року № 66/23-2/36756438, в якому зазначено, що на момент складання акту згідно акту перевірки місцезнаходження № б/н від 28.01.2011 року місцезнаходження ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код ЄДРПОУ 36756438) невідомо, та, що у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»фактично відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, сировина, матеріали та/або торговельне обладнання, власні або орендовані складські, офісні або торговельні приміщення, відсутній будь-який автотранспорт необхідний для здійснення основного виду діяльності, відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, а тому правочини, здійснені ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»при придбанні та продажу товарів, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України (а.с. 110-123 Том 1).

Також у акті № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року перевіряючі посилаються на те, що до ДПІ в Печерському районі міста Києва надійшов протокол допиту свідка від 18 січня 2011 року, а саме: директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»ОСОБА_2, постанова про порушення кримінальної справи, порушеної за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, а також висновок експерта № 40 від 03.02.2011 року, згідно до якого підписи навпроти прізвища «С.В. Оліфірова»в області відтиску печатки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»у заяві про зміну керівника, зареєстрованій до виконання 09.08.2010 року, в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 7-й, 8-й, 9-й, 10-й місяці 2010 року, в розшифровках податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість за 7-й, 8-й, 9-й, 10-й місяці 2010 року, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 9 місяців 2010 року виконані не громадянкою ОСОБА_2, а тому не можуть мати юридичної сили та не можуть бути визнані, як «податкова звітність».

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) регулюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Згідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що ТОВ «ДК «Європродукт»(Покупець) з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(Постачальник) було укладено договір постачання № 05/27-07-10 від 27 липня 2010 року, згідно до умов якого Постачальник зобов'язується у строки, обумовлені Договором, постачати та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах дійсного Договору (а.с. 8-10 Том 1).

На виконання умов договору постачання № 05/27-07-10 від 27 липня 2010 року ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»були виписані ТОВ «ДК «Європродукт»податкові накладні, в яких зазначені всі реквізити, визначені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11 Б (а.с. 11-80 Том 1).

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11 Б, та у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100263666 ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»є платником податку на додану вартість (а.с. 204-206 Том 8). У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11 Б.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в акті № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року в обґрунтування висновку про порушення ТОВ «ДК «Європродукт»п.п. д) п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, на завищення ТОВ «ДК «Європродукт»суми податкового кредиту всього в розмірі 3 044 218, 50 грн. серпень 2010 року, на акт ДПІ в Печерському районі міста Києва від 08.02.2011 року № 66/23-2/36756438, оскільки, як встановлено судом податкові накладні, виписані ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»на виконання умов договору постачання № 05/27-07-10 від 27 липня 2010 року ТОВ «ДК «Європродукт»містять всі необхідні реквізити, в тому числі і місцезнаходження постачальника, зареєстрованого як платник податку на додану вартість.

Крім того, виходячи із приписів п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), проте відсутність у податкових накладних хоча б одного з реквізитів, встановлених п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не можна розглядати як виключну підставу для висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту зі сплачених сум податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що товар, отриманий ТОВ «ДК «Європродукт»від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за договором постачання № 05/27-07-10 від 27 липня 2010 року ТОВ «ДК «Європродукт»був поміщений на склад ТОВ «ДК «Європродукт»02.08.2010 року, та в подальшому реалізований контрагентам ТОВ «ДК «Європродукт», що підтверджується наявними в матеріалах справи складською довідкою по прибуттю товару, додатком № 1 до складської довідки по прибуттю товару, договорами оренди нежилого приміщення, журналами-ордерами; податковими накладними, видатковими накладними, товарними накладними, транспортними накладними, товарно-транспортними накладними, актами про приймання товарів на відповідальне зберігання, довіреностями, що свідчить про безпідставність на неправомірність посилання в акті перевірки посадових осіб СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі на те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» (а.с. 152-196 Том 1, а.с. 2-249 Том 2, а.с. 1-243 Том 3, а.с. 1-251 Том 4, а.с. 1-248 Том 5, а.с. 1-242 Том 6, а.с. 1-250 Том 7, а.с. 1-172, 195а-195п Том 8).

Суд не приймає до уваги та вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в акті перевірки в обґрунтування висновку про завищення ТОВ «ДК «Європродукт»на протокол допиту свідка від 18 січня 2011 року, постанову про порушення кримінальної справи від 24 січня 2011 року та висновок експерта № 40 від 03.02.2011 року, оскільки, як встановлено судом, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2011 року по справі № 4 ск-215/11 скасовано постанову від 24.01.2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Горбатюка О.В. про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2011 року. В мотивувальній частині постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2011 року по справі № 4 ск-215/11 зазначено, що в наданих матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, відсутні дані, які б підтверджували факти вчинення вказаного злочину та свідчили про незаконну діяльність ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», або яким чином діяльність ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»порушує встановлений законом порядок (а.с. 142-151 Том 1).

Крім того, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, неправомірним та необґрунтованим є і висновок акту № 200/15-4/32575055/22 від 12.05.2011 року, що у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відсутні усі первинні документи, що підтверджують відображення повноти нарахування податкових зобов'язань, умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період серпень 2010 року мають ознаки нікчемності, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 215, ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись судом. Однак, рішення суду про недійсність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом до суду надано не було.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Перелічені у зазначених частинах ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, потребують підтвердження порушень цих вимог саме судовим рішенням.

Крім того, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку, а контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба, а згідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»на час здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходилось на податковому обліку, мало свідоцтво платника податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ «ДК «Європродукт»правомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму ПДВ, зазначену в податкових накладних, виписаних ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»на виконання договору постачання № 05/27-07-10 від 27 липня 2010 року в розмірі 3 044 218, 50 грн., що свідчить про неправомірність висновків, зазначених в акті перевірки про завищення ТОВ «ДК «Європродукт»податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року на 3 044 218, 50 грн., на підставі яких було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531540 від 24.05.2011 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000531540 від 24.05.2011 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 03 квітня 2012 року.

Суддя