Ухвала

від 30.11.2007 по справі 22ц-1662/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1662/2007 р

Справа № 22ц-1662/2007 р.                                                Головуючий у першій інстанції

Бечко Є.М.

Категорія - цивільна Доповідач -

Острянський В.І.

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2007 року                                                                                                   м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:        Квача М.О.,

суддів:                            Острянського В.І.,     Заболотного В.М.

при секретарі:       Рябчук С.В.

з участю: ОСОБА_1, представника

ВАТ"Чезара" Гребеножка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на

рішення Деснянського районного суду

м.Чернігова від 11 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ЧеЗаРа" про стягнення заробітної

плати, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

На рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.09.2007 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1,

подана апеляційна скарга позивачем, в якій

він ставить питання про скасування судового

рішення та про ухвалення нового про задоволення його позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач ввів суд в оману, а саме: надав суду схеми посадових окладів, які не

затверджені печаткою і підписами голови

правління та голови профкому підприємства. Суд помилково прийшов до висновку, що на підприємстві відсутня посада начальника

управління технічного контролю та якості - головного контролера. А також, посада заступника начальника управління технічного

контролю та якості, що була введена

наказом від 21.01.2002 року. Також, висновок

суду суперечить п.1 Приміток до Додатку №2 до Галузевої Угоди № 66 від 13 серпня 2004 року, про те, що посадові

оклади заступникам, які не передбачені цією схемою, встановлюються на

5-15 відсотків менше посадового окладу відповідного керівника.

2

Розмір посадового окладу заступника начальника управління технічного контролю та якості підприємства, яке

відноситься до галузі космічного та загального

машинобудування, визначається самостійно у колективному договорі з урахуванням норм Галузевої Угоди, але не може бути меншим, ніж посадовий оклад заступника головного

контролера. Суд не врахував, що з 01.07.2006 року при

встановленні відповідачем посадового окладу

заступнику 895 грн., коефіцієнт міжпосадового окладу заступника до окладу

техніка менше мінімального.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив наступне. Звернувшись до суду, ОСОБА_1 остаточно просив

стягнути з відповідача 4677 грн. 45 коп.

недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2007 року і 5000 грн. моральної шкоди (а.с.34-35). Виходячи з вказаних вимог,

суд встановив, що позивач у період з 01.07.2006 року працював на ВАТ

„ЧеЗаРа" на посаді заступника начальника управління технічного контролю та

якості -заступника головного контролера. В

колективному договорі про посадовий оклад начальника управління технічного

контролю та якості - головного контролера дані відсутні. Згідно з п.1 Приміток

до Додатку №2 до Галузевої Угоди на

2004-2005 роки зазначено, що посадові оклади заступникам, які не передбачені цією схемою, встановлюються на 5-15 %

менше посадового окладу відповідного

керівника, а відповідно до п.3 цих Приміток у разі відсутності у додатку окремих найменувань посад

мінімальні коефіцієнти міжпосадових

співвідношень визначаються підприємством самостійно (а.с.4-9). Зважаючи на те, що посада заступника

начальника управління технічного контролю

та якості -заступника головного контролера була введена лише з поновленням

позивача за рішенням суду з 27 червня 2006 року, то підприємство було вправі

встановлювати останньому коефіцієнт міжпосадових

співвідношень та посадовий оклад самостійно. Тому, і відмовив позивачу у задоволенні вимог повністю за

їх необґрунтованістю.

Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши

матеріали справи, апеляційний суд вважає, що

апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в спірний період: з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2007 року працював у

відповідача на посаді заступника начальника управління технічного контролю та

якості -заступником головного контролера

ВАТ"Чезара" (а.с.56,84); що, виконуючи рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 червня 2006 року

посаду позивача: заступника начальника управління технічного контролю та якості

- заступника головного контролера було введено до штатного розкладу відділу технічного контролю підприємства

з посадовим окладом 895 грн., який

адміністрація ВАТ'Чезара" визначила самостійно на підставі п.3

Приміток до Додатку № 2 до Галузевої Угоди про те, що „у разі відсутності у додатку окремих найменувань посад

мінімальні коефіцієнти міжпосадових   співвідношень   визначаються   підприємством   самостійно",

3

оскільки

Галузевою Угодою посад: ні начальника управління технічного контролю та якості - головного контролера, ні заступника

начальника управління технічного контролю та якості - заступника

головного контролера - не було передбачено (а.с.161) і на підставі наказу по

підприємству від 27 червня 2006 року № 415/к ОСОБА_2 було поновлено на посаді заступника начальника

управління технічного контролю та

якості - заступника головного контролера з 27 червня 2006 року(а.с.159).

Аналіз матеріалів, які містяться в матеріалах справи, та наданих відповідачем на вимогу апеляційного суду щодо

правильності розрахунку заробітної плати позивача з

врахуванням зростання розміру мінімальної зарплати в державі з 01.07.2006 року і з 01.01.2007 року та правила п.2.4 Колективного договору ВАТ'Чезара" щодо тимчасового

застосування на період подолання фінансових

труднощів підприємства терміном не більше 6 місяців оплати праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або

регіональною угодами у відповідності до ст.14 Закону України „Про оплату праці", але не нижче від державних норм і

гарантій в оплаті праці (а.с.60), свідчить про те, що відповідач у спірному

періоді: з 01 липня 2006 року по 01 квітня 2007 року при

нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 не допустив

порушень, які б впливали на правильність її нарахованого розміру.

Так, з довідки ВАТ"Чезара" від 19 листопада № 1562 про фактичну оплату праці позивача (а.с.187) видно, що останньому у

спірному періоді при окладі 895 грн. фактично нараховано

по окладу - 5421,83 грн. і індексації -168,72 грн.,

що в сумі складає 5660,55 грн. В довідках відповідача від 19 листопада 2007

року № 1563 (а.с.186) та в наданій суду 30 листопада 2007 року (а.с.206), з детальним розрахунком оплати праці позивача у вказаний період, в його частині за період з 01 січня по 01 квітня

2007 року, оклад останнього мав складати 949 грн.,

чого відповідач не враховував при фактичній оплаті, а загальна сума

нарахованої зарплати має складати 5640 грн.28 коп. без врахування

індексації за вказаний період.

Відповідно до правил ст.ст.3,4 Закону України „Про індексацію грошових

доходів населення" індексація оплати праці проводиться, якщо індекс споживчих цін в державі перевищив 105 відсотків.

Аналіз індексів інфляції з 1991 по 2006 рік,

опублікованих в газеті „Урядовий кур"єр" № 2 від 06.01.2007 року та за січень, лютий і березень 2007 року, опублікованих

в цій же газеті: в №№ 24 від 08.02.2007 року; 44 від

13.03.2007 року і 64 від 11.04.2007 року , вказують на те, що підстав для

нарахування індексації на заробітну плату позивача по справі в період з 01

січня по 01 квітня 2007 року не вбачається.

Тому, враховуючи, що позивачу фактично сплачено заробітну плату у спірному періоді з нарахованої суми в розмірі 5660 грн.55

коп., а з наданих та досліджених апеляційним судом довідок слідує, що

необхідно було нарахувати до виплати в

рахунок зарплати за цей же період - 5640 грн.28 коп., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову

щодо стягнення зарплати.

4

Суд також вважає, що оскільки у вимогах позивача про стягнення недонарахованої зарплати місцевий суд відмовив законно і

обгрунтовано, тому і вимоги про стягнення

моральної шкоди не можуть бути задоволені.

За таких обставин, місцевий суд постановив рішення з додержанням норм

матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив ч.1 ст.15 Закону України „Про оплату праці" та ч.2 ст.97 КзпП України

щодо встановлення посадових окладів з дотриманням норм і гарантій,

передбачених законодавством, генеральною та

галузевою угодами; що в колективному договорі

підприємства на 2006 рік зовсім відсутня схема посадових окладів та що суд помилково вважав, що на підприємстві у

спірний період відсутня посада начальника управління технічного контролю та

якості - головного контролера; що

при визначенні мінімальних коефіцієнтів міжпосадових співвідношень

місячного окладу начальника управління технічного контролю та якості - головного контролера до посадового окладу техніка

без категорії необхідно застосовувати п.11 Приміток до Додатку № 2 до Галузевої Угоди на 2004 - 2005 роки, де вказаний

такий коефіцієнт - 2,8 , а не п.16

вказаних Приміток з коефіцієнтом -2,0; що при встановленні відповідачем посадового окладу позивачу з 1 липня

2006 року в розмірі 895 грн.

коефіцієнт міжпосадових співвідношень між окладом заступника начальника

управління технічного контролю та якості - заступника головного контролера і окладом техніка є меншим за мінімальний та що в результаті наведених дій відповідача апелянту

було недоплачено 4 тис.677 грн. 45

коп. заробітної плати - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і не знайшли

свого підтвердження в засіданні апеляційного суду.

Тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 325 ЦПК України,

суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 вересня 2007

року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду

України впродовж двох місяців з дня вступу її в законну силу.