Рішення

від 30.10.2006 по справі 11/372-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2006 р.                                                           

Справа № 11/372-06

вх.

№ 10567/4-11

Суддя

господарського суду Черленяк М.І.

при секретарі

судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю

представників сторін:

прокурора -

Шевелев К.Є.

позивача -

Кулінічева Н.О.

третьої

особи - не з"явився відповідача - ОСОБА_1 

розглянувши

справу за позовом  Прокурора

Московського району м. Харкова  в

особі Харківської міської ради, м. Х-в 3-я особа Харківське міське

управління земельних ресурсів м. Х-в

до  СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків 

про

припинення користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Прокурор

звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати

відповідача припинити користування земельною ділянкою, що знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку від розміщеного на ній кіоску.

В обґрунтування

позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач користується земельною

ділянкою без оформлення правоустановчих документів, що є підставою для

звільнення земельної ділянки на підставі ст. ст. 124, 125, 141 Земельного

кодексу України.

В судовому

засіданні представник прокуратури та позивача підтримали заявлений позов в

повному обсязі та пояснили, що 

ордер  НОМЕР_1 не є документом,

який надає право на користування земельною ділянкою.

Третя особа яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не

забезпечила явку свого представника в призначене судове засідання. Про час та

місце слухання справи повідомлена належним чином.

Відповідач в

судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на те, що кіоск розміщений на

земельній ділянці не самовільно, а на підставі дозволу компетентного органу,

оформленого ордером НОМЕР_1. Підстави припинення користування земельною ділянкою,

які встановлені ст. 141 Земельного кодексу України - відсутні.

Заслухавши

пояснення представника прокуратури, позивача, відповідача,  дослідивши докази по справі, суд встановив

наступне.

Виконавчий

комітет Московської районної ради м. Харкова направив на адресу прокуратури

Московського району лист за НОМЕР_2  із

таблицею про дислокацію об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі на території

району.  Як вбачається із змісту таблиці відповідач

розмістив торговий кіоск на земельній ділянці, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1  на підставі ордеру НОМЕР_3.

Прокурор

отримавши вказану інформацію дійшов висновку про порушення інтересів держави в

особі позивача та подав відповідний позов.

Матеріали

справи свідчать, що фактично відповідач використовує земельну ділянку під

кіоском за адресою: АДРЕСА_1. Правовою підставою для розміщення відповідачем

кіоску на земельній ділянці по  вказаній

адресі -  є ордер НОМЕР_3. Суд дослідивши

ордер та матеріали справи встановив, що ордер був виданий Управлінням

споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі

розпорядження НОМЕР_5 Московської районної ради м. Харкова від 17.06.2003 року

та Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.04.2003 року

НОМЕР_4.

Судом також

встановлено, що виконавчі органи Харківської міської ради та Московської

районної ради м. Харкова  приймаючи

рішення та розпорядження про видачу відповідачеві ордеру на право здійснення

торгівлі і закріплення торгівельного місця діяли  у межах своїх повноважень при наявності

достатньої компетенції. Ні прокурор, ні позивача не надали жодного доказу, який

би спростував цей висновок суду. 

Порядок

розміщення об'єктів торгівлі визначений 

Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими

наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 369

від 08 липня 1996 року, відповідно до яких розміщення пунктів дрібно роздрібної

мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого

органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за

погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної

охорони та архітектури (п. 16).

Аналіз

наведеної норми, дає підстави суду стверджувати, що дозволом в розумінні

вказаних Правил, є ордер, який відповідає вимогам Правил.

Відповідно до

п. 17 вказаних Правил дозвіл може бути анульований відповідним органом

державної влади (місцевого самоврядування) у разі систематичного порушення

працівниками пунктів дрібно роздрібної торгівельної мережі вимог законодавства,

цих Правил та інших нормативних актів. Інших підстав для анулювання дозволу

діючим законодавством не передбачено.

Як вбачається

із матеріалів справи, дозвіл не анульовано, рішення та розпорядження, на

підставі яких видавався ордер є чинними, невизнані недійсними.    

Таким чином,

земельна ділянка за вказаною адресою зайнята відповідачем з дозволу відповідних

органів влади,  в зв'язку з чим посилання

прокурора та позивача про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, є

помилковими. Ордер дає право відповідачеві використовувати відведену земельну

ділянку під кіоском на праві тимчасового користування до анулювання ордеру. В

зв'язку з чим, суд вважає, що ордер є одним із правових титулів на право

тимчасового користування земельною ділянкою під кіоском.

Відповідно до

п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються

питання щодо регулювання земельних відносин.

В матеріалах

справи відсутні будь-які докази того, що на пленарному засіданні Харківської

міської ради вирішувалося питання про припинення користування відповідачем

земельною ділянкою під кіоском яка була надана, як вище встановлено судом,

відповідно до законодавства. Це дає підстави суду вважати, що прокурор

передчасно на підставі лише таблиці про дислокацію об'єктів дрібно-роздрібної

торгівлі,  без проведення належної,

комплексної та повної перевірки, дійшов висновку, що порушені права позивача -

Харківської міської ради.

Крім того, як

вбачається із змісту позовної заяви правовою підставою для припинення

користування земельною ділянкою, на думку прокурора та позивача, є стаття 141

Земельного Кодексу України.

Відповідно до

статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування

земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною

ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та

організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать

екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим

призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз

наведеної норми дає підстави суду дійти висновку, що вказана норма регулює

відносини щодо припинення права користування земельною ділянкою, у разі якщо

особа користується земельною ділянкою при наявності на це правових підстав

(постійне землекористування, тимчасове, договір оренди та інші встановлені законодавством).

Проте як стверджує прокурор позивач користується земельною ділянкою без

наявності на то правових підстав.

Таким чином,

прокурор безпідставно застосував до спірних відносин ст. 141 Земельного кодексу

України обґрунтовуючи свої вимоги про припинення відповідачем права

користування земельною ділянкою під кіоском. Інших правових підстав, які б

свідчили про обґрунтованість позовних вимог прокурора, останній та позивач суду

не надали.   

При таких

обставинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для

задоволення позовних вимог.

Враховуючи

викладене та керуючись статтями  6, 8,

19, 124, 129 Конституції України, 

статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні

позову відмовити.

Суддя                                                                                           

Черленяк М.І.

Справа 11/372-06