Постанова

від 22.03.2012 по справі 2а-9634/09/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2012 р. Справа №2а-9634/09/1/0170

(11:16) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Соколова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства «Деккер - Сервіс» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Підприємство «Деккер - Сервіс» до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ м.Сімферополя № 0000372301/0 від 16.01.2009 року та № 0000372301/3 від 29.07.2009 року.

У судовому засіданні 22.03.2012 року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що на підставі акту планової перевірки від 15.12.2008 року № 9348/23-7/31176746 ДПІ м.Сімферополя було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000372301/0 від 16.01.2009 року.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що за перевіряємий період позивачем завищено задекларовані показники за ряд. 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 372926,00 гривень, в результаті чого було занижено податок на прибуток за перевіряємий період в сумі 93231,5 гривень.

Позивач пояснює, що податкове повідомлення - рішення № 0000372301/0, прийняте ДПІ м.Сімферополя 16.01.2009 року, про сплату 93231,5 гривень - за основним платежем з податку на прибуток та 36072,4 гривень - штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та має бути скасоване.

Позивач зазначає, що висновки акту перевірки, що за перевіряємий період позивачем завищено задекларовані показники по рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» на суму 372926,00 гривень, в результаті чого було занижено податок на прибуток за період, що перевіряється, в сумі 93231,5 гривень, не відповідають дійсності, в акті перевірки відсутні будь-які дані про дослідження витрат платника податків з придбання товарів (робіт, послуг) у зв'язаної особи, виходячи з договірних цін, але не вище звичайних, що діяли на дату такого придбання.

Позивач пояснює, що сума винагороди за рахунками була фактично сплачена Підприємством «Деккер - Сервіс» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з чим на законних підставах включена до складу валових витрат з податку на прибуток підприємства.

Позивач зауважує, що податок на прибуток Підприємством «Деккер - Сервіс» був нарахований та сплачений у зв'язку з придбанням послуг з залучення клієнтів для продажі товарів, призначених для використання в господарській діяльності в межах оподаткованих операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2012 року замінено відповідача ДПІ у м.Сімферополі АР Крим на його правонаступника ДПІ в м.Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим у відносинах з Підприємством «Деккер - Сервіс» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Підприємство «Деккер - Сервіс» є юридичною особою, яка зареєстрована 16.10.2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 631019, довідкою про включення до ЄДРПОУ № 09/2-5-01/2091 від 16.10.2000 року.

Судом встановлено, що Підприємство «Деккер - Сервіс» взято на податковий облік у ДПІ у м.Сімферополі з 01.01.2000 року № 5903 - Ц.

У періоді, що був предметом перевірки податкового органу, Підприємство «Деккер - Сервіс» було платником податку на додану вартість, податку на прибуток.

Таким чином, Підприємство «Деккер - Сервіс» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 21.11.2008 року № 2689/23-7, виданого ДПІ у м.Сімферополі, податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у м.Сімферополі Кудєнковою С.І., Наухацькою Ю.Ю., Міщук С.І. відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на листопад 2008 року проведена планова виїзна перевірка Підприємства «Деккер - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 15.12.2008 року № 9348/23-7/31176747 (надалі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що направлення вручено 21.11.2008 року під розписку головному бухгалтеру Підприємства «Деккер - Сервіс» Труфановій О.В.

В акті перевірки зазначено, що Підприємство «Деккер - Сервіс» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 03.11.2008 року за № 60736/10/23-7, що вручено 03.11.2008 року головному бухгалтеру Підприємства «Деккер - Сервіс» Труфановій О.В.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома директора ОСОБА_1 та у присутності головного бухгалтера Підприємства «Деккер - Сервіс» Труфанової О.В.

З висновку акту перевірки вбачається, що перевіркою Підприємства «Деккер - Сервіс» встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93231,5 гривень, в т.ч.: за 1 квартал 2007 року на 11167,75 гривень, за 2 квартал 2007 року на 11246,25 гривень, за 3 квартал 2007 року на 16213,75 гривень, за 4 квартал 2007 року на 16714,00 гривень, за 1 квартал 2008 року на 24948,25 гривень, за 2 квартал 2008 року на 12941,5 гривень.

В акті перевірки зазначено, що від підписання акту перевірки директор ОСОБА_1 відмовився, акт перевірки 15.12.2008 року було відправлено поштою.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, звернувся до ДПІ у м.Сімферополі з запереченнями до акту перевірки № 1 від 12.01.2009 року.

15.01.2009 року ДПІ у м.Сімферополі було надано відповідь № 2412/10/23-7 на заперечення позивача до акту перевірки, з якої вбачається, що висновки акту перевірки № 9348/23-7 від 15.12.2008 року відповідають діючому законодавству.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 15.12.2008 року № 9348/23-7/31176747 за встановлене порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДПІ у м.Сімферополі податковим повідомленням - рішенням № 0000372301/0 від 16.01.2009 року визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 129303,9 гривень, в т.ч. за основним платежем 93231,5 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 360724,4 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням - рішенням ДПІ в м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, звернувся до ДПІ у м.Сімферополі зі скаргою від 27.01.2009 року № 14.

ДПІ у м.Сімферополі рішенням від 13.02.2009 року № 719/10/1/25-010 продовжило строк розгляду первісної скарги позивача до 26.03.2009 року.

ДПІ у м.Сімферополі, розглянув скаргу позивача від 27.01.2009 року № 14 на податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, рішенням про результати розгляду первісної скарги від 25.03.2009 року № 1481/10/25-010 залишила без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, збільшила на 10543,35 гривень суму штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток, визначену в податковому повідомленні - рішенні від 16.01.2009 року № 0000372301/0.

ДПІ у м.Сімферополі 03.04.2009 року за результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000372301/0 від 16.01.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000372301/1, яким Підприємству «Деккер - Сервіс» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 129303,9 гривень, в т.ч. за основним платежем 93231,5 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 36072,4 гривень, та податкове повідомлення - рішення № 0003772301/1, яким визначила позивачу також суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 10543,35 гривень.

Позивач, не погодившись з результатом розгляду ДПІ у м.Сімферополі його скарги від 27.01.2009 року № 14, 29.04.2009 року звернувся зі скаргою за № 56 до ДПІ у м.Сімферополі.

ДПІ у м.Сімферополі рішенням про результати розгляду скарги від 30.04.2009 року № 2145/10/25-010 залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі від 03.04.2009 року № 0003772301/1.

Судом встановлено, що позивач 03.04.2009 року звернувся з повторною скаргою № 34 до ДПА в АР Крим на податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі від 16.01.2009 року № 0000372301/0 на загальну суму 129303,9 гривень (93231,5 гривень - податок на прибуток та 36072,4 гривень - штрафні санкції з податку на прибуток).

ДПА в АР Крим рішенням про результати розгляду повторної скарги від 21.04.2009 року № 1115/10/25-023 залишила без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі від 16.01.2009 року № 0000372301/0 та рішення ДПІ у м.Сімферополі від 25.03.2009 року № 1481/10/25-010, прийняте за результатом розгляду повторної скарги, а повторну скаргу - без задоволення.

ДПІ у м.Сімферополі за результатами апеляційного оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень 07.05.2009 року прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000372301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 129303,9 гривень, в т.ч. за основним платежем в сумі 93231,5 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36072,4 гривень, та № 0003772301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями) в розмірі 10543,35 гривень.

Позивач, не погодившись з результатом розгляду його скарги ДПА в АР Крим, звернувся зі скаргою № 4910/6 від 25.05.2009 року до ДПА України.

ДПА України рішенням про результати розгляду повторної скарги від 21.07.2009 року № 6968/6/25-0115 залишила без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі від 16.01.2009 року № 0000372301/0 з урахуванням рішення ДПІ у м.Сімферополі від 25.03.2009 року № 1481/10/25-010, прийнятого за розглядом первинної скарги, та рішення ДПА в АРК від 21.04.2009 року № 1115/10/25-023, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу - без задоволення.

ДПІ у м.Сімферополі за результатами апеляційного оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень до ДПА України прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.07.2009 року № 0000372301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 129303,9 гривень, в т.ч. за основним платежем в сумі 93231,5 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36072,4 гривень.

Позивач, не погодившись з результатами розгляду його скарг ДПІ у м.Сімферополі, ДПА в АРК та ДПА України на спірне податкове повідомлення - рішення, звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ у м.Сімферополі податкових повідомлень - рішень № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки податковим органом здійснювалася перевірка за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року суд перевіряє відповідність висновків акту перевірки нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено, що позивачем за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 16130309 гривень.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року не встановлено його заниження або завищення.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року Підприємством «Деккер - Сервіс» задекларовано валові витрати у сумі 15752391 гривень.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року встановлено їх завищення, усього на суму 372926 гривень, в т.ч. за 1 квартал 2007 року 44671,00 гривень, 2 квартал 2007 року 44985 гривень, 3 квартал 2007 року 64855 гривень, 4 квартал 2007 року 66856,00 гривень, 1 квартал 2008 року 99793 гривень, 2 квартал 2008 року 51766 гривень.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 встановлено:

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року у сумі 15614895 гривень встановлено, що позивач в основному здійснював операції з придбання кабельної продукції.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 9024891 гривень з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року у сумі 6590004 гривень на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей, журналів - ордерів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у кореспонденції з рахунками 31 «Рахунки в банках», 20 «виробничі запаси», 22 «МБП», 28 «товари», 92 «Адміністративні витрати», відомостей податкового обліку валових витрат, реєстрів банківських операцій по рахункам (виписки, меморіальні ордери) з додатками; витратні та прибуткові накладні, рахунки, акти виконаних робіт, прийому - передачі та інші первинні бухгалтерські документи; авансові звіти з додатками; матеріальні (складські) звіти, відомості обліку матеріалів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 на 372926 гривень, в т.ч. за 1 квартал 2007 року на 44671 гривень, за 2 квартал 2007 року на 44985 гривень, за 3 квартал 2007 року на 64855 гривень, за 4 квартал 2007 року на 66856,0 гривень, за 1 квартал 2008 року на 99793 гривень, за 2 квартал 2008 року на 51766,00 гривень у зв'язку з наступним.

Так, з акту перевірки вбачається, що згідно договору № 1 від 03.01.2006 року Підприємство «Деккер - Сервіс» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та ФОП ОСОБА_2 уклали договір, згідно якого Агент виконує функції по залученню клієнтів (юридичних та ФОП) на електротехнічну і електромонтажну продукцію.

В акті перевірки зазначено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2006 року, після чого може бути пролонгований на наступний рік.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що документи, підтверджуючі пролонгацію договору, до перевірки не надані.

З акту перевірки вбачається, що за перевірямий період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року договірних відносин між Підприємством «Деккер - Сервіс» в особі ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не було, оскільки термін дії договору № 1 від 03.01.2006 року скінчився 31.12.2006 року.

Щодо порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в акті перевірки зазначено, що із переліку клієнтів, залучених для співробітництва ФОП ОСОБА_2 вбачається, що клієнти повторюються по періодам, із кварталу в квартал.

В акті перевірки зазначено, що у ході перевірки надіслані запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» до ТОВ «Німецька будівельна компанія», ТОВ фірма «Южний город», СП «Амтек» ЛТД з питань відносин із суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний код ФОП НОМЕР_1, який згідно з договором № 1 від 03.01.2006 року з підприємством «Деккер - Сервіс», ЄДРПОУ 31176747, виконує функції по залученню клієнтів у періоді з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року.

З акту перевірки вбачається, що отримані відповіді на запити, які проведені у ході перевірки, свідчать про те, що вищенаведені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що до перевірки не надані документи, що підтверджують безпосередню участь у процедурі залучення клієнтів ФОП ОСОБА_2

З акту перевірки вбачається, що згідно відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 01.01.2007 року - 30.06.2008 року ФОП ОСОБА_2 сплачено: на розрахунковий рахунок 26001054987673 в КРУ КБ «Приватбанк» МФО 384436: 03.07.2007 року суму 44671,00 гривень, 15.08.2007 року сума 44985,00 гривень, 16.11.2007 року - сума 64855,00 гривень; 22.04.2008 року сума 66856,00 гривень, 27.06.2008 року сума 99793,00 гривень.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року на підставі таких документів: журналів - ордерів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у кореспонденції з рахунком 92 «Адміністративні витрати», встановлено віднесення витрат за роботи по залученню клієнтів ФОП ОСОБА_2 усього на суму 372926 гривень, в т.ч.: 1 квартал 2007 року - 44671,00 гривень, 2 квартал 2007 року - 44985,00 гривень, 3 квартал 2007 року - 64855,00 гривень, 4 квартал 2007 року - 66856,00 гривень, 1 квартал 2008 року - 99793,00 гривень, 2 квартал 2008 року - 51766,00 гривень.

З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року не було надано первинних документів, договору, на підставі якого складалися акти виконаних робіт, перелік клієнтів, залучених до співробітництва ФОП ОСОБА_2

Відповідач в акті перевірки зазначає, що відсутність первинних документів, договору, угоди за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року між підприємством «Деккер - Сервіс» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та ФОП ОСОБА_2 з другої сторони, що унеможливлює включення до складу валових витрат сум витрат, сплачених ФОП ОСОБА_2 за залучення клієнтів, та є порушенням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у наслідок чого завищено валові витрати усього на суму 372926 гривень, в т.ч.: 1 квартал 2007 року 44671 гривень, 2 квартал 2007 року 44985 гривень, 3 квартал 2007 року 64855,00 гривень, 4 квартал 2007 року 66856,00 гривень, 1 квартал 2008 року 99793,00 гривень, 2 квартал 2008 року 51766,00 гривень.

Щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток позивачем з акту перевірки вбачається наступне.

За період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року підприємство «Деккер - Сервіс» задекларувало податок на прибуток в сумі 93679 гривень.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року встановлено його заниження, усього на суму 93231,5 гривень, в т.ч. за 1 квартал 2007 року на 11167,75 гривень, за 2 квартал 2007 року на 11246,25 гривень, за 3 квартал 2007 року на 16213,75 гривень, за 4 квартал 2007 року на 16714,00 гривень, за 1 квартал 2008 року на 24948,25 гривень, за 2 квартал 2008 року на 12941,5 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки щодо заниження позивачем за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року податку на прибуток на суму 93231,5 гривень, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд зазначає, що вичерпний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат, визначений п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на:

5.3.1. Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

5.3.2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

5.3.3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

5.3.4. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.

5.3.5. Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

5.3.6. Утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.

Під терміном "холдингові компанії" слід розуміти юридичних осіб, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи, відповідно до пункту 1.26 цього Закону.

5.3.7. Виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.

5.3.8. Виплату дивідендів.

5.3.9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, суд зазначає, що до валових витрат підприємство має віднести будь-які витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд зауважує, що єдиним обмеженням для віднесення понесених підприємством витрат до складу валових є відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що для повного та всебічного з'ясування правомірності прийняття ДПІ у м.Сімферополі податкових повідомлень - рішень № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року, судом було призначено по справі судово-економічну експертизу, за результатами проведення якої складено висновок судово-економічного експерта по адміністративній справі № 2а-13950/10/1/0170 від 27.01.2012 року № 101/10 (надалі - висновок експертизи).

З матеріалів справи судом встановлено, що підприємством «Деккер - Сервіс» (Підприємство) та ФОП ОСОБА_2 (Агентом) було укладено договір № 1 від 03.01.2006 року, відповідно до п.1 якого Агент виконує функції по залученню клієнтів (юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) на електротехнічну та електромонтажну продукцію.

Відповідно до п.2.1 договору Агент зобов'язується здійснювати заходи з залучення клієнтів; надавати консультаційні послуги за необхідною документацією; умовам придбання продукції; оформляти своїм клієнтам рахунки.

Згідно з п.2.2 договору Підприємство зобов'язується надавати Агенту необхідні матеріали рекламно-інформаційного характеру, копії сертифікатів якості, а також інші документи, підтверджуючі походження та безпеку продукції; здійснювати інформаційну та консультаційну підтримку Агента з питань, які мають відношення до предмета договору; оплачувати роботу Агента у відповідності до умов п.3 цього договору; не розголошувати отриману інформацію про Агента та його клієнтах.

Відповідно до п.2.3 договору Агент має право вимагати від Підприємства виконання зобов'язань, які встановлені договором.

Згідно з п.2.4 договору Підприємство має право вимагати від Агента виконання зобов'язань, встановлених договором; самостійно встановлювати та змінювати ціни в односторонньому порядку.

Відповідно до п.3.1 договору Агент оформлює своїм клієнтам рахунки на продукцію. Рахунок оформлюється Агентом окремо для кожного потенційного клієнта.

Згідно з п.3.2 договору рахунок дійсний тільки для вказаної в ньому особи та не може бути переданий іншій особі.

Відповідно до п.3.3 договору рахунок дійсний протягом 10 календарних днів з дня виписки.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що за згодою сторін сторони проводять звірку сплачених рахунків клієнтами, які заносяться до переліку.

Згідно до п.3.5 договору факт виконання робіт, вказаних в п.2.1 договору, на підставі переліку, заноситься до акту виконаних робіт, в якому зазначається сума винагороди за роботу Агента.

Відповідно до п.3.6 договору підставою для проведення розрахунків з Агентом є підписаний сторонами акт виконаних робіт.

Згідно з п.3.7 договору за виконання робіт, зазначених в п.2.1 договору, Підприємство сплачує Агенту винагороду в розмірі 8 % від суми сплачених рахунків. Оплата робіт Агента включає ПДВ.

Відповідно до п.3.8 договору оплата робіт Агента здійснюється шляхом зарахування суми винагороди в національній валюті на поточний рахунок Агента в банку.

Згідно з п.5.1 договору договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2006 року, після чого може бути пролонгований на наступний рік.

Відповідно до п.5.5 договору за наявності оформлених та сплачених за сприянням Агента рахунків, але не сплачених Підприємством робіт Агента, дострокове розірвання договору не допускається.

Суд зазначає, що додатками до договору є «Перелік клієнтів, залучених до співробітництва за 1 квартал 2007 року» (додатки № 4 - 9), в яких відображено обіг за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року та сума винагороди ФОП ОСОБА_2

Судом встановлено, що на виконання договору сторонами підписано акти виконаних робіт на загальну суму 372926,00 гривень:

- від 30.06.2008 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 9 від 30.06.2008 року на суму 51766,00 гривень;

- від 31.03.2008 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 8 від 31.03.2008 року на суму 99793 гривень;

- від 30.11.2007 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 7 від 30.11.2007 року на суму 66856,00 гривень;

- від 30.09.2007 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 6 від 30.09.2007 року на суму 64855,00 гривень;

- від 30.06.2007 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 5 від 30.06.2007року на суму 44985,00 гривень;

- від 31.03.2007 року, згідно якому Замовник приймає виконані роботи щодо залучення клієнтів згідно додатку № 4 від 31.03.2007 року на суму 44671,00 гривень.

Судом встановлено, що акти здачі - приймання виконаних робіт завірені підписом та печаткою позивача та ФОП ОСОБА_2.

Суд зазначає, що вищевказані акти виконаних робіт мають всі необхідні реквізити для того, щоби вважатися первісними бухгалтерськими документами, на підставі яких здійснюються записи господарських операцій в бухгалтерському обліку підприємства.

З висновку експертизи вбачається, що до експертного дослідження надані зведений бухгалтерський регістр за розрахунками з контрагентом - журнал - ордер та відомість за рахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 01.01.2007 - 30.06.2008 р.р., при дослідженні яких встановлено, що по контрагенту ФОП ОСОБА_2 сальдо розрахунків за кредитом станом на 01.01.2007 року склало 52317,00 гривень, відображено прихід послуг в сумі 372926,00 гривень, відображена оплата в сумі 373474,00 гривень, сальдо станом на 30.06.2008 року за кредитом склало 51766,00 гривень (заборгованість перед постачальником - кредитором).

Експерт зазначає, що всі витрати віднесені в бухгалтерському обліку на рахунок 92 «Адміністративні витрати», на якому відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» здійснюється облік витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням виробництва.

З висновку експертизи вбачається, що оплата постачальнику ОСОБА_2 в сумі 373474,00 гривень підтверджується виписками банка по поточному рахунку підприємства «Деккер - Сервіс» за період 2007-30.06.2008 р.р., а саме:

- № 637 від 02.03.2007 року на суму 52314,00 гривень, призначення платежу «оплата згідно з договором № 1 від 03.01.2006 року без ПДВ»;

- № 944 від 03.07.2007 року на суму 44671,00 гривень, призначення платежу «оплата за послуги згідно договору № 1 від 03.01.2006 року без ПДВ»;

- № 1038 від 15.08.2007 року на суму 44985,00 гривень, призначення платежу «оплата за послуги згідно договору № 1 від 03.01.2006 року без ПДВ»;

- № 1267 від 16.11.2007 року на суму 64855,00 гривень, призначення платежу «оплата за послуги згідно договору № 1 від 03.01.2006 року без ПДВ»;

- № 2 від 22.04.2008 року на суму 66856,00 гривень, призначення платежу: «оплата за послуги згідно рахунку від 30.11.2007 року, від 03.01.2006 року без ПДВ»;

- № 2 від 27.06.2008 року на суму 99793 гривень, призначення платежу: «оплата за послуги згідно рахунку від 31.03.2008 року».

З висновку експертизи вбачається, що при досліджені наданих оборотно-сальдових відомостей за рахунком № 361 за період 1,2,3 квартал 2007 року, 01.10.2007 - 30.11.2007 р.р., 1, 2 квартали 2008 року встановлено, що суми, вказані в додатках № 4- 9 до договору № 1 від 03.01.2006 року відображені за дебетом рахунку 361 «Розрахунки з постачальниками», тобто, об'єми постачання продукції за покупцями співпадають з даними в переліках до актів виконаних робіт.

В висновку експертизи експерт зазначає, що наданим до дослідження актами виконаних робіт, додатками до актів, платіжними дорученнями, зведеними бухгалтерськими регістрами за рахунками 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» підприємства «Деккер - Сервіс» за період 01.01.2007 року - 30.06.2008 року підтверджується використання у власній господарській діяльності понесених витрат по ФОП ОСОБА_2

Щодо посилання податкового органу на той факт, що за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року договірних відносин між підприємством «Деккер - Сервіс» та ФОП ОСОБА_2 не було, оскільки термін дії договору № 1 від 03.01.2006 року скінчився 31.12.2006 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року приймалися до виконання замовлення від позивача по залученню клієнтів на електротехнічну та електромонтажну продукцію, підприємством «Деккер - Сервіс» приймалися роботи, що виконувалися ФОП ОСОБА_2, та здійснювалася за них оплата.

Отже, суд зазначає, що фактично договір № 1 від 03.01.2006 року, укладений між підприємство «Деккер - Сервіс» та ФОП ОСОБА_2, в період 2007-30.06.2008 р.р., було пролонговано, та на виконання зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 надавалися позивачеві послуги по залученню клієнтів (юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) на електротехнічну та електромонтажну продукцію.

Той факт, що пролонгація договору сторонами договору не оформлена окремим документом в письмовій формі не свідчить про недійсність договору № 1 від 03.01.2006 року.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на той факт, що за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року договірних відносин між підприємством «Деккер - Сервіс» та ФОП ОСОБА_2 не було.

Стосовно посилання податкового органу в акті перевірки на те, що отримані на запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» з питань відносин із ФОП ОСОБА_2, який згідно з договором № 1 від 03.01.2006 року з підприємством «Деккер - Сервіс» виконує функції по залученню клієнтів у періоді з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, відповіді від ТОВ «Німецька будівельна компанія», ТОВ фірма «Южний город», СП «Амтек» ЛТД, свідчать про те, що витрати позивача не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що до перевірки не надані документи, що підтверджують безпосередню участь у процедурі залучення клієнтів ФОП ОСОБА_2.

Так, суд зазначає, що з листа ТОВ фірма «Южний город» заступнику начальника ДПІ в м.Сімферополі від 08.12.2008 року № 04-761, пояснень ТОВ фірма «Южний город» начальнику відділу податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі від 02.12.2008 року вбачається, що з ФОП ОСОБА_2 ніяких фінансових взаємовідносин за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року.

З пояснень ТОВ «Німецька будівельна компанія» начальнику відділу податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі від 02.12.2008 року, листа ТОВ «Німецька будівельна компанія» № 47 від 08.12.2008 року вбачається, що будь-яких відносин з ФОП ОСОБА_2 не було.

Суд зазначає, що дійсно, у ФОП ОСОБА_2 безпосередньо прямих відносин з зазначеними вище контрагентами не було, ФОП ОСОБА_2 надавав послуги позивачеві з залучення клієнтів на підставі договору № 1 від 03.01.2006 року, за що отримував відповідну винагороду.

Суд зазначає, що договори купівлі - продажу укладалися безпосередньо позивачем з покупцями, які, у т.ч. залучалися ФОП ОСОБА_2.

Таким чином, суд зазначає, що відповіді, отримані податковим органом на запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», направлені ТОВ «Німецька будівельна компанія», ТОВ фірма «Южний город», СП «Амтек» ЛТД, не можуть свідчити про те, що витрати позивача не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, оскільки прямих відносин у ФОП ОСОБА_2 з покупцями позивача не було.

Крім того, суд зазначає, що з акту перевірки вбачається, що до перевірки на підтвердження витрат на придбання товарів (робіт, послуг) позивачем були надані оборотно-сальдові відомості, журнали - ордери по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у кореспонденції з рахунками 31 «Рахунки в банках», 20 «виробничі запаси», 22 «МБП», 28 «товари», 92 «Адміністративні витрати», відомості податкового обліку валових витрат, реєстри банківських операцій по рахункам (виписки, меморіальні ордери) з додатками; витратні та прибуткові накладні, рахунки, акти виконаних робіт, прийому - передачі та інші первинні бухгалтерські документи, про що також зазначено в акті перевірки.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що те, що відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ФОП ОСОБА_2 для директора підприємства «Деккер - Сервіс» ОСОБА_1 є пов'язаною особою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та директор підприємства «Деккер - Сервіс» ОСОБА_1 не є пов'язаними особами в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з тим, що є братами, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідач, посилаючись в акті перевірки на п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зазначає про наявність з боку позивача будь-якого порушення у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 та директор підприємства «Деккер - Сервіс» ОСОБА_1 є родичами.

Крім того, суд, перевіривши дотримання позивачем вимог законодавства України, встановлених для пов'язаних осіб, зазначає наступне.

Відповідно до п.7.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно з п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Судом встановлено, що за договором № 1 від 03.01.2006 року, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_2, звичайною ціною є винагорода ФОП ОСОБА_2, яка встановлена договором в розмірі 8 % від сплачених рахунків, а саме: в сумі 372926 гривень, в т.ч.: 1 квартал 2007 року в сумі 44671,00 гривень, 2 квартал 2007 року - 44985 гривень, 3 квартал 2007 року - 64855,00 гривень, 4 квартал 2007 року - 66856,00 гривень, 1 квартал 2008 року - 99793,00 гривень, 2 квартал 2008 року - 51766,00 гривень.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Таким чином, у випадку, якщо податковий орган вважає, що розмір винагороди ФОП ОСОБА_2 не відповідає рівню звичайної ціни, обов'язок доведення цієї обставини відповідно до п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» покладено саме на податковий орган.

Посилання податкового органу на те, що всі операції з ФОП ОСОБА_2, який є пов'язаною особою для директора підприємства «Деккер - Сервіс» ОСОБА_1, у зв'язку з якими у підприємства виникли валові витрати за перевіряємий період, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, спростовані проведеною по справі експертизою, з висновками якої погодився суд.

Експерт за результатами проведення експертизи дійшов висновку, що завищення валових витрат в сумі 373474,00 гривень та заниження податку на прибуток в сумі 93368,50 гривень по підприємству «Деккер - Сервіс» за період 01.01.2007 року - 30.06.2008 року наданими до дослідження документами не підтверджується. Розходження з даними акту +373474 гривень у бік збільшення валових витрат та - 93368,50 гривень у бік зменшення податку на прибуток утворилося за рахунок того, що в акті не взято до уваги належним чином заповнені первинні документи, відображені у складі витрат в бухгалтерському обліку підприємства.

Отже, суд приходить до висновку, що донарахування податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року позивачеві податку на прибуток в сумі 93231,5 гривень є безпідставним.

Судом встановлено, що податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року позивачеві нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 36072,4 гривень.

Податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у м.Сімферополі № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року позивачеві нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10543,35 гривень.

У зазначених податкових повідомленнях - рішеннях вказано, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є п.п. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, базою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) є сума донарахованого податкового зобов'язання.

Враховуючи, що в повному обсязі не підтверджуються висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 93231,5 гривень, база для нарахування штрафних санкцій дорівнює нулю.

Отже, штрафні санкції, визначені ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податковими повідомленнями-рішеннями № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року, № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року розраховані не вірно у повному обсязі.

Таким чином, податкові повідомлення -рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0000372301/0 від 16.01.2009 року, № 0000372301/1 від 03.03.2009 року, № 0003772301/1 від 16.01.2009 року, № 0003772301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/2 від 07.05.2009 року, № 0000372301/3 від 29.07.2009 року є протиправними та мають бути скасовані.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.03.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 27.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000372301/0 від 16.01.2009 року.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000372301/1 від 03.03.2009 року.

4.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0003772301/1 від 16.01.2009 року.

5.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0003772301/2 від 07.05.2009 року.

6.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000372301/2 від 07.05.2009 року.

7.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000372301/3 від 29.07.2009 року.

8.Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Деккер - Сервіс» (ЄДРПОУ 31176747) судовий збір в розмірі 3,4 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.