cpg1251
Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/1600/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 55хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнов О.Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія
«Азовпромтранс»
до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецької області Державної податкової служби
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
від 20.12.2011р.
за участю представника позивача Потоцької С.С.
представника відповідача Капустинської О.А.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Азовпромтранс» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011р.
У подальшому позивач відповідно до ст. 137 КАС України уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р. був складений акт № 78/23-2/32397410 від 12.12.2011р. Даним актом були зафіксовані порушення п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищене від'ємне значення ПДВ у сумі 5 019 873 грн. На підставі цього акту, були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які позивач просить визнати недійсними та скасувати. Підставою для цього визначає наявність у нього усіх документів, які підтверджують право на податковий кредит, зокрема складеної належним чином податкової накладної. Відсутність факту реєстрації цієї податкової накладної вважає порушенням з боку його контрагента. З посиланням на Конституцію України, Податковий кодекс України вказує на індивідуальну юридичну відповідальність платника податків.
Крім того, зазначає про те, що наведені у декларації за березень 2011 року відомості про склад податкового кредиту були самостійно зменшені внаслідок їх коригування у декларації за липень 2011 року на суму 3 503 283 грн. Також, 16.11.2011 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень 2011 року, згідно з яким податкова накладна на суму 5 019 873,33 грн. була виключена зі складу податкового кредиту. Перевірка позивача розпочалася 17.11.2011 року, а отже відповідач під час її проведення повинний був врахувати її.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Ухвалою від 27.03.2012 року відповідача у справі - ДПІ у м. Маріуполі було замінено його правонаступником - Маріупольською ОДПІ Донецької області ДПС.
Представники відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у письмових запереченнях від 03.03.2012р. Зазначають, що актом перевірки позивача № 78/23-2/32397410 від 12.12.2011р. встановлене завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року у сумі 5 019 873 грн., що вплинуло на показники декларацій за наступні періоди. Підставою для наведеного висновку стало включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної №273 від 23.03.2011р., виданої ВАТ «Азовзагальмаш» та не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних. Останнє позбавляє платника податків права на включення відповідної суми податку до складу податкового кредиту.
У разі зазначеного порушення з боку контрагента позивач мав право додати до податкової декларації додаток №8 - заяву зі скаргою на такого платника, що надало б позивачеві право на включення відповідної суми до податкового кредиту. Такого позивачем вчинено не було, у зв'яжу з чим він не має права на зазначений податковий кредит.
Щодо уточнюючого розрахунку за березень 2011 року відповідач з посиланням на п.50.2 ст. 50 Податкового кодексу України зазначає, що позивач не мав права його подавати, оскільки перевірка була вже розпочата.
Крім того, у судовому засіданні 23.03.2012 року у якості свідків були допитані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили обставини подачі уточнюючого розрахунку до декларації позивача з ПДВ за березень 2011 року та перевірки позивача.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Азовпромтранс» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 32397410. Зареєстрований 03.12.2010р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, є платником ПДВ (т.1 а.с.97-99).
Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р.
За результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого:
1. завищене від'ємне значення ПДВ у сумі 5 019 873 грн. за березень 2011 року, внаслідок чого занижений ПДВ за квітень 2011 року на суму 5 019 873грн.;
2. занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 3 503 283 грн.;
3. надмірно сплачено в бюджет ПДВ у розмірі 310 411 грн., у тому числі по деклараціям за липень 2011 року у сумі 80 216 грн., серпень 2011 року у сумі 68 896 грн., вересень 2011 року у сумі 161 296 грн.;
4. завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2011 року у розмірі 1 458 300 грн.;
5. занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 1 734 572 грн.
Результати вказаної перевірки відображені у акті від 23.04.2010р. №1213/23-2/35711637 (надалі - Акт перевірки).
На підставі даного акту перевірки відповідачем 20.12.2011 року згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України були прийняті податкові повідомлення - рішення:
1. № 0000100700 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на суму 4 709 462 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. (форма «Р»);
2. № 0000090700, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2011 року на суму 1 458 300 грн. (форма «В-2»);
3. №0000080700, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 5 019 873 грн. (форма «В-4»).
Розрахунок податкових зобов'язань та бюджетного відшкодування з ПДВ за цими повідомленнями-рішеннями наведений у додатку до заперечень відповідача. Судом не встановлено заперечень позивача щодо їх арифметичного розрахунку. Позивач оспорює дані податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо правомірності прийнятих повідомлень-рішень суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була здійснена попередня оплата ВАТ «Азовзагальмаш» за договором №3РСБ-02075/10/10-Т від 01.06.2010р. Сп№4, що підтверджується платіжними дорученнями №132 від 23.03.2011р, на суму 4 300 000 грн., №139 від 23.03.2011р. на суму 19 240 грн., №133 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №134 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., № 138 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №137 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., № 135 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №136 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн. (т.1 а.с.136-139).
У зв'язку з цією господарською операцією відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ВАТ «Азовзагальмаш» була видана податкова накладна №273 від 23.03.2011р. на суму ПДВ 5 019 873,33 грн. (т.1 а.с. 135).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 11 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2011 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень.
Відповідачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних за березень 2011 року, з якого вбачається, що податкова накладна №273 від 23.03.2011 року не зареєстрована у ньому.
Не зважаючи на це, позивач включив суму податку за цією податковою накладною до складу податкового кредиту у березні 2011 року, що підтверджується реєстром одержаних на виданих податкових накладних (т.1 а.с. 128) та додатком 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року (т.1 а.с. 119).
Позивачем наведені факти не оспорюються. Саме на підставі зазначених обставин відповідач у Акті перевірки дійшов висновку про неправомірне включення до податкового кредиту у березні 2011 року сум ПДВ у розмірі 5 019 783,33 грн. (т.1 а.с. 42).
Водночас судом встановлено, що позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року та додаток 5 до нього (т.1 а.с.163-170). Надання даних документів засобами електронного зв'язку в електронній формі підтверджується квитанціями №2 від 16.11.2011р. (т.1 а.с. 162, 168). Можливість їх надання у такий спосіб передбачена договором №21/03/10-Т від 15.01.2010 року (т.1 а.с. 201-202).
Вказаний уточнюючий розрахунок та додаток 5 до нього від 16.11.2011р. отримані відповідачем, відмови у їх прийнятті в порядку п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України судом не встановлено.
Як вбачається з цих документів, позивач зменшив податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року на суму 5 019 873,33 грн. за наслідками господарських операцій з платником податків - ВАТ «Азовзагальмаш». Одночасно позивач збільшив його на ту саму суму, включивши до складу податкового кредиту суму податку у розмірі 5 019 873,33 грн. за постачальником ВАТ «Азовзагальмаш».
Пунктами 201.14., 201.15. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до п.50.1 ст. 50 того самого кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п. 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 N41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
З наведеного слідує, що платник податків має право виправити помилки у податковому обліку шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку та додатків до нього.
З наданого позивачем уточнюючого розрахунку та додатку 5 до декларації вбачається, що ним зменшений податковий кредит з ПДВ у сумі 5 019 873,33 грн., сформований за березень 2011 року за постачальником ВАТ «Азовзагальмаш». Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, помилка полягала у включенні до податкового кредиту сум ПДВ на підставі виданої ВАТ «Азовзагальмаш» податкової накладної, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином позивачем самостійно виправлена помилка, та виключена з податкового кредиту березня 2011 року сума податку, щодо якої відповідач у Акті перевірки дійшов висновків про неправомірність її включення.
Відповідач у Акті перевірки не відобразив поданого позивачем уточнюючого розрахунку, та визначив порушення, яке вже було фактично виправлено позивачем.
У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти можливості врахування наведеного уточнюючого розрахунку під час перевірки та обґрунтованість викладених у Акті перевірки висновків. При цьому вони посилались на п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України.
Згідно з ним платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Відповідач вважає, що перевірка була розпочата 16.11.2011 року в день прийняття керівником податкового органу наказу про її проведення, уточнюючий розрахунок поданий позивачем також 16.11.2011 року, тобто під час проведення перевірки.
При вирішенні питання щодо застосування норми п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах суд виходить з наступного.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст. 78 Податкового кодексу України. Згідно з її приписами про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Цією статтею передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
З аналізу перелічених норм випливає, що вручення наказу про проведення позапланової документальної перевірки та направлення на перевірку передує початку проведення перевірки. У випадку непред'явлення цих документів платник податків має право не допустити посадових осіб контролюючого органу до її проведення. У цьому разі перевірка не відбувається.
Як вбачається з наказу про проведення перевірки позивача №323 від 16.11.2011 року, строк проведення перевірки визначений з 17.11.2011 року по 30.11.2011 року.
Направлення на проведення перевірки від 16.11.2011р. №№ 0069/69, 0074/74, 0075/75, 0076/76, 0078/78, 0077/77, 0079/79, 0080/80 та наказ про проведення перевірки вручені представникам позивача 17.11.2011 року о 12 год. 00 хвил., про що зазначено на їх тексті. Цей час вручення направлень на перевірку підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_5
Зважаючи на це суд дійшов висновку, що перевірка позивача розпочалася саме 17.11.2011 року. Як вже зазначалося, позивачем уточнюючий розрахунок був поданий 16.11.2011 року, тобто до проведення перевірки, а тому встановлені п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України обмеження на спірний уточнюючий розрахунок не розповсюджуються.
За таких обставин відповідач під час перевірки повинний був врахувати наданий позивачем 16.11.2011 року уточнюючий розрахунок до декларації позивача з ПДВ за березень 2011 року. У порушення перелічених вище норм права відповідач не врахував таке, а тому викладені у Акті перевірки висновки не відповідають нормам податкового законодавства.
Суд не приймає до уваги посилання у судовому засіданні представників відповідача на неправомірність включення до податкового кредиту уточнюючого розрахунку до декларації за березень 2011 року податку у розмірі 5 019 873,33 грн. за постачальником ВАТ «Азовзагальмаш».
Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 5.2 Зазначеного Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
З наведеного слідує, що акт перевірки є документом, у якому фіксуються докази, на підставі яких сформовані висновки, та прийняті рішення про донарахування податкових зобов'язань.
Їх зміна відповідачем під час розгляду справи спотворює підстави, з яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Суд також не може підміняти функції податкового органу та на свій розсуд визначати вчинені платником податків порушення та докази, на підставі яких вони встановлені. Тому з урахуванням приписів ч.3 ст. 2, ч. 1, 4 ст. 70, ч. 2, 4 ст. 71 КАС України при вирішенні питання щодо правомірності спірних податкових повідомлень - рішень суд виходить тільки з тих обставин та висновків, які викладені у акті перевірки.
Акт перевірки не містить висновків щодо відсутності у позивача права на включення до податкового кредиту ПДВ у розмірі 5 019 873,33 грн. за постачальником ВАТ «Азовзагальмаш» в уточнюючому розрахунку від 16.11.2011 року.
Тому вирішення питання про таке право виходить за межі даного спору та не може здійснюватися судом при розгляді даної справи.
За таких обставин висновки відповідача у частині порушення позивачем п.198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищене від'ємне значення ПДВ у сумі 5 019 873 грн. за березень 2011 року, спростовуються зібраними у справі доказами та є неправомірними.
Відтак позовні вимоги про визнання недійсними та скасувати прийнятих на підставі Акту перевірки податкових повідомлень-рішень №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011р. підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Азовпромтранс» до Маріупольської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011р. задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Маріуполі №0000100700 від 20.12.2011 року.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Маріуполі №0000080700 від 20.12.2011 року.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Маріуполі №0000090700 від 20.12.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Азовпромтранс»(87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Леніна, 83, ЄДРПОУ 32397410) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 02 квітня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 05 квітня 2012р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2012 |
Оприлюднено | 20.04.2012 |
Номер документу | 22660674 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні