Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/0570/759/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/759/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніна Д. С.

за участю представника позивача: Ісаєвої А.А.

за участю відповідача 1 Бараненко Г.Ю.

за участю відповідача 2 не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до комунального підприємства В«Світанок ПелагіївкиВ» , управління Пенсійного фонду України в м.Торезі про стягнення безпідставно набутих коштів, пов'язаних з організацією громадських робіт в розмірі 1449,12 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Торезький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до комунального підприємства В«Світанок ПелагіївкиВ» про стягнення зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт в розмірі 1449,12 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач на підставі Договорів на організацію громадських робіт для безробітних за рахунок коштів позивача, зайве нараховував внески до Пенсійного фонду від суми фонду оплати праці інвалідів 36,3% замість 8,41%. Всього було зайве переховано на користь Пенсійного фонду сума в розмірі 1449 грн. 12 коп. Просив стягнути її з відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року в якості другого відповідача у справі було залучено управління Пенсійного фонду України в м.Торезі. (далі відповідач 2).

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позові.

Представник відповідача 1 в судове засідання прибув. Проти позову заперечував та надав суду письмові заперечення в яких вказав, що відповідно до Договорів 04.02.2011 року № 054111020400009 та від 31.03.2011 року № 054111033100031 були організовані громадські роботи для безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно із вказаними Договорами були працевлаштовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В направленнях з Торезького центру зайнятості не було вказано що вони мають інвалідність.

В даному випадку відповідач діяв на підставі ст..24 КЗпП України згідно з якою він мав право витребувати тільки ті документи які вказані у вказаній правовій нормі і не міг знати про ту обставину що вказані особи є інвалідами. Позивач йому таких відомостей не надав.

Єдиний внесок нараховувався та сплачувався відповідачем 1 відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, в розмірі 36,92 % суми нарахованої заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Окрім цього, відповідач зауважив що кошти, якщо вони і були надмірно сплачені то були сплачені не на його рахунок, а на рахунок управління Пенсійного фонду України в м.Торезі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату,час та місце судового розгляду справи. Від відповідача надійшла заява, відповідно до якої він позовні вимоги не визнав, справу просив розглядати за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про зайнятість населення» місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.

Згідно ч.5 цієї статті фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

Також, правовідносини з проведення оплачуваних громадських робіт регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 839 від 10.09.2008 року Про затвердження положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України.

Між позивачем та відповідачем 1, на підставі цих нормативно - правових актів, були укладені договори на організацію громадських робіт для безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 04.02.2011 року № 054111020400009 та від 01.04.2011 року № 054111033100031.

Згідно із вказаними Договорами були працевлаштовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В направленнях з Торезького центру зайнятості не було вказано що вони мають інвалідність.

Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору громадяни зобов'язані подати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку;

- у випадках, передбачених законодавством: документи про спеціальність, кваліфікацію, документ про стан здоров'я та інші документи.

Таким чином, у відповідача 1 не було підстав на витребування у осіб що працевлаштовувались на громадські роботи документу про наявність чи відсутність інвалідності. Самі ж ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не повідомили відповідача 1 про те що їм встановлена відповідна група інвалідності.

Згідно ч.13 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ та організацій в яких працюють інваліди, встановлюється в розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п 3.11 п.3.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих інвалідів.

Згідно із абзацом другим п.п.3.13 п.3.1 Інструкції, підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними у пунктах 3.11 - 3.13 цієї Інструкції.

Позивач, в своєї позовної заяві вказує, що він не повідомив відповідача 1 про те, що особи які направляються на громадські роботи є інвалідами.

Таким чином, у відповідача 1 не було підстав для нарахування за працевлаштований осіб як з інвалідів єдиного внеску в розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат.

Натомість, в ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідач 1 з вищевказаних підстав надмірно нараховував внески до Пенсійного фонду, від суми фонду оплати праці інвалідів 36,3% замість 8,41%. Всього було надмірно переховано на користь Пенсійного фонду сума в розмірі 1449 грн. 12 коп.

Відповідач 2 заперечував проти позову посилався на п.4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відповідно до якого підприємство нараховує єдиний внесок та страхові внески за працівників які є інвалідами на період встановлення групи інвалідності. Підставою для застосування ставки є копія виписки з акту МСЕК.

Суд вважає, що посилання відповідача 2 на цю Інструкцію є помилковим з наступних підстав.

По-перше, п.4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, на який посилаються відповідач 2, було виключено на підставі постанови правління Фонду від 22.10.2010 року № 21-5.

По-друге. Як вказувалося вище правовідносин пов'язані зі сплатою єдиного внеску регулюються Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5.

Відповідь обласного центру медико - соціальної експертизи № 405 від 30.03.2012 року на запит позивача, свідчить про те що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше був оглянутий 07.06.2010 року міжрайонною МСЕК м.Тореза та був визнаний інвалідом третьої групи від загального захворювання до 01.07.2011 року. В термін чергового огляду інвалідом не визнаний.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за наслідками виробничої травми рішенням обласної МСЕК № 5 з 2006 року визнався інвалідом третьої групи з визначенням ступеня втрати професійної працездатності. В термін чергового огляду 22.09.2009 року був визнаний інвалідом третьої групи з визначенням ступеня втрати професійної працездатності до 01.10.2011 року. При черговому огляді 27.09.2011 року ОСОБА_4 інвалідом не визнаний.

Таким чином, ОСОБА_3 з 22.02.2011 року по 30.06.2011 року являвся інвалідом та ОСОБА_4 з 07.04.2011 року по 30.06.2011 року являвся інвалідом.

Відповідно до п.5.1 Договору від 04.02.2011 року № 054111020400009 строк його дії до 31.03.2011 року.

Відповідно до п.5.1 Договору від 01.04.2011 року № 054111033100031 строк його дії до 31.06.2011 року.

Тобто, судом встановлено, що на період дії Договорів від 04.02.2011 року та від 01.04.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були інвалідами.

Згідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною другою цієї статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з управління Пенсійного фонду України в м.Торезі, на користь позивача необхідно стягнути безпідставно набуті кошти в розмірі 1449 грн. 12 коп.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до комунального підприємства В«Світанок ПелагіївкиВ» управління Пенсійного фонду в м.Торезі про стягнення безпідставно набутих коштів, пов'язаних з організацією громадських робіт в розмірі 1449,12 грн. -задовольнити повністю.

Стягнути з управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі, який знаходиться за адресою м.Торез, бул.Ілліча, буд.8, код ЄДРПОУ 20395437 р/р 37193012000552 в УДКС в м.Торезі ГУДКС в Донецькій області на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Торезького міського центру зайнятості, які знаходиться за адресою 86600, м.Торез, бул.Ілліча, 8 р/р 37172001004267 в УДК Донецькій області, МФО 834016, безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн. 12 коп.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Хохленков О.В.