Рішення

від 24.04.2008 по справі 16/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        24.04.2008                                                                                               Справа №  16/431

за позовом  Приватної фірми "Астур", м. Дніпропетровськ

до  Дочірнього підприємства "Аква-Союз 1", м. Кременчук

про  стягнення грошових коштів                                                                                                                                             Суддя  Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кувшинова Н.В.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 312456,04 грн., у тому числі 183613,38 грн. основного боргу згідно договору  №249/03-07 СК-1 від 05.03.2007р., 110747,10 грн. пені, 7735,00 грн. інфляційних, 2318,17 грн. річних, 5251,85 грн. збитків, 2790 грн. - сума оплати смарт-карти.

Представник Позивача позовні вимоги підтримує.

Відповідач явку повноважного представник у судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав. Ухвала суду, у тому числі ухвала  від 10.04.08р, які направлялася йому за адресою, вказаною у позові та довідці Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м. Кременчук, вул.Радянська,4), повернулися до суду з відміткою поштової установи про те, що відповідач за даною адресою не знаходиться. Ухвала від 22.01.2008р., направлена за тією ж адресою, була отримана відповідачем. З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника Відповідача у засідання та невиконання  вимог суду, розшук  відповідача не входить до компетенції суду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України без участі представника Відповідача.

Позивачем подавалася заява №9/70 від 10.04.08р. про забезпечення позову  шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача на суму всієї заборгованості та заборони Відповідачу вживати дії, спрямовані на відкриття нових рахунків в установах банків. В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що він має підозри в тому, що Відповідач умисно затягує розгляд справи та має намір позбутися  майна, належного йому на праві власності. При вирішенні питання про забезпечення позову суд, здійснивши  оцінку обґрунтованості  доводів  заявника  щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням   розумності, обґрунтованості  і  адекватності  вимог  заявника щодо забезпечення позову;      забезпечення збалансованості інтересів сторін,    наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення позову і предметом позовної вимоги,   імовірності утруднення   виконання  або  невиконання  рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, дійшов до висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

05.03.2007р. між сторонами був укладений договір №249/03-07 СК-1 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових карт на АЗС. Відповідно до умов договору,  Продавець (Позивач)  зобов'язався передавати  у власність Покупцю (Відповідачу)  паливно-мастильні матеріали з використанням пластикових карт на АЗС, а покупець - приймати у власність паливно-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість. Згідно п.4.2 договору, розрахунки проводяться покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця у формі попередньої оплати. Відповідно до п.4.4 договору, продавець має право відпустити покупцю (довіреній особі) паливно-мастильні матеріали без їх оплати. В даному випадку покупець проводить розрахунки протягом 3 календарних днів з моменту фактичного отримання паливно-мастильних матеріалів. При цьому оплата здійснюється за ціною, встановленою на день відпуску ПММ.

Як стверджує Позивач, Відповідачем були порушені зобов'язання в частині оплати отриманих паливно-мастильних матеріалів, внаслідок чого позивач був змушений заблокувати операції пластикових карт з 19.07.2007р. згідно п.5.4.1 договору, яким передбачено право продавця заблокувати операції пластикових карт у випадку невиконання покупцем умов п.4.4 договору.  Після заблокування смарт-карти сума заборгованості не змінювалася.

Згідно умов п.7.4 договору, покупець у випадку не проведення розрахунків згідно умов п.4.4 договору зобов'язується  сплатити на користь продавця неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки.

На підставі цього позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 110747,10 грн. пені за період з 01.07.2007р. по 01.11.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи,   07.09.2007р. позивачем була направлена претензія №1821/09 з вимогою сплатити  заборгованість, яка залишена Відповідачем без реагування.

Крім того, Позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань Відповідачем в частині оплати отриманого товару, Позивач не мав змоги вчасно розрахуватися з постачальником (своїм контрагентом)  та отримав овердрафт по договору №016/07-о про надання овердрафту  від 28.04.2007р. Згідно п.2.1 вказаного договору, процентна (річна) ставка за строк використання овердрафту складає 18% річних. Сума річних відсотків за використання овердрафту становить 5251,85 грн. Цю суму позивач також просить стягнути з Відповідача як збитки, завдані порушенням зобов'язання.

На підставі ст.625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 7735,00 грн. інфляційних втрат та 2318,71 грн. річних.

Додатково позивач зазначає,  що Відповідач не здійснив розрахунки за смарт-карти, і сума боргу згідно актів прийому-передачі смарт-карт становить  2790,00 грн.

 Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на викладене, на підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення  183613,38 грн. основного боргу, 2318,71 грн. річних та 7735,00 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної  облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3  Закону).

Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 9900,03 грн.

Стосовно стягнення 5251,85 грн. збитків, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Так, згідно ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Обов'язковою умовою для стягнення збитків є обґрунтування та доведення причинного зв'язку між порушенням зобов'язання боржником та завданими збитками.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В обґрунтування факту завдання йому збитків та їх розміру Позивач посилається на договір №016/07-о від 28.04.2007р. про надання овердрафта. Суд вважає, що позивачем не доведено причинного зв'язку між порушенням зобов'язання Відповідачем та збитками у вигляді плати за використання овердрафту у сумі 5251,85 грн. та необґрунтовано кваліфіковано цю суму саме як збитки, завдані порушенням зобов'язання відповідачем. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 5251,85 грн. збитків не підлягають задоволенню.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 2790,00 грн. плати за смарт-карти позивач надав суду копії актів приймання-передачі смарт-карт та просить стягнути дану суму з посиланням на п.4.1 договору від 05.03.2007р. №249/03-07СК, яким нібито встановлена плата в розмірі 45,00 грн. за одиницю товару (смарт-карту). Фактично ж п.4.1 вказаного договору передбачено, що ціна ПММ визначається на момент поставки згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло на АЗС, що підтверджується видатковими накладними. Натомість договором не передбачена оплата смарт-карт Відповідачем по ціні, вказаній у позовній заяві. Тобто, позовні вимоги в частині стягнення плати за смарт-карти в сумі 2790,00 грн. судом не задовольняються як необґрунтовані.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного,  на підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши представника Позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з Відповідача 183613,38 грн. основного боргу, 9900,03 грн. пені, 7735,00 інфляційних втрат, 2318,71 грн. річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

 Судові витрати розподіляються між сторонами згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене,  керуючись ст. ст.33, 43,49,66-67,75,82-85  ГПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Аква-Союз 1" (39614, Полтавська обл., м. Кременчук, Автозаводський район, вул.Радянська,4, р/р 26006050002533 в АКБ "МТ-Банк",м.Кременчук, МФО 331304, ЄДРПОУ 32275416, свідоцтво №23488652) на користь Приватної фірми "Астур" (49010, м. Дніпропетровськ, вул.Лазаряна,3, р/р 260000100348 в ДФ ВАТ "Кредобанк", МФО 307048, р/р 26001001068445 в ЗАТ "Хоум Кредит Банк", МФО 307123, ЄДРПОУ 19435634) 183613,38 грн. основного боргу, 9900,03 грн. пені, 7735,00 інфляційних втрат, 2318,71 грн. річних, 2035,67 грн. державного мита, 76,88 грн. витрат по сплаті державного мита.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Копії рішення направити сторонам.

          Суддя                                                  О.М.Тимощенко