Рішення

від 10.06.2008 по справі 18/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/63

10.06.08

За позовом:          ТОВ „Т –ІІІ”;

До:                    АТ „Індустріально-експортний банк”;

Про:                     стягнення 180 371,18 грн.

та за

зустрічним позовом:          АТ „Індустріально-експортний банк”;

до:                                        ТОВ „Т –ІІІ”;

про:                                        тлумачення договору.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Яцишин А.М., представник, довіреність б/н від 17.12.2007 р.;

Від відповідача:            Краско І.В., представник, довіреність б/н від 03.07.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 18.02.2008 р. до 11.03.2008 р., з 11.03.2008 р. до 01.04.2008 р., з 01.04.2008 р. до 22.04.2008 р., з 22.04.2008р. до 27.05.2008 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 18.02.2008 р., від 11.03.2008 р,. від 01.04.2008 р. та від 22.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2008 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на невизначений термін.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України з 27.05.2008 р. до 10.06.2008 р. була оголошена перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2008 р. прийнятий зустрічний позов Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Т –ІІІ” про тлумачення договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 179 200,00 грн. (171 850,00 грн. основного боргу + 7 350,00 грн. інфляційних втрат), 1 171,18 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 803,72 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

13.05.2008 р. позивачем до господарського суду була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 206 945,51 грн. (171 850,00 грн. основного боргу + 35 095,51 грн. інфляційних втрат), 3 190,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 101,22 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових запереченнях та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що предметом договору доручення від 29.05.2007 р. є дії по правовому аналізу простроченої заборгованості та дії по поверненню простроченої заборгованості, яка виникла у боржників перед відповідачем. Структуру договору сторони визначили наступним чином: розділ VІ –порядок взаємодії (послідовність надання послуг); розділ VІІІ –порядок розрахунків. Вартість всіх послуг, порядок оплати за які встановлений в розділі VІІІ, в тексті договору взагалі не визначений, а лише міститься посилання на додаток №4. Відповідач зазначає про те, що позовні вимоги позивача щодо сплати винагороди за послуги по поверненню простроченої заборгованості більше, ніж вже сплачені у сумі 626 486,05 грн., не ґрунтуються на договірних умовах.

Акціонерне товариство „Індустріально-експортний банк” у поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві просить здійснити тлумачення договору доручення від 29.05.2007 р., укладеного між сторонами, визначивши, що пункти 8.1. та 8.2. слід розуміти так, що вони в сукупності передбачають сплату довірителем винагороди за здійснення повіреним всього комплексу дій, передбачених пунктом 2.1. договору, включаючи дії по підпункту 2.1.1., так і дії по підпунктах 2.1.2, 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5. вказаного договору доручення в розмірі, визначеному в додатку №4 до договору доручення від 29.05.2007 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Т –ІІІ” у наданих письмових запереченнях та представник останнього у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги заперечує, у їх задоволенні просить відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—посилання АТ „Індустріально-експортний банк” на те, що у пункті 8.2. допущено технічну помилку, а саме двічі вказано п. 2.1.2. є недоцільним, оскільки зазначена технічна помилка ніяким чином не впливає на зміст прав та обов'язків сторін за договором доручення; не змінює форму та розмір сплати винагороди повіреному за договором;

—твердження АТ „Індустріально-експортний банк” про невідповідність змісту пунктів 8.1. та 8.2. договору доручення та додатку №4 до договору доручення є безпідставним, оскільки статтею 213 Цивільного кодексу України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину до уваги беруться значення слів та понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, та інші обставини, які мають істотне значення.

Підсумовуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю „Т –ІІІ” вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, додані до первісної позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29.05.2007 р. між позивачем (повіреним) та відповідачем (довірителем) був укладений договір доручення, за умовами якого позивач від імені та за рахунок відповідача зобов'язується вчинити дії по правовому аналізу простроченої заборгованості та дії по поверненню простроченої заборгованості, яка виникла у боржників перед відповідачем, відповідно до переліку боржників, які перераховані в додатку №2 до договору.

Пунктом 1.2. договору доручення передбачено, що під поняттям заборгованості вважається прострочене позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, що включає в себе суму простроченого кредиту, проценти, неустойку, комісію та інші платежі, що передбачені кредитним договором та обліковуються на рахунках прострочених платежів.

Розділом ІІ договору доручення визначений перелік дій позивача (повіреного) від імені відповідача (довірителя), який включає в себе:

—проведення правового аналізу простроченої заборгованості з наданням висновків у довільній формі (п. 2.1.1. договору);

—нагадування та роз”яснення боржникам про заборгованість, її розміри, порядок, строк та місце погашення за допомогою засобів зв”язку (п. 2.1.2. договору);

—надсилання боржникам поштовими засобами зв”язку листів про розміри заборгованості, порядок, строк та місце її погашення, а також попередження щодо відповідальності за непогашення заборгованості згідно з чинним законодавством України (п. 2.1.3. договору);

—проведення особистих переговорів з боржниками щодо повернення заборгованості (п. 2.1.4. договору);

—представлення інтересів відповідача (довірителя) в органах виконавчої служби та правоохоронних органах (п. 2.1.5. договору).

Додатком №2 до договору доручення від 29.05.2007 р. визначений перелік інформації про боржників, згідно з яким:

Назва боржникаКількість днів прострочкиСума заборгованості

МПП „Таврія”3207 668 494,84 грн.

ПФ „Тавріда”74918 362,98 грн.

Елітно-насінева агрофірма „Мрія”2022 843 184,93 грн.

КСГ ТОВ „Січ”2381 099 678,36 грн.

Додатком №4 до договору доручення від 29.05.2007 р. сторонами встановлені тарифи на виконання послуг.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 26.06.2007 р. до договору доручення від 29.05.2007 р. пункт 8.1. викладеній в наступній редакції: „відповідач (довіритель) сплачує позивачеві (повіреному) вартість послуги по правовому аналізу прострочено заборгованості, яка передбачена п. 2.1.1. даного договору в розмірі 5%, в тому числі ПДВ, від суми заборгованості, переданої для обслуговування згідно з додатком №2.

Пунктом 8.4. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 26.06.2007 р. до договору, передбачено, що довіритель (відповідач) зобов'язаний перерахувати грошові кошти за виконання послуг по цьому договору в наступному вигляді: вартість послуги, в тому числі ПДВ, згідно з п. 8.1. даного договору, сплачується шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання –передачі матеріалів по простроченій заборгованості переданої повіреному (позивачеві) для опрацювання згідно з виставленим рахунком.

Пунктом 8.5. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 26.06.2007 р. до договору, визначено, що вартість винагороди, в тому числі ПДВ, згідно з п. 8.2. договору, сплачується шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок повіреного (позивача), не пізніше 5 банківських днів з дати підписання акту прийому –передачі виконаних послуг.

05.07.2007 р. відповідачем видана на користь позивача довіреність №16/1010.

Позивач, на виконання зобов'язань пунктів 2.1., 6.4., 7.1. договору доручення виконав дії по проведенню правового аналізу простроченої заборгованості.

Між сторонами 11.07.2007 р. складений акт прийому –передачі виконаних послуг, згідно з яким вартість виконаних позивачем послуг складає 626 486,05 грн. Зазначені грошові кошти перераховані відповідачем на користь позивача у повному обсязі, що сторони підтвердили у судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були здійснені дії по погашенню простроченої заборгованості, що підтверджується погашенням заборгованості на користь відповідача з боку ЕНАФ „Мрія” у загальному розмірі 687 400,00 грн.: 13.06.2007 р. у розмірі 300 000,00 грн., 13.08.2007 р. у розмірі 100 000,00 грн., 16.10.2007 р. у розмірі 234 600,00 грн., 22.10.2007 р. у розмірі 52 800,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються виписками банківської установи, які подані до матеріалів справи.

До матеріалів справи доданий також лист ЕНАФ „Мрія” №404 від 05.12.2007 р., адресований ТОВ „Т –ІІІ”, згідно з яким ЕНАФ „Мрія” повідомив про те, що в результаті виконання повіреним власних зобов'язань за договором доручення від 29.05.2007 р. було погашено прострочену заборгованість по позичальнику ЕНАФ „Мрія” в розмірі 687 400,00 грн.

Відповідно до додатку №4 до договору доручення, викладеному в редакції додаткової угоди №2, вартість послуги сплачується тільки після фактичного отримання відповідачем (довірителем) сум в рахунок оплати боргу. Відповідно до зазначених тарифів відповідач зобов'язаний сплатити 25% від суми погашеної заборгованості, фактично отриманої довірителем у разі, якщо на момент передачі інформації строк простроченої заборгованості складає 120 та більше днів.

Згідно з умовами, викладеними вище, винагорода позивача складає:

—300 000,00 грн. х 25% = 75 000,00 грн.;

—100 000,00 грн. х 25% = 25 000,00 грн.;

—234 600,00 грн. х 25% = 58 650,00 грн.;

—52 800,00 грн. х 25% = 13 200,00 грн.

Слід зазначити про те, що позивачем на адресу відповідача були направлені акти про хід виконання договору, а саме:

—акт №01 від 10.07.2007 р., підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №2631120, яке свідчить про те, що відповідачем акт отриманий 24.07.2007 р.;

—акт прийому –передачі виконаних послуг б/н від 14.08.2007 р., підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №2989633, яке свідчить про одержання відповідачем акту 07.09.2007 р.;

—акт прийому –передачі виконаних послуг б/н від 05.11.2007 р., підтвердженням чого є поштова квитанція №0536 від 16.11.2007 р.

Вищезазначені акти з боку відповідача не підписані.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1000 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з частиною 1 статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 3, 4 статті 1007 Цивільного кодексу України визначено, що довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення; довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Матеріали справи свідчать про те, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 171 850,00 грн.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 206 945,51 грн. (171 850,00 грн. основного боргу + 35 095,51 грн. інфляційних втрат) та 3 190,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми. Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми відповідає матеріалам справи.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до зустрічної позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 2, 3 статті 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 8.1. договору доручення від 29.05.2007 р. довіритель сплачує повіреному вартість послуги по правовому аналізу простроченої заборгованості, яка передбачена п. 2.1.1. даного договору в розмірі 5% від суми заборгованості, переданої для обслуговування згідно з додатком №2.

Пунктом 2.1.1. договору доручення передбачено, що повірений вчинює від імені довірителя проведення правового аналізу простроченої заборгованості з наданням висновків у довільній формі.

Пунктом 8.2. договору доручення від 29.05.2007 р. визначено, що довіритель виплачує винагороду повіреному за дії, передбачені п.п. 1.2., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4, 2.1.5. згідно з тарифами, вказаними у додатку №4 до даного договору, у відсотках до фактично сплачених боржником сум замовнику.

Згідно з п. 1.2. договору доручення під поняттям заборгованості вважається прострочене позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, що включає в себе суму простроченого кредиту, проценти, неустойку, комісію та інші платежі, що передбачені кредитним договором та обліковуються на рахунках прострочених платежів.

Пунктом 2.1.2. договору доручення передбачено, що повірений вчинює від імені довірителя нагадування та роз'яснення боржникам про заборгованість, її розміри, порядок, строк та місце погашення за допомогою засобів зв”язку (телефон та його різновиди, e-mail, sms, icq).

Пунктом 2.1.3. договору доручення визначено, що повірений вчинює від імені довірителя надсилання боржникам поштовими засобами зв”язку листів про розміри заборгованості, порядок, строк та місце її погашення, а також попередження щодо відповідальності за непогашення заборгованості згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 2.1.4. договору доручення передбачено, що повірений вчинює від імені довірителя проведення особистих переговорів з боржниками щодо повернення заборгованості.

Пунктом 2.1.5. договору доручення передбачено, що повірений вчинює від імені довірителя представлення інтересів довірителя в органах виконавчої служби та правоохоронних органах.

Згідно зі статтею 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до частини 1 статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк” (інд. 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Т –ІІІ” (інд. 01054, м. Київ, вул. О.Гончара/Гоголівська, 76/2-а, код ЄДРПОУ 34794780) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 206 945 (двісті шість тисяч дев”ятсот сорок п”ять) грн. 51 коп., 3 190 (три тисячі сто дев”яносто) грн. 99 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 22 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

5.          Розтлумачити, що розмір і порядок сплати винагороди повіреному згідно з договором доручення від 29.05.2007 р. чітко визначений розділом VІІІ зазначеного договору, укладеного між сторонами.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко