Рішення

від 22.10.2008 по справі 23/30-08-1851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/30-08-1851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2008 р.Справа  № 23/30-08-1851

За позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"            

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейс Шиппінг"     

про стягнення 54937,05 грн.

Суддя                                                                                            Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача:  Остапов В.В. за довіреністю № 6 від 02.01.20008 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення 54937,05 грн.

 У судовому засіданні 15.10.2008 року було оголошено перерву до 22.10.2008 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"          звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейс Шиппінг" про стягнення 54937,05 грн.

Відповідач 07.06.2008 року надав до суду відзив на позов відповідно до якого позовні вимоги не визнає.

18.06.2008 року позивач  надав до канцелярії господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог №20.3/7-465 від 29.05.2008р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 131865,24 грн.

23.06.2008 року позивач  надав до канцелярії господарського суду Одеської області заяву про зменшення позовних вимог №20.3/7-532 від 23.06.2008р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 131455,71 грн.

23.06.2008 року відповідач  надав до канцелярії господарського суду Одеської області пояснення на заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 131865,24 грн.

27.06.2008 року відповідач  надав до суду заперечення, згідно якої просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 131865,24 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2008 року строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін до 13.08.2008 року.          

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2008 року строк розгляду справи було продовжено до 13.09.2008 року.          

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2008 року строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін до 13.11.2008 року.          

04.08.2008 року у судовому засіданні позивач  надав до суду заяву про зменшення позовних вимог №20.3/7-674 від 30.07.2008р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 131308,83 грн.

17.09.2008 року позивач  надав до канцелярії господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог №20.3/7-824 від 10.09.2008р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 236555,6 грн.

22.10.2008 року у судовому засіданні позивач надав до суду заперечення на відзив на позов №20.3/7-980 від 22.10.2008р.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (за договором –порт) та товариством з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (за договором - агент) був укладений договір № 216 від 08.12.2006 року. Предметом договору є надання послуг з організації агентування суден та забезпечення оплати послуг порту судновласниками.

У відповідності до п. 2.1 договору порт взяв на себе зобов'язання надавати через „агента” послуги судновласникам із обслуговування суден, оголошені у „Звичаях порту” (стивідорські, ремонтні, послуги забезпечення), а також послуги „агенту” згідно переліку. У свою чергу „агент” зобов'язався своєчасно переводити на рахунок „порту” гроші за портові збори, здійснювати інші платежі передбачені умовами укладеного договору та виконувати інші зобов'язання встановлені та передбачені договором (розділ другий укладеного договору).

В подальшому, а саме 28.12.2007 року сторонами за договором було укладено додаткову угоду до договору № 216 від 08.12.2006 року якою сторони внесли зміни до п. 3.7. договору виклавши вказаний пункт у наступній редакції - „Агент оплачує послуги порту за комплексним місцевим тарифом порту –0, 019 грн. (0, 0036 дол. США) за одиницю умовного обсягу судна (за 1 куб. метр) без урахування ПДВ. Оплата рахунків порту з комплексу послуг повинна здійснюватись агентом у 8-ми денний термін. Згідно наведеної додаткової угоди п. 3.9. договору було викладено в наступній редакції - „Порт має право у односторонньому порядку змінювати місцеві тарифи на послуги за даним договором шляхом сповіщення про таку зміну замовним листом з повідомленням, під опис змісту конверта, не пізніше ніж за 30 днів до зміни тарифів. Тарифи на послуги за даним договором, встановлені та регульовані державою змінюються відповідними нормативно –правовими актами вповноважених центральних органів державного управління. Данні тарифи на послуги порту вважаються зміненими з дня набрання юридичної сили відповідного нормативно –правового акту центрального органу державного управління або з вказаної у даному акті дати, та порт має право застосовувати вказані змінені тарифи з дня набрання ними сили.

Позивач, відповідно до своїх остаточних позовних вимог викладених у заяві від 10.09.2008 року №20.3/7-824, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 236 555,6 грн. заборгованості на надані послуги та витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі. В матеріалах справи знаходяться відзиви на позов товариства з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” в яких відповідач заперечує наявність фактів надання позивачем послуг за договором № 216 від 08.12.2006 року, проте розраховує вартість наданих позивачем послуг за нижчими ставками портових зборів, а тому проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом між сторонами по справі був укладений договір № 216 від 08.12.2006 року предметом якого є надання послуг з організації агентування суден та забезпечення оплати послуг порту судновласниками, за яким порт взяв на себе зобов'язання надавати через „агента” послуги судновласникам із обслуговування суден, а „агент” зобов'язався своєчасно переводити на рахунок „порту” гроші за портові збори, здійснювати інші платежі передбачені умовами укладеного договору та виконувати інші зобов'язання встановлені та передбачені договором.

Як видно з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином та у відповідності до його умов. Проте, відповідач свої зобов'язання в частині проведення повної оплати за отримані послуги виконував неналежним чином, сплачуючи виставлені портом рахунки на свій розсуд, мотивуючи свої дії необґрунтованістю сум виставлених до оплати у рахунках.

Розглядаючи по суті спір, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача та відповідача на те, що у відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положення „Про портові збори” затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1544 від 12.10.2000 року, а саме п. 1 вказаного положення портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. При цьому до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди. Згаданою постановою також визначено, що до групи В відносяться ліхтери, буксири, буксири –штовхачі,  штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні) річкові самохідні судна, включаючи судна типу „ріка –море” пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки. Проте, приміткою 2 до п. 1 положення „Про портові збори” визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні  вантажні  рейси, належать до групи А.

Судом були досліджені класифікаційні свідоцтва видані на підставі Правил класифікації і побудови суден Регістра судноплавства України та Регістр, з яких видно, що судна “Павло Постишев” належить до типу суховантажний теплохід, судно “Ернст Кренкель” належить до типу буксир –штовхач, а судно 4002 до типу баржа –площадка.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, документальні докази, що наявні у матеріалах справи, договір № 216 від 08.12.2006 року та додаткову угоду від 28.12.2007 року до договору № 216 від 08.12.2006 року можна зробити висновок про обґрунтованість виставлених позивачем рахунків на надані послуги та обґрунтованість розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі становить 236 555,6 грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором, в частині проведення оплат за отримані послуги виконував неналежним чином, сплативши виставлені рахунки частково, або не сплативши взагалі. Доводи відповідача викладені у відзиві на позов судом не приймаються, оскільки не доведені  документальними доказами, та спростовуються наявними в матеріалах справи документами та фактичними обставинами справи дослідженими під час її судового розгляду. В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки позивач переплатив державне мито, Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" підлягає поверненню зайво сплачене державне мито з державного бюджету в розмірі  197 (сто дев'яносто сім) грн. 48 коп.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75,  ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (65044,  м. Одеса, пр. Гагаріна, 7, р/р 26002121911 в Одеській філії АКБ «МТБ»м. Одеса, МФО 328168, код 25039016) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, р/р 26009114761 філії ВАТ «МТБ»в м. Іллічівськ, МФО 388498, код 01125672)  236 555 (двісті тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп. заборгованість, витрати по сплаті державного мита в сумі 2 365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 56 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. Видати Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" /код ЄДРПОУ 25039016/, довідку на повернення зайво сплаченого державного мита з державного бюджету в розмірі сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 48 коп.

          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 23.10.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова Л.В.