Постанова

від 02.11.2006 по справі 14/3477

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/3477

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 листопада 2006 р.                                                                                   № 14/3477  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПП "МАІСТ", м.Житомир

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р.

у справі№14/3477

господарського суду Житомирської області

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмель ницького, с.Романівка Романівського району Житомирської області

до ПП "МАІСТ", м.Житомир

простягнення 39 320,40 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Григоришин М.П.

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.02.2006 р. у справі №14/3477 (суддя Костриця О.О.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р. (судді: Ляхевич А.А., Вечірко І.О.. Зарудяна Л.О.), позов задоволено: стягнуто з ПП "МАІСТ" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмель ницького 39 320,40 грн. боргу, 500,00 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 393,21 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі ПП "МАІСТ" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р. у справі №14/3477 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

10.08.2004 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмель ницького (продавець) та ПП "МАІСТ" (покупець) укладено договір б/н, предметом якого є зобов'язання продавця продати та поставити, а покупця прийняти та оплатити зерно пшениці IV класу урожаю 2004 р. у кількості 155 т (п. 1.1 договору).

Однак, позивачем було поставлено зерно пшениці VI класу згідно з довіреністю серії ЯИО №596013 від 10.10.2004 р. та накладними від 10.10.2004 р. №№2611, 2612 за ціною, що відрізняється від ціни, погодженої сторонами у договорі від 10.08.2004 р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за пшеницю, поставлену згідно з умовами договору б/н від 10.08.2004 р., посилаючись на порушення умов вказаного договору щодо проведення розрахунків.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що: по-перше, факт наявності заборгованості за поставлену пшеницю підтверджено актом звірки розрахунків станом на 01.09.2005 р.; по-друге, відповідачем поставлялася пшениця не згідно з умовами договору від 10.08.2004 р., а відповідно до довіреності серії ЯИО №596013 від 10.10.2004 р. та накладних від 10.10.2004 р. №№2611, 2612; по-третє, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України відповідачу було направлено вимогу (претензію) про оплату одержаної пшениці, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, господарськими судами не взято до уваги, що позовна заява була мотивована порушенням відповідачем зобов'язань з оплати пшениці за договором від 10.08.2004 р. б/н. Однак, господарські суди, встановивши, що пшеницю VI класу згідно з накладними від 10.10.2004 р. №№2611, 2612 було поставлено не згідно з договором від 10.08.2004 р. (згідно з яким було передбачено поставку пшениці IV класу у кількості 155 т), задовольнили позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором від 10.08.2004 р. (які не було змінено позивачем).

Окрім того, слід зазначити, що господарські суди, дійшовши висновку щодо застосування норми ст. 530 Цивільного кодексу України (виконання обов'язку у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги), у зв'язку з не встановленням терміну виконання зобов'язання з оплати пшениці VI класу, одержаної за накладними від 10.10.2004 р. №№2611, 2612, у підтвердження виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України послалися на претензію позивача від 01.11.2005 р. №224.

Однак, при цьому господарськими судами не взято до уваги, що: по-перше, в наявній у матеріалах справи претензії від 01.11.2005 р. №224 (а.с. 17) йдеться про оплату пшениці IV класу, поставленої згідно з умовами договору від 10.08.2004 р., тоді як рішенням господарського суду стягнуто заборгованість за пшеницю VI класу, поставлену не за договором від 10.08.2004 р.; по-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які докази надіслання претензії на адресу відповідача.

Крім того, в обґрунтування висновків про наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за пшеницю VI класу господарські суди послалися на акт звірення розрахунків станом на 01.09.2005 р., не встановивши при цьому розрахунків за яким саме договором (і за яку продукцію) стосується зазначений акт.

Також господарськими судами не надано будь-якої оцінки наявній у матеріалах справи копії накладної від 11.08.2004 р. №3 (а.с. 40), яка свідчить про одержання відповідачем пшениці IV класу у кількості 155 т, поставка якої і була передбачена умовами договору від 10.08.2004 р. (невиконання умов якого стало підставою для пред'явлення позову); не встановили, чи оплачена відповідачем вказана пшениця.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які платіжні документи про часткову оплату пшениці відповідачем (на які посилається позивач).

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "МАІСТ" задовольнити.

Скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 22.02.2006 р. у справі №14/3477, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. 

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                                 С.Бакуліна