Постанова

від 01.10.2008 по справі 16/279-07-7936

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/279-07-7936

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 16/279-07-7936  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства фірма "Євго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р.

у справі№16/279-07-7936

за позовомВідкритого акціонерного товариства фірма "Євго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дом і КЛ"

простягнення 60 000,00грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача Гавазюк Г.В. (дов. №223 від 26.08.2008);- відповідача не з'явився;

Ухвалами Вищого господарського суду України від 27.08.2008 та від 10.09.2008 розгляд справи було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2008 позов Відкритого акціонерного товариства фірма "Євго" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом і КЛ" (надалі відповідач) про стягнення 60 000,00 грн. задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що: 06.08.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №56-07, відповідно до п. 1.1. якого, замовник (позивач) доручив та зобов'язався оплатити, а підрядник (відповідач) прийняв та зобов'язався власними силами виконати передбачені цим договором загально-будівельні роботи на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 19; пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку його дострокового розірвання або відмови підрядника від виконання зобов'язань за цим договором повністю або частково за власною ініціативою,  останній зобов'язаний повернути повністю всі отримані від замовника грошові кошти; така умова договору кореспондується із приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України, в якій зазначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строки стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; суд першої інстанції встановив, що відповідач, прийняті на себе за договором підряду №56-07 зобов'язання не виконав, що свідчить про відмову відповідача від виконання вказаного договору, а тому з відповідача підлягає стягненню 60 000,00 грн., перерахованих позивачем відповідачу в якості авансу на закупівлю будівельних матеріалів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 рішення господарського суду першої інстанції у даній справі скасовано, в позові відмовлено; мотивована постанова тим, що: позивачем не доведено, що відповідач не приступив до виконання робіт за договором підряду, або ж мала місце відмова відповідача від виконання робіт за вказаним договором; матеріали ж справи свідчать про початок виконання відповідачем робіт за договором підряду, однак розпочаті вони були не з будівництва об'єкту, а з підготовки майданчику під це будівництво, що теж є виконанням договору; крім того, матеріалами справи не підтверджується відмова відповідача від виконання робіт за договором підряду, так само як і не підтверджується відмова відповідача від закупівлі матеріалів, на придбання яких позивачем було перераховано 60 000,00 грн. і які він просить стягнути з відповідача.

Позивач, не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у даній справі, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування підстав касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, та неповне дослідження судовою інстанцією обставин та матеріалів справи.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що в розумінні ст. 1112 ГПК України не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 вказаним вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, виходив з наступного:

- пунктом 3 договору підряду, укладеного 06.08.2007 між позивачем та відповідачем сторони обумовили, що за виконання визначеного даним договором обсягу робіт та здачу об'єкта у визначеному зобов'язаннями підрядника стані, замовник виплачує підряднику узгоджену вартість робіт у сумі 333 470,00 грн.;

- в обґрунтування позову, позивач зазначає, що відповідачем не розпочаті будівельні роботи та не закуплено матеріалів, на придбання яких позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 60 000,00 грн.;

- пунктом 2.1.1. договору сторони узгодили, що замовник має право відмовитися від договору підряду у разі, якщо підрядник не приступає до робіт на протязі трьох робочих днів з моменту отримання передплати через причини, що не залежать від замовника, а також, якщо підрядник прострочив встановлені договором строки виконання робіт більш ніж на 7 днів;

- матеріалами справи підтверджується, що грошові кошти від позивача до відповідача надходили до 29.08.2007 включно, і претензій щодо початку робіт, відмови від виконання робіт на невиконання робіт відповідачем, позивач не заявляв;

- посилання позивача на те, що відповідач не закупив матеріали відхилені апеляційним судом, оскільки договір підряду не містить такої підстави для відмови від договору;

- до початку будівництва, на об'єкті були проведені земляні роботи, оскільки під верхнім шаром землі виявилась бетонна основа від попередніх будов, яку необхідно було ліквідувати, цей факт не заперечується позивачем та підтверджується актом від 23.08.2007, який підписаний представником позивача;

- графік виконання робіт між сторонами не складався та не узгоджувався, порядок закупівлі будь-яких будівельних матеріалів за договором підряду не визначався;

- матеріалами справи підтверджується, що відповідач не відмовлявся від договору підряду, з огляду на що, позовні вимоги щодо повернення грошових коштів є безпідставними.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, в замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем 06.08.2007 укладено договір підряду №56-07, згідно з умовами якого відповідач (за договором підрядник) зобов'язався виконати загально-будівельні роботи, а позивач (за договором замовник) зобов'язався виплатити відповідачу грошову винагороду за виконані останнім визначені цим договором роботи, у порядку та строки передбачені цим договором.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач до виконання робіт за договором підряду №56-07 не приступив, матеріали, на закупівлю яких позивач перерахував аванс у сумі 60 000,00 грн. так і не закупив, а тому, з посиланням, зокрема, на ст. 1212 ЦК України,  просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі перерахованого ним авансу на закупівлю матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 320 ГК України встановлено, що у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 2.1.1. договору замовник має право відмовитися від договору якщо підрядник не приступив до виконання робіт протягом 3 днів з моменту отримання ним попередньої оплати з причин, що не залежать від замовника.

Частиною 3 пункту 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку дострокового розірвання або відмови підрядника від виконання зобов'язань за договором повністю або частково за власною ініціативою, останній зобов'язаний повернути всі отримані від замовника грошові кошти.

Однак, матеріали справи не містять доказів відмови позивача чи відповідача від договору підряду; навпаки з матеріалів випливає, що після перерахування першої частини авансу (13.08.2007), позивач продовжував сплачувати відповідачу грошові кошти до 29.08.2007 (платіжне доручення №1710 від 29.08.2007); претензій щодо початку робіт, відмови від виконання робіт позивач відповідачу не заявляв, так як і відповідач не відмовлявся від виконання зобов'язань за вказаним договором; таким чином, відсутні підстави вважати, що договір підряду є розірваним за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 9.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно ч. 1 до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Однак, оскільки договір діє, зобов'язання за договором триває, тобто підстава перерахування позивачем грошових коштів відповідачу не відпала, а тому у позивача відсутні підстави вимагати повернення грошових коштів, сплачених позивачем на виконання умов вказаного договору підряду.

Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни винесеної у даній справі постанови; доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, не є підставою для її скасування.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства фірма "Євго" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі №16/279-07-7936 залишити без змін.

Головуючий                                                                Н.М. Губенко

Судді:                                                                          Т.Л. Барицька

                                                                                              О.А. Подоляк