Постанова

від 18.10.2006 по справі 14/285-3779

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/285-3779

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2006 р.Справа № 14/285-3779

 11 год. 40 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Михайлишин Л.М.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбасадор", вул. Л.Українки, 37/12, м.Тернопіль, 46001           

до  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000            

про  скасування Акту №б/н про анулювання реєстрації платника ПДВ від 31.08.06р. з моменту винесення.

За участю представників сторін:

позивача: Кутний З.З. - паспорт №086385 від 26.04.06р.;

відповідача: Полівчак С.С. - довіреність №1550/7/10-015 від 16.03.06р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбасадор", м.Тернопіль звернулось в господарський суд Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування Акту про анулювання реєстрації  платника ПДВ.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач обґрунтовує невідповідністю дій контролюючого органу приписам законодавства з питань оподаткування,  що стало причиною обмеження  господарської діяльності товариства та безпідставного позбавлення останнього права на відшкодування з Державного бюджету України фактично сплаченого ним податку на додану вартість.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними, при цьому зазначивши, що суб'єкт владних повноважень приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ - ТОВ "Амбасадор", діяв у чіткій відповідності із приписами Закону України "Про податок на додану вартість" та нормативно - правових актів прийнятих на його виконання.

Представникам сторін роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд  встановив :

Комісією до складу якої входили посадові особи контролюючого органу, встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Амбасадор" подає до Тернопільської ОДПІ декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 податкових місяців.

Наведена обставина слугувала підставою для прийняття комісією рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ "Амбасадор" з посиланням на підпункт г пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість"  ( далі -Закон).

Вказане рішення комісії оформлене актом від 31.08.2006 року без номера, що затверджений начальником Тернопільської ОДПІ.

Наведений вище акт оспорюється позивачем у судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін  у  засіданні, суд прийшов до висновку, що   позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 ( з врахуванням послідуючих змін та доповнень)  затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429) ( далі - Наказ).

Наведеним нормативно-правовим актом визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на  додану  вартість  за  ініціативою  податкового органу оформляється актом  про  анулювання  реєстрації  платника  податку  на   додану вартість  за  формою № 6-ПДВ (додаток 5).  Такий акт складається у двох примірниках комісією,  утвореною відповідно до  розпорядження керівника   податкового   органу,   та  затверджується  керівником податкового органу. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового  органу  може  бути  оскаржене особою, реєстрацію якої анульовано, відповідно до законодавства ( підпункт 25.2.2. підпункту 25.2 пункту 25 Наказу).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у 2004 році  контролюючим органом  зареєстрований платником податку на додану вартість, свідченням чого являється Свідоцтво № 26750540 видане товариству 19.03.2004 року ( копія в матеріалах справи).

Наявні у справі докази та пояснення представників позивача та контролюючого органу вказують на те, що в порядку, передбаченому п.7.8 статті 7 Закону платником податків обрано квартальний звітний період.

Зведені результати обліку операцій,  які підлягають оподаткуванню  податком на додану вартість,  а  також   які   не   є   об'єктами оподаткування  згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону позивачем відображались у деклараціях з ПДВ, що у встановленому порядку направлялись до державної податкової інспекції ( оригінали декларацій з відмітками ДПІ досліджувались  у судовому засіданні, їхні копії наявні у матеріалах справи).

Дані вказаних документів податкової звітності неодноразово являлись предметом перевірки посадовими особами державної податкової інспекції, про що свідчать довідки контролюючого органу від 16.11.2005 року, 13.02.2006 року, 24.05.2006 року та 10.08.2006 року ( копії в матеріалах справи).

Кожною із проведених перевірок констатовано відсутність у позивача податкових зобов'язань за звітний період; відповідність сум, що зараховуються до складу податкового кредиту, сумам, що відображені у деклараціях з податку на додану вартість; відсутність порушень податкового законодавства.

Крім того, посадовими особами ДПІ зазначено, що фактично в період, що перевірявся підприємство займалось будівництвом газової заправки для автобусів Бережанського АТП.

Про те, що єдиним видом господарської діяльності позивача за останні дванадцять місяців є спорудження АГНКС за кошти інвесторів внесених до статутного фонду на земельній ділянці, яка розташована за адресою : м. Бережани, вул. Золочівська, 53 -А свідчать і документи долучені товариством до матеріалів справи (договір оренди землі, дозвіл на виконання будівельних робіт, угоди укладені із контрагентами позивача, акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії).

Статтею 9  Закону обумовлено що реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання. Вичерпний  перелік підстав для анулювання такої реєстрації наведений у п.9.8 вказаної статті, де, серед іншого, зазначено, що за  ініціативою  відповідного податкового органу  приймається рішення про анулювання реєстрації особи, що  зареєстрована  як  платник   податку,   яка   надає податковому  органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних  податкових  місяців що  свідчать  про  відсутність оподатковуваних  поставок  протягом  такого  періоду.

При цьому суд враховує, що в розумінні Закону ( п.1.4 статті 1) поставка  товарів  - це  будь-які операції, що здійснюються згідно  з  договорами  купівлі-продажу,  міни,  поставки та іншими цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу  прав власності  на  такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання,  або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати  та  передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу; поставка послуг -  будь-які    операції    цивільно-правового характеру  з  виконання  робіт,  надання  послуг, надання права на користування    або   розпорядження   товарами,   у   тому   числі нематеріальними  активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари,  об'єктів  власності  за  компенсацію,  а також операції з безоплатного  виконання  робіт,  надання  послуг.

Як наявні у справі договори, акти прийому -передачі виконаних робіт, податкові накладні, тощо,  так і ті що досліджувались в процесі розгляду справи  (оригінали первинних документів бухгалтерської та податкової звітності позивача  за спірний період досліджені судом у засіданні в повному обсязі) вказують на наявність оподатковуваних поставок за 12 останніх місяців ( в розумінні п.1.4 ст.1,  ст.4, 6, п.7.1 ст.7 Закону).

З наведеного вище суд критично оцінює посилання податкового органу на те, що підставою для висновків про відсутність оподатковуваних поставок слугують дані р. 5.1  декларацій з  ПДВ, що подавались позивачем,  оскільки подібні доводи  приписами Закону не підтверджуються. В свою чергу,  декларування товариством  лише податкового кредиту ( що в силу наведеного вище законодавства з питань оподаткування  і  вказує на наявність оподатковуваних поставок) відповідно до п.9.8 статті 9 Закону підставою для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість слугувати не може, оскільки в іншому разі, одні і ті ж товарні залишки або основні фонди будуть двічі оподатковані (спочатку контрагентами товариства, а потім і ним самим ,-  ч.10 п.9.8 ст.9 Закону), що за відсутності порушень позивачем податкового законодавства  ( засвідчується матеріалами перевірок) є безпідставним.  

При цьому, судом враховано і положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій  покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми,  належних та допустимих доказів, які б  підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак   позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені   слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу   з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Скасувати акт Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції  від 31.08.06 року б/н про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Амбасадор" платником податку на додану вартість.

                    3. Стягнути з Державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбасадор" (вул. Л.Українки, 37/12, м.Тернопіль, ід.код 14036835) - 85 (вісімдесят п'ять) грн.  державного мита.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі "25" жовтня 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                         О.В. Руденко