Рішення

від 30.10.2008 по справі 11/130-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/130-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 жовтня 2008 р.                          Справа 11/130-08

за позовом    приватного малого науково-виробничого впроваджувального   

                      підприємства   «Екран-С», м. Вінниця   

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Авіс», м.  Вінниця  

про                стягнення 481434,21 грн.

                                                                                                   Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -  С. Павлов  за довіреністю;

від відповідача          -  не з‘явився.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Авіс»  боргу в розмірі 424514,40грн, 51790,75грн. інфляційних та 5129,06грн. 3% річних плати за незаконне користування грошовими коштами.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що згідно Листа замовлення № 217 від 25.03.2003р. ТОВ «Підприємство «АВІС»замовило у ПМ НВВП «Екран-С»розробити робочі проекти (без будівельного кошторису) на реконструкцію і будівництво виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця, а саме:

Реконструкцію гаража під виробничий цех в складі: дільниці по випуску пластикової тари, холодильної компресорної, складу збереження пластикової тари і експедиції холодильників на території виробничої бази ТОВ «Підприємство «АВІС»(надалі по тексту Виробнича база);

Проектування будівництва механічної майстерні, компресорної і побутових приміщень на території виробничої бази ТОВ «Підприємство «АВІС»(надалі по тексту Виробнича база);

Проектування будівництва складу по збереженню неспаленої тари металу і побутових приміщень на території виробничої бази ТОВ «Підприємство «АВІС»(надалі по тексту Виробнича база);

Реконструкцію складу збереження води під цех по розливу безалкогольних напоїв на території виробничої бази ТОВ «Підприємство «АВІС»(надалі по тексту Виробнича база).

На час виникнення правовідносин –2003рік, що є предметом позову діяв ЦК Української РСР, положення якого на його думку позивача  підлягають застосуванню, так як, пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Частина 2 ст. 154 ЦК Української РСР передбачає, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

На підставі цього, сторони 08.04.2004р. ТОВ «Підприємство «АВІС»затвердило: - Завдання на проектування та - Технічне завдання проектування Виробничої бази для ПМ НВВП «Екран-С».

ПМ НВВП «Екран-С»розробило Робочий проект Виробничої бази у відповідності до Державних будівельних норм України «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»(ДБН А.2.2-3-2004) затверджених Наказом Державного комітету з будівництва та архітектури України № 8 від 20.01.2004р.

03.02.2005р. ТОВ «Підприємство «АВІС»отримало згідно накладної б/н у ПМ НВВП «Екран-С»розроблену технічну документацію (Робочий проект: Загальну пояснювальну записку, Генеральні плани, Проект організації реконструкції, Архітектурно-будівельну частину, Технологічну частину, Сантехнічну частину, Електротехнічну частину, Технічне обстеження - з реконструкції та проектування Виробничої бази ТОВ «Підприємство «АВІС»по провулку Карбишева 2 в м. Вінниці) загальною вартістю проектно-вишукувальних робіт, згідно Зведеного кошторису на проектно-вишукувальні роботи № 1 від 03.02.2005р. на суму: 424514,40грн. з ПДВ.

14.02.2008р. ПМ НВВП «Екран-С»в порядку ст. 530 ЦК України направило ТОВ «Підприємство «АВІС»Вимогу № 7 якою встановило семиденний строк виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості проектно-вишукувальних робіт в розмірі 424 514,40грн. з ПДВ.

З Поштового повідомлення від 19.02.2008р. вбачається, що ТОВ «Підприємство «АВІС»вручено Вимогу ПМ НВВП «Екран-С»про сплату боргу в розмірі 424 514,40грн. з ПДВ № 7 від 14.02.2008р.

Позивач посилається на те, що п. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Пункт 2 ст. 530 ЦК України передбачає, що боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

26.02.2008р. з моменту пред'явлення Вимоги № 7 від 14.02.2008р. минув семиденний строк виконання ТОВ «Підприємство «АВІС»своїх грошових зобов'язань на суму 424 514,40грн. з ПДВ.

Станом на 22 липня 2008р. ТОВ «Підприємство «АВІС»своїх грошових зобов'язань перед ПМ НВВП «Екран-С»не виконало, не розрахувалося за виконанні проектно-вишукувальних роботи на суму 424 514,40грн. з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві та на докази, якими на його думку ці обставини обґрунтовуються, і просив суд позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з Відповідача на користь Позивача: - суму основного боргу за виконанні проектні роботи по розробці робочих проектів (без кошторису) на реконструкцію і будівництво виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця в розмірі 424514,40грн.; - інфляційних в розмірі 51790,75грн.;   - 3% річних плати за незаконне користування грошовими коштами в розмірі 5129,06грн., що в загальному складає ціну позову на суму 481434,21грн.

Відповідач проти позову заперечує по мотивах викладених у відзиві на позов, а також в судовому засіданні, зокрема, посилаючись на те, що позовні вимоги ПМ НВВП «Екран-С»викладені в позовній заяві про стягнення боргу в розмірі 481434,21грн. є необґрунтованими та безпідставними.

В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на норми матеріального права, а саме: ст. 11 ЦК України, якою встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини. При цьому, за правилами ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. За правилами пункту 3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору. За визначенням статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. За визначенням статті 189 пункту 2, ціна є істотною умовою господарського договору. Відповідно до ст. 207 ЦК України пункт 2, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Свої заперечення проти позову, Відповідач мотивує також тим, що Позивач спочатку стверджує, що в зв'язку з довірчими відносинами, договір на виконання проектних робіт між ТОВ «Підприємства «АВІС»та ПМ НВВП «Екран-С»не укладався, а надалі, посилаючись на ч. 2 ст. 154 ЦК Української РСР, стверджує, що договір таки був укладений шляхом обміну декількома документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. На думку Відповідача, таке твердження Позивача є декларативним, оскільки Позивач тільки посилається, а не надає відповідних доказів. Як зазначає Відповідач, в позовній заяві є посилання на те, що Відповідач замовив у ПМ НВВП «Екран-С»розробити робочі проекти на реконструкцію і будівництво Виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»згідно листа замовлення № 217 від 25.03.2003р., але не надає цього листа. У ТОВ «Підприємства «АВІС», зазначає Відповідач, немає даного листа, з'ясувати взагалі чи існував такий лист на даний час не можливо, оскільки листування з виробничих питань (строк зберігання 1 рік) та журнали реєстрації вхідної - вихідної кореспонденції (строк зберігання два роки)  на підставі «Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших організацій, установ та підприємств із зазначенням їх термінів зберігання»були відповідно до акту № 11 про виділення до знищення документів, що не підлягають зберіганню, затвердженого 21.03.2005р., погодженого ЕПК Державного архіву Вінницької області Протоколом № 2 від 25.03.2005р. були знищенні шляхом спалення в 2007р..

Заслухавши пояснення  представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов ПМ НВВП «Екран-С»підлягає задоволеною, зважаючи на наступне.

Згідно матеріалів справи, правовідносини які є предметом даної справи виникли 25.03.2003р., тобто під час дії Цивільного Кодексу Української РСР і продовжили свою дію за час набрання чинності Цивільним Кодексом України, після 01.01.2004р.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно обставин справи та доказів якими вони стверджуються, виникнення правовідносин між Позивачем та Відповідачем по розробці Робочого проекту на реконструкцію і будівництво виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця, регулювалося Цивільним Кодексом Української РСР, норми якого слід застосовувати для встановлення юридичних фактів, що мають правове значення у вирішені справи по суті.

Частина 2 ст. 154 ЦК Української РСР передбачає, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Так, як вбачається з матеріалів справи, шляхом обміну листами, затвердженням та спільного погодження Завдань на проектування та Технічних завдань 25.03.2003р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір, згідно якого ПМ НВВП «Екран-С»як виконавець, виконав проектно-вишукувальні роботи, розробивши Робочий проект на реконструкцію і будівництво виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця, у повній відповідності до вимог (завдань) замовника - ТОВ «Підприємства «АВІС»на суму 424514,40грн. остаточної вартості проектно-вишукувальних робіт з ПДВ.

За наявних даних в матеріалах справи, суд не мав можливості достеменно встановити календарну дату припинення правовідносини які є предметом розгляду та передачі проектної документації, зокрема, суд бере до уваги заперечення проти позову Відповідача щодо накладної б/н від 03.02.2005р., в аспекті вимог частини 2 статі 34 ГПК України, яка передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно, в матеріалах справи відсутні дані про повноваження заступника генерального директора ТОВ «Підприємства «АВІС»на отримання такого роду документації, в зв'язку з чим суд не приймає до уваги накладну б/н від 03.02.2005р. як доказ, однак, зважаючи на всі інші належні та допустимі докази в їх сукупності та зв'язку, в повному обсязі підтверджується, що ПМ НВВП «Екран-С»виконало свої зобов'язання по розробці Робочого проекту, а ТОВ «Підприємство «АВІС»прийняло дані роботи та направило від свого імені Робочий проект по Виробничій базі на державну інвестиційну експертизу, що підтверджується змістом таких документів як: Позитивний висновок комплексної державної експертизи по Робочому проекту, який надало Державне підприємство Вінницька обласна служба української державної інвестиційної експертиза від 29.07.2005р.; Експертний висновок № 05-В-04-112 від 20.04.2005р.; Висновок № 94 на проектування будівництва № 913-00 від 31.05.2005р.; Експертний висновок органу державного пожежного нагляду № 6-276-П від 15.06.2005р.; Висновок з питань охорони праці № 1205В.05.05-15.89.9 від 11.07.2005р.

З урахуванням викладеного вище, суд не може погодитися з твердженням Відповідача, що Позивач не надав жодного доказу того, що між ПМ НВВП «Екран-С» та ТОВ «Підприємства «АВІС»був укладений договір на проведення проектних робіт, де б зазначалися предмет, ціна та строк, які є обов'язковими умовами договору.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, між сторонами мали місце взаємні права та обов'язки, поєднані погодженими істотними умовами, де: ТОВ «Підприємство «АВІС»замовило розробку і прийняло проектну документацію у ПМ НВВП «Екран-С», останнє виконало замовлення, Відповідач реалізувавши своє право від свого імені направив дану документацію на державну інвестиційну експертизу та в подальшому, на підставі розробленого Робочого проекту, отримав дозвіл на виконання проектних робіт, надалі в 2005 та 2006рр. сторони уклали між собою договори авторського нагляду, які витікають з договору по розробці Робочого проекту, та Відповідач приймав і оплачував авторський нагляд Позивача, як автора проекту.

Зважаючи на факт прийняття Робочого проекту у Позивача, та на факти використання в подальшому даного Робочого проекту в своїх інтересах, суд не знайшов обґрунтованості в  твердженнях Відповідача, а останній відповідно не надав суду жодного доказу на їх підтвердження, щодо того, що ТОВ «Підприємство «АВІС»як воно стверджує, навіть не здогадувалося про свою заборгованість перед ПМ НВВП «Екран-С», і тим, що вартість  проектно-вишукувальних робіт не була погоджена сторонами. Натомість, лист ТОВ «Підприємства «АВІС»№ 333 від 19.04.2005р. свідчить протилежне. Згідно даного листа Відповідач гарантує оплату за розроблений Робочий проект без будь-яких застережень щодо розмірів його вартості, яка згідно до Зведеного кошторису на проектно-вишукувальні роботи (форми 2-П) № 1 від 03.02.2005р., становить на суму 424514,40грн. з ПДВ.

Разом з тим, в підтвердження достовірності своїх доводів, Відповідач не надав суду жодного доказу, за існування якого можна було б зробити висновок, що останній заперечував чи не погоджувався щодо вартості проектних робіт починаючи з 03.02.2005р. (Зведений кошторис № 1 від 03.02.2005р. та лист ТОВ «Підприємства «АВІС»№ 333 від 19.04.2005р.) по дату пред'явлення до господарського суду Вінницької області даного позову про стягнення вказаної заборгованості. Натомість, з Листа Територіального управління держгірпромнагляду по Вінницькій області № 521 від 02.07.2008р. має місце юридичний факт, що Відповідач відреконструював, побудував та ввів в експлуатацію Виробничу базу по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця, генеральним проектувальником та автором якої, згідно наявних в матеріалах справи документів, є ПМ НВВП «Екран-С», що свідчить не тільки про погодження всіх істотних умов, а й прийняття виконання зобов'язань по договору між ТОВ «Підприємство «АВІС»та  ПМ НВВП «Екран-С»на виготовлення проектної документації.

Дослідивши зміст, підстави та обґрунтований розрахунок механізму формування остаточної вартості проектно-вишукувальних на суму 424514,40грн. з ПДВ, що вказаний у Зведеному кошторисі на проектно-вишукувальні роботи (форми 2-П) № 1 від 03.02.2005р. та інших кошторисах, суд не знайшов підстав не погодитися з правильністю визначення вартості проектно-вишукувальних робіт вимогам «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000»Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14 грудня 2000 р. N 285 (введено в дію з 1 січня 2001 року).

При визначенні кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт Позивач, належним чином, згідно пункту 2.1. ДБН Д.1.1-7-2000 за калькуляційним методом визначив остаточну кошторисну вартість проектно-вишукувальних робіт на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи з застосуванням відповідних коефіцієнтів та індексів, та передбачив дану вартість в кошторисах які складені, останнім за формою "2-П", що відповідає всім вимогам ДБН Д.1.1-7-2000.

В ході судового розгляду, Сторони не надали суду доказів про часткову чи повну оплату Відповідачем вартості виконаних проектно-вишукувальних робіт. При цьому, з матеріалів справи видно, що в порядку вимог ст. 530 ЦК України, Позивач 26.02.2008р. шляхом пред'явлення Вимоги № 7 від 14.02.2008р. встановив для Відповідача семиденний строк виконання ТОВ «Підприємство «АВІС»своїх грошових зобов'язань на суму 424 514,40грн. з ПДВ, в такому разі, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що має місце неналежне виконання грошових зобов'язань, в наслідок чого існує заборгованість ТОВ «Підприємства «АВІС»перед ПМ НВВП «Екран-С»за виконані проектно-вишукувальні роботи вартістю на суму 424514,40грн. з ПДВ.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

В позові заявлено вимогу про стягнення з Відповідача крім суми основного боргу, 51790,75грн. інфляційних та 5129,06грн. 3% річних плати за незаконне користування грошовими коштами. Враховуючи те, що такі позовні вимоги ґрунтуються на підтверджених фактичних обставинах та відповідають вимогам ст. 625 ЦК України, підлягають задоволеною.

29.10.2008р. представником відповідача подана заява про застосування строків позовної давності   посилаючись на те що, якщо  позивач стверджує, що передав документацію 03.02.2005р., то  і право вимагати у ньго виникло  саме з дня передачі, а отже  строк позовної давності  скінчився 11.05.2008р..

Вказана заява судом відхиляється, оскільки   строку оплати за виконані роботи між сторонами не було встановлено, а тому строк позовної давності слід обчислувати з мометну отримання відповідачем вимоги № 7 від 14.02.2008р.  про проведення оплати.            

Разом з тим, до суду від Позивача надійшла заява від 11.09.2008р. з проханням включити до складу судових витрат по справі № 11/130-08 оплату ПМНВВП «Екран - С»правової допомоги адвоката Адвокатського об'єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів»Павлова Сергія Сергійовича в розмірі 48143,42грн. гонорару, до якої додано: оригінал Довіреності на адвоката Павлова С.С. б/н від 14.02.2008р.; оригінал Ордеру Адвокатського об'єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів»на адвоката Павлова С.С. по веденню справи № 11/130-08 у господарському суді Вінницької області від 11.09.2008року; належним чином посвідчена копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Павлова С.С.; належним чином посвідчена копія договору від 15.07.2008р.; оригінал платіжного доручення про оплату правової допомоги адвоката Павлова С.С. на суму 48143,42грн., яка підлягає задоволеною зважаючи на наступне.

Ст. 44 ГПК України передбачає, судові витрати складаються з державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної

господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між адвокатом Адвокатського об'єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів»Павловим С.С. та  ПМНВВП «Екран - С»укладеного Договір про надання юридичних послуг від 15.07.2008р., згідно п. 1.1. вказаного Договору передбачено, що  Клієнт замовляє і оплачує, а Адвокат надає Клієнту правову допомогу у ведені господарської справи на першій інстанції в господарському суді Вінницької області за позовом ПМНВВП «Екран - С»до ТОВ «Підприємство «АВІС»про стягнення заборгованості на загальну суму 481434,21грн. за виконанні проектні роботи по розробці робочих проектів (без кошторису) на реконструкцію і будівництво виробничої бази ТОВ «Підприємства «АВІС»по пров. Карбишева 2 в м. Вінниця в інтересах Клієнта.

Пунктом 3.1. Договору про надання юридичних послуг, передбачено, що Клієнт з моменту укладення даного Договору, оплачує Адвокату гонорар у фіксованій (тверді) сумі розмір якого становить 48143,42грн. без ПДВ.

Згідно платіжного доручення № 99 від 24.07.2008р., оригінал якого залучено до матеріалів справи, ПМНВВП «Екран - С»оплатило гонорар за надання правової допомоги на суму 48143,42грн. на підставі Договору про надання юридичних послуг від 15.07.2008р.

В судовому засіданні встановлено, що Павлов С.С. є адвокатом Адвокатського об'єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів», правовий статус якого підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та на якого розповсюджується дія Закону України «Про адвокатську діяльність».

Суд приходить до висновку, що заявлена Позивачем сума оплаченого адвокату гонорару за ведення справи є розумною та співрозмірною з ціною позову, обумовлена категорією та складністю справи, відповідно до вимог ст. 44 ГПК України підлягає включенню до складу судових витрат у справі № 11/130-08.

       Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з ТОВ «Підприємство «АВІС»(21037, вул.. Пирогова, 150, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13304871), на користь приватного малого науково-виробничого впроваджувального підприємства «Екран-С»(21021, м. Вінниця вул. Космонавтів 24 кв. 35, код ЄДРПОУ 13301453) –424514 (чотириста двадцять чотири тисячі п‘ятсот чотирнадцять) грн. 40 коп. -  суми основного боргу, 51790 (п‘ятдесят одну тисячу сімсот дев‘яносто ) грн.. 75 коп. -  інфляційних, -  5129 (п‘ять тисяч сто двадцять дев‘ять) грн.. 06 коп. -  3% річних,  48143 (сорок вісім тисяч сто сорок три) грн. 42 коп.  - витрати на оплату правової допомоги; 4814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять)  грн. 34 коп. -  державного мита, - 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

            4.       Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 03.11.2008р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу