Постанова

від 07.11.2006 по справі 14/341-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/341-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 14/341-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3503С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 17.07.06 р. по справі № 14/341-06

за позовом Приватне підприємство "Кедр", м. Київ

до ВАТ "Полісся", м. Шостка

про стягнення 65120,08 грн.

встановила:

В червні 2006 р. позивач –ПП „Кедр”, м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача – ВАТ „Полісся”, м. Шостка 55685,76 грн. заборгованості, 3843,91 грн. інфляційних збитків, 5590,41 грн. пені та судові витрати.

В липні 2006 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 34685,76 грн. заборгованості, 3843,91 грн. інфляційних збитків, 5590,41 грн. пені, в зв”язку з тим, що відповідач після порушення провадження по даній справі частково погасив існуючу заборгованість.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.07.2006 р. (суддя Миропольський С.О.) по справі № 14/341-06 позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 34685,76 грн. заборгованості, 3843,91 грн. інфляційних збитків, 5590,41 грн. пені, 651,20 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині провадження по справі припинено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що факт належного виконання позивачем договірних зобов”язань підтверджується накладними № 58 від 29.06.2005 р., № 74 від 20.07.2005 р., накладною від 23.08.2005 р.; що відповідач зобов”язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, та доказів повної оплати заборгованості не надав; що провадження у справі в частині стягнення 21000 грн. підлягає припиненню в зв”язку з тим, що в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки відповідач після порушення провадження у справі частково погасив заборгованість; що інфляційні збитки та пеня нараховані відповідно до норм діючого законодавства України та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необгрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд, безпідставно не відклав розгляд апеляційної скарги в зв”язку з чим, на  думку відповідача, були порушені його процесуальні права; що відповідач ще до винесення господарським судом рішення певними платіжними дорученнями розрахувався з позивачем за отриманий товар та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд змінити рішення по справі в зв”язку з тим, що відповідач ще до винесення рішення господарським судом провів додатковий розрахунок за поставлений товар в сумі 5000 грн. і про даний факт представнику, що представляв інтереси позивача в судовому засіданні відомо не було. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач вже після винесення рішення додатково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 3000 грн.

Відповідача в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про причини неявки не повідомив.

Позивач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання та у відзиві на апеляційну скаргу просив суд розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору № 58 від 29.06.05 р., укладеного між сторонами у справі, позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 58 685,76 грн.

Факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань  підтверджується матеріалами справи, зокрема накладними від 29.06.05 р. № 58, від 20.07.05 р. № 74,  та накладною від 23.08.05 р.

Відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином.

Як вбачається з тексту рішення господарського суду по даній справі, суд приймаючи рішення виходив з того, що на момент винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем підтвержувалась матеріалами справи, а також з того, що відповіач не надав доказів належного виконання своїх договірних зобов”язань, зокрема не навів доказів відсутності його заборгованості перед позивачем.

Однак, як свідчать матеріали справи, та не заперечується позивачем, відповідач платіжним дорученням № 1512 від 13.07.2006 р., тобто до моменту винесення рішення господарським судом, здійснив часткову оплату заборгованості на суму 5000 грн., в зв”язку з чим, його заборгованість перед позивачем на момент винесення рішення становила 29685,76 грн., і саме дана сума, з урахуванням ст. 526, 530 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо посилань позивача про те, що відповідач також здійснив оплату заборгованості в сумі 3000 грн., то даний факт не може прйматися судом до уваги, оскільки по-перше дана оплата проводилася вже після винесення господарським судом рішення по даній справі, та по-друге доказів проведення будь-якої оплати після дати винесення цього рішення жодна з сторін не надали.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що платіжними дорученнями № 1277 від 26.06.2006 р., 1352 від 04.07.2006 р., № 1388 від 05.07.2006 р., № 1427 від 07.07.2006 р., № 1453 від 10.07.2006 р. оскільки сплачені додаткові кошти, оскільки надані ним копії, оскільки надані ним копії документів не містять банківських позначок про це іпро такі документи суд відзначив в рішенні.

Пеня в сумі 5 590,41 грн. нарахована згідно з умовами п. 5.3 договору № 58 від 29.06.05 р. і підлягає стягненню на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 3 843,91 грн. є також  правомірними і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи відповідач просить скасувати рішення господарського суду по мотивах того, що господарський суд приймаючи рішення не звернув уваги на те, що представник позивача для дачі пояснень в судове засідання не з”явився.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суддя відкладає розгляд справи коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема такою обставиною є нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Однак враховуючи по-перше те, що норми ГПК України пердбачають можливість розгляду справи без участі представників сторін, по-друге те, що ст. 77 ГПК України пердбачає відкладення розгляду справи лише у випадках, коли спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, по-третє те, що відповідач з моменту прийняття позовної заяви до моменту прийняття господарським судом рішення по даній справі мав можливість надати вичерпний перелік доказів в обгрунтуавання своїх заперечень, по-четверте те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття та не надавав обгрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, посилання останнього на незаконність винесення господарським судом оскаржуваного рішення є необгрунтованими в зв”язку з чим, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Однак, враховуючи викладене, відповідачем, з урахуванням ст. 33 ГПК України не надано жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення в повному обсязі.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його зміни в певній частині.

Керуючись ст. 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1 ст. 104 ст. 105 ГПК України, судова колегія -  

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р. по справі № 14/341-06 змінити.

Рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. заборгованості скасувати та в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді