Постанова

від 21.10.2008 по справі 16/410/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/410/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" жовтня 2008 р. Справа № 16/410/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Арбієві А.А.

за участю представників сторін

від позивача: Сорочан Є.В.

від відповідача: Рижий В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства “Вершина”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2008 р.

у справі № 16/410/08

за позовом ТОВ “Тома”  

до ПП “Вершина”

про спонукання до виконання мирової угоди

встановив:

ТОВ “Тома” 26.06.2008р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про спонукання ПП “Вершина” до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.01.2008р. у справі № 16/854/07 в частині виконання альтернативного зобов'язання, а саме: заборонити приватному підприємству “Вершина” чинити будь-які дії, що перешкоджатимуть товариству з обмеженою відповідальністю “Тома” демонтувати та вивезти з металевого ангару цеху по переробці граніту, що знаходиться в промисловій зоні відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” ДП НАЕК “Енергоатом” в межах міста Южноукраїнськ Миколаївської області, лінії по виробництву колотої бруківки з натурального каміння та запасних частин до неї, що складається з: преса 160 m (Triptik) —1(один), бака для преса 160 m —1(один), транспортера до преса 160 m - 2 (два), преса C300 60 m —2(два), бака для преса 60 m —2 (два), преса C280 42 m 2 (два), преса C170 24 m —2 (два), транспортера 600х6000 мм —2 (два), транспортера 600х3000 мм —1 (один), електрокерування —1 (один).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2008р.  (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ПП “Вершина” виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.01.2008р. у справі № 16/857/07. Стягнуто з ПП “Вершина” на користь ТОВ “Тома” 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погодившись із рішенням суду, ПП “Вершина” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, припинити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що судом залишено поза увагою положення контракту № 1604 від 20.05.2004р., який є основним документом, що регулює відносини між ПП "Вершина" та ТОВ "Тома", а також не надано належної правової оцінки самій мировій угоді від 21.01.2008р. Крім того, скаржник послався на те, що лінія по переробці колотої бруківки з натурального каміння та запасних частин до неї була придбана громадянином Йорданії Аль Фрайхат Абдельвахаб Абдельрахман Мохд у фірми "МЕК", Італія, за Контрактом № 1604 від 20.05.2004р., ввезена на територію України і внесена до статутного фонду ПП "Вершина" як інвестиція, тому, на думку апелянта, ця лінія є власністю останнього і не може бути вилучена за мировою угодою, а позивач не є стороною контракту і не має правових підстав для витребування лінії. Більш того, у судовому засіданні апеляційної інстанції 21.10.2008р. представник скаржника зазначив, що рішенням № 14 від 12.09.2008р. засновника Аль Фрайхат Абдельвахаб Абдельрахман Мохд зменшено статутний фонд ПП "Вершина" на суму 1067940 грн. шляхом повернення майнового інвестиційного внеску - обладнання по виробництву колотої бруківки з натурального каміння і запасних частин засновнику, у звязку з чим до статуту ПП "Вершина" і було внесено відповідні зміни, зареєстровані Реєстраційною палатою Арбузинської райдержадміністрації Миколаївської області 06.10.2008р. за № 15021050010000424, у підтвердження чого ним надані відповідні документи.

ТОВ "Тома" вважає рішення суду законним і обгрунтованим, прийнятим у відповідності до закону і матеріалів справи, і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши  пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи і чинному законодавству і його слід залишити без змін з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи № 16/410/08 та матеріалів безпосередньо пов'язаної з нею судової справи № 16/854/07, яка була витребувана судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2007р. було порушено провадження у справі № 16/854/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОМА”  до Приватного підприємства „Вершина” про усунення перешкод щодо володіння та розпорядження майном. При цьому підставою для звернення до суду з цим позовом стало неналежне виконання відповідачем умов Контракту № 1604 від 20.05.2004р., за яким останньому в серпні 2004р. було поставлено лінію по виробництву колотої бруківки з натурального каміння. Відповідач належним чином прийняв зазначену Лінію та змонтував її в промисловій зоні відокремленого підрозділу „Южно - Українська АЕС" ДП НАЕК „Енергоатом" в межах міста Южноукраїнська, Миколаївської області, але повного розрахунку за поставлену Лінію до 01.06.2006р. (Додаток № 2 до Контракту) не провів, а неодноразові вимоги позивача щодо сплати вартості Лінії проігнорував.

          Під час розгляду господарським судом Миколаївської області справи № 16/854/07 позивач і відповідач дійшли згоди про укладення мирової угоди, умовами якої було передбачено виконання сторонами двох альтернативних зобов'язань.

          Згідно першого зобов'язання: - позивач надає відповідачеві відстрочку до 15.04.2008р. щодо демонтажу та вивезення лінії і дозволяє йому провести необхідні дії по продажу Лінії третій особі, за ціною і на умовах - на розсуд відповідача. При цьому позивач приймає на себе усі витрати по проведенню пусконалагоджувальних робіт Лінії та навчанню її обслуговуючого персоналу, а відповідач в строк до 15.04.2008р. перерахує позивачу всю суму заборгованості за поставлену Лінію та 3% річних.

          Згідно другого зобов'язання - в разі невиконання відповідачем мирової угоди в частині  оплати  заборгованості,     позивач  демонтує  і  вивозить Лінію  зі  складу відповідача, а відповідач зобов'язався не чинити позивачу будь-яких перешкод щодо демонтажу і вивезенню цієї Лінії.          

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.01.2008р.  зазначену мирову угоду було затверджено, провадження у справі припинено, оскільки суд дійшов висновку, що ця мирова угода відповідає обставинам справи, діючому законодавству та не порушує чиїсь права чи охоронювані законом інтереси. Вищезазначена ухвала набрала законної сили.          

          Позивач належним чином і в повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за мировою угодою - надав відповідачу відстрочку оплати боргу та дозволив йому продати Лінію третій особі за ціною і на умовах за своїм розсудом, після чого розрахуватись з позивачем.          

          Відповідач затверджені ухвалою суду умови мирової угоди не виконав, а саме не сплатив позивачу суму заборгованості за поставлену Лінію, тому за умовами цієї мирової угоди відповідач повинен виконати альтернативне зобов'язання - не чинити перешкод позивачу в демонтажі і вивезенні Лінії зі складу відповідача, але всупереч умовам мирової угоди останній відмовився повернути Лінію позивачу, а оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", які ставляться до виконавчого документа, в зв'язку з чим не може бути виконавчим документом, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди.

          Місцевий господарський суд позов задовольнив, дійшовши висновку про його обгрунтованість.

Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції вірним, виходячи із такого.          

          Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України „Про судоустрій” всі судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

          Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються  у  порядку,   встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

          Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. (із змінами і доповненнями) передбачає, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа. За ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

У ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню, зокрема, ухвали у господарських справах.

Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу. Ухвала про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам ст. 86 ГПК України. Ця ухвала є виконавчим документом згідно ст. 3 вказаного Закону і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України і статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" )ознаки та відомості. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому звернення ТОВ "Тома" до суду з позовом про спонукання до виконання вказаної  мирової угоди є обгрунтованим, а задоволення позову судом першої інстанції заснованим на законі та матеріалах справи, тому підстави для зміни чи скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Твердження апелянта про необхідність перегляду умов мирової угоди і надання належної правової оцінки Контракту № 1604 від 20.05.2004р. не приймаються до уваги як безпідставні і такі, що не відповідають нормам процесуального права, а саме ч.3 ст.101 ГПК України, а посилання на зменшення статутного фонду ПП "Вершина" на суму 1067940 грн. шляхом повернення майнового інвестиційного внеску - обладнання по виробництву колотої бруківки з натурального каміння і запасних частин засновнику і внесення у зв'язку з цим відповідних змін до статуту ПП "Вершина" також не заслуговують на увагу, оскільки ці зміни мали місце після розгляду справи судом першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2008р. у справі № 16/410/08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                  Л.І. Бойко  

Суддя                                                                                       Т.А. Величко

Суддя                                                                                                     Л.В. Поліщук