Постанова

від 22.10.2008 по справі 29/237

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/237

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.10.2008                                                                                           № 29/237

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Сизов Ю.Ю. ( за довіреністю)

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросвіт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.07.2008

 у справі № 29/237 (Усатенко І.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросвіт"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 62861,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»   звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»   62 861, 26 грн. в тому числі: основний борг - 50 942, 88 грн., пені в сумі 3 411, 25 грн., трьох процентів річних від простроченої суми - 871, 29 грн., інфляційних втрат - 7 635, 84 грн..

Свої позовні вимоги мотивовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 16 від 25.08.2005р. на виконання якого позивачем передано відповідачу сільськогосподарського обладнання. Починаючи з лютого 2007р. відповідач припинив сплату лізингових платежів у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 50 942, 88 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій (пені, інфляції, трьох відсотків річних).

           Рішенням  Господарського суду м. Києва від 03.07.2008 р. у справі № 29/237    позов   ТОВ Лізингова компанія „Енерголізинг” задоволено частково.

            Відповідач , не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

           Зокрема, скаржник  в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що  ТОВ „Украгросвіт” було позбавлено права на судовий захист своїх законних прав і інтересів, оскільки належний представник відповідача не був присутній у судовому засіданні.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,   25 серпня 2005р. між ТОВ «Украгросвіт» та ТОВ «Лізингова компанія «Енерголізинг» укладено договір фінансового лізингу № 16 за умовами якого останнє, згідно заявки на фінансовий лізинг № 2/08 від 19.08.2005р. лізингоодержувача (відповідач у справі) за Договором купівлі-продажу № 1010/1 від 22.08.2005р. здійснює придбання у ТОВ «Укрмаштрейд» сільськогосподарське обладнання в комплектації згідно Договору купівлі-продажу №1010/1 від 22.08.2005р.. Вказане майно (борони Бгр 4.2 «Солоха» у кількості 2 штук) лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (п. 1.1 - 1.2 договору).

На виконання умов договору відповідачу було передано майно за актом прийомки від 22.09.2005р., згідно п. 3 якого лізингоодержувач підтвердив належну поставку об'єктів лізингу згідно Заявки на лізинг в установлені Договором строки.

Відповідно до п. 3.1 Договору плата за користування об'єктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів. Перерахування лізингових платежів проводиться лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Енерголізинг», вказаний в рахунку-фактурі згідно Графіку лізингових платежів, що є невід'ємною частиною цього договору не пізніше 25 робочого дня місяця, вказаного в графіку (п. 3.4 Договору).                                 

Оскільки відповідачем починаючи з лютого 2007р. лізингові платежі не сплачувались, по договору утворився борг, який станом на 01.10.2007р. складався із загальної заборгованості в 24 142, 88 грн. та заборгованості з поточного лізингового платежу в сумі 3 828, 57 грн.. Зазначена сума заборгованості визнана відповідачем, що зокрема підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31 серпня 2007р., загальна сума заборгованості за період з лютого 2007р. по березень 2008р. складає 50 942, 88 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору укладеного між сторонами, зокрема у п. 3.4 сторонами погоджено внесення лізингових платежів не пізніше 25 робочого дня місяця, вказаного в графіку.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення плати лізингових платежів у відповідності з погодженим графіком), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 50 942, 88 грн. у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У п.5.3.2 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати будь-якого платежу передбаченого цим Договором лізингоодержузач зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню згідно п. 3.6 договору. Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку затримки лізингових платежів лізингоодержувач сплачує пеню з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діюче господарське законодавство не передбачає можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3 084, 46 грн., згідно розрахунку позивача за період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) з урахуванням поступового зростання суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.                                     '

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розмір заборгованості відповідача з поступовим збільшенням в періоді з березня 2007р. по квітень 2008р., З проценти річних за весь час прострочення складають 871, 29 грн., а інфляційні збитки - 7 635, 84 грн., факт прострочення сплати лізингових платежів матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів перерахування коштів відповідачем на рахунки позивача у повному розмірі та у строки згідно погодженого графіку (додаток № 2 до договору фінансового лізингу від 25.08.2005р.), суду не представлено.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутності колегія вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи,  ухвала суду про призначення справи до розгляду направлялася на адресу відповідача своєчасно, у встановлений законом строк . Розгляд справи 12.06.2008р. судом першої інстанції відкладався в зв'язку з неявкою поважного представника  відповідача у судове засідання . Незважаючи на вищевикладене, представник відповідача двічі не з'явився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.  

За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 .Апеляційну скаргу ТОВ „Украгросвіт” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 03.07.2008 р. по справі №29/237 залишити без змін.

3. Матеріали справи №29/237 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.