8/157
07.11.08
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
просп.Миру,20 тел.678-853
=============================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
5 листопада 2008р. Справа № 8/157
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Чернігівпродтовари”,
пр.Миру, 49А, м.Чернігів
До відповідачів: 1. Фонду комунального майна Чернігівської міської ради,
вул..Мстиславська,8, м.Чернігів
2. Приватного підприємства “Союз-Мост”, вул..Боженка, 100,
м.Чернігів
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чернігівська міська рада, вул..Магістратська, 7, м.Чернігів
Про визнання недійсними окремих умов договору
Суддя Т.Г.Оленич
Представники сторін:
Від позивача: Кулєба Л.В. –представник, довір.пост. від 18.06.08р.
Від відповідача-1: Неговська О.М. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довір.пост. №7-1/592 від 22.04.08р. (після перерви не з'явився)
Від відповідача-2: не з'явився
Від 3-ї особи: Вовк П.І. –начальник юр.відділу, довір.пост. №3-16/593 від 23.06.08р.
В судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 30.10.08р. по 05.11.08р. Рішення приймається після перерви. В судовому засіданні після перерви проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
С У Т Ь С П О Р У:
Позивачем подано позов про визнання недійсними пунктів 11.1.3 та 11.1.5 Договору купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства “Чернігівпродтовари” за конкурсом, укладеного 31.05.05р. між Приватним підприємством “Союз-Мост” та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради, з підстав їх невідповідності вимогам чинного законодавства.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що наявність оспорюваних пунктів у договорі порушує права товариства, оскільки в них фактично встановлюються обов'язки для самого акціонерного товариства, який є емітентом акцій, що були предметом купівлі вищезазначеного договору купівлі-продажу, але не є стороною у даному договорі.
Після порушення провадження у справі позивачем подано уточнення позовних вимог, в яких з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач, залишаючи незмінними вимоги про визнання недійсними п.11.1.3 та 11.1.5 спірного договору, просить також визнати недійсним п.11 договору в частині зобов'язань покупця стосовно виконання Концепції розвитку ВАТ „Чернігівпродтовари” та визначення Концепції розвитку невід'ємною частиною договору. Враховуючи, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, судом приймається вказана заява до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.
Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується, вважаючи, що договір купівлі-продажу пакету акцій від 31.05.05р. укладено у відповідності з Примірним договором купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом. Крім того, за думкою відповідача-1, оспорювані пункти внесені до договору на підставі рішення засідання конкурсної комісії по продажу пакету акцій позивача від 30.03.05р., а також з урахуванням концепції розвитку товариства “Чернігівпродтовари”, яка була подана до конкурсної комісії відповідачем-2. У додаткових поясненнях від 30.10.08р. відповідач-1 зазначив, що відповідач-1, як акціонер, який володіє контрольним пакетом акцій позивача, має вплив на економічну діяльність позивача шляхом прийняття участі у загальних зборах акціонерів товариства та прийняття на них відповідних рішень.
Відповідач-2 позовні вимоги визнає в повному обсязі, стверджуючи, що пункти договору купівлі-продажу пакету акцій, які оскаржуються позивачем, не є фіксованими умовами конкурсу, але внесені до договору на вимогу відповідача-1. Разом з тим, як вважає відповідач-2, наявність у договорі пунктів, що породжують зобов'язання у товариства, тобто особи, яка не є стороною договору, тягнуть негативні наслідки у вигляді розірвання договору купівлі-продажу акцій на вимогу іншої сторони цього договору.
3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів у письмових поясненнях проти позову заперечувала, та повідомила суд, що оспорювані умови були включені сторонами до договору на принципах вільності в укладенні договору, за згодою обох сторін договору. Крім того, 3-я особа вважає, що включення спірних пунктів до договору відповідає вимогам Закону України „Про приватизацію державного майна”.
Заявлені сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, 3-ї особи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, суд ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариства „Чернігівпродтовари” (позивач у справі) створено згідно з наказом Фонду комунального майна Чернігівської міської ради народних депутатів від 19.07.1996р. №18/1 шляхом перетворення державного комунального виробничо-торговельного підприємства „Продтовари” у ВАТ „Чернігівпродтовари”, що підтверджується п.1.1. Статуту позивача в редакції, затвердженої загальними зборами акціонерів товариства від 18.03.1999р. (протокол №3) (з подальшими змінами та доповненнями), який зареєстрований розпорядженням Чернігівського міського голови від 02.04.1999р. №155-р.
Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій від 05.07.1999р. №108/24/1/99р. позивач є емітентом простих іменних акцій в кількості 7495920шт. на загальну суму 1873980грн., які випущені в документарній формі.
Відповідно до додатку до наказу Фонду комунального майна Чернігівської міської ради народних депутатів від 22.04.1997р. №18/8 „Про затвердження протоколу засідання комісії з продажу акцій та внесення змін до плану розміщення акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” у комунальній власності міської ради (3-я особа у справі) знаходилися 4040544шт. акцій, емітентом яких є позивач, що становить 53,9% статутного капіталу товариства (а.с.165). Даний факт підтверджується також листом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр реєстрів та консалтінгу” від 13.10.08р. №326, із якого вбачається, що до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ „Чернігівпродтовари” були внесені відомості стосовно вищевказаного пакету акцій (а.с.143).
28 вересня 2004р. Чернігівською міською радою прийнято рішення „Про продаж пакета акцій, який належить міській раді, у статутному фонді відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари”, відповідно до якого міська рада дозволила продаж належного їй пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” в кількості 4040544шт., що становить 53,9% статутного фонду товариства; доручено Фонду комунального майна міської ради здійснити продаж зазначених акцій єдиним пакетом за конкурсом. Таке рішення не суперечить приписам ст..15 Закону України ”Про приватизацію державного майна”.
Відповідно до п.п.1.1.,1.2. Положення про фонд комунального майна Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 15.05.06р., Фонд комунального майна міськради (відповідач-1) здійснює державну та регіональну політику у сфері приватизації та оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Чернігова, а також управління майном комунальної власності територіальної громади м.Чернігова в межах повноважень, визначених міською радою.
Відповідно до ст.5 Закону України ”Про приватизацію державного майна”, яким також регулюється відчуження майна, що є у комунальній власності, акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств відносяться до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
Згідно зі ст..90 Закону України ”Про Державну програму приватизації” приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі в
статутних фондах господарських товариств, здійснюється відповідно до установчих
документів цих підприємств та в порядку, що визначається Фондом за
погодженням з Антимонопольним комітетом України та Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Положення про порядок проведення конкурсу з продажу пакетів акцій акціонерних товариств затверджено Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004р. №1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.04р. №330-р, Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.04р. №489 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.12.04р. за №1634/10233 (далі за текстом –Положення №1800). Вказаним Положенням визначається порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій, які належать державі у майні відкритих акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації. Виходячи із визначення поняття ”конкурс”, яке наведено у п.1.3. Положення №1800, конкурсом визнається спосіб продажу акцій акціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який запропонував найвищу ціну за пакет акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу. Отже, основними критеріями для визначення переможця конкурсу з продажу пакету акцій акціонерного товариства є запропонована учасниками конкурсу ціна та прийняття таким учасником зобов'язань щодо виконання фіксованих умов договору. При цьому, фіксованими умовами конкурсу з продажу пакету акцій акціонерного товариства є вичерпний перелік зобов'язань, які є однаковими і незмінними для всіх учасників конкурсу.
30 березня 2005р. на засіданні конкурсної комісії по продажу пакета акцій ВАТ ”Чернігівпродтовари”, що належить Чернігівській міській раді у статутному фонді ВАТ, були визначені фіксовані умови конкурсу з продажу вказаного пакету акцій, які наведені у протоколі №1 засідання комісії (а.с.63-66).
20 травня 2005р. на засіданні конкурсної комісії по продажу пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари”, що належить Чернігівській міській раді у статутному фонді ВАТ, визнано переможцем конкурсу приватне підприємство ”СОЮЗ-МОСТ” та на підставі фіксованих умов конкурсу з продажу пакета акцій, визначених конкурсною комісією, прийнято рішення про включення до договору купівлі-продажу пакета умови продажу, перелік яких наведений у п.3 рішення конкурсної комісії від 20.05.05р. (а.с.31-34). При цьому, як вбачається із протоколу №2 засідання конкурсної комісії від 20.05.05р. про результати проведення конкурсу, затвердженого наказом фонду комунального майна Чернігівської міської ради від 25.05.05р. №01-3/83, будь-які рішення про включення до договору купівлі-продажу пакета акцій додаткових зобов'язань покупця не приймалися.
31 травня 2005р. між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та Приватним підприємством „СОЮЗ-МОСТ”, як переможцем конкурсу, укладено договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари” за конкурсом (далі за текстом –договір купівлі-продажу від 31.05.05р.), відповідно до умов якого продавець (відповідач-1) за підсумками конкурсу з продажу пакета акцій, який належить Чернігівській міській раді у статутному фонді ВАТ „Чернігівпродтовари” зобов'язався передати у власність покупця (відповідача-2) пакет простих іменних акцій, випущених в документарній формі, в кількості 4040544шт., емітентом яких є позивач, що становить 53,9% статутного фонду позивача, а відповідач-2 зобов'язувався прийняти акції, сплатити за них визначену ціну та виконати обов'язки, передбачені договором. 31 травня 2005р. даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, що зареєстровано в реєстрі за №951.
Відповідно до п.2 договору ціна пакету акцій становить 15700000грн., яка в силу п.3 договору підлягала сплаті у наступному порядку: 616438грн. сплачені відповідачем-2 як конкурсна гарантія для участі в конкурсі, зараховані в рахунок оплати ціни пакета акцій; 7233562грн. підлягли сплаті протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, решта суми в розмірі 7850000грн. підлягала сплаті протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору.
Згідно з п.7 договору передача пакета акцій покупцю здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту надходження всіх коштів за пакет акцій на рахунок продавця, і засвідчується актом приймання-передачі пакета акцій, який підписується сторонами договору.
1 серпня 2005р. між сторонами договору складений акт приймання-передачі пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари”, із змісту якого вбачається, що відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв у власність пакет акцій в кількості 4040544шт., номінальною вартістю однієї акції 0,25грн. Акт підписаний керівниками сторін договору та скріплений печатками юридичних осіб. Отже, суд приходить до висновку, що сторонами договору умови про передачу пакета акцій та оплату його вартості виконані в повному обсязі.
Заявляючи позовні вимоги, які розглядаються в межах даної справи, позивач зазначає, що до договору купівлі-продажу від 31.05.05р. включені пункти, якими фактично встановлюються зобов'язання саме для акціонерного товариства, акції якого були продані за договором. Тим самим, як вважає позивач, порушені його права та інтереси, які підлягають захисту шляхом визнання недійсними пунктів 11.,11.1.3., 11.1.5. договору. Таким чином предметом спору, що вирішується в межах даної справи є правомірність включення до договору купівлі-продажу пакета акцій умов про покладення на покупця пакета акцій (відповідача-2) зобов'язань, які не можуть бути виконані безпосередньо покупцем.
Відповідач-1 заявив про застосування позовної давності, оскільки вважає, що позивачем пропущено позовну давність без поважних причин. Судом заява про застосування позовної давності залишається без задоволення, виходячи з таких обставин: відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач у справі не є стороною договору купівлі-продажу від 31.05.05р., а тому, як підтверджується матеріалами справи, зокрема копією листа ПП „СОЮЗ-МОСТ” від 05.10.05р. (а.с.111), вперше дізнався про наявність пунктів 11.1.3. та 11.1.5 договору купівлі-продажу лише 5 жовтня 2005р., отже перебіг позовної давності для позивача розпочався саме з 05.10.05р. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами 14.08.08р., про що свідчить штамп господарського суду на позовній заяві. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущений, а тому спір має бути вирішено по суті.
Відповідно до п.11. договору купівлі-продажу від 31.05.05р., який розміщується в розділі договору „Обов'язки покупця”, відповідач-2 зобов'язувався виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку ВАТ „Чернігівпродтовари”, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 11.1.3. договору відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання забезпечити дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом 5 років від дати підписання Договору щороку з визначенням конкретних сум за кожен рік окремо, починаючи з 2-го півріччя 2005р. по 2010р. включно. В пункті 11.1.5. договору відповідач-2 зобов'язувався забезпечити чистий прибуток підприємства протягом 5 років від дати підписання договору із зазначенням конкретних сум прибутку за кожен рік окремо, починаючи з 2-го півріччя 2005р. по 2010р. включно.
На спірні приватизаційні договірні правовідносини, які пов'язані з відчуженням за результатом конкурсу належного Чернігівській міській раді пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” та включенням до цього договору зобов'язань, які не можуть бути виконані самим покупцем пакета акцій, поширюється дія ч.2 ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”. Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами договору, регулюються окремими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, загальних положень про правочини.
Як визначається Конституційним Судом України в рішенні від 01.07.1998р. №9-рп договори купівлі-продажу, укладені при приватизації, як окрема юридична категорія угод мають назву „угоди приватизації” (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Частиною другою статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” запроваджено правило, згідно з яким договори купівлі-продажу повинні включати передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Оскільки, відповідачем-1 були визначені фіксовані умови конкурсу, які за своїм змістом є вичерпним переліком зобов'язань, щодо виконання яких учасник конкурсу надає свою згоду, що в подальшому, поряд із ціною за пакет акцій, є основним критерієм визначення переможця конкурсу, суд приходить до висновку, що саме такі фіксовані умови конкурсу є обов'язковими для включення до договору, але перелік таких зобов'язань не підлягає розширеному тлумаченню.
Аналіз тексту договору купівлі-продажу від 31.05.05р. в частині прийнятих на себе відповідачем-2 зобов'язань за договором показує, що поряд із фіксованими умовами конкурсу, до зобов'язань покупця віднесені зобов'язання, які не були включені до фіксованих умов, а саме: зобов'язання щодо забезпечення доходу від реалізації продукції та забезпечення чистого прибутку товариства. Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідно до абз.17 ч.2 ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна” за згодою сторін договору допускається можливість включення до договору інших зобов'язань. Але, при цьому включення додаткових зобов'язань покупця має відповідати загальним нормам цивільного законодавства, які регулюють положення про правочини (договори) та зобов'язання.
Як встановлено судом вище, на підставі оспорюваних позивачем пунктів договору купівлі-продажу, відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення в певних обсягах виручки від реалізації продукції, а також чистого прибутку товариства. Враховуючи, що за загальними правилами зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідач-2 неодноразово звертався до позивача з вимогами про забезпечення позивачем фінансових показників щодо отримання доходу (виручки) від реалізації продукції та забезпечення отримання чистого прибутку товариства, що підтверджується листами відповідача-2 від 05.10.05р. (а.с.52) та від 21.01.08р.(а.с.35).
Суд звертає увагу на ті обставини, що сертифікатом іменних акцій серії А №4747 від 18.08.05р. підтверджується, що відповідач-2 є власником простих іменних акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” в кількості 4040544 шт. на загальну номінальну вартість 1010136грн. Сертифікатом іменних акцій серії А №4757 від 17.01.06р. підтверджується, що відповідач-2 є власником ще одного пакету простих іменних акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” в кількості 417570шт. на загальну номінальну вартість 104392грн.50коп.
Згідно із випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 11.09.08р. Приватне підприємство „СОЮЗ-МОСТ” (відповідач-2 у справі) зареєстроване як власник простих іменних акцій, емітентом яких є позивач, в кількості 4458114шт., що становить 59,74% в статутному капіталі товариства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі договору купівлі-продажу пакета акцій за конкурсом від 31.05.05р. відповідач-2 став акціонером позивача, тобто між позивачем та відповідачем-2 виникли корпоративні відносини, а покупець за договором купівлі-продажу пакета акцій (відповідач-2) набув корпоративні права, які, виходячи із змісту ст.5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, можуть бути реалізовані останнім з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
Зміст корпоративних прав визначено у ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Загальний перелік прав акціонера, як учасника товариства, визначається у ст.116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України „Про господарські товариства”. Дані норми мають диспозитивний характер, на підставі чого у п.4.2. Статуту ВАТ „Чернігівпродтовари”, державна реєстрація змін до якого проведена 12.09.05р. за №10641050001002367, крім визначених законом прав акціонерів, передбачено, що акціонери мають право брати участь у загальних зборах акціонерів і голосувати особисто або через своїх представників, обирати органи управління товариством, бути обраними до них, користуватися переважним правом на придбання додатково випущених акцій товариства. Отже, законодавством та Статутом позивача чітко визначені ті правомочності, які має відповідач-2, як акціонер ВАТ „Чернігівпродтовари”.
За загальними правилами доходом (виручкою) від реалізації продукції є кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси. Прибуток підприємства (товариства) визначається як основний узагальнюючій показник фінансового результату господарської діяльності підприємства. Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність полягає у діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукцію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Отже, поняття: доход (виручка) від реалізації продукції, чистий прибуток, знаходяться в нерозірваному взаємозв'язку з господарською діяльністю підприємства (товариства), як суб'єкта підприємницької діяльності (господарювання). В той же час, згідно із ч.2 ст.167 Господарського кодексу України, володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Таким чином, придбавши акції позивача, відповідач-2 у відносинах з позивачем набув лише правомочності учасника корпоративних відносин, а не суб'єкта господарювання у розумінні ст.3 Господарського кодексу України.
Аналіз змісту оспорюваних позивачем пунктів 11.1.3. та 11.1.5. договору купівлі-продажу від 31.05.05р. показує, що відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання по забезпеченню певних обсягів показників фінансової господарської діяльності саме позивача, як суб'єкта господарювання. Виходячи із визначених чинним законодавством та Статутом позивача шляхів реалізації акціонером своїх корпоративних прав на управління товариством, зокрема: прийняття участі у загальних зборах акціонерів та голосування на них, можливості обрання акціонера до органів управління товариства, суд приходить до висновку, що виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу в частині досягнення конкретних обсягів доходів та чистого прибутку акціонерного товариства безпосередньо відповідачем-2 саме через корпоративне управління не може бути забезпечено. До того ж, суд приймає до уваги, що на момент укладення договору купівлі-продажу пакета акцій, відповідач-2 не набув статусу акціонера товариства, а тому не міг приймати на себе зобов'язання, які не міг виконати особисто, оскільки обов'язок відповідача-2 особисто виконати умови договору купівлі-продажу випливає із суті договору та зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що фактично зобов'язання про забезпечення певних обсягів доходу від реалізації продукції, товарів, послуг, та забезпечення певних обсягів чистого прибутку можуть бути виконані лише в ході здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання –ВАТ „Чернігівпродтовари”, який є емітентом акцій, що були предметом купівлі-продажу на конкурсі.
В силу ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За загальними правилами зобов'язання виникають з підстав, визначених цим Кодексом, в тому числі з договорів. Згідно зі ст.511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч.2 ст.202, ст. 626 Цивільного кодексу України договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, є одним із видів правочину.
Загальні вимоги до правочинів, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст.203 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи, що, як встановлено судом вище, на підставі п.11.1.3. та п. 11.1.5. договору купівлі-продажу від 31.05.05р. цивільні обов'язки фактично породжуються для особи, яка не є стороною даного зобов'язання, суд вважає, що такі умови суперечать приписам чинного законодавства, зокрема ст.511 Цивільного кодексу України.
Підстави недійсності правочину, тобто дій осіб, спрямованих на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків, передбачені ст.215 Цивільного кодексу України. При цьому, недійсним є той правочин, в момент його вчинення якого сторонами недодержані вимоги, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної угоди. Оскільки, договором купівлі-продажу пакета акцій передбачені всі фіксовані умови конкурсу, а умови щодо забезпечення доходу від реалізації та прибутковості акціонерного товариства не відносяться до істотних умов договору купівлі-продажу пакета акцій, що належав Чернігівській міській раді, в силу ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 31.01.05р. міг бути укладений і без включення вказаних пунктів.
Враховуючи, що пункти 11.1.3. та 11.1.5. договору купівлі-продажу пакета акцій суперечать вимогам цивільного законодавства, при цьому їх наявність у договорі порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як суб'єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність, направлену на досягнення певних економічних та фінансових результатів, суд приходить до висновку, що в частині визнання недійсними вказаних пунктів, позов є обґрунтований і підлягає задоволенню. В силу ст.236 Цивільного кодексу України недійсними ці пункти є з моменту укладення договору між сторонами, тобто з 31.05.05р.
При цьому, судом не приймається до уваги заперечення відповідача-1 щодо відсутності у позивача правових підстав оспорювати договір, стороною якого він не є, оскільки згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний судом недійсним у випадку заперечення його дійсності однією із сторін договору або іншою заінтересованою особою. Отже, чинним законодавством передбачається можливість вимагати захисту порушеного права шляхом визнання недійсним договору, в тому числі в певній його частині, особою, яка не є стороною оспорюваного договору.
Також судом не приймається до уваги посилання відповідача-1 на Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом, затверджений наказом Фонду державного майна України від 28.03.05р. №689, оскільки чинним законодавством не визначається обов'язковість для сторін договору застосування затверджених примірних договорів. Крім того, судом відхиляються твердження 3-ї особи, що оспорювані пункти договору є істотними для договору купівлі-продажу пакета акцій за конкурсом, внаслідок чого визнання їх недійсними тягне за собою визнання недійсними всього договору, оскільки, як зазначено вище, істотні умови договору купівлі-продажу пакета акцій за конкурсом можуть визначатися на підставі ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, в якій відсутні такі обов'язкові умови як забезпечення покупцем певних обсягів доходу від реалізації продукції, та забезпечення певних обсягів чистого прибутку товариства. Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Як вбачається із наказу Фонду комунального майна Чернігівської міської ради від 25.05.05р. №01-3/83, яким затверджено протокол №2 від 20.05.05р. засідання конкурсної комісії про продажу пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари”, оспорювані зобов'язання були включені до тексту договору без вимоги продавця щодо включення цих умов як істотних умов договору. Отже, суд не погоджується з твердженням 3-ї особи, що вказані пункти є істотними умовами договору купівлі-продажу акцій за конкурсом.
Позовні вимоги про визнання недійсним п.11 договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ „Чернігівпродтовари” від 31.05.05р. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного: відповідно до вказаного пункту відповідач-2 зобов'язався виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку ВАТ „Чернігівпродтовари”, яка є невід'ємною частиною договору. Зобов'язання покупця пакета акцій виконати фіксовані умови конкурсу випливають із самої суті договору купівлі-продажу пакета акцій за конкурсом, та включення такої умови до договору є обов'язковим в силу ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а Концепція розвитку товариства, яка є невід'ємною частиною договору, за своєю суттю є програмою діяльності покупця пакета акцій й не містить будь-яких зобов'язань в розумінні цивільного законодавства.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що внаслідок включення до договору купівлі-продажу пакета акцій, емітентом яких є позивач у справі, зобов'язань однієї із сторін договору, на підставі яких фактично набуваються обов'язки у позивача, що є порушенням його прав та інтересів, то такі права підлягають захисту шляхом визнання недійсними пунктів 11.1.3. та 11.1.5 договору купівлі-продажу пакета акцій за конкурсом від 31.05.05р. За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, судові витрати покладаються на них в рівних частинах.
Керуючись Законом України „Про приватизацію державного майна”, Законом України „Про господарські товариства”,ст.ст.142,167,179,180 Господарського кодексу України, ст.ст.203,215,217,236,257,261,267,511 Цивільного кодексу України,ст.ст.22,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними пункти 11.1.3, 11.1.5. договору купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари” за конкурсом від 31.05.05р., укладеного між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та Приватним підприємством „СОЮЗ-МОСТ”, посвідченого 31.05.05р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №951.
Стягнути з Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, м.Чернігів, вул..Мстиславська,8 (ідентифікаційний код 14227121, р/р 35419008001612 в УДК у Чернігівській області м.Чернігова, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари”, м.Чернігів, пр.Миру, 49А (ідентифікаційний код 05518061, р/р 260030004578 в ЗАТ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) 42грн.50коп. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного підприємства „СОЮЗ-МОСТ”, м.Чернігів, вул..Боженка, 100 (ідентифікаційний код 32284808, р/р 26000009275 у ЗАТ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) на користь Відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари”, м.Чернігів, пр.Миру, 49А (ідентифікаційний код 05518061, р/р 260030004578 в ЗАТ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) 42грн.50коп. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 7 листопада 2008р.
Суддя Т.Г.Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2285318 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін Ігор Юрійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін Ігор Юрійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні