Рішення

від 22.10.2008 по справі 5020-3/091

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/091

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2008 р. справа № 5020-3/091

За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

до Приватного підприємства “Питчер”(99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 4-6),

за участю третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Севастопольського національного технічного університету (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 14)

про зобов'язання передати об'єкт оренди, звільнити самовільно зайняте майно, стягнути неустойку у розмірі 1350,84 грн.,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача – Кузьміна І.О., довіреність № 62/01.1-20 від 23.07.2008;

від відповідача – не з'явився;

від третьої особи - Комлик В.І., довіреність № 90-19/178 від 05.03.2008;

Суть спору:

Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства “Питчер”, за участю третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Севастопольського національного технічного університету, про зобов'язання передати об'єкт оренди, звільнити самовільно зайняте майно, стягнути неустойку у розмірі 598,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №398 від 15.05.2006, додаткової угоди № 1 від 29.05.2007. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 03.09.2008 порушено провадження у справі, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Севастопольський національний технічний університет.

Позивач до вирішення спору по суті неодноразово змінював позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1350,84 грн. за період з 16.05.2008 по 16.10.2008 у зв'язку з частковим виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №398 від 15.05.2006, додатковою угодою № 1 від 29.05.2007 в частині передачі об'єкта оренди шляхом підписання акту прийому-передачі нерухомого майна –вбудованих нежитлових приміщень, розташованих у цокольному поверху п'ятиповерхової будівлі гуртожитку № 4, площею 30,2 м2, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, бухта Стрілецька, студмістечко.

Від третьої особи в ході розгляду справи надійшли письмові пояснення стосовно предмета спору (вх. № 13511), в яких вона позовні вимоги підтримує, обставини, викладені у позові підтверджує. Крім того, третьою особою наданий суду акт прийому-передачі об'єкту оренди та письмові пояснення, згідно з якими дата складання цього акту зазначена помилково “01.07.2008”, замість “16.10.2008”, коли фактично відповідач звільнив приміщення.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду 03.09.2008, 23.09.2008 щодо надання відзиву та установчих документів не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача та третьої особи роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників позивача та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

15.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Приватним підприємством “Питчер” (орендар) укладено договір оренди № 398 державного майна (далі - договір), згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення, які розташовані у цокольному поверху п'ятиповерхової будівлі гуртожитку № 4, площею 30,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, бухта Стрілецька, студмістечко та перебуває на балансі Севастопольського національного технічного університету (далі - балансоутримувач) (далі - Договір).

Розділом 2 Договору “Умови передачі та повернення орендованого майна” встановлено, що орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але ні раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому-передачі майна. При припиненні дії цього Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, виходячи з 2% від розрахунку вартості об'єкта оренди (експертної оцінки) та складає без ПДВ за базовий (лютий) місяць 2006 року 76,38 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, орендна плата перераховується в співвідношенні: 50%  - до державного бюджету та 50 % - балансоутримувачу щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Цей Договір укладений строком на один рік та діє з 15.05.2006 по 15.05.2007.

15.05.2006 між сторонами складено акт прийому-передачі орендованого майна, яким орендодавець, балансоутримувач здали, а орендар прийняв нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення, які розташовані у цокольному поверху п'ятиповерхової будівлі гуртожитку № 4, площею 30,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, бухта Стрілецька, студмістечко.

29.05.2007 між орендодавцем та орендарем укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору оренди № 398 від 15.05.2006, згідно з якими пункт 10.1 Договору викладений в наступній редакції: “Цій договір укладений строком на два роки і діє з 15.05.2006 по 15.05.2008”, дана угода є невід'ємною частиною Договору оренди № 398 від 15.05.2006.

16.05.2008 орендодавець листом за вих. № 1066/01.1-6 повідомив орендаря про те, що Договір оренди № 398 від 15.05.2006 припинив свою дію та продовжуватись не буде, запропонував звільнити об'єкт оренди та передати його за актом прийому-передачі балансоутримувачу в 15-денний строк з дня закінчення терміну дії Договору оренди.

Відповідач не виконав зобов'язання за Договором: не звільнив орендовані приміщення, не передав об'єкт оренди за актом прийому-передачі майна балансоутримувачу у встановлений строк.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення неустойки з відповідача за Договором № 398 від 15.05.2006.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статі 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

За рахунком розрахунку позивача, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача,  за період з 15.05.2008 по 16.10.2008 складає 1350,84 грн.

Суд, перевіривши розрахунок суми неустойки, наданий позивачем, встановив, що стягненню підлягає сума неустойки в розмірі 1094,02 грн. (547,01 грн. х 2), виходячи з наступного розрахунку. Враховуючи, що орендна плата за квітень 2008 року (тобто на момент припинення дії договору оренди) становила 109,12 грн., орендна плата з урахуванням індексу інфляції за період з 15.05.2008 по 16.10.2008 складає 547,01 грн., в тому числі: за 15 днів травня –52,80 грн., за червень –109,99 грн., за липень –108,57 грн., за серпень –109,01 грн., за вересень –110,32 грн., за 16 днів жовтня –56,32 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача по сплаті неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 1350,84 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 1094,02 грн. (547,01 грн. х 2).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів погашення заборгованості по сплаті неустойки згідно з умовами договору не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача по сплаті ним державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 46, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Питчер” (99011, м. Севастополь, вул.Одеська, 4-6, код 33948674, р/р 260013690 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) на користь Севастопольського національного технічного університету (99053, м. Севастополь, бухта Стрілецька, студмістечко, корп. 4, код ЄДРПОУ 02070973, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість у розмірі 547,01 грн.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Питчер” (99011, м. Севастополь, вул.Одеська, 4-6, код 33948674, р/р 260013690 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) 714,61 грн., з яких: 547,01 грн. –заборгованість та 167,60 грн. - державне мито.

4.          Стягнути з Приватного підприємства “Питчер” (99011, м. Севастополь, вул.Одеська, 4-6, код 33948674, р/р 260013690 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) на користь Державного бюджету Ленінського району м.Севастополя (р/р 31216259700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу за бюджетною класифікацією –22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 95,57 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                   В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 27.10.2008.

Розсилка:

1. РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

2 ПП “Питчер”

(99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 4-6)

3. Севастопольський національний технічний університет

(99053, м. Севастополь, бухта Стрілецька, студмістечко, корп. 4)

4. Справа

5. наряд