Постанова

від 05.11.2008 по справі 1/87пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/87пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.11.2008 р.                                                                       справа №1/87пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мирошниченка  С.В.

суддів Москальової  І.В. , Скакуна  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Агаркова Я.В.-за довір.Захарченко І.О.-за довір.,

від відповідача:Габова Ю.Ю.-за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.08.2008 року

по справі№1/87пн (Азарова З.П.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк

доПриватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" м.Донецьк

простягнення 379733,66грн. та зобов"язання виконати певні умови договору

за зустрічним позовомПриватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" м.Донецьк

доЗакритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк

провизнання додаткової угоди № 1 від 13.11.2007р. до договору пайової участі у будівництві № 5-Д від 11.01.2007р. недійсною

Закрите акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2008р. по справі №1/87пн.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Азарова З.П.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задовольнив частково. Зобов"язав Приватну виробничо-комерційну фірму "БЕСТ" надати закритому акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" електричні потужності у розмірі 12кВт на об"єкт, який розташований в місті Донецьку, вул.М.Ульянової, 63а. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув з Приватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" м.Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42грн.50коп. та за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу 20грн.00коп. Задовольнив зустрічний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ". Визнав недійсною додаткову угоду №1 від 13.11.2007р. до договору 5-Д від 11.01.2007р. про дольову участь у будівництві. Стягнув з Закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" м.Донецьк судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн.00коп. та за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу 118грн.00коп.

Закрите акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

Сторони 11.01.2007р. уклали договір №5-Д, відповідно до якого відповідач зобов"язався здійснити сукупність юридичних дій та угод, які спрямовані на організацію будівництва адміністративної будівлі за адресою: м.Донецьк, вул.М.Ульянової, 63а.

Відповідно до п.1.5. договору строк закінчення будівництва та здачі його до експлуатації - 4-й квартал 2007р. Позивач в позовній заяві наполягає на тому, що відповідач це зобов"язання не виконав-роботи були закінчені у березні 2008р., тому відповідно до п.6.6. позивач наполягає на стягненні пені в сумі 60100грн.12коп. за порушення строків будівництва. Господарський суд в задоволенні цієї вимоги відмовив. На думку апеляційного суду це було зроблено безпідставно.

Як вже відмічено, будівництво об"єкту повинно бути здійснено  у 4-му кварталі 2007р., тобто не пізніше 31.12.2007р. Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують дату закінчення будівництва спірної будівлі у строки, встановлені договором. В той же час, в матеріалах справи є завірена копія акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта, який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.М.Ульянової, 63а від 19 березня 2008р. До складу приймальної держкомісії входив представник відповідача-в особі директора (а.с.25). Комісією встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані у повному обсязі, роботи закінчені у березні 2008р. (а.с.26-27). Цей акт підписаний представником відповідача без зауважень, тобто відповідач визнав вказаний строк закінчення будівництва. У встановленому порядку акт держкомісії оспорюваний не був. Господарський суд в рішенні встановив, що будівництво об"єкту було завершено у встановлені договором строки і 25.12.2007р. відповідач надіслав листа до відповідача про призначення приймальної комісії для прийняття закінченого будівництвом об"єкту (а.с.125). Цей висновок є невірним. В матеріалах справи (а.с.113) є завірена копія заяви відповідача на адресу заступника Донецького міського Голови від 25.12.2007р. з проханням призначити комісії для прийняття рішення про готовність закінченого будівництвом об"єкта ( а не для прийняття закінченого будівництвом об"єкту, як це зазначено в рішенні). Наказом відповідача від 15.02.2008р. була створена робоча комісія про визначення готовності закінченого будівництвом об"єкта. Комісія склала акт, без номера та дати, яким визначено, що будівельно-монтажні роботи на об"єкті закінченні у лютому 2008р., тобто не раніше 29.02.2008р. (а.с.151).  Цей акт підписаний представником відповідача без зауважень.

Відповідно до п.5 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів" для пред"явлення закінченого будівництвом об"єкта державній приймальній комісії замовником будівництва об"єкта утворюється робоча комісія. В даному випадку відповідач є саме замовником будівництва. Таким чином доказом строку закінчення будівництва слід вважати саме строк, визначений у акті робочої комісії-лютий 2008р., тобто не раніше 29.02.2008р.-останнього дня лютого. Таким чином, прострочення закінчення будівництва складає 60 днів за період з 01.01.2008р. по 01.03.2008р., а сума пені, нарахована за цей період складає 41929грн. 80коп. Ця сума підлягає стягненню.

Відповідач заявив зустрічний позов з вимогою визнати недійсною додаткову угоду №1 до договору №5-Д від 13.11.2007р. у зв"язку з тим, що ця угода підписана невідомою особою. Дійсно, угода від 13.11.2007р. підписана особою, призвіще та посадовий стан якої, не вказані. В преамбулі угоди вказано, що вона підписується з боку приватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" директором Прасолом І.А. (а.с.13). В той же час на другому аркуші угоди є підпис, який не  належить директору Прасолу І.А., про що свідчить "штрих" перед підписом, крім того, цей факт не заперечує відповідач та позивач. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. В даному випадку угоду підписала невідома особа з невизначеними повноваженнями, оскільки ні призвіще, ні посадовий стан її не вказані.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, оскільки додаткова угода підписана невідомою особою без визначення повноважень, не можно вважати, що відбулося волевиявлення учасника правочину-відповідача, яке є вільним та відповідає його внутрішній волі.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Тобто у даному випадку існують підстави для визнання угоди недійсною.

Позивач вважає, що необхідно застосувати ст.241 ЦК України, а саме, якщо правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, то він породжує юридичні наслідки лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. На думку апеляційного суду цей довод не може бути прийнятий до уваги з наступних підстав. У статті йдеться про вчинення правочину представником з перевищенням повноважень. Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона вчиняє правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Представництво виникає на підставі договору, закону, з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. В даному випадку не вказані повноваження особи, яка підписала додаткову угоду, а також її призвіще. А стаття 241 ЦК України передбачає ті випадки, коли правочин вчиняє саме представник, але з перевищенням наданих повноважень; в даному випадку особа, яка підписала угоду не є представником, а тому не має підстав для застосування наслідків, передбачених ст.241 ЦК України.

За таких обставин господарський суд обгрунтовано визнав недійсною на підставі ст.215 ЦК України додаткову угоду №1 від 13.11.2007р.

В позовній заяві позивач наполягає на стягненні штрафу на підставі п.п.2.3.; 6.10. договору. Ці пункти додани до договору додатковою угодою від 13.11.2007р. Оскільки угода визнана недійсною, відсутні підстави для застосування штрафу на підставі п.6.10. Тому господарський суд обгрунтовано відмовив у цій вимозі.

Позивач також наполягає на стягненні штрафу, на підставі п.6.8. договору за  необгрунтовану відмову від передання об"єкта забудовником пайщику. Тобто цей пункт передбачає штраф не за прострочення передачі, а саме за необгрунтовану відмову. В матеріалах справи є завірені копії повідомлення відповідача від 07.05.2008р. та 27.05.2008р. на адресу позивача про необхідність з"явитися для прийняття об"єкта (а.с.71) та листа відповідача від 27.05.2008р., де викладені порушення договірних умов з боку позивача (але із зміста та листа не іде про відмову від передання об"єкту). Інші докази, які б свідчили про необгрунтовану відмову відповідача передати позивачу спірний об"єкт, суду не надані. За таких обставин відсутні підстави для застосування штрафу, передбаченого п.6.8. договору. Тому господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні цієї вимоги.

Позивач наполягає на зобов"язанні відповідача надати позивачу на об"єкт електричні потужності в розмірі 12 кВт. Господарський суд цю вимогу задовольнив, що зроблено, на думку апеляційного господарського суду, безпідставно.

Пунктом 4.1.9. договору передбачено, що забудовник зобов"язаний передати пайщику електричні потужності в розмірі 12 кВт. При цьому строки передачі таких потужностей не встановлені. Позивач, на підставі вимог ч.2 ст.530 ЦК України, не надав доказів надсилання відповідачу вимог про передання таких потужностей. Але головне, що п.9 Акту державної комісії від 19.03.2008р. встановлено, що комунікації енергопостачання прийняті міськими експлуатаційними організаціями та забезпечують нормальну експлуатацію об"єкта (а.с.27). Таким чином, встановлено, що об"єкт забезпечений електричними потужностями, а тому вимога про передачу потужностей задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2008р. по справі №1/87пн частково скасувати.

3)Позов задовольнити частково.

4)Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "БЕСТ" м.Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м.Донецьк пеню в сумі 41929грн.80коп.

5)У вимозі про зобов"язання відповідача передати позивачу електричні потужності відмовити.

6)В іншій частині рішення залишити без змін.

7)Господарському суду видати відповідний наказ.

Головуючий          С.В.  Мирошниченко

Судді:          І.В.  Москальова

          О.А.  Скакун

                                                                                                                                                                   Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

                                                                                                                                               1.госп.суду