6/354-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.10.08р.
Справа № 6/354-08
За позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Дніпропетровськ
до Відповідача-1: Приватної фірми "АСТУР", м. Дніпропетровськ
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Схід", м. Київ
про стягнення 4 749,30 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача: Камінський О.М., довіреність № 737 від 13.03.2008 р.
Від відповідача-1: Шевченко О.Г., довіреність № 251/Ю від 27.10.2008р.
Від відповідача-2: Остапенко С.Л., довіреність б/н від 24.06.2008р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до відповідача-1: Приватної фірми "АСТУР", м. Дніпропетровськ, та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Схід", м. Київ про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача завданих збитків в сумі 4 749,30 грн., що становить вартість не отриманих нафтопродуктів на підставі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів придбаних позивачем у відповідача-1.
Додатково позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідачів.
Відповідач-1 вимоги суду виконав, відзив на позов надав, у судове засідання з`явився, у відзиві на позов та судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що збитки в сумі 4 749,30 грн. які становлять вартість не отриманих позивачем нафтопродуктів, на підставі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів придбаних позивачем у відповідача-1 спричиненні позивачеві з вини відповідача-2, який провів заміну бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів без попередження позивача та відповідача-1, у зв'язку з чим відповідач-2 повинен нести повну матеріальну відповідальність за спричинені позивачеві збитки.
Відповідач-2 вимоги суду виконав, відзив на позов надав, у судове засідання з`явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що збитки в сумі 4 749,30 грн. які становлять вартість не отриманих позивачем нафтопродуктів, на підставі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів придбаних позивачем у відповідача-1 спричинені позивачеві не з вини відповідача-2, оскільки відповідач-2 не перебуває з позивачем у договірних відносинах, а про заміну старих бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів на нові бланки-дозволи на отримання нафтопродуктів в термін до 25.02.2007р. відповідач-2 повідомляв в газеті „Урядовий кур'єр” від 06.03.2007р., від 13.03.2007р. та від 20.03.2007р. у зв'язку з чим, вина відповідача-2 в спричиненні позивачеві збитків відсутня.
02.10.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 30.10.2008р. у зв'язку з тим, що відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав.
30.10.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 31.10.2008р. для надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування своїх позовних заперечень.
31.10.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
25.09.2006р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу пального № ПО 01/09/06 та його передачі за бланками-дозволами внутрішнього обігу, у відповідності з умовами якого відповідач-1 надав позивачеві рахунок-фактуру № Т-236/1 від 18.01.2006р. для оплати 2 000 літрів дизельного пального загальною вартістю 7 200,00 грн., який позивач 19.01.2006р. оплатив у повному обсязі меморіальним ордером №26-1 та рахунок-фактуру № Т-2297/06 від 07.06.2006р. для оплати 12 000 літрів бензину марки А-92 загальною вартістю 38 500,00 грн. та оплати 5 000 літрів бензину марки А-95 загальною вартістю 17 250,00 грн., який позивач 07.06.2006р. оплатив у повному обсязі меморіальним ордером №02-02 на суму 66 900,00 грн., а всього позивач перерахував 74 100,00 грн. на які відповідач-1 передав позивачеві бланки-дозволи внутрішнього обігу на отримання позивачем у відповідача-2 дизельного пального та бензину марок А-92 та F-95, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду.
Приймаючи до уваги, що відповідач-2, на підставі бланків-дозволів внутрішнього обігу частково передав позивачеві обумовлений даними бланками-дозволами дизельне пальне та бензин марок А-92 та А-95 на загальну суму 69 350,70, посилаючись на заміну бланків-дозволів внутрішнього обігу, відмовившись при цьому передати позивачеві дизельне пальне та бензин марок А-92 та А-95 на загальну суму 4 749,30 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідачів солідарно на його користь 4 749,30 грн. основного боргу, що становить вартість не отриманих позивачем нафтопродуктів на підставі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів придбаних і виданих відповідачем-1 позивачеві.
Додатково позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідачів.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно на його користь 4 749,30 грн. основного боргу, що становить вартість не отриманих позивачем нафтопродуктів на підставі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів виданих відповідачем-1 позивачеві, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідно до матеріалів справи саме відповідач-1 перебував у договірних стосунках, по купівлі бланків-дозволів на отримання нафтопродуктів, з відповідачем-2 і відповідно до умов якого отримав прибуток за рахунок реалізації даних бланків-дозволів за рахунок коштів позивача, то саме у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4 749,30 грн. за неотримання позивачем нафтопродуктів на підставі бланків-дозволів переданих відповідачем-1 позивачеві, а не у відповідача-2, так як наявної заборгованості у відповідача-2 перед позивачем не існує, оскільки позивач не сплачував відповідачеві-2 коштів за придбані бланки-дозволи, більше того, відповідач-2 не передавав позивачеві бланки-дозволи на отримання нафтопродуктів на оспорювану суму.
Додаткові вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідачів, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1.
В позові до відповідача-2 слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з Відповідача-1: Приватна фірма "АСТУР" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, код ЄДРПОУ 19435634, р/р 26001001068445 в ЗАТ "Хоум Кредит Банк", МФО 307123) на користь позивача - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 11, код ЄДРПОУ 09305014) суму завданих збитків в розмірі 4 749,30 грн. (чотири тисячі сімсот сорок дев`ять гривень 30 коп.) вартості не отриманих нафтопродуктів, 102,00 грн. (сто дві гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В позові до відповідача-2 відмовити у повному обсязі.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
О.О. Коваленко
Рішення підписано - 04.11.2008р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2286008 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваленко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні