Рішення

від 03.11.2008 по справі 9/545-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/545-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.08           Справа № 9/545-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВМ» (SKVM), М. Даугавпілс, Латвія.

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Руслан», с. Лучка Липоводолинського району Сумської області

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвестХолдінг», смт. Талалаївка Чернігівської області

про  стягнення  403 812  грн. 24 коп.

                                                                              СУДДЯ        Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

За участю представників сторін:

Від позивача:        Єльніна Ю.С.

Від відповідача:    не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач  просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 403 812 грн. 24 коп., з яких: 107 112 грн. 00 коп. –основна заборгованість, яку позивач просить стягнути з ТОВ “Агрофірми “Руслан”у відповідності до умов Договору про переведення боргу, який було укладено 22.01.2008р. між ТОВ M”, ТОВ “ПанАгроІнвестХолдінг” та  ТОВ “Агрофірма “Руслан” за яким вся заборгованість ТОВ “ПанАгроІнвестХолдінг” за виконані позивачем - ТОВ «SKVM» роботи за Договором від 01.08.2007р. про надання консультаційних послуг була  переведена на ТОВ “АФ “Руслан”. Крім цього, відповідно до умов   про переведення боргу, від  22.01.2008р. позивач просить стягнути з ТОВ “АФ “Руслан” суму нарахованих відсотків (пеню) в розмірі 296 700 грн. 24 коп.  

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені не визнає посилаючись на те, що договором не передбачено нарахування пені за порушення умов договору. Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення  відсотків за прострочення платежу є безпідставними і не відповідають  дійсності.

Представник третьої  особи  повністю згоден з позицією  відповідача,  вимоги позивача  в частині нарахування відсотків  вважає безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :

1 серпня 2007 року між позивачем  Товариством з обмеженою відповідальністю «SKVM» та третьою стороною Товариством з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвесХолдинг» було укладено договір № 0011/0807 надання консультаційних послуг, згідно якого позивач зобов'язувався надати третій особі консультаційні послуги відносно організації процесу свиноводського комплексу, а третя особа  зобов'язувалася оплачувати надані послуги в розмірі 5000 євро на місяць.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвесХолдинг» порушило виконання зобов'язань за укладеним договором шляхом несплати коштів за надані послуги, зокрема:  за вересень 2007 року, листопад 2007 року, за грудень 2007 року.

Претензій щодо наданих послуг третя особа не пред'являла, що підтверджується підписаними актами прийому - передачі  послуг від 30.09.2007 року, 01.12.2007 року та 01.01.2008 року.

Таким чином у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвесХолдинг» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «SKVM» в розмірі 15 000 євро.

22.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «SKVM», Товариством  з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвесХолдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Руслан» було укладено договір про переведення боргу, згідно з яким вся заборгованість  Товариства  з обмеженою відповідальністю «ПанАгроІнвесХолдинг» по договору № 0011/0807 від 01 серпня 2007 року   була переведена  на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Руслан».

Відповідач умови договору не виконав, в зв'язку з чим 03.03.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія, що підтверджується квитанцією пр. оплату  поштових послуг та розпискою про вручення листа. Відповідь на претензію надана не була, заборгованість не сплачена.

Згідно Довідки АКБ «Правекс – Банк»  від 01.09.2008 року № 350/164 курс гривні по відношенню до євро становить 7,140876 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в гривнях становить 107 112 грн. 00 коп.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться

Оскільки відповідач не подав доказів сплати  позивачу  боргу в  сумі 107 112  грн. 00 коп., вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі  296 700 грн. 24 коп. відповідно до п. 3.3 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи Договір від 01.08.2007р. про надання консультаційних послуг було укладено із суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, визначений у ст.378 ГК України, однією з сторін (позивач) є іноземним  суб'єктом господарювання. В зв'язку з цим Договір був викладений на українській та латвійській мові і, відповідно, підписаний сторонами. Проте, Договір,  примірник якого надано до суду, містить розбіжності в українському та латвійському варіанті, саме  в частині спору. Так, у автентичному  перекладі здійсненому 19 вересня 2008 року фахівцем Овсієнко О.М., п.3.3. Договору містить наступний зміст: “затримка оплати після отримання письмового попередження протягом 8 днів вважається порушенням умов Договору”. Таким чином, у вказаному договорі є суттєві розбіжності, що грубо суперечить вимогам ч.3 ст.213 ЦК України , згідно яких при тлумаченні  змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 296 700 грн. 24 коп. визнаються судом не правомірними, не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно – задоволеним вимогам.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Руслан»» ( 42547, Сумська область, Липоводолинський район, с. Лучка,  вул. Леніна, 2, код 34071954)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВМ» (SKVM) (LV 5421, Латвія, м.  Даугавпілс, вул. Відземес, 118-1, реєстраційний номер LV 51503028471, р/р LV24RIKО0002930023092, банк Dnb Nord Latvia))  107 112 грн.00 коп. – боргу, 1 071 грн. 12 коп.  – державного мита та 31 грн. 30 коп. - витрат на інформаціно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову – відмовити

4.       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик