Постанова

від 29.10.2008 по справі 46/460-9/150

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/460-9/150

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.10.2008                                                                                           № 46/460-9/150

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Лещенко Ю.В. дов. №37 від 14.08.2008р.

 від відповідача -не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Онікс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2008

 у справі № 46/460-9/150  

 за позовом                               Приватного підприємства "Онікс"

 до                                                   Дочірнього підприємства "Фасадреставрація" Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція"

 про                                                  стягнення 27990,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 У листопаді 2007р. Приватне підприємство “ОНІКС” звернулось до Господарського судум. Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Фасадреставрація” Відкритого акціонерного товариства “Київреконструкція” про стягнення  з відповідача 27990  грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором субпідряду № 40 від 14.12.2005р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2008р. (суддя Шабунін С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. (судді: Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.) позов задоволено у повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача 27990 грн. пені.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р., відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що судами першої інстанції та апеляційної інстанції порушені і неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

          Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. по справі №46/460 (судді: О. Подоляк, Т. Барицька, Н. Губенко) касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.           

           06.08.2008р. Ухвалою Господарського суду м. Києва №46/460-9/150 справу призначено до розгляду (суддя Жирнов С.М.).

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2008р. у позові Приватному підприємству “ОНІКС” відмовлено повністю.

          Рішення мотивоване тим, що відсутність фактичної дати підписання Акту виконаних робіт за грудень 2006р не дозволяє суду встановити дійсну (взагалі будь-яку) дату підписання спірного Акту, отже і бездоказовою є визначена позивачем дата початку прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача за вказаним актом (05.01.2007р).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №46/460-9/150 від 26.08.2008р.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції 22.10.2008р. та 29.10.2008р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у справі №46/460-9/150 від 26.08.2008р. скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, позивач зазначив, що посилання суду на бездоказовість факту підписання саме в грудні Акту виконаних робіт за грудень 2006року є необґрунтованими та помилковими, оскільки вказаний факт визнано  як позивачем так і відповідачем. Крім цього, скаржник не погоджується з тим, що Акт виконаних робіт за грудень 2006року не відповідає вимогам спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. №237/5, оскільки в зазначеному акті відсутнє календарне число підписання такого акту, що в свою чергу, позбавляє позивача права щодо стягнення з відповідача пені. Жодних вимог щодо обов'язкової складової - зазначення конкретного календарного числа (дати) вказаний вище нормативно-правовий акт та пояснення щодо заповнення “Акту приймання виконаних підрядних робіт” (типової форми №КБ-2в) не містить. Таким чином, відсутність конкретного календарного числа (дати)  жодним чином не є підставою для відмови позивачу щодо стягнення з відповідача пені. Скаржник зазначає, що відповідачем визнано факт підписання Акту виконаних робіт за грудень 2006року саме в грудні 2006року, а також відповідач визнав та погодився з висунутими до нього вимогами щодо сплати ним штрафних санкцій за відповідний період часу, зокрема з 05.01.2007р. по 05.07.2007р. Тому, позивачем на законних підставах та правомірно в порядку та спосіб, передбачений субпідрядним договором №40 від 14.12.2005р. було нараховано пеню у розмірі 27990грн.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства “ОНІКС”, в якому він просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.10.2008р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва у справі №46/460-9/150 від 26.08.2008р.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2008р. не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.12.2005р. між Дочірнім підприємством “Фасад реставрація” Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київреконструкція” в якості замовника та Приватним підприємством “Онікс” в якості підрядника укладено субпідрядний договір № 40.

Згідно вказаного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з реконструкції санвузлових приміщень адмінбудинку по вул. Пугачова, 12/2.

Підпунктом 3 договору сторони погодили умови проведення розрахунків:

Замовник після укладення договору на виконання робіт по капітальному ремонту не пізніше 10 днів до початку виконання ремонтних робіт перераховує в формі передоплати 30 відсотків вартості обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержану передоплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів не пізніше 1 місяця з дня отримання передоплати (п.3.1 договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться між сторонами щомісячно на підставі акту (форма № КБ-2в та КБ-3)за виконані роботи. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п'яти днів після підписання акту (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору факт здавання-приймання виконаних робіт фіксується в акті, який підписується обома сторонами з фактичною датою закінчення робіт та фактичною їх вартістю.

Згідно п. 7.1 договору у разі порушення з вини замовника передбачених Договором підряду строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи, замовник сплачує підрядникові за кожен день прострочення неустойку в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не нижче облікової ставки Національного банку України.

Позивач зазначає, що загальний розмір виконаних позивачем робіт за договором складав 245750,90грн., а як вбачається з виписок по кредитним документам банку, відповідачем було здійснено оплату в розмірі 186248,14 грн.

З урахуванням фактичних оплат з боку відповідача та проведеного сторонами взаємозаліку (Акт звірки взаєморозрахунків по матеріалам з відповідачем за період з 01.12.2005р. по 31.12.2006р. від 21.08.2007р на загальну суму 28403,50грн.), позивач прийшов до висновку, що сума заборгованості відповідача за договором № 40 від 14.12.2005 р. становить 31 099,25 грн. (245 750,90 грн. -186 248,14 грн. -28 403,50 грн.).

Як вище вказувалося, розрахунки між сторонами повинні проводитись на підставі актів (форми №КБ-2в та №КБ-3) на протязі п'яти днів після їх підписання.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що кінцевий розрахунок за виконані роботи відповідач був зобов'язаний провести на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (форма №КБ-2в) у сумі 31099,25 грн. не пізніше 05.01.2007 року.

На підтвердження грошового зобов'язання у розмірі 31099,25 грн. з боку відповідача, яке виникло на підставі акту виконаних робіт за грудень 2006 року позивач вказує на наступне.

До підписання акту виконаних робіт за грудень 2006 року сальдо по розрахунку між сторонами складало 4 258,04 грн. (додаток № 1 до позовної заяви). Тобто, до підписання вказаного акту позивачем отримано в якості авансу кошти у розмірі 43258,04грн.

При цьому, в тексті позовної заяви позивач стверджує, що Акт за грудень 2006року  на суму 74357,30 грн. був підписаний позивачем та відповідачем саме 31.12.2006 року.

Отже, на думку позивача, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем у сумі 31 099,25 грн. на підставі Акту виконаних робіт саме за грудень 2006 року, зокрема: 74357,30 грн. - 43258,04 грн. =31099,25, де 74357,30 грн. - сума виконаних позивачем робіт згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року, 43258,04 грн. - сплачена відповідачем сума, що зарахована в якості авансу та з 05.01.2007р.

З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем порушено строки виконання грошового зобов'язання, а саме не проведено кінцевий розрахунок за виконані роботи у строки, передбачені договором. Тому, враховуючи приписи п. 7.1 договору, з відповідача підлягає до примусового стягнення у судовому порядку пеня у сумі 27990,00грн. нарахована позивачем з 05.01.2007р. по 05.07.2007р. (31099,26грн. х 0,5% х180днів).

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази,  які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1. ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення

зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують  на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону України , розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно п. 7.1 договору у разі порушення з вини замовника передбачених Договором підряду строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи, замовник сплачує підрядникові за кожен день прострочення неустойку в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не нижче облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з розрахунку позивача, пеня за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт за грудень 2006року на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006року та боргової суми за останнім у розмірі 31099,26грн. нарахована з 05.01.2007р. по 05.07.2007р. і повинна становити 27990,00грн. (31099,26грн. х 0,5% х 180 днів).

Встановлене по справі свідчить, що вищезазначений Акт за грудень 2006року не містить дати його підписання сторонами по справі, в той час як відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. №237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” якими є форми №КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” та №КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”, зазначення дати підписання визначено у якості обов'язкової складової вищевказаних типових форм.

Відтак,           відсутність зазначення сторонами дати підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006року не дозволяє суду встановити дійсну (взагалі будь-яку) дату підписання спірного Акту, а рівно бездоказовою є і  визначена позивачем дата початку прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача за вказаним актом (05.01.2007р).

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що розрахунок пені за період з 05.01.2007р. по 05.07.2007р., доданий позивачем до позовної заяви, не відповідає вимогам Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006р. не відповідає вимогам спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. №237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, що позбавляє такий розрахунок позивача обґрунтованості.

Отже, позивач не довів суду підставність своїх вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 27990,00грн. як в частині періоду обчислення, так і в частині застосування відсотків на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006року до Субпідрядного договору на виконання робіт №40 від 14.12.2005р., а тому суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2008р. по справі №46/460-9/150 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства “ОНІКС”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства “ОНІКС” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2008 року у справі №46/460-9/150 залишити без змін.

Матеріали справи №46/460-9/150 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 04.11.08 (відправлено)