Рішення

від 03.11.2008 по справі 07/77-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/77-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "03" листопада 2008 р.                                                       по справі  № 07/77-38

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “ІСТ-Захід”, м.Львів

до  Відкритого акціонерного товариства “Луцький картонно-руберойдовий комбінат”, м.Луцьк

про стягнення  6150грн.

                                                                                              Суддя  Сур'як О.Г.

Представники:  

від позивача: Олійник О.В., (дов.№1264 від 28.08.08р.)

від відповідача: Пивачук Л. В. (дов. № 14/03 від 4.01.2008р.)

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач –ДТЕП “ІСТ-Захід”просить стягнути з відповідача -  ВАТ “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” 6150грн. заборгованості за надані послуги перевезення вантажу згідно договору-заявки №941 від 04.04.2008р.

          Відповідач в судовому засіданні суму позову визнав, несплату заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору заявки №941 від 04.04.2008 р., у відповідності з договором доручення №39/лк від 15.10.04 р. позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу в межах України за маршрутом м. Луцьк - м. Донецьк. Надання послуг здійснювалось відповідно до ст.929- 935 ЦК України, Статуту автомобільного транспорту та ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність". Відповідно до умов зазначеного вище договору доручення позивач (Експедитор по договору) взяв на себе зобов'язання організувати транспортування вантажу до місця призначення та видати його одержувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній (п. 3.1.3. договору доручення), а відповідач (Замовник по договору) - оплатити надані позивачем послуги (п.3.2.3 договору доручення). Відповідно до   умов договору заявки №941    вартість послуг сторонами обумовлена в розмірі 6150,00 грн. Відповідно до ст.931 ЦК України розмір плати експедитру встановлюється договором транспортного експедування. У відповідності із ст.9 ЗУ "Про транспортно-експедиційну діяльність" платою експедитору вважаються кошти оплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедування." Свої зобов'язання позивач перед відповідачем виконав належним чином, забезпечив подачу транспортного засобу під завантаження та доставку вантажу вантажоотримувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до ст.932 ЦК України та ЗУ "Про транспортно-експедиційну діяльність" експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. На виконання умов договору позивач залучив до перевезення перевізника - власника транспортного засобу - ТзОВ "ТД Українські макарони Львів» .

Факт прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та доставки вантажу вантажоотримувачу автомобілем МАЙ реєстраційний №ВС0368АХ/ВС7172ХХ підтверджується товарно-транспортною накладною №317, відповідними записами в ній вантажовідправника та вантажоодержувача.

25.07.08 р. на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату боргу , рахунок  №2221 від 17.04.08 р. р. на суму 6150 грн., 2 примірники акту виконаних робіт, податкову  накладну та ТТН №317.

25.07.2008р. позивачем було направлено відповідачу претензійну вимогу №1047 про сплату 6150грн. боргу, яка залишена відповідачем без розгляду.

Відповідно до ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На день розгляду спору заборгованість за надані послуги по перевезенню вантажу складає 6150грн., підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2008р., підписаним сторонами та визнається відповідачем.

Даний борг підлягає до стягнення з відповідача відповідно до ст. 193 ГК України, оскільки суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та 118грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” (м.Луцьк, вул.Карбишева, 3, код ЭДРПОУ 00292652, п/р № 2600530113123 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “ІСТ-Захід”, (м.Львів, вул. Вол.Великого, 29, код ЭДРПОУ 30822981, п/р № 26000017712 в ПЛФ ВАТ «Кредитбанк», МФО 325365)   6150 грн. 00 коп., а також 220 грн. судових витрат по справі (з них: 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

          Суддя