Рішення

від 04.11.2008 по справі 37/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/188

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.11.08 р.                                                                                                       Справа № 37/188                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 09334010

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНА”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23781193

про: стягнення заборгованості по Договору №165/03-Ю03.55/10 від 24.02.2006р. в сумі 181 898 грн. 12 коп., в тому числі 133 460 грн. 39 коп. – заборгованості за основною сумою кредиту, 43 399 грн. 03 коп. – заборгованості по процентах за період з 31.10.2006р. по 28.08.2008р. та 5 038 грн. 70 коп. – неустойки за період з 10.09.2007р. по 10.09.2008р. та про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 165/03-Ю03.55/11, а саме на вбудоване приміщення площею 101,7 кв. м. з ганками, загальною площею 102,5 кв. м.,

за участю:

представника Позивача - Капцова Н.В. (за довіреністю № 4745 від 25.12.2007р.);

представника Відповідача – не з'явився .

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд відбувається з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України  судову засідання відкладалося з 14.10.2008р. на 28.10.2008р., з 28.10.2008р. на 04.11.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк (далі – Позивач)  звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНА”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості по Договору №165/03-Ю03.55/10 від 24.02.2006р. в сумі 181 898 грн. 12 коп., в тому числі 133 460 грн. 39 коп. – заборгованості за основною сумою кредиту, 43 399 грн. 03 коп. – заборгованості по процентах за період з 31.10.2006р. по 28.08.2008р. та 5 038 грн. 70 коп. – неустойки за період з 10.09.2007р. по 10.09.2008р. та про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 165/03-Ю03.55/11, а саме на вбудоване приміщення площею 101,7 кв. м. з ганками, загальною площею 102,5 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором №165/03-Ю03.55/10 від 24.02.2006р.  внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування неустойки і звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., який забезпечував кредитні зобов'язання Відповідача.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір про надання відновлюваної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10 від 24.02.2006р., відомості дебетових платіжних документів за 25.05.2006р., 26.05.2006р., 31.05.2006р., 06.06.2006р. та 14.06.2006р., виписки по рахункам №№ 20629165174714, 20677165174711, 20684165174715,20695165174715 та 20696165274711, претензії № 33-02/1745 від 11.08.2006р., № 33-02/1873 від 31.08.2006р., № 33-02/2393 від 07.11.2006р. та документи, які піддержують їх відправлення Відповідачеві, розрахунок суми вимог  станом на 10.09.2008р., іпотечний договір №165/03 Ю03.55/11 від 24.02.2006р.  

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 222, 232 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 7, 33, 39 Закону України „Про іпотеку”.

Позивач на виконання вимог ухвал суду від 29.09.2008р. та від 28.10.2008р.  надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.87-99, 130-143), а також пояснення на підтвердження своєї позиції від 23.10.2008р. №53-02/4066 (а.с.а.с.108-110),  від 04.11.2008р. № 53-02/4326 з додатками (а.с.а.с.144-161).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за відомостями головного управління статистики Донецької області (а.с.97) – відомості щодо Відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців не внесені (а.с.127).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2006 року між Позивачем (Кредитором) та Відповідачем (Позичальником) укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10 (далі – Договір) (а.с.а.с.12–20), за яким Позивач зобов'язався надати Відповідачу грошові кошти (транші кредиту) у тимчасове використання зі сплатою 18% річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 500 000,00 грн. та кінцевим терміном погашення до 17.02.2007 року.    

Згідно умов Договору на Позивачем були надані, а Відповідачем отримані транші кредиту: 25.05.2006р. – 71 000,00 грн. та 71 700,00 грн., 26.05.2007р. – 1002,46 грн. та 700,00 грн., 31.05.2006р. – 30 000,00 грн., 06.06.2006р. – 12 000,00 грн., 14.06.2006р. – 10 000,00 грн., що підтверджується відомостями дебетових платіжних документів клієнта (а.с.а.с.21–25).

За умовою п.2.4. ст.2 Договору Відповідач мав виконати зобов'язання щодо повернення перелічених коштів: до 22.08.2006р. – 142 700,00 грн., до 23.08.2006р. – 1 702,46 грн., до 28.08.2006р. – 30 000,00 грн., до 03.09.2008р. – 12 000,00 грн. та до 11.09.2006р. – 10 000,00 грн.

Як вбачається з виписок по рахунках №20629165174714, №20677165174711 (а.с.а.с.26–35) до теперішнього часу Відповідач заборгованість по вказаним траншах кредиту в повному обсягу не погасив, крім цього відповідно до виписок по рахунках №№ 20684165174715, 20695165174715, 20696165274711 (а.с.а.с.36–56) Відповідач всупереч п.2.8. ст. 2 Договору не сплатив проценти за користування кредитними коштами.

Умовами п. 4.2 ст. 4 Договору за прострочення строків сплати процентів та повернення траншів кредиту встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 2-х облікових ставок Національного банку України.

У зв'язку з порушення умов договору Відповідачем, останньому задля позасудового врегулювання спору були надіслані Претензії №33-02/1745 від 11.08.2006р., №33-02/1873 від 31.08.2006р., №33-02/2393 від 07.11.2006р.   (а.с.а.с.57–62).

За п.п.1.3.1. п.1.3. ст. 1 Договору задля забезпечення зобов'язань Відповідача  був укладений Іпотечний договір №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р. (а.с.а.с.65-73), за яким Відповідач (Іпотекодавець) передає в іпотеку Позивачу (Іпотекодержателю) вбудоване приміщення за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. 30 років ВЛКСМ, буд. 2, іпотечною вартістю 50 000,00 грн.

Як вбачається із змісту п.1.4. Іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., іпотекою забезпечуються наступні грошові зобов'язання  Відповідача за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10:

- повернення траншів кредиту;

- сплати процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних та комісій, визначених умовами Договору;

- сплати неустойки;

- відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за Договором, та збитків, завданих його порушенням.

Відповідно до умов п.п. 4.1., 4.6.1., 4.7. Іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р. у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем  забезпечених іпотекою зобов'язань Позивач управнений задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке запроваджується, у тому числі – на підставі рішення суду та, серед іншого – у спосіб продажу майна на прилюдних торгах.

Згідно витягу  (а.с.143)  у державному реєстрі іпотек щодо вбудованого приміщення площею 101,7 кв.м., зазначеного в технічному паспорті літерою  „А-ІІ”, з ганками, зазначеними у технічному паспорті літерами „а” та „а`”, загальною площею 102,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Горлівка, вул. 30 років ВЛКСМ, б.2, та належить  Товариству з обмеженою відповідальністю „РЕНА”, міститься лише запис про реєстрацію обтяження за Іпотечним договором №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р.

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо повернення траншів кредиту  станом на 10.09.2008р. у Відповідача утворилась  заборгованість за основною сумою кредиту - 133 460 грн. 39 коп., 43 399 грн. 03 коп. – заборгованості по процентах за період з 31.10.2006р. по 28.08.2008р. та була нарахована неустойка у розмірі 5 038 грн. 70 коп. за період з 10.09.2007р. по 10.09.2008р., і виникли підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими,  що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення неустойки та звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про іпотеку” та умовами укладених між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України відповідно до кредитного договору на позичальника покладається обов'язок повернути отриманий від фінансової установи кредит та сплатити за нього проценти. Вказані законодавчі приписи відображені в п.п.1.1. та 1.1.1., 3.3.5., 3.3.7. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10 від 24.02.2006р.

Поряд із цим, приписи ч.1 ст. 348 Господарського кодексу України встановлюють необхідність здійснення банківською установою контролю за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством, формою якого (контролю), за висновком суду, може бути встановлення обов'язку надання документів бухгалтерської звітності, як таких, що згідно змісту ст.ст. 3, 4 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” опосередковують наявність всіх господарських операцій, у тому числі – з витрачання кредитних коштів. Домовленість сторін щодо надання документів звітності задля забезпечення належного виконання банківською установою обов'язків з контролю закріплена у п. п. 3.13.14. та 3.13.15. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань та зобов'язань з надання відповідних звітів, визначених його умовами.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі – заставою, видом якої за ст.575 Цивільного кодексу України є іпотека.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є зокрема договір.

Як вбачається із змісту п. 1.3.1. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р. грошові зобов'язання Відповідача забезпечені, серед іншого, іпотекою згідно із іпотечним договором №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., який у світлі наведених норм є належною підставою для виникнення відповідного забезпечення.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати процентів за кредитними траншами, від повернення самих траншів  та від щоквартального і щорічного надання звітів відповідно до умов п. 1.1.1., 3.3.5., 3.3.7., 3.3.13., 3.3.14. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених  зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.

З урахуванням зазначених вище приписів законодавства та встановлених обставин суд відносно вимог про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та заборгованості про процентах зазначає наступне:

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що факт наявності непогашеної заборгованості вбачається із наданих Позивачем до справи матеріалів і Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростована, а наданий Позивачем розрахунок є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги  про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у сумі  133460,39грн. та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 43399,03грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати лізингових та інших платежів сформульована безпосередньо у п. 4.2.  договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Арифметичний перерахунок  наданого Позивачем розрахунку пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційної бази „Законодавство”, встановив певні арифметичні недоліки, у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 2497,91 грн.

Стосовно вимоги Позивача про стягнення штрафу в розмірі 2500 гривень позиція суду полягає у наступному.

Пунктом 4.3.4. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р. встановлено, що у разі порушення, у тому числі, вимог п.п.3.3.14., 3.3.15. договору  стосовно щоквартального та щорічного надання звітів кожного разу Кредитору сплачується Позичальником штраф у розмірі 0,1% від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1.1. договору. Зазначена сума ліміту становить 500000 гривень, отже, штраф за кожний випадок надання документів відповідно складає 500 гривень.   

Позиція суду стосовно дотримання форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, а отже – і штраф (згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України) - є тотожною із викладеними вище висновками щодо пені.

Приймаючи до уваги, що Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів  ані виконання зобов'язань, передбачених п. п.п.3.3.14., 3.3.15. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р.,  ані доказів відсутності вини у їх невиконанні згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, заявлені Позивачем вимоги щодо нарахування штрафу кваліфікуються як обґрунтовані, бо є передбаченим умовами договорів наслідком у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України порушення відповідних зобов'язань.

Оскільки наведений Позивачем  розрахунок суми штрафу (а.с.63) відповідає розглядуваному періоду правовідносин між сторонами, порядку нарахування, визначеному в п.4.3.4. договору суд, здійснивши перевірку арифметичних підрахунків, задовольняє відповідні вимоги у сумі 2500 грн.

При цьому судом враховується, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що порушенню з боку Відповідача умов п.п.3.3.14., 3.3.15. договору сприяли дії або бездіяльність Позивача, а, отже – відсутні і підстави для застосування положень ч.3 ст. 219 Господарського  кодексу України.

Поряд із цим, за відсутністю відповідної заяви Відповідача суд не вважає за необхідне з власної ініціативи вирішувати питання про можливість зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ст.233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом наведених норм це є правом, а не обов'язком суду.  

Відносно вимог Позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки позиція суду полягає в наступному:

Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абз.3 ст. 1 Закону України „Про іпотеку”, приписи якого підлягають переважному застосуванню у розглядуваній справі як спеціальні з огляду на предмет застави, вказаний в п.1.1. іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р.

Виходячи із змісту п.1.4.  іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р. та  1.3. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №165/03-Ю03.55/10  від 24.02.2006р. основним у розумінні абз. 4 ст. 1 Закону України „Про іпотеку” зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, є грошові зобов'язанні Відповідача перед Позивачем, у тому числі – з повернення кредиту та сплати процентів і неустойки, що цілком відповідає приписам ст. 7 Закону України „Про іпотеку”.

За змістом наявних в матеріалах справи документів підстав, передбачених ст. 17 Закону України „Про іпотеку” для припинення іпотеки, судом не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Факт порушення  Відповідачем основного зобов'язання, а відтак – наявність зазначеної умови для задоволення вимог Позивача як іпотекодержателя – встановлена судом вище.

Як вбачається із змісту ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, у тому числі – на підставі рішення суду, що узгоджується із п. 4.6.  іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., а, відтак, обґрунтовує прийнятність обраного Позивачем способу судового захисту.

З огляду на встановлені судом обставини порушення Відповідачем основного зобов'язання, запропонований Позивачем спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки (шляхом проведення прилюдних торгів), який відповідає приписам ст.39 Закону України „Про іпотеку” та п. 4.7.2. іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., суд задовольняє вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсягу.

При цьому, оскільки за відомостями державного реєстру іпотек (а.с.143) інших обтяжень щодо предмету іпотеки не зареєстровано, за рахунок предмету іпотеки мають задовольнятися саме вимоги Позивача.

Враховуючи домовленість сторін щодо вартості предмету іпотеки, сформульовану в п. 1.2. іпотечного договору №165/03-Ю03.55/11 від 24.02.2006р., суд визначає початкову ціну реалізації предмету іпотеки в процедурі звернення стягнення на нього у розмірі 50000 гривень.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю, оскільки саме внаслідок його неправильних дій (прострочення грошових зобов'язань та ненадання документів звітності) виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.39 Закону України „Про іпотеку”  суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039019) в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23781193)  про стягнення заборгованості, пені, штрафу та звернення стягнення на предмет іпотеки   задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНА” (83052, м. Донецьк, вул. Шахтобудівників, 5а, кв.3, ідентифікаційний код 23781193)   на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” (83114, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 63) заборгованості за основною сумою кредиту у сумі  133460,39грн.,  заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 43399,03грн., пеню в сумі 2497,91 грн. та штраф в сумі 2500грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог  щодо стягнення пені відмовити.

4. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №165/03-Ю03.55/11, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Омельченко М.М. від 24.02.2006р., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 231:

·          загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039019) в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”  з вартості предмета іпотеки: заборгованості за основною сумою кредиту у сумі  133460,39грн.,  заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 43399,03грн., пені в сумі 2497,91 грн. та штраф в сумі 2500грн.;

·          опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: вбудоване приміщення площею 101,7 кв.м., зазначене в технічному паспорті літерою  „А-ІІ”, з ганками, зазначеними у технічному паспорті літерами „а” та „а`”, загальною площею 102,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Горлівка, вул. 30 років ВЛКСМ, б.2, та належить  Товариству з обмеженою відповідальністю „РЕНА” (83052, м. Донецьк, вул. Шахтобудівників, 5а, кв.3, ідентифікаційний код 23781193);

·          заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації: необхідність не встановлена;

·          спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів;

·          пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки: не встановлені;

·          початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації: 50000грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНА” (83052, м. Донецьк, вул. Шахтобудівників, 5а, кв.3, ідентифікаційний код 23781193)   на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 1903,98грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього Позивача у судовому засіданні 04.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення  підписано 04.11.2008р.

7. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.