Постанова

від 11.10.2006 по справі 18/56

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/56

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.10.06                                                                                           Справа  № 18/56

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Скочко Ю.,

з участю представників:

від позивача –      з”явився,

відповідача –        з”явився,     

розглянув апеляційну скаргу  державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне та відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів „Рівнешляхбуд”, м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області від 13.04.2005 року, суддя Гудак А.В.  у справі    № 18/56

за позовом  відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів „Рівнешляхбуд”, м.Рівне

до відповідача державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0004512341/0/23-100 від 03.12.2004 року та №0004512341/1/23-100 від 28.01.2005 року,

                                                            в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Рівненської області від 13.04.2005 року частково задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів „Рівнешляхбуд” до державної податкової інспекції у м.Рівне та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення  №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р. та №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р. в частині застосування штрафних санкцій  в сумі 128867 грн. по податку на додану вартість.

В частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень  №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р. та №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р. в частині донарахування податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 257734 грн. та штрафних санкцій в сумі 128867 грн. в позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язанні по ПДВ в сумі 257734 грн. та штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 128867 грн., оскільки ВАТ "Рівнешляхбуд" в порушення п.п.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валовий дохід від виконання довгострокового договору за 1 квартал 2004 року завищено на 477,1 тис.грн., а за 1-е півріччя  2004 року занижено на 1288,7 тис.грн. Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 128867 грн., нарахованих відповідно до п.п.17.1.6 зазначеного закону, то воно є безпідставним, оскільки  застосування зазначеної норми не можна вважати правомірним у випадку, коли  нарахування податкового зобов'язання не пов'язане саме з декларуванням переоціненних або недооціненних об'єктів оподаткування.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що  за І півріччя 2004 року податкове зобов'язання по податку на додану вартість, яке підлягало б сплаті позивачем за результатами перевірки, відсутнє, оскільки за цей же період позивачем занижена сума податкового кредиту за вказаний звітний період, яка є рівною сумі заниженого податкового зобов'язання і не врахована податковим органом при перевірці, що є порушенням  п.п.4.2.2. ст.4 Закону №2181 та ст.2 Закону України "Про державну податкову службу", які передбачають, що податковий орган зобов'язаний самостійно та правильно визначити суму податкового зобов'язання з податку, що підлягає сплаті у випадку якщо дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених платником податків у декларації.

При цьому скаржник покликається на те, що позивачем було занижено  валові витрати по цьому ж контракту на таку ж суму -1288,7 тис.грн., що в свою чергу у відповідності до п.п. 7.5.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  вказує на заниження позивачем за І півріччя 2004 року суми податкового кредиту по довгостроковому контракту в розмірі 257,7тис.грн., а також позивач не включив до податкового кредиту податкові накладні №594, №706, №767 по довгостроковому контракту на суму ПДВ в розмірі 276,56тис.грн., що підтверджується актом перевірки (стор.18 акту).

Скаржник покликається на те, що позивач, крім заниженого податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 257,7тис.грн за І півріччя 2004 року, також здійснив завищення податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 286,66тис.грн. за ІУ кв. 2003року, яке повністю перекриває суму нарахованого податкового зобов'язання. Таке завищення податковим органом не виявлено, оскільки не здійснено визначення валового доходу та податкових зобов'язань по ПДВ за IV квартал 2003 року за встановленими ним показниками валових витрат, а прийнято для обрахунку податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість завідомо недостовірні для податкового органу: показники валового доходу в розмірі 4206,6тис.грн., що підтверджується порівняльною таблицею даних Декларації про прибуток та результатів перевірки за 2003 рік з показниками за ІУ кв. 2003року, та податкових зобов'язань, що виникають з вказаного доходу в розмірі 835,0тис.грн. по довгостроковому контракту.

Скаржник також покликається на порушення судом  норм процесуального права, а саме судом всупереч вимог   п. З ст.84 ГПК не вказано доводів, за якими господарський суд відхилив докази  позивача, викладені в позовній заяві, письмових запереченнях та клопотанні.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю з підстав невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого суду, фактичним обставинам справи, апелюючи тим, що перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання у великих розмірах, що вважається сумою недоплати, а тому податковим органом правомірно нараховано штрафні санкції в сумі 128867 грн., передбачені п.п.17.1.б п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Скаржник також вважає, що податкове повідомлення- рішення №0004512341/0/23-100 від

03.12.2004 року не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, а тому

провадження у справі в частині його оскарження слід припинити на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга позивача  підлягає  задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача необхідно відмовити.

За результатами проведеної комплексної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів "Рівнешляхбуд" за період з 01.10.03 по 01.07.04 ДПІ у м.Рівне складено акт перевірки від 01.12.04 №929/352/23100/03450407, яким зафіксовано факт порушення відповідачем п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Внаслідок виявлених порушень ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р., яким  донараховано позивачу 257734,00 грн. податку на додану вартість та застосовані фінансові санкції згідно із п.п.17.1.3, п.п.17.1.6, п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 257734,00 грн. За результатами розгляду скарги позивача, яку залишено без задоволення, на вказане податкове повідомлення-рішення,  ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р., яким визначено аналогічну суму податкового зобов»язання з встановленням нового граничного строку сплати.

Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ "Рівнешляхбуд" та Дирекцією автомобільних шляхів, що будуються в Рівненській області (м.Рівне, вул.Гагарина,32-а, код 05422256), укладено Контракт №200-2 від 15.02.00 на виконання робіт при капремонті автодоріг. Договірна ціна робіт, доручених на виконання Підряднику, складає 535,0 тис.грн.

Термін виконання робіт: початок січень 2000 року, закінчення уточнюється пооб'єктним графіком 2000 року.

Між ВАТ "Рівнешляхбуд" (субпідрядник) та Рівненським Облавтодором (м.Рівне, вул.Пушкіна, 19,7 код 03452145 - генпідрядник) укладено контракт №1/2000/22 від 24 травня 2000 року на виконання першим робіт при капітальному ремонті автодороги Київ-Чоп км. 310-312.

Договірна ціна робіт, доручених на виконання субпідряднику складає 700 тис.грн., в т.ч. 140,0 тис.грн. БРМ. Строки виконання робіт складають 6 місяців з дати підписання контракту.

15 січня 2003 року укладена додаткова угода №7 по договору підряду №2000-1 від 15.02.00, згідно з якою "Замовник" - Служба автомобільних доріг у Рівненській області (м.Рівне, вул.Остафова,7, код 25894919) доручає, а "Підрядник" - ВАТ "Рівнешляхбуд" зобов'язується продовжити і виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ-Чоп км. 331 - км. 335.

Вартість робіт по даній Угоді складає 1350 тис.грн. (з ПДВ). Початок виконання робіт  1 січня 2003 року, термін закінчення до 31 грудня 2003 року. Статтею 9 Угоди "термін дії

договору" обумовлено, що додаткова угода діє 31 грудня 2003 р.

12 березня 2003 року укладена Додаткова Угода № 16 по договору підряду № 2000-1 від 15.02.00, згідно з якою "Замовник" - Служба автомобільних доріг у Рівненській області (м.Рівне, вул.Остафова,7, код 25894919) доручає, а "Підрядник" - ВАТ "Рівнешляхбуд" зобов'язується продовжити і виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ-Чоп км. 331 - км. 335.

Вартість робіт по даній Угоді складає 8000000 (вісім мільйонів) грн. (з ПДВ). Початок виконання робіт 1 січня 2003року, термін закінчення 31 грудня 2003 року.Статтею 9 Угоди "термін дії договору" обумовлено, що додаткова угода діє 31 грудня 2003 р.

27 липня 2003 року укладена Додаткова Угода № 54 по договору підряду № 2000-1 від 15.02.00, згідно з якою "Замовник" - Служба автомобільних доріг у Рівненській області (м.Рівне, вул.Остафова,7, код 25894919) доручає, а "Підрядник" - ВАТ "Рівнешляхбуд" зобов'язується продовжити і виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ-Чоп км. 331 - км. 335.

Вартість робіт по даній Угоді складає 730000(сімсот тридцять тисяч) грн. (з ПДВ). Початок виконання робіт 1 січня 2003року, термін закінчення 31 грудня 2003 року. Статтею Угоди "Термін дії договору" обумовлено, що додаткова угода діє до остаточного виконання своїх зобов'язань обома сторонами.

24 листопада 2003 року укладена Додаткова Угода № 90 до договору підряду № 2000 від 15.02.00, згідно з якою "Замовник" - Служба автомобільних доріг у Рівненській області (м.Рівне, вул.Остафова,7, код 25894919) доручає, а "Підрядник" - ВАТ "Рівнешляхбуд" зобов'язується продовжити і виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ- Чоп км. 331 - км. 335.

Вартість робіт по даній Угоді складає 3204,0 тис.грн. (з ПДВ). Початок виконання робіт 1 грудня 2003року, термін закінчення 31 грудня 2003 року. Статтею 9 Угоди "Термін дії договору" обумовлено, що додаткова угода діє до остаточного виконання своїх зобов'язань обома сторонами.

Загальна вартість робіт по реконструкції автомобільної дороги Київ-Чоп км. 331-км. 335, обумовлена Додатковими Угодами на 2003 рік, становить 13284000, 0 грн. з ПДВ.

На розрахунковий рахунок ВАТ "Рівнешляхбуд" надходили кошти від Служби автомобильних доріг у Рівненській області з призначенням платежу "за виконані роботи", кошти відразу перераховувались для ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд".

По бухгалтерському обліку ВАТ "Рівнешляхбуд" (рах. 361, 681/2) станом на 01.10.03 дебіторська заборгованість за виконані роботи Служби автомобільних доріг на користь товариства становить 2740821, 0 грн. Роботи по вищенаведених угодах ВАТ "Рівнешляхбуд" не виконувалися, а придбавалися від ЗАТ "Рівнешляхбуд" (Субпідрядник) згідно Договору № 1 від 15.01.03. Договірна ціна вартості робіт, що доручені до виконання становить 1350000 грн., ціна робіт є динамічною і може здійснюватися, про що сторони складають в письмовій формі доповнення до чинного договору.

Додатком № 1 від 15.03.03 до Договору № 1 вартість робіт, що доручена на виконання "Субпідрядником" збільшена до 9350000 грн., додатком № 2 від 27.07.03 до Договору № 1 вартість робіт збільшена до 10800000 грн., додатком № 3 від 24.11.03 до Договору № 1 вартість робіт збільшена до 13284000 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно вищенаведених договорів на виконання будівельних робіт, для ВАТ "Рівнешляхбуд" діяльність щодо їх виконання, не передбачає одержання доходу.

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р. та №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р. є зафіксовані в акті перевірки  порушення позивачем п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", де датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового договору.

Оскільки позивачем в порушення п.п.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід від виконання довгострокового договору, відображених в рядку 01.3 Декларацій про прибуток підприємства, представлених до ДПІ у м.Рівне за І кв. 2004 року завищено на 477,1 тис.грн., а тому за І півріччя 2004 року занижено на 1288,7 тис.грн.

В декларації про прибуток позивача, представленої до ДПІ у м.Рівне за І півріччя 2004 року в рядку 01.3 "Доходи від виконання довгострокових договорів" відображено доход в сумі 603,8 тис.грн., за І півріччя 2004 року - 3892,2 тис.грн.

Перевіркою встановлено, що доходи від виконання довгострокового договору за І півріччя 2004 року складають 126,7 тис.грн., за І півріччя 2004 року - 5180,9 тис.грн.

Особливий порядок оподаткування таких довгострокових договорів полягає в тому, що виконавцям довгострокових договорів згідно п.п.7.10.3 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" надано право самостійно визначати доходи і витрати, нараховані понесені протягом звітного періоду у зв"зку з виконанням таких договорів, використовуючи оціночний коефіцієнт виконання цих контрактів. При цьому доходи, отримані виконавцем довгострокового договору, включаються ним у звітному періоді до складу свого валового доходу не за правилом "першої події" - у повній сумі, а поступово протягом усього періоду виконання договору залежно від частки фактично оплачених витрат звітного періоду в загальних планових витратах.

Суми витрат, понесених при виконанні довгострокового договору, наведені на підставі представлених для перевірки актів приймання виконаних робіт типової форми № І-2.

Фактично витрати, понесені позивачем за І кв. 2004 року становлять 152041,6 тис.грн., за І півріччя 2004 року - 6217078,4 тис.грн. (у т.ч. ПДВ).

Даний розрахунок наведений в акті перевірки на сторінці 13 (а.с. 31) .

В результаті цого податковим органом  нараховано  податок на додану вартість в сумі 257734 грн. та штрафні санкції в сумі 257734 грн.

Проте, такий висновок податкового органу не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п.1.6., п.1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням по ПДВ, що підлягає сплаті визнається загальна сума податку, одержана (нарахована) платником у звітному періоді, зменшена на суму податку, на яку платник має право провести таке зменшення (суму ПДВ віднесену до складу податкового кредиту), у відповідності з цим законом. Отже, для встановлення суми податкового зобов'язання по ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, необхідно встановити суму податкового зобов 'язання, одержану (нараховану) платником в звітному періоді, та суму ПДВ, яку платник податків має право віднести до складу податкового кредиту та на зменшення податкових зобов'язань по ПДВ, що підлягають сплаті.

Встановивши розмір податкового зобов'язання по ПДВ із суми заниженого валового доходу позивача за І півріччя 2004 року по довгостроковому контракту, податковим органом не враховано, що за І півріччя 2004 року позивач занизив не лише валові доходи по довгостроковому контракту, але і валові витрати по цьому ж контракту на таку ж суму -1288,7 тис.грн., що підтверджується стор.15 акту перевірки. Вказане відповідно до п.п.7.5.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким  визначено, що право платника на податковий кредит виникає на дату збільшення валових витрат та залежить від його розміру, свідчить про заниження позивачем за І півріччя 2004 року суми податкового кредиту по довгостроковому контракту в розмірі 257,7 тис.грн. (занижені валові витрати 1288,7тис.грн. х 0,02).

Також актом перевірки (стор.18) встановлено, що позивачем внесено до "Книги обліку придбання товарів, робіт, послуг" податкові накладні №594, №706, №767 по довгостроковому контракту на загальну суму ПДВ в розмірі 835,0тис.грн., проте до податкового кредиту за ІУ кв. 2003 року віднесено суму ПДВ лише в розмірі 558,44тис.грн. Наведене свідчить про те, що позивач не включив до податкового кредиту вищевказані податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 276,56тис.грн. (835,0тис.грн.-558,44тис.грн.). Проте, таке право на включення зазначених накладних до податкового кредиту в І півріччі 2004року позивач не втратив, оскільки  у  відповідності до п.п.7.5.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право платника на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає на дату збільшення валових витрат та залежить від розміру  цих витрат, тобто в будь-якому випадку, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних, що можуть бути віднесені до складу податкового кредиту, позивач відносить такі накладні на суму ПДВ в залежності від розміру валових витрат по довгостроковому контракту в звітному періоді.

Крім цього, виконання    довгострокового     контракту    продовжено     сторонами     на    2004 рік, що підтверджується додатковою угодою № 8 до договору підряду № 2000-1 від 15.02.2000року, актом перевірки (стор.12).

Враховуючи вимоги п.п.4.2.2. ст.4 Закону №2181 та ст.2 Закону України "Про державну податкову службу", які передбачають, що податковий орган зобов'язаний самостійно та правильно визначити суму податкового зобов'язання з податку, що підлягає сплаті у випадку якщо дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених платником податків у декларації, апеляційний суд приходить до висновку про те, що податковий орган при визначені податкового зобов'язання по ПДВ, яке підлягає сплаті за І півріччя 2004 року по довгостроковому контракту, зобов'язаний був врахувати як суму заниженого податкового зобов'язання в розмірі 257,7тис.грн. так і суму заниженого податкового кредиту в розмірі 257,7тис.грн. на яку платник податків має право у відповідності до п.п.7.5.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Наведене свідчить про відсутність у позивача податкового зобов»язання по ПДВ  за І півріччя 2004 року, оскільки занижена сума податкового кредиту за вказаний звітний період є рівною сумі заниженого податкового зобов'язання.

Апеляційним судом також встановлено (стор.1 акту перевірки), що перевіркою з питань правильності справляння податку на додану вартість охоплено не лише І півріччя 2004 року, а і IV квартал 2003 року, а також визначено позивачу валові витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору, в розмірі 2741,7тис.грн. замість 4206,6тис.грн. задекларованих позивачем (стор.15 акту перевірки).

У відповідності з п.7.10. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зміна показників валових витрат по довгостроковому контракту призводить до зміни показників валового доходу, що в свою чергу призводить до зміни показників податкового зобов'язання по ПДВ. Проте, всупереч наведеного податковий орган не здійснив визначення валового доходу та податкових зобов'язань по ПДВ за IV квартал 2003 року за встановленими ним показниками валових витрат, а прийняв для обрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість недостовірні для податкового органу показники валового доходу в розмірі 4206,6тис.грн. (вказане підтверджується порівняльною таблицею даних Декларації про прибуток та результатів перевірки за 2003рік з показниками за ІУ кв. 2003року) та податкових зобов'язань, що виникають з вказаного доходу в розмірі 835,0тис.грн. по довгостроковому контракту.

За поданими даними позивача  за IV квартал 2003 року валовий дохід по довгостроковому контракту складає 2741,7 тис.грн., а податкові зобов'язання по ПДВ складають 548,34 тис.грн., що вказує на завищення позивачем валового доходу на суму 1464,9 тис.грн. та податкових зобов'язань по ПДВ 286,66 тис. грн.

З наведеного випливає, що позивач крім заниженого податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 257,7 тис.грн за І півріччя 2004 року здійснив завищення податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 286,66тис.грн. за ІУ кв. 2003року, яке також повністю перекриває суму нарахованого податкового зобов'язання.

Наведене підтверджується і висновком №3467 судово-бухгалтерської експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного 15.03.2006 року, за яким висновок податкового органу в акті документальної перевірки від 01.12.04 №929/352/23100/03450407 про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 417,9 тис.грн. та заниження суми податкового зобов»язання з ПДВ в сумі 257734 грн. документально не підтверджується. Даний висновок приймається судом до уваги, оскільки узгоджується з вищевстановленими обставинами по справі.

У відповідності з п.п.17.1.3 ст.17 Закону за номером 2181 платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків у випадку наявності суми недоплати,яка в спірному випадку відсутня, а тому відповідно і штрафні санкції нараховані безпідставно.

З наведеного, податковим органом зроблено неправильний висновок про порушення  позивачем вимог п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому податкові повідомлення-рішення №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р. та №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р. про донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 257734 грн. та штрафних санкцій в сумі 128867 грн. підлягають визнанню недійсними, а рішення місцевого суду в цій частині  - скасуванню.

Щодо застосування податковим органом до позивача  штрафних санкцій згідно із п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами", то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання недійсними оскаржуваних рішень в цій частині, оскільки застосування передбачених вищевказаною нормою штрафних санкцій у випадках, коли нарахування податкового зобов'язання не пов'язане саме з декларуванням переоціненних або недооціненних об'єктів оподаткування, не є правомірним,  а тому рішення місецвого суду в цій частині слід залишити без змін.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає  частковому скасуванню, а апеляційна скарга позивача  –задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат, в зв”язку з чим з державної податкової інспекції у м.Рівне на користь позивача належить стягнути 42,5 грн. судового збору по першій інстанції та 42,5 грн. судового збору за апеляційне провадження.

У відповідності до вимог розділу УП Прикінцевих та перехідних положень,  п.6 адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішуються відповідним  господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, з цих підстав спір вирішений судом першої інстанції за правилами ГПК України на час дії Кодексу адміністративного судочинства в апеляційному порядку розглядається за правилами КАСУ.

         Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,

                                                       постановив:

рішення господарського суду  Рівненської області від 13.04.2005 року в справі за №18/56 частково скасувати, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів „Рівнешляхбуд”  –задоволити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0004512341/0/23-100 від 03.12.04 р. та №0004512341/1/23-100 від 28.01.05 р. в частині донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 257734 грн. та штрафних санкцій в сумі 128867 грн..

Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів „Рівнешляхбуд” (м.Рівне, вул.Соборна,446) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 85  грн.

В решті рішення господарського суду  Рівненської області від 13.04.2005 року залишити без змін.

В задоволенні апеляційної скарги державної податкової інспекції у м.Рівне -  відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко