Постанова

від 30.10.2008 по справі 2-а-481/08

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка

Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.08

Справа №2-а-481/08

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

у складі :

Головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового

засідання Заєвській Н.В.,

за участю сторін:

від позивача - Маслюк, представник за дов.,

від  відповідача 1

- Король, представник за дов.,

від відповідача 2 - Пархоменко, представник за дов.,

розглянув адміністративну справу

 , 

за позовом  

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі  АР Крим         

до   ТОВ

"Галактіка-А" 

до Приватного підприємства Фірми "Евріка-К",

м. Сімферополь             

про визнання недійсними господарських зобов'язань та

стягнення у сумі125651,56 грн

Суть спору: ДПІ в м.Сімферополі (далі - позивач)

звернулася до Господарського суду АР Крим суду з адміністративним позовом до

ТОВ «Галактика-А» (далі - відповідач1), Приватного підприємства Фірма

«Евріка-К» (далі відповідач2) про визнання недійсними господарських

зобов'язань, укладених в усній формі між відповідачем1 та відповідачем2

протягом 2006 року на підставі видаткових накладних, стягнення з відповідача2

на користь відповідача1 суму 125651,56грн. отриманих на виконання спірних

зобов'язань, стягнення з відповідача1 до Державного бюджету суми 125651,56грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.07.2008

№2/24-8398-2008А, на піставі п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС

України, позовна заява направлена за підсудністю до Окружного адміністративного

суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від

15.07.2008 відкрито провадження в адміністративній справі №2-А-481/08 за

зазначеним адміністративним позовом, та після закінчення підготовчого провадження

справу призначено до судового розгляду.

У процесі судового розгляду справи позивач уточнив

позовні вимоги та просить стягнути з відповідача2 на користь відповідача1 суму

125651,56 грн. отриману на виконання спірних зобов'язань, та стягнути з відповідача1

до Державного бюджету суму 125651,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов повністю

підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, та пояснив, що між приватним

підприємством “Фірмою «Еврика-К» та Товариством з обмеженою відповідальністю

«Галактика-А» протягом лютого-вересня 2006 року була укладена усні угоди

купівлі-продажу, відповідно до якої фірма “Еврика-К” поставило ТОВ

«Галактика-А» автомобільні запчастини на загальну суму 125651,56грн. Приймаючи

до уваги, що Постановою Господарського суду АРК від 04.02.2008 припинена

юридична особа  фірма “Еврика-К” та

визнано недійсним та скасовано свідоцтво про реєстрацію фірми у якості платника

податків, тому угода, укладена між зазначеними суб'єктами є такою, що

суперечить  інтересам держави та

суспільства, а тому є нікчемною, та визнання її судом недійсною не вимагається.

Крім того, позивач також просить суд застосувати наслідки недійсності угоди та

стягнути з фірми “Еврика-К” на користь ТОВ «Галактика-А» 125651,56грн.

отриманих на виконання зобов'язання, стягнути з ТОВ «Галактика-А» до Державного

бюджет 125651,56грн.

          У

судовому засіданні представник відповідача1 проти позову повністю заперечував,

зазначаючи, що угода не може бути визнана недійсною, оскільки умислу на

укладення недійсної угоди, на ухилення від сплати податків, на приховування

оподаткованого доходу не було. ТОВ «Галактика-А» уклало реальні угоди на

придбання  автомобільних запчастин у

фірми “Еврика-К”, які були реально виконані, розрахунки здійснювалися через розрахунковий

рахунок, з угоди повною мірою сплачені податки. ТОВ «Галактика-А» не було та і

не могло бути обізнаним у тому, що у засновника фірми “Еврика-К” не було наміру

здійснювати підприємницьку діяльність. Крім того,  застосування стягнення 5934 гривень вважає

безпідставними.  Відповідач1 заявив про

застосування строку позовної давності, вважає що позивачем пропущений строк

застосування адміністративно-господарської санкції  та строк звернення до суду з адміністративним

позовом.

          У

судовому засіданні представник відповідача2 фірма “Еврика-К” позов не визнав у

повному обсязі та пояснив, що з 2005 року він працює директором фірми

“Еврика-К”, яка здійснює свою діяльність з 2000 року. На посаду директора він

був призначений засновником Карповим. Весь час з моменту державної реєстрації

фірма “Еврика-К” здійснювало діяльність, надавало звіти до податкових органів.

У 2006 році фірма “Еврика-К” продало ТОВ «Галактика-А» запасні частини для

автомобілів, угода була реальною, були видані податкові накладні, суми

отриманого податку на додану вартість були включені до декларації з ПДВ.

Ніякого умислу  на ухилення від сплати

податків ні у нього, як директора, ні у фірми “Еврика-К” не було. Висновки

позивача про те, що відповідачі мали умисел на ухилення від сплати

податків  являються надуманими. Більш

того, у 2007 році фірма “Еврика-К” була перевірена ДПІ у м. Сімферополі, у тому

числі перевірявся діяльності період з 01.10.03р. по 30.09.06р, тобто у тому

числі період, у якому здійснювалася господарська операція з ТОВ «Галактика-А».

За результатами перевірки був складений акт від 03.03.07 №1221/23-2/31176862,

відповідно до якого порушень у відповідача-2 не встановлено. Крім того

відповідач2 наполягає на застосування судом наслідкив пропуску строку позовної

давності, вважає що позивачем пропущений строк застосування

адміністративно-господарської санкції  та

строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представників позивача і

відповідачів,, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності,

суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.55 Господарського кодексу України

(далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських

відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську

компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене

майно і несуть відповідальність за своїми 

зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного

кодексу України, підприємства, створені відповідно до ГК України та

зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами

господарювання.

Судом встановлено, що відповідач1 - ТОВ «Галактика-А» є

юридичною особою, зареєстрованою 11.04.2001 виконавчим комітетом Київської

районної ради м.Сімферополя, ідентифікаційний код 31447030, що

підтверджується  свідоцтвом про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серії (а.с.7),

довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

№09-2-692 від 17.04.2001 (а.с.8), витягом з ЄДР серія АБ №106562 (а.с.4-6).

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Статуту ТОВ «Галактика-А»,

зареєстрованому 11.04.2001 виконавчим комітетом Київської районної ради м.

Сімферополя, товариство створено з метою отримання прибутку шляхом найбільш

повного забезпечення населення та підприємств товарами та послугами (а.с.

9-10).

Судом встановлено, що відповідач 2 - фірма “Еврика-К” є

юридичною особою, зареєстрованою 23.10.2000 виконавчим комітетом

Сімферопольської міської ради АРК, ідентифікаційний код 31176862, що

підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.11),

довідкою про включення до Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України від

11.08.2005 №05.3-06-19/1666 (а.с. 12).

Суд зазначає, що вірною назвою відповідача2 згідно з

установчими та реєстраційними документами є саме фірма «Еврика-К», а не

приватне підприємство «Евріка-К», як зазначено позивачем у адміністративному

позові. 

Відповідно до 

Розділу 2 Статуту фірми “Еврика-К”, зареєстрованого  виконавчим комітетом Сімферопольської міської

ради АРК 23.10.2000, основним предметом діяльності підприємства є здійснення комерційної

діяльності (а.с. 13-14).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач1 та

відповідач2 є суб'єктами господарювання, юридичними особами, зобов'язані

виконувати обов'язки, покладені на них 

законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі

стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до п. 4 ч.1 статті 17 КАС України компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 

статті 3 КАС України  дано

визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший

суб'єкт, який здійснює  владні

управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції

та правові основи діяльності визначено 

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990

№509-XII, із змінами і доповненнями (надалі - Закон №509).

Відповідно до ст. 1 Закону №509 до системи органів

державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України,

державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах

Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст

Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової

служби).

Статтею 4 Закону №509 встановлено, що Державна податкова

адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні

податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах

у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній

Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань  платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від

21.12.2000, із змінами та доповненнями, податкові органи визнані контролюючими

органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються

до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією,

визначеною пп.2.2.1 п.2.2. ст.2 Закону №2181 здійснювати перевірки

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з

суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій,

встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень,

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача,

який являється суб'єктом владних повноважень, щодо визнання недійними

господарських операцій та застосування наслідків їх недійсності, суд

зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка, висновки якої являються

підставою для визнання господарського зобов'язання недійсним, на підставі

закону, які  повноваження мав ревізор під

час проведення перевірки, чи прийнято рішення по справі безсторонньо,

обґрунтовано та добросовісно. 

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про

державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби

можуть звертатись до судів із позовами про визнання угод недійсними та про

стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таке право органи податкової служби мають реалізовувати

виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Суд враховує, що частину 1 статті 207 Господарського

кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті

228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо

суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує

публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу

України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був

спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення,

пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки

Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує

публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України,

відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України недійсним є

правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що

стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі

визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які

вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть

звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів,

одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215, частині 2 статті

215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не

вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять

її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства

зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів

податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Судом встановлено, що висновки позивача про те, що

угода, укладена між відповідача є такою, що суперечить інтересам держави та

суспільства є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не

відповідають вимогам  діючого

законодавства України з наступних підстав. 

Відповідно до частини1 статті 215 Цивільного кодексу

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -

третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК

України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також

встановлені ч.1 ст.207 Господарсткого кодексу України та до них законом

віднесено  вчинення угод з метою, що

суперечить інтересам суспільства та держави.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду

Автономної Республіки Крим від 04.02.2008 

по справі №2-7/908/2008А припинена юридична особа - приватне

підприємство фірма “Еврика-К”та визнане недійсним та скасоване свідоцтво про

реєстрацію приватного підприємства фірми “Еврика-К”в якості платника податку на

додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що постановою

Господарського суду АР Крим від 04.02.2008 прийнято рішення не про скасування

державної реєстрації суб'єкта господарювання, як застосованої адміністративно-господарської

санкції відповідно до ст.247 Господарського кодексу України, а про припинення

юридичної особи на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV.

Судом встановлено, що фірма “Еврика-К” є юридичною

особою, зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК

23.10.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Судом встановлено, що з 01.11.2000 фірма “Еврика-К”

взята на облік платника податків в ДПІ у м.Сімферополі, що не заперечується

сторонами та підтверджується п.2.3. акту від 03.03.2007 №1221/23-2/31176862 про

результати виїзної планової перевірки фірми «Еврика-К», ЄДРПОУ 31176872, з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за

період с 01.10.03 по 30.09.06 (а.с.84 - зв.бік).

Судом встановлено, що ТОВ «Галактика-А» зареєстровано як

платник податків в ДПІ у м. Сімферополі з 23.04.2001, обліковий номер

№8936-К,  що не заперечується сторонами

та підтверджується п.2.4. акту від 24.02.2007 №1005/23-7/31447030 про

результати виїзної планової перевірки ТОВ «Галактика-А», код за ЄДРПОУ

31447030, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період с 01.10.05 по 30.09.06 (а.с.110).

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про

податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників

податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники

податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Судом встановлено, що 

відповідно до статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”

ТОВ «Галактика-А» зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у

м.Сімферополі 17.05.2001 та має свідоцтво платника податку на додану вартість №00869348

НБ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 314470301281, що також

підтверджується п.2.4.2. акту перевірки від 24.02.2007 (а.с.110). 

Судом встановлено, що фірма “Еврика-К” зареєстровано

платником податку на додану вартість в ДПІ в м.Сімферополя з 13.11.2000 року,

індивідуальний податковий номер 311768601294, що також підтверджується п.2.4.2.

акту перевірки від від 03.03.2007 (а.с.84 - зв.бік).

Судом встановлено, що реєстрація фірми “Еврика-К” як

платника податку на додану вартість анульована згідно акту №33/15-2 від

27.02.2008. Підставою для анулювання реєстрацію зазначено рішення суду від

04.02.2008 року про визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ. Але в пункті 3

акту зазначено, що платник податків 

своєчасно подає декларації з податку на додану вартість. В акті також

зазначено, датою анулювання реєстрації  є

13.11.2000, а платник податків виключений з реєстру 27.02.2008.

Випадки та порядок анулювання реєстрації платника

податку на додану вартість встановлені пунктом 9.8. статті 9  Закону України "Про податок на додану

вартість”та пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану

вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від

01.03.2000 №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за

№208/4429.

Судом встановлено, що позивач здійснив анулювання

реєстрації фірми “Еврика-К” як платника податку на додану вартість в порушення

норм зазначених правових актів.

Наслідки 

анулювання реєстрації платника податку зазначені ч.4 п. 9.8. ст.9 Закону

України "Про податок на додану вартість”, пунктом 25.3. Положення про

реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом

Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 №79, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, в яких зазначено, що

платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання

бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним

погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що

виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така

особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої

суми податку, чи ні.

Таким чином, законодавством не передбачені такі

наслідки, як визнання усіх господарських зобов'язань  платника податків,  які були укладені у період до дати анулювання

його реєстрації недійсними. Тобто таке анулювання реєстрації не розповсюджується

на правовідносини, на господарські правочини та зобов'язання, які здійснювалися

в період дії  реєстрації особи як

платника  податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що угода між позивачем та

відповідачем була реально виконана, товар - запасні частини для автомобілів -

фактично отриманий позивачем, що підтверджується первинними бухгалтерськими

документами.

Згідно з ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік

та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 первинним документом

визнається  документ, який містить

відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська

операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та

зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення

позивачем  вищезазначеної господарської

операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені

у відповідності до вимог чинного законодавства.

Такими первинними документами є  видаткові накладни на загальну суму

125651,56грн. (а.с.22-37):

№ ЕК-0000058 від 03.02.06р. на суму 4200,00 грн.(у тому

числі ПДВ 700,00 грн.);

№ ЕК-0000069 від 27.02.06р. на суму 7200,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1200,00 грн.);

№ ЕК-0000063 від 14.02.06р. на суму 6000,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1000,00 грн.);

№ ЕК-0000077 від 06.03.06р. на суму 9600,00 грн.(у тому числі

ПДВ 1600,00 грн.);

№ ЕК-0000081 від 29.03.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ ЕК-0000085 від 05.04.06р. на суму 6900,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1150,00 грн.);

№ ЕК-0000100 від 17.05.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ ЕК-0000108 від 24.05.06р. на суму 10800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1800,00 грн.);

№ ЕК-0000157 від 01.06.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ ЕК-000112 від 02.06.06р. на суму 13151,56 грн.(у тому

числі ПДВ 2191,93 грн.);

№ ЕК-000.187 від 20.06.06р. на суму 7800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1300,00 грн.);

№ ЕК-000.178 від 26.06.06р. на суму 8300,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1383,00 грн.);

№ ЕК-000.192 від 28.08.06р. на суму 4800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 800,00 грн.);

№ ЕК-00297/9 від 18.09.06р. на суму 9600,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1600,00 грн.);

№ ЕК-00298/9 від 21.09.06р. на суму 5799,99 грн.(у тому

числі ПДВ 966,66 грн.);

№ ЕК-00309/9 від 29.09.06р. на суму 6300,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1050,00 грн.).

ТОВ «Галактика-А» повністю здійснила розрахунок за

отриманий товар з контрагентом - фірмою «Еврика-К» в безготівковій формі з

розрахункового рахунку 2600630019539, що підтверджується журналом проводок ТОВ

«Галактика-А» за 9 місяцев 2006р.- рах.бух.обліку 631,311 із зазначенням дати та

номеру банківської виписки та розміром сплачених сум на виконання зазначених

договірних зобов'язань на загальну суму 125651,56 грн. (а.с.21).

Судом встановлено, що фірмою “Еврика-К” були видані ТОВ

«Галактика-А» податкові накладні (а.с.38-53) на загальну суму 125651,56 грн. у

тому числі ПДВ у сумі 20941,59грн.:

№ 0000063 від 03.02.06р. на суму 4200,00 грн.(у тому

числі ПДВ 700,00 грн.);

№ 0000068 від 14.02.06р. на суму 6000,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1000,00 грн.);

№ 0000069 від 27.02.06р. на суму 7200,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1200,00 грн.);

№ 0000077 від 06.03.06р. на суму 9600,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1600,00 грн.);

№ 0000081 від 29.03.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ 0000082 від 05.04.06р. на суму 6900,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1150,00 грн.);

№ 0000100 від 17.05.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ 0000108 від 24.05.06р. на суму 10800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1800,00 грн.);

№ 000.157 від 01.06.06р. на суму 8400,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1400,00 грн.);

№ 0.00098 від 02.06.06р. на суму 13151,56 грн.(у тому

числі ПДВ 2191,93 грн.);

№ 000.187 від 20.06.06р. на суму 7800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1300,00 грн.);

№ 000.178 від 26.06.06р. на суму 8300,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1383,00 грн.);

№ 000.192 від 28.08.06р. на суму 4800,00 грн.(у тому

числі ПДВ 800,00 грн.);

№ 00297/9 від 15.09.06р. на суму 9600,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1600,00 грн.);

№ 00298/9 від 21.09.06р. на суму 5799,99 грн.(у тому

числі ПДВ 966,66 грн.);

№ 00309/9 від 29.09.06р. на суму 6300,00 грн.(у тому

числі ПДВ 1050,00 грн.).

Судом враховано, що витрати на придбання товару -

запасних частин для автомобілів, отриманого від фірми “Еврика-К”,

підтверджуються даними первинних бухгалтерських документів, які не були

предметом дослідження та оцінки Господарським судом АР Крим при постановленні

судового рішення від 04.02.2008. У зв'язку з чим посилання позивача на вказане

судове рішення як на обставину, яка встановлює факт недійсності угоди,  укладеної відповідачами, є необґрунтованим.

Виходячи з вимог наведених вище положень законодавчих

актів та приведених фактичних даних справи суд приходить до висновку, що ТОВ

«Галактика-А» та фірма “Еврика-К” на дату укладення угод купівлі-продажу

автомобільних запасних частин від 03.02.06р., від 27.02.06р., від 14.02.06р.,

від 06.03.06р., від 29.03.06р., від 05.04.06р., від 17.05.06р., від 24.05.06р.,

від 01.06.06р., від 02.06.06р., від 20.06.06р., від 26.06.06р., від 28.08.06р.,

від 18.09.06р., від 21.09.06р.,  від

29.09.06р були зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності, їх

державна реєстрація не скасовувалась, підприємства володіли статусом платників

податку на додану вартість і вони у повному обсязі були наділені господарською

компетенцією.

Позивачем не надано суду доказів, що сторони при

укладені угод купівлі-продажу запасних частин для автомобілів на загальну суму

125651,56 грн. мали умисел направлений на несплату податків та одержання

неоподаткованого прибутку на момент укладання такої угоди.

Судом навпаки встановлено, що в період здійснення оскаржуваної

сторонами операції у І,ІІ,ІІІ кварталі 2006 року фірмою “Еврика-К” сплачувалися

податки, у тому числі й податок на додану вартість, подавалися декларації з

податку на додану вартість, що підтверджується п.3.1.5. акту перевірки фірми

«Еврика-К» від 03.03.2007 року №1221/23-2/31176862 (а.с.92-93).

Згідно зі зведеною декларацією з ПДВ фірми “Еврика-К” -

Таблиця №43 акту перевірки від 03.03.2007 (а.с.92) - встановлено, що

- задеклароване за лютий 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 30225грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

2900грн., що виникло за результатами здійснення 03.02.06р., 14.02.06р.,

27.02.06р. операцій з продажу запасних частин для автомобілів ТОВ

«Галактика-А»,

- задеклароване за березень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 58961грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

3000грн., що виникло за результатами здійснення 06.03.06р., 29.03.06р.  операцій з продажу запасних частин для

автомобілів ТОВ «Галактика-А»,

- задеклароване за квітень 2006 року податкове зобов'язання

в сумі 7317грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1150грн., що

виникло за результатами здійснення 05.04.06р. операції з продажу запасних

частин для автомобілів ТОВ «Галактика-А»,

- задеклароване за травень 2006 року податкове зобов'язання

в сумі 31692грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 19200грн., що

виникло за результатами здійснення 17.05.06р., 24.05.06р.  операцій з продажу запасних частин для

автомобілів ТОВ «Галактика-А»,

- задеклароване за червень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 43978грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

37651,56грн., що виникло за результатами здійснення 01.06.06р., 02.06.06,

20.06.06р., 26.06.06р.  операцій з

продажу запасних частин для автомобілів ТОВ «Галактика-А»,

- задеклароване за серпень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 35574грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

800грн., що виникло за результатами здійснення 28.08.06р. операції з продажу

запасних частин для автомобілів ТОВ «Галактика-А»,

- задеклароване за вересень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 35529грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

3616,66грн., що виникло за результатами здійснення 18.09.06р., 21.09.06р.,

29.09.06р.  операцій з продажу запасних

частин для автомобілів ТОВ «Галактика-А».

Відповідно до п.3.1.5 акту перевірки від 03.03.2007

№1221/23-2/31176862 перевіркою правильності визначення повноти нарахування та

своєчасності сплати податку на додану вартість не встановлено заниження

(завищення) податкового зобов'язання по податку на додану вартість за

перевіряємий період, також не встановлено порушень у частині несвоєчасної

сплати податку на додану вартість.

Судом встановлено, що в період здійснення оскаржуваної

сторонами операції у І,ІІ,ІІІ кварталі 2006 року ТОВ «Галактика-А» сплачувалися

податки, у тому числі й податок на додану вартість, подавалися декларації з

податку на додану вартість, що підтверджується п.3.1.5. акту перевірки від

24.02.2007 №1005/23-7/31447030 про результати виїзної планової перевірки ТОВ

«Галактика-А», код за ЄДРПОУ 31447030, з питань дотримання вимог податкового,

валютного та іншого законодавства за період с 01.10.05 по 30.09.06 (а.с.121)

Згідно зі зведеною декларацією з ПДВ тов. «Галактика-А»

- таблиця акту перевірки від 24.02.2007 (а.с.121) - встановлено, що

- задеклароване за лютий 2006 року податковий кредит в

сумі 11229грн. не перевищує податковий кредит в сумі 2900грн., що виник за

результатами здійснення 03.02.06р., 14.02.06р., 27.02.06р. операцій з купівлі

запасних частин для автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за березень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 17975грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

3000грн., що виникло за результатами здійснення 06.03.06р., 29.03.06р.  операцій з купівлі запасних частин для

автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за квітень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 42755грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

1150грн., що виникло за результатами здійснення 05.04.06р. операції з купівлі запасних

частин для автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за травень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 17334грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

19200грн., що виникло за результатами здійснення 17.05.06р., 24.05.06р.  операцій з купівлі запасних частин для

автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за червень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 14509грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

37651,56грн., що виникло за результатами здійснення 01.06.06р., 02.06.06,

20.06.06р., 26.06.06р.  операцій з

купівлі запасних частин для автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за серпень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 42926грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

800грн., що виникло за результатами здійснення 28.08.06р. операції з купівлі

запасних частин для автомобілів у фірми «Еврика-К»,

- задеклароване за вересень 2006 року податкове

зобов'язання в сумі 26061грн. не перевищує податкове зобов'язання з ПДВ в сумі

3616,66грн., що виникло за результатами здійснення 18.09.06р., 21.09.06р.,

29.09.06р.  операцій з купівлі запасних

частин для автомобілів у фірми «Еврика-К».

Відповідно до п.3.1.5 акту перевірки від 24.02.2007

№1005/23-7/31447030 перевіркою правильності визначення податкового зобов'язання

та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

Позивач зазначає, що наявність умислу у сторони угоди

означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала протиправність

укладеної угоди і суперечливість її мети інтересам держави та суспільства і

прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел

юридичної особи визначається як умисел тієї посадової  особи, яка підписала договір від імені

юридичної особи.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу

України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення

господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього

заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у

статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців”, відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості,

які підлягають внесенню  до Єдиного

державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа

може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може

посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що

такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що чинним законодавством відповідач

ТОВ «Галактика-А» не зобов'язаний  та не

має права  перевіряти відповідність

законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність

сплати ним податків.

У той же час судом повністю перевірений факт обізнаності

обох відповідачів у достовірності відомостей, що були внесені до Єдиного

державного реєстру при реєстрації фірми “Еврика-К”, а також в усвідомленні

протиправності укладеної угоди і суперечливість її мети інтересам держави та

суспільства.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду жодного

доказу неправомірності дій відповідачів з цього питання. Навпаки, судом

встановлено, що фірма “Еврика-К” у І-ІІІ кварталі 2006 року належним чином

здійснювало підприємницьку діяльність, було зареєстровано як суб'єкт

господарювання, як платник податків та як платник податку на додану вартість.

Під час реалізації товару ТОВ «Галактика-А» воно передало оформлену належним

чином податкову накладну. За отриманий товар ТОВ «Галактика-А» розрахувалося у

безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок

фірми “Еврика-К”.  

В судовому засіданні представник позивача не пояснив

суду, яким чином ТОВ «Галактика-А» могло 

бути обізнаним у наявності або відсутності господарської компетенції у

фірми “Еврика-К” здійснювати господарські операції, коли сам позивач під час

перевірки фірми “Еврика-К” в акті від 03.03.2007 №1221/23-2/31176862 порушень з

цього   питання не встановив.

Що стосується усвідомлення протиправності угоди фірмою

“Еврика-К”, яке визначається як умисел посадової особи, яка підписала угоду, ці

факти також перевірені судом у повному обсязі та не знайшли свого

підтвердження.

Згідно з пунктом 2.2. акту перевірки від 03.03.2007 року

№ 1221/23-2/31176862, складеному  ДПІ у

м.Сімферополі за результатами виїзної планової перевірки фірми “Еврика-К”з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за

період з 01.10.2003 року до 30.09.2006 року встановлено, що  фірма здійснює свою діяльність та

зареєстрована як суб'єкт господарювання 

23.10.2000 року. Директором фірми “Еврика-К” з 06.06.2002 року до

29.12.2003 року була Шинкаревська О.В., 20.05.2005 року директором фірми

“Еврика-К” був призначений Пархоменко І.А..

Таким чином, суд не може погодитися з доводами

представника позивача, що фірма “Еврика-К” мало умисел на укладення  недійсної угоди, так як засновник фірми не

мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Суду не надано доказів, що

під час укладення угоди фірмою “Еврика-К” з ТОВ «Галактика-А» директор Пархоменко

І.А., який працював директором з 2005 року, був обізнаний, що засновник Карпов

створюючи фірму у 2000 році не мав наміру здійснювати підприємницьку

діяльність, яку він здійснював протягом 7 років під керівництвом різних

директорів. Про ці свої наміри засновник Карпов заявив лише у 2008 році.

Суд приходить до висновку про те, що припинення в

судовому порядку юридичної особи, не є безумовною підставою для визнання

вчинених цією особою з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій

недійсними. Крім того, суд враховує, що доказів виконання вищевказаного рішення

Господарського суду АР Крим від 04.02.2008 року в частини реєстрації припинення

юридичної особи фірми “Еврика-К” та її виключення з Єдиного державного реєстру

позивачем  всупереч приписам ст. 71

Кодексу адміністративного судочинства України подано не було.

Судом також враховано, що якщо суд встановлює, що

правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК.  Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу,

якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру

в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави

за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі

виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход

держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування

одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею

повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1

статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",

можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про

стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню

нікчемність.

Санкція, зазначена в частині 1 статті 208 ГК

України,  не можна застосовувати за сам

факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін

договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків,

а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність

умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету

коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт, що

правочин між ТОВ «Галактика-А» та фірмою “Еврика-К” був вчинений з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не доведений позивачем

факт наявності умислу на укладення угоди з цією метою, навіть не доведений факт

направленості умислу на несплату 

податків (зборів, інших обов'язкових платежів) обома сторонами угоди.

Таким чином, у судовому засідані не доведений ні факт вчинення правопорушення

стосовно вчинення відповідачами недійсного правочину, ні факт вчинення

правопорушення стосовно ухилення від сплати податків. Тому суд позбавлений

можливості застосовувати до відповідачів санкцію, визначену частиною 1 статті

208 ГК України.

Крім того, згідно з ч.1 ст.208 ГК України передбачені

нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст.41 Конституції

України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за

рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Оскільки

зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход

держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать

не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що

відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст.238 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 238 ГК України дано

визначення адміністративно-господарських санкцій, якою встановлено, що за

порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської

діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими

органами державної влади або органами місцевого самоврядування

адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або

майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта

господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські

санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Крім того, встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції

можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250

цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не

пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими

актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених

законом.

Виходячи з наведеного, суд не погоджується з доводами

позивача про те, що строк позовної давності їм не пропущено з посиланням на ч.4

ст.258 ЦК України, оскільки до спірних правовідносин, які виникли у сфері

публічно-правових відносин не можливо застосування строків позовної давності,

визначених Цивільним кодексом України для звернення до суду з вимогами для

захисту саме цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Судом також встановлено, що позивачем, який безпідставно

вважає, що правочин, вчинений відповідачами являється нікчемним, також

пропущений й встановлений статтею 250 ГК України строк для застосування

адміністративно-господарської санкції, передбаченої ч.1 ст. 208 ГК України,

оскільки з моменту укладення у 2006 року правочинів  безумовно пройшло більше одного року.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних

повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно

через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес.  Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію,

суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не

може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого

нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього

суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень

зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних

повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, позивач по справі не надав доказів, що дії

відповідачів були спрямовані  на

безпідставне одержання коштів із державного бюджету шляхом необґрунтованого

формування податкового кредиту, заниження податку на прибуток та укладення

недійсної угоди. Отже, позовні вимоги позивача у частині  застосування 

до відповідачів наслідків недійсності угоди у вигляді стягнення  з фірми “Еврика-К” на користь ТОВ

«Галактика-А» 125651,56грн. отриманих на виконання зобов'язання, та про

стягнення з ТОВ «Галактика-А» до Державного бюджет 125651,56грн. не підлягають

задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім

випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом

необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а 

відповідачем  -  фізична 

чи  юридична  особа, 

судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні 30

жовтня 2008 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову складено у повному обсязі 03 листопада  2008р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС

України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У

задоволенні позову відмовити у повному обсязі.          Постанова набирає законної сили через

10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне

оскарження (апеляційної скарги).

\        Якщо

після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана,

постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського

адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження,

після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя  Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Циганова Г.Ю.