Рішення

від 02.11.2006 по справі 293/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

293/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-80

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" листопада 2006 р.                                                                    Справа № 293/10-06

по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове”, с. Плесецьке, Висильківський район

до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське”, с.Кожухівка,                                      Висильківський район

     відповідача 2 Закритого акціонерного товарства „Сільгосппродукт”, м. Київ

     відповідача 3 Приватного підприємства торгівельно-посередницької фірми „Лорелея”, м.                            Миколаїв

     відповідача 4  Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, с. Безп'ятне

про визнання договорів купівлі продажу нерухомого майна  та свідоцтва про право власності  недійсним

                                                                                Головуючий суддя Тищенко О.В.

                                                                                          Судді             Іваненко Я.Л.

                                                                                                                         Маляренко А.В.

Представники:

від  позивача Золотоверх О.М. (ліквідатор, постанова  № 40/2б-06 від 29.05.2006р.)

від  відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2  не з'явився

від  відповідача 3  Антонов О.М. (довіреність від 16.08.2006р. № 16)

від  відповідача 4 не з'явився

Обставини справи:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове” до Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське” (відповідач 1),  Закритого акціонерного товарства „Сільгосппродукт” (відповідач 2), Приватного підприємства торгівельно-посередницької фірми „Лорелея” (відповідач 3), Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (відповідач 4) про визнання договорів купівлі продажу нерухомого майна  та свідоцтва про право власності  недійсними.

          Ухвалою суду від 18.05.2006р.  до порушення провадження в справі було вжито запобіжні заходи в порядку ст. 43-3 ГПК України, а саме накладено арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Плесецьке, вул. Польова, 24 та зареєстроване в Васильківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, а саме: телятник № 5, інвентаризаційний номер 1020, 1988 року побудови, телятник № 6, інвентаризаційний номер 1022, 1990 року побудови, корівник № 7, інвентаризаційний номер 1023, 1991 року побудови, санпропускник, інвентаризаційний номер 1030, 1991 року побудови.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 26.06.2006р.

          Через загальний відділ господарського суду Київської області 25.07.2006р. від представника відповідача 1 надійшла заява про відвід судді Тищенко О.В.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2006р. заяву Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське” про відвід судді Тищенко О.В. залишено без задоволення.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2006р. було продовжено строки вирішення спору по справі № 293/10-06 на один місяць до 05.09.2006р.

          Відповідно до ухвали заступника голови господарського суду Київської області Короткевича О.Є. від 04.09.2006р. було призначено колегіальний розгляд справи № 293/10-06 у наступному складі: головуючий суддя Тищенко О.В., суддя Іваненко Я.Л., суддя Маляренко А.В.

          В судовому засіданні 31.10.2006р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.11.2006р. о 10-000 год.

          Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо визнання правочинів недійсними наявністю рішення господарського суду Київської області від 07.09.2005 року у справі № 125/10-05, яким визнано договір купівлі продажу нерухомого майна від 10.01.2003 року, який  укладений між Відкритим акціонерним товариством «Племінний завод «Дзвінкове»(Продавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Кожухівське»(Покупцем) недійсним з моменту укладення,  на підставі ст. 48 ЦК Української РСР  та зобов'язано Відкрите акціонерне товариство “Кожухівське” повернути Відкритому акціонерному товариству “Племінний завод “Дзвінкове” одержані за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.01.03 року: телятник № 5, інвентаризаційний номер 1020, 1988 року побудови, телятник № 6, інвентаризаційний номер 1022, 1990 року побудови, корівник № 7, інвентаризаційний номер 1023, 1991 року побудови, санпропускник, інвентаризаційний номер 1030, 1991 року побудови, що розташоване за адресою Київська обл., Васильківський р-н., с. Плесецьке, вул. Польова, 24.

          В зв'язку з чим  позивач вважає, що відповідач 1  на момент укладення Договору купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005р. не був власником спірного майна та не міг користуватись правами, які визначені ст. 4 Закону України „Про власність”.

          Таким чином позивач просить визнати недійсними з моменту укладання Договір купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005р. та Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2005р. на підставі ст. 215, ст. 203 ЦК України.

          Також, 26.06.2006 року позивач через загальний відділ суду подав додаткові обґрунтування до позовної заяви, в яких стверджує, що в умови договору від 15.09.2005р. (п. 6) відповідачем 1 було внесено завідомо недостовірну інформацію про відсутність щодо зазначеного майна судового спору; особи, що здійснювали відчуження майна навмисно приховали обставини які мають істотне значення, а отже оспорювана угода є недійсною на підставі ст. 230 Цивільного Кодексу України.

          В судовому засіданні 31.10.2006р. представником відповідача 2 надано відзив на позов в якому останній проти позову заперечує посилаючись на те, що є добросовісним  набувачем нерухомого майна.

          Також, від представника відповідача 2 надійшло  клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом відхилено, оскільки на момент розгляду справи  постанова № 40/2б-2006 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове” є чинною,  не скасована а ні  в апеляційному, а ні  в касаційному порядку.

          Представник відповідача 3 проти позову заперечував, але письмового відзиву суду не надав.

Через загальний відділ господарського суду Київської області 02.10.2006р. від Приватного підприємства торгівельно-посередницької фірми „Лорелея” –відповідач 3 надійшла зустрічна позовна заява у справі № 293/10-06 до  Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове” (відповідач 1), Закритого акціонерного товариства “Кожухівське” (відповідач 2), Закритого акціонерного товарства „Сільгосппродукт” (відповідач 3) за участю третьої особи Василькіського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності.

          Ухвалою суду від 06.10.2006р. матеріали зустрічної позовної заяви повернуто заявнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63  ГПК України.  

          Представник відповідача  1 в судові засідання неодноразово не з'явився, причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

          Через загальний відділ господарського суду Київської області 21.07.2006р. від  відповідача 4 - Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації надійшла заява від 19.07.2006р., в якій останній просить розглядати справу без участі його представника.

          Судом з метою повного та об'єктивного розгляду справи в порядку ст. 30 ГПК України було викликано в судове засідання  Голову правління Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське” –Недосвіту О.Л.; заступника голови правління  Закритого акціонерного товарства „Сільгосппродукт” –Бондарчука Ю.В.; директора Приватного підприємства торгівельно-посередницької фірми „Лорелея”   -  Матіна  В.В.

          Викликані судом особи в судові засідання неодноразово не з'явились, причини  неявки суду не повідомили.

Також, судом було зроблено запит до Василькіського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 18.05.2006р. На момент прийняття рішення відповідь на запит отримано.

          Крім того, судом в порядку ст. 90 ГПК України було надіслано повідомлення в прокуратуру Київської області про перевірку наявності  у діях посадових осіб: Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське, Закритого акціонерного товариства „Сільгосппродукт”, Приватного підприємства торгівельно-посередницької фірми „Лорелея” складу злочину, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу  України  (шахрайство, вчинене за попередньою змовою  групою осіб).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу комплексу від 15.09.05 року, який укладено між  Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське” та Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт” та Договору  купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.05 року, який укладено між  Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт” та Приватним підприємством торгівельно-посередницькою фірмою “Лорелея” з моменту укладення підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Господарським судом Київської області було розглянуто справу № 125/10-05 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове”  до Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське” про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.01.2003р. недійсним по ст. 48, ст. 50 ЦК Української РСР.

07.09.2005р. господарським судом Київської області було винесено рішення, яким визнано недійсним з моменту укладання на підставі ст. 48 ЦК Української РСР Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.01.03 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством “Племінний завод “Дзвінкове” та Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське”.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 07.09.2005р. зобов'язано Відкрите акціонерне товариство “Кожухівське” повернути Відкритому акціонерному товариству “Племінний завод “Дзвінкове” одержані за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.01.03 року: телятник № 5, інвентаризаційний номер 1020, 1988 року побудови, телятник № 6, інвентаризаційний номер 1022, 1990 року побудови, корівник № 7, інвентаризаційний номер 1023, 1991 року побудови, санпропускник, інвентаризаційний номер 1030, 1991 року побудови, що розташоване за адресою Київська обл., Васильківський р-н., с. Плесецьке, вул. Польова, 24.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.11.2005р. та ухвалою  Вищого господарського суду  України  від 15.12.2005р. зазначене рішення залишено  без змін.          

Судом встановлено, що 15.09.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське” (продавець) та Закритим акціонерним товарством „Сільгосппродукт” (покупець) було укладено Договір купівлі - продажу комплексу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив  комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, вул. Польова, 24.

Договір купівлі - продажу комплексу 15.09.2005р. посвідчений державним  нотаріусом  Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області –Бобковим О.В. за № 2-4726.

В  пункті  3 Договору купівлі-продажу комплексу зазначено, що на земельній ділянці розташований комплекс, що складається з: телятник № 5 (літера А) загальною площею 1582,9 кв.м, телятник № 6 (літера А), загальною площею 1619,9 кв.м. , корівник № 7 (літера А) загальною площею 1572,6 кв.м., санпропускник (літера Б) загальною площею 551,1 кв.м.

          В пункті  6 Договору від 15.09.2005р. продавець (ВАТ „Кожухівське”) свідчить, що відчужуваний комплекс на моменту укладення Договору  ні кому іншому  не проданий, іншими особами не відчужений, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї,  а також прав у третіх осіб  як у межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена.

Судом встановлено, що предметом зазначеного Договору є майно, яке  ВАТ „Кожухівське” на виконання рішення господарського суду Київської області від 07.09.2005р. по справі № 125/10-05 повинно було повернути  Відкритому акціонерному товариству “Племінний завод “Дзвінкове”.

          Договір від 15.09.2005р. підписано головою правління ВАТ „Кожухівське” –Недосвіти Олегом Леонідовичем та заступником голови правління  Закритого акціонерного товариства „Сільгосппродукт” - Бондарчуком Ю.В.

          Про те, що голові правління ВАТ „Кожухівське” –Недосвіти Олегу Леонідовичу особисто було відомо про наявність  судового спору  та прийняття рішення відносно спірного нерухомого майна  свідчить його особиста присутність в судовому  засіданні під час  оголошення рішення по справі № 125/10-06 (див. вступну частину рішення від 07.09.2005р. № 125/10-05).

          Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина  перша статті   229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом недійсним.

    Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування.

          Відповідно до  п. 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

          Відповідно до п. 13 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”  вимоги про визнання недійсними угод, укладених внаслідок обману, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною розглядаються господарським судом - за позовом підприємства, установи, організації, що потерпіла від цих протиправних дій.

          Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.

          Таким чином, подаючи завідомо неправдиву  інформацію, щодо предмету Договору  купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005р. (щодо відсутності судового спору), продавець ввів  в оману покупця - Закрите акціонерне товариство „Сільгосппродукт”.

          В зв'язку з чим, суд визнає недійсним з моменту укладання Договір  купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005р., який укладений між Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське” та Закритим акціонерним товарством „Сільгосппродукт” на підставі ст. 530 ЦК України.

          Як вже зазначалось вище, Договір купівлі-продажу від 10.01.2003р. за рішенням суду від 07.09.2005р. визнаний недійсним з моменту укладання, тобто, з 10.01.2003р.

          Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

          Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

          У відповідності до ст. 2 Закону України „Про власність” право власності —це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

          Відповідно до  ст. 4 Закону України „Про власність” власник  на   свій   розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном.

          Власник має право вчиняти щодо свого майна  будь-які  дії, що  не  суперечать  закону.  Він  може  використовувати  майно для здійснення  господарської  та   іншої   не   забороненої   законом діяльності,  зокрема  передавати  його  безоплатно  або за плату у володіння і  користування,  а  також  у  довірчу  власність  іншим особам.

          Статтею 48 Закону України „Про власність” передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

          Згідно з ч. 1 ст. 217 ЦК України власникові  належать  права  володіння, користування  та розпоряджання своїм майном.

          Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

          Таким чином, оскільки на момент укладення Договору купівлі-продажу комплексу від 15.09.05 року відповідач 1 - Відкрите акціонерне товариство “Кожухівське” не було власником спірного майна і не міг користуватися правом наданим ст. 4 ЗУ „Про власність”, суд визнає Договір купівлі-продажу комплексу від 15.09.05 року недійсним з моменту укладення на підставі  ст. 215, ст. 203 ЦК України.

Крім того, судом встановлено, що 04.11.2005р. між Закритим акціонерним товарством „Сільгосппродукт” (продавець) та Приватним підприємством торгівельно-посередницької фірми „Лорелея” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, вул. Польова, 24, а покупець приймає у власність зазначений комплекс та сплачує за неї визначену в Договорі суму.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І. Б. та зареєстрованого в реєстрі № 5546.

Предметом Договору  купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2005р. є те саме нерухоме майно (телятник № 5 (літера А) загальною площею 1582,9 кв.м, телятник № 6 (літера А), загальною площею 1619,9 кв.м. , корівник № 7 (літера А) загальною площею 1572,6 кв.м., санпропускник (літера Б) загальною площею 551,1 кв.м.) (п. 2 Договору від 04.11.2005р.), яке було предметом Договору купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005р., який укладено між Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське” та Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт”.

          Оскільки, Відкрите акціонерне товариство “Кожухівське” не набуло статусу власника щодо спірного нерухомого майна, це, в свою чергу дає підстави для визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2005 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт” та Приватним підприємством торгівельно-посередницькою фірмою “Лорелея” на підставі ст. 215 та ст. 203 ЦК України.

Також, позивачем заявлено вимогу про визнання свідоцтв на право власності на нерухоме майно телятник № 5, інвентаризаційний номер 1020, 1988 року побудови, телятник № 6, інвентаризаційний номер 1022, 1990 року побудови, корівник № 7, інвентаризаційний номер 1023, 1991 року побудови, санпропускник, інвентаризаційний номер 1030, 1991 року, що розташовані за адресою Київська обл.., Васильківський р-н., с. Плесецьке, вул. Польова, 24, яке видане Приватному підприємству торгівельно-посередницькій фірмі “Лорелея” Васильківським міжрайонне бюро технічної інвентаризації –недійсним.

Провадження у справі в частині визнання свідоцтва про право власності недійсним підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК виходячи з наступного:

Відповідно до Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 встановлено перелік правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Свідоцтва про  право  власності  на  певний  об'єкт  майна, що видані бюро технічної інвентаризації   не  можуть  бути предметом  спору,  оскільки  є  похідним  від  правовстановлюючого документу,  на підставі якого видано свідоцтво.  Відповідно ст. 12 Господарського  процесуального  кодексу  України  позов про визнання недійсним свідоцтва про  право  власності  на  об'єкт  майна не підвідомчий господарському  суду.  Оскільки,   свідоцтво на право власності не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, то спір про визнання свідоцтва на право власності не підвідомчий господарському суду.

Зазначена позиція суду підтверджується в Інформаційному листі Вищого господарського суду України N 01-8/98 від 31.01.2001 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»; зокрема, в п. 9 Інформаційного листа зазначено, що самі лише  свідоцтва  про  право  власності  на певний об'єкт майна не  є  правовстановлювальними  документами,  зазначені свідоцтва не можуть виступати  і  предметом  спору: таким  може бути лише правовстановлювальний документ,  на підставі якого видано свідоцтво,  а у відповідних випадках - також акт  про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

          Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник в результаті неправомірних дій відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське”, суд на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача 1.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 49, 82-85 ГПК України, ст. 203, ст. 215, ст. 230 ЦК України,  суд

В И Р І Ш И В:

      1.      Позов задовольнити частково.

      2.   Визнати недійсним з моменту укладання Договір купівлі-продажу комплексу від 15.09.2005 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Кожухівське” (08600, Київська область, Васильківський район, с. Кожухівка, вул. Першотравнева,32а, код ЄДРПОУ 05477050) та Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт” (01000, м. Київ, вул.. Косовського, 9/27-а, код ЄДРПОУ 30551781) посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О. В. та зареєстрованого в реєстрі № 2-4726.

3.  Визнати недійсним з моменту укладання Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2005 року укладеного між Закритим акціонерним товариством “Сільгосппродукт” (01000, м. Київ, вул.. Косовського, 9/27-а, код ЄДРПОУ 30551781) та Приватним підприємством торгівельно-посередницькою фірмою “Лорелея” (54000, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 18б, кв. 179, код ЄДРПОУ 33627067) посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І. Б. та зареєстрованого в реєстрі № 5546.

          4.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Кожухівське” (08600, Київська область, Васильківський район, с. Кожухівка, вул. Першотравнева,32а, код ЄДРПОУ 05477050) на користь Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Дзвінкове” (08622, Київська область, Васильківський район, с. Плесецьке, код ЄДРПОУ 00857404) 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          5.  Провадження в частині  визнання свідоцтва про  право  власності  на  об'єкт  нерухомого майна припинити.

         6.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

     Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                              О.В. Тищенко

 Суддя                                            Я.Л. Іваненко

Суддя                                          А.В.  Маляренко