Постанова

від 25.10.2006 по справі 5/137-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/137-А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.10.06                                                                                           Справа  № 5/137-А

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Руденко Я.Г.

від позивача  – Дворак Є.І.

розглянувши апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 10.07.2006 року вих.№8526/9/10-0

на постанову господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року, суддя О.С.Йосипчук

у справі №5/137-А,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ужгородське шляхово-будівельне управління №58», м.Ужгород

до відповідача  Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м.Ужгород

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.02.2006 року №83/23-111/03450092/2244, №84/23-111/03450092/2242

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою  господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року по справі №5/137-А позов задоволено частково: визнано протиправним у повному обсязі прийняте Ужгородською МДПІ податкове повідомлення-рішення №83/23-111/03450092/2244 від 24.02.2006 року та визнано протиправним податкове повідомлення-рішення  №84/23-111/03450092/2242 від 24.02.2006 року в частині донарахування 2251 грн. податку на додану вартість та застосування фінансової санкції у сумі 1126 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При ухваленні постанови господарський суд Закарпатської області виходив з наступного:

Щодо донарахування позивачу податку на прибуток суд першої інстанції вказує на те, що у відповідності до ст.2 Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” в редакції, що діяла у охопленому перевіркою періоді, підприємство, інвестиція в яке становить не менше 250000 доларів США звільняється від сплати податку на прибуток у перші два роки своєї діяльності та сплачує 50 відсотків податку на прибуток у послідуючі 3-5 роки.

Таким чином, судом відзначено, що оскільки розмір інвестицій на ВАТ „Ужгородське ШБУ-58” складав 1976000 Євро, відповідно до даної норми права, діяльність позивача у охопленому перевіркою періоді не підлягала оподаткуванню податком на прибуток.

Щодо донарахування позивачу податку на додану вартість суд зазначає наступне:

У охопленому перевіркою періоді, позивачем використовувалась методика обчислення податкових зобов'язань по ПДВ та податкового кредиту за подією, яка відбувалась раніше, або дата надання послуг, відвантаження товарів, або дата отримання коштів на рахунок.

Згідно акту приймання-передачі за серпень 2004 року, вартість робіт початково становила 53511,98 грн. в тому числі 8918,66 грн. ПДВ. яку відповідно і було занесено до податкових зобов'язань за листопад 2004 року.

Однак, внаслідок внесення змін до акту приймання виконаних робіт у серпні 2004 року, їх вартість було скориговано до суми 35000 грн. з яких 5834 грн. становить ПДВ. Господарський суд вказує на те, що достовірність внесення змін до акту приймання виконаних у серпні 2004 року робіт підтверджується актом погодження розрахунків від 28.02.2006р., згідно з якими вартість робіт у листопаді 2004 року становить 35 000 грн. в тому числі 5834 грн. ПДВ.

Судом першої інстанції враховано те, що обставини зменшення вартості обсягів робіт у листопаді 2004 року не спростовані відповідачем, з огляду на що, його твердження про наявність у позивача податкового зобов'язання у сумі 8918,66 грн. за результатами діяльності у листопаді 2004 року, слід визнати непідтвердженим.

Одночасно суд вказує на те, що відповідно до скоригованих актів, у листопаді місяці позивачем надано розрахунок коригування №1/148, згідно з яким податкове зобов'язання за листопад 2004 року становить 5000 грн. Проте, зважаючи на те, що згідно із документами первинного обліку, які надані позивачем, розмір ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2004 року становить 5834 грн., а, згідно   розрахунку   коригування   №1/148   -   5000   грн.,   господарським судом донарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 834 грн. визнано правомірним.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року по справі №5/137-А скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Зокрема, скаржник  вказує на те, що господарським судом при прийнятті постанови неправильно застосовано норми матеріального права, а саме:

- Щодо донарахування податку на прибуток слід було застосувати ст.1 Закону України від 24.12.1998 за № 357-ХІV "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" та Постанову КМ України від 6 квітня 1999 р. N 548 та п.п. 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Скаржник зазначає, що перевіркою позивача, проведеною податковим органом встановлено, що  виконання робіт по будівництву автодороги Київ - Одеса (відрізок між км 159 - км 177) на території Черкаської області позивачем не пов'язано із виконанням робіт в межах укладеного договору від 26.07.2002 за № 75/2002 «Про реалізацію інвестиційного проекту “Будівництво, реконструкція та утримання державних міських та внутрішньогосподарських доріг з використанням сучасної техніки та технології”»на території пріоритетного розвитку у Закарпатській області.

Відповідно на думку відповідача прибуток, що отриманий від проведення робіт по будівництву автодороги Київ - Одеса (відрізок між км 159 - км 177) не підлягає звільненню від оподаткування згідно п.2 ст. 2 Закону України від 24.12.1998 за № 357-ХІV «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», а оподатковується на загальних підставах згідно п. п 3.1 ст. 3 Закону України № 334/94 ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України № 283/97 ВР від 22.05.1997 року, із внесеними змінами та доповненнями, за ставкою податку 25 % визначеною п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону.

- Щодо донарахування податку на додану вартість слід було застосувати п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Апелянт зазначає, що перевіркою встановлено, що позивач протягом ІІІ кварталу 2004 року проводив роботи по облаштуванню асфальтованої площадки для ТзОВ «Карпатінг»(с.Минай, вул.Борканюка ). Згідно акту виконаних робіт б/н за серпень 2004 року позивачем включено до загального обсягу реалізації робіт, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, роботи по вказаному об'єкту на загальну суму за мінусом податку на додану вартість 44593,32 грн., податок на додану вартість з якої становить 8918,66 грн. Поряд з цим, апелянт вказує на те, що при визначені податкових зобов'язань із податку на додану вартість за листопад 2004 року, підприємством частину податку на додану вартість в сумі 3085,16 грн. попередньо нараховану на вартість виконаних робіт в сумі 15425,84 грн. безпідставно виключено із податкових зобов'язань із податку на додану вартість, мотивуючи тим, що вказана частина вартості виконаних робіт не оплачена замовником .

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила постанову господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року по справі №5/137-А скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів наведених у апеляційній скарзі заперечував, просив постанову господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року по справі №5/137-А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу.

Зокрема представник позивача вказував на те, що оскільки розмір інвестицій на ВАТ «Ужгородське ШБУ-58»складав 1976000 Євро, відповідно до ст.2 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» (в редакції, що діяла в охопленому перевіркою періоді), діяльність позивача у охопленому перевіркою періоді не підлягала оподаткуванню податком на прибуток.

Щодо правомірності нарахування податку на додану вартість, представник позивача зазначав, що ВАТ «Ужгородське ШБУ-58»використовувалась методика обчислення податкових зобов'язань по ПДВ та податкового кредиту за подією, яка відбувалась раніше, або дата надання послуг, відвантаження товарів, або дата отримання коштів на рахунок. Представник позивача вказував на те, що у відповідності до акту приймання-передачі за серпень 2004 року, початкова вартість робіт становила 53511,98 грн., в тому числі 8918,66 грн. ПДВ, яку відповідно і було занесено до податкових зобов'язань за листопад 2004 року.

Внаслідок внесення змін до акту приймання виконаних робіт у серпні 2004 року, їх вартість було скориговано до суми 35000 грн., з яких 5834 грн. становить ПДВ. Достовірність внесення змін до акту приймання виконаних у серпні 2004 року робіт підтверджується актом погодження розрахунків від 28.02.2006 року, згідно з якими вартість робіт у листопаді 2004 року становить 35000 грн. в тому числі 5834 грн. ПДВ.

Відповідно до скоригованих актів, у листопаді місяці позивачем надано розрахунок коригування №Ш48, згідно з яким податкове зобов'язання за листопад 2004 року становить 5834 грн. Однак, зважаючи на те, що згідно із документами первинного обліку, які надані позивачем, розмір ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2004 року, згідно розрахунку коригування №1/148 –5000 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Ужгородською МДПІ у Закарпатській області проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ „Ужгородське шляхово-будівельне управління –58” за період 01.04.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої 09.02.2006р. складено акт за №13/23-0/03450092.

Перевіркою встановлено, що позивачем, який є реалізатором інвестиційного проекту у Закарпатській області, і відповідно користується податковими пільгами, здійснювалась діяльність по будівництву автодороги Київ-Одеса, доходи від якої безпідставно оподатковувались у пільговому режимі.

Поряд з цим, здійснюючи перевірку правильності визначення зобов'язань по податку на додану вартість, податковим органом встановлено факт коригування позивачем податкових зобов'язань по ПДВ за серпень 2004 року у листопаді 2004 року у сторону зменшення на підставі коригування вартісних показників акту приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2004 року. Внаслідок чого занижено ПДВ на 3085,16 грн.

На думку державної податкової інспекції, виправлення, вчинені на Акті приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2004 році не можуть бути прийняті до уваги, як підстава для зменшення податкових зобов'язань по ПДВ.

На підставі зазначеного вище акту перевірки Ужгородською МДПІ 24.02.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-          №83/23-111/03450092/2244, яким позивачу згідно з пунктом “б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.3.1 ст.3, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 ст.2 Закону україни «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок на прибуток в розмірі 166200 грн., з яких 110800 грн. –основний платіж та 55400 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

-           №84/23-111/03450092/2242, яким позивачу згідно з пунктом “б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок на додану вартість в розмірі 4627,74 грн., з яких 3085,16 грн. –основний платіж та 1542,58 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

26.07.2002р. між позивачем та Ужгородською Райдержадміністрацією, у відповідності до Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" було укладено договір №75/2002 „Про реалізацію інвестиційного проекту „Будівництво, реконструкція та утримання державних міських та внутрішньогосподарських доріг з використанням сучасної техніки та технології на території пріоритетного розвитку у Закарпатській області.

До вказаного договору, Закарпатською ОДА та ВАТ "Ужгородське шляхове-будівельне управління №58" були внесені зміни № 1 від 10.06.2003 року, №2 від 24.07.2003 року та № 3 від 13.11.2003 року, щодо збільшення розміру вкладення інвестицій в обсягах та формі, необхідних для Реалізації інвестиційного проекту та створення робочих місць. Згідно змін № 3 інвестор - ВАТ “Ужгородське шляхове-будівельне управління № 58”. бере на себе такі зобов'язання :

- обсяг інвестицій для реалізації проекту становить - 1976 тис. Євро ;

-  інвестор забезпечує вкладення інвестицій  в обсягах та формі,  необхідних для реалізації інвестиційного проекту, та створення робочих місць.

На виконання укладено договору та забезпечення здійснення інвестицій у обсягах та формі, необхідних для реалізації інвестиційного проекту, ВАТ “Ужгородське шляхове-будівельне правління № 58” були укладені контракти із іноземними партнерами на придбання обладнання та механізмів та завезено на територію України іноземне шляхоремонтне обладнання та механізми.

У періоді, що перевірявся а саме: з 01.04.2004 р. по 30.09.2005 р., на виконання умов інвестиційного проекту, на територію України імпортовано шляхоремонтне обладнання від фірми “Еstorix  Аgency” - контракт № 29/04  і від 29.04.2004 року.

Згідно представлених до перевірки документів перевіркою встановлено, що позивач  уклав договір на виконання робіт по будівництву автодороги Київ-Одеса (км 159 –км 177) №8 від 01.04.2004 року із ВАТ «Південьзахідшляхбуд»(м.Вінниця).

Згідно розділу III зазначеного договору, «субпідрядник»- ВАТ "Ужгородське шляхово-будівельне управління № 58" виконує роботи по будівництву автодороги Київ-Одеса (км 159 -км177) на власній техніці , а саме: з використанням асфальтоукладчика ВВ-681 та ВВ -632 виробництва фірми «Bitelli»Італія , котків VSН-102 та VР-2400 виробництва фірми "Stavostrj" Чехія, яка отримана для реалізації інвестиційного проекту у Закарпатській області.

Для виконання вказаних у договорі робіт, керівником позивача щомісяця, у періоді із 01.04.2004 по 31.12.2004 , відправлено     у відрядження чотирьох працівників підприємства - двох машиністів укладача асфальтобетону та двох машиністів котка. За період із 01.04.2004 р. по 31.12.2004 року ВАТ «Ужгородське ШБУ-58»було надано послуг по будівництву автодороги Київ-Одеса, ТОВ   «Південьзахідшляхбуд»(м. Вінниця) на загальну суму 1578,58 тис. грн. (за мінусом податку на додану вартість) із використанням попередньо завезеного на територію України шляхоремонтного обладнання , а саме : Асфальтоукладчики ВВ-681, ВВ-632 , котки дорожні VSН-102 та VР-2400.

Доходи отриманні за виконання робіт в межах договору № 8 від 01.04.2004 року на виконання робіт по будівництву автодороги Київ-Одеса (км 159 –км 177) самостійно підприємством помилково визначені як такі, що отримані в межах реалізації інвестиційного проекту.

Прибуток отриманий у результаті надання вищезазначених послуг, відображений підприємством у Декларації про прибуток підприємства та неоподаткований із посиланням на пільгу, надану Законом України від 24.12.1998 за № 357-ХІV «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області».

Судом першої інстанції не взято до уваги того, що згідно схваленого Експертною радою Бізнес-плану до інвестиційного проекту «Будівництво, реконструкція та утримання державних міських та внутрішньогосподарських доріг з використанням сучасної техніки та технології»(на підставі якого укладено  договір   від 26.07.2002 за  № 75/2002 Про реалізацію інвестиційного проекту), експлуатація обладнання передбачалась для проведення реконструкції автодороги Київ-Чоп на території    Закарпатської області. Бізнес  план до інвестиційного проекту, розроблено виходячи із потреб будівництва автомагістралі Київ-Чоп, 17 % якої проходить територією Закарпатської області

Одночасно слід зазначити, що пунктом 3.2 схваленого Експертною радою Бізнес-плану,    визначено географію ринків збуту для реалізації проекту , а саме - Закарпатську область.

Відповідно до ст.1 Закону України від 24.12.1998 за №357-Х1V "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області запроваджується на строк 15 років щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 6 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" Кабінет Міністрів України Постановою від 6 квітня 1999 р. N 548 затвердив перелік пріоритетних видів економічної діяльності на території Закарпатської області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Тобто, вказаною Постановою Кабінет Міністрів України затверджено виключний перелік видів економічної діяльності для яких на території Закарпатської області встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Крім того, відповідно до статті 6 Закону України від 24 грудня 1998 року N 357-ХІV "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" Державною податковою адміністрацією розроблено «Порядок обчислення прибутку діючого підприємства, розташованого на території Закарпатської області, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію, що звільняється від оподаткування»затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 1 лютого 1999 р. N61 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1999 р. за N 96/3389.

Статтею 8 вказаного Порядку, передбачено: якщо діюче підприємство займається кількома видами підприємницької діяльності, то пільга в оподаткуванні прибутку застосовується тільки до прибутку, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію згідно з інвестиційним проектом.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що виконання робіт по будівництву автодороги Київ - Одеса (відрізок між км 159 - км 177 ) на території Черкаської області позивачем не пов'язано із виконанням робіт в межах укладеного договору від 26.07.2002 за №75/2002 «Про реалізацію інвестиційного проекту “Будівництво, реконструкція та утримання державних міських та внутрішньогосподарських доріг з використанням сучасної техніки та технології” на території пріоритетного розвитку у Закарпатській області.

Відповідно прибуток, що отриманий від проведення робіт по будівництву автодороги Київ - Одеса (відрізок між км 159 - км 177) не підлягає звільненню від оподаткування згідно п.2 ст.2 Закону України від 24.12.1998 за № 357-Х1V «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», а оподатковується на загальних підставах згідно п. п 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином колегія суддів робить висновок про те, що підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 24.02.2006 року №83/23-111/03450092/2244 немає.

Щодо правомірності донарахування позивачу податку на додану вартість слід зазначити наступне:

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Ужгородське ШБУ №58" протягом ІІІ кварталу 2004 року проводило роботи по облаштуванню асфальтованої площадки для товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатінг»(с. Минай , вул. Борканюка , 12 ідентифікаційний код 32401657) . Згідно акту виконаних робіт б/н за серпень 2004 року позивачем включено до загального обсягу реалізації робіт, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, роботи по вказаному об'єкту на загальну суму за мінусом податку на додану вартість 44593,32 грн., податок на додану вартість з якої становить 3918,66 грн.

Однак, як зазначено податковим органом при визначені податкових зобов'язань із податку на додану вартість за листопад 2004 року, позивачем частину податку на додану вартість в сумі 3085,16 грн. попередньо враховану на вартість виконаних робіт в сумі 15425,84 безпідставно виключено із податкових зобов'язань із податку на додану вартість, мотивуючи тим, що вказана частина вартості виконаних робіт не оплачена замовником.

У охопленому перевіркою періоді, позивачем використовувалась методика обчислення податкових зобов'язань по ПДВ та податкового кредиту за подією, яка відбувалась раніше, або дата надання послуг, відвантаження товарів, або дата отримання коштів на рахунок.

У відповідності до акту приймання-передачі за серпень 2004 року, вартість робіт початково становила 53511,98 грн. в тому числі 8918,66 грн. ПДВ. яку відповідно і було занесено до податкових зобов'язань за листопад 2004 року. Однак, внаслідок внесення змін до акту приймання виконаних робіт у серпні 2004 року, їх вартість було скориговано до суми 35000 грн. з яких 5834 грн. становить ПДВ. Достовірність внесення змін до акту приймання виконаних у серпні 2004 року робіт підтверджується актом погодження розрахунків від 28.02.2006р., згідно з якими вартість робіт у листопаді 2004 року становить 35 000 грн. в тому числі 5834 грн. ПДВ.

Обставини зменшення вартості обсягів робіт у листопаді 2004 року не спростовані відповідачем, з огляду на що, його твердження про наявність у позивача податкового зобов'язання у сумі 8918,66 грн. за результатами діяльності у листопаді 2004 року, слід визнати непідтвердженим.

Відповідно до скоригованих актів, у листопаді місяці позивачем надано розрахунок коригування №1/148, згідно з яким податкове зобов'язання за листопад 2004 року становить 5000 грн. Однак, зважаючи на те, що згідно із документами первинного обліку, які надані позивачем, розмір ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2004 року. Становить 5834 грн., а, згідно   розрахунку   коригування   №1/148   -   5000   грн.,   донарахування податкового зобов'язання у сумі 834 грн. слід визнати підставним.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно частково визнано недійсним податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ.

Одночасно слід зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України, а саме ст. 105. Форма і зміст адміністративного позову - передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, проте суд першої інстанції в порушення наведеного визнає податкові повідомлення-рішення протиправними.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ  задоволити частково.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 15.06.2006 року по справі №5/137-А скасувати, прийняти нову.

Позов задоволити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 24.02.2006 року №84/23-111/03450092/2242 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 2251 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1126 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Дубник О.П.

                                                                                 Орищин Г.В.