Рішення

від 26.09.2006 по справі 426/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

426/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-80

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" вересня 2006 р.                                                                              Справа № 426/10-06

розглянувши справу за позовом Науково-виробничого підприємства інвалідів «СОІ-Комплекс»,  м. Київ

до  Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня, с. Озерне

про стягнення 733996,17 грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін:

від позивача – Дорошенко П.В. (довіреність від 29.08.2004р.)

від відповідача –Завальнюк В.В. (довіреність від 27.03.2006р. № 121)

                                                         Обставини справи:    

          До господарського суду Київської області надійшла  позовна  заява Науково-виробничого підприємства інвалідів «СОІ-Комплекс» (далі –позивач) до Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня (далі –відповідач) про стягнення  733996,17 грн. з яких: 400000,00  грн. основний борг, 63090,41 грн. пеня, 9953,61 грн. 3% річних, 26000,00 грн. інфляційні втрати, 200000,00 грн. збитків (втрачена вигода), 34952,15 грн. витрати на оплату юридичних послуг.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 12.09.2006р. о 11:40 год.

          Відповідно до ухвали суду від 12.09.2006р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 426/10-06 на один місяць до 17.10.2006р.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 5 від 21.04.2005р. щодо поставки товару (продовольчо-фуражної пшениці та фуражного ячменю) на суму внесених авансових платежів, в зв'язку з чим позивач просить стягнути вартість товару в сумі  400000,00 грн.

Представником позивача неодноразово подавались клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до останнього від 18.09.2006р. № 46  позивач просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання в натурі, а саме поставити:  500 тон продовольчої пшениці 4-го класу, 500 тон ячменю фуражного та стягнути 54774,65 грн. пені, 31488,73 грн. реальних збитків (оплата юридичних послуг адвоката).

Також, представником позивача неодноразово були подані клопотання про забезпечення позову. Клопотання судом відхилені, як неодгрунтовані та безпідставні.   

          Представник позивача  в судовому засіданні 26.09.2006р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з наступних підстав:

-          основну суму заборгованості було частково  сплачено в розмірі 17000,00 грн.;

-          при нарахуванні пені позивачем не враховано вимоги п. 3 ст. 232 ГПК України та п. 2 ст. 530 ЦК України.          

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

Між Науково-виробничим підприємством інвалідів «СОІ-Комплекс» (покупець) та  ГПИХ „Інституту буряків УААН” (скорочена назва, повна назва Державне підприємство дослідного господарства ім. 9-го січня Інституту буряків Української Академії аграрних наук) (продавець) укладено Договір купівлі-продажу від 21.04.2005р. № 5 (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується  продати на умовах поставки EXW  відповідно до (Інкотермс-2000), франко-склад елеватор, комбінат хлібопродуктів  (зерносховище), а  покупець  прийняти та оплатити товар  (пшениця продовольча, фуражна) та ячмінь (фуражний) (товар) врожаю 2005р.

Відповідно до п. 4.1  Договору загальна суму Договору складає  400000,00 грн., в т.ч. НДС 20% - 66666,67 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору  продавець зобов'язується  поставити зернові на наступних умовах:

- пшениця (продовольча-фуражна)  ДСТУ 3768-2005, в кількості 500 тон, по ціні 400 грн. за 1-ну метричну тону   на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі НДС;

- ячмінь (фуражний) ДСТУ 3769-98, в кількості 500 тонн по ціні 400 грн., за 1-ну метричну тону на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі НДС.

Покупець зобов'язується заплатити Договірну вартість товару авансовими платежами (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору перший платіж в розмірі 100000,00 грн. Покупець зобов'язується оплатити на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору  передача –приймання товару здійснює уповноваженими представниками сторін в порядку, який встановлений Договором і оформлюються Актом приймання-передачі.

Позивачем відповідно до умов Договору було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 400000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.04.2005р. № 6, від 25.04.2005р., від 04.05.2005р. № 8, від 16.05.2005р. № 12, від 18.05.2005р. № 13, від 25.05.2005р. № 14, від 02.06.2005р. № 15.

Оригінали вищезазначених документів надано в судовому засіданні для огляду, а копії залучено до матеріалів справи.

05.10.2005р.  позивачем на адресу відповідача було направлено лист  № 28/10 з вимогою виконти умови Договору купівлі-продажу від 21.04.2005р. № 5.

01.11.2005р. відповідачем направлено на адресу позивача гарантійний лист № 317, в якому Державне підприємство дослідного господарства ім. 9-го січня зобов'язується   до 05.11.2005р. повернути  496680,00 грн. боргу.

Однак, як вбачається з метріалів справи  відповідачем в рахунок виконання договірних зобов'язань було перераховано на розрахунковий рахунок позивача  17 000,00 грн., що підтверджує і сам позивач в довідці від 18.09.2006р. № 37.

          Відповідно до  ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України.  (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 662 ЦК України   продавець    зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

          Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору недає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі.

          Відповідно до ст. 622  ЦК України боржник,  який  сплатив  неустойку   і  відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання,  не  звільняється  від  обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем після порушення провадження у справі в рахунок виконання договірних зобов'язань перераховано на розрахунковий рахунок позивача 17 000,00 грн.

          Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання на суму 383000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі підлягає задоволенню частково згідно з наступним розрахунком:

-  вартість 1-єї тони пшениці 400,00 грн. та 1-єї тони ячменю 400,00 грн.  (відповідно до п. 4.1  Договору загальна суму Договору складає  400000,00 грн.);

- вартість 42,5 тон складає 17 000,00 грн. (сума, яку відповідач перераховав на розрахунковий  рахунок позивача в рахунок виконання договірних зобов'язань) з яких: 21,25 тон ячменю складає –8500,00 грн. та 21,25 тон пшениці складає - 8500,00 грн. загальна вартість;

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд стягує з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня на користь Науково-виробничого підприємства інвалідів «СОІ-Комплекс»наступне майно: 478,75 тон продовольчої пшениці 4-го классу та 478,75 тон ячменю фуражного (500 тон  -  21,25 тон = 478,75 тон). Всього на загальну суму 383000,00 грн.

          Позивачем відповідно до п. 8.2 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахована пеня в розмірі 54774,65 грн.

          Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

          Позивачем було нараховано пеню на суму вартості продовольчої пшениці та фуражного ячменю станом на 04.09.2006р., проте, згідно з обґрунтованим розрахунком суду пеня повинна нараховуватися на суму недопоставленого товару 400000,00 грн. (відповідно до п. 4.1  Договору загальна суму Договору складає  400000,00 грн.), з урахуванням шести місячного строку (182 дні) складає 37895,70 грн., яка підлягає задоволенню.

          Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 31488,73 грн. реальних збитків (за оплату юридичних послуг адвоката).

          Дана вимога задоволенню не підлягає, так як віднесення позивачем витрат за надані юридичні послуги до збитків суперечить закону, зокрема положенням ст. 22 та ст. 623 ЦК України,  оскільки такі витрати  не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюванню шкодою.

          Анологічна думка викладена в Постанові Верховного суду України від 04.03.2002р. № 2/217.

          Відповідно до п. 28  ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”  позивач звільнений від сплати державного мита.

У зв'язку з частковим задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

        1.    Позов задовольнити частково.

        2.  Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня (юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерне, код ЄДРПОУ 00497673) та передати на користь Науково-виробничого підприємства інвалідів «СОІ-Комплекс»(юридична адреса: м. Київ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 32155450) наступне майно: 478,75 тон продовольчої пшениці 4-го классу та 478,75 тон ячменю фуражного. Всього на загальну суму 383000,00 грн. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        3. Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня (юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерне, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Науково-виробничого підприємства інвалідів «СОІ-Комплекс»(юридична адреса: м. Київ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 32155450) 37895,70 грн. пені. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        4. Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня (юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерне, код ЄДРПОУ 00497673) в доход державного бюджету 4208,95 грн. державного мита Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        5. Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9-го січня (юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерне, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, 03057, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 44, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 67,66 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Після набрання рішенням законної сили видати нказ.

       6.  В решті позовних вимог відмовити.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.