Рішення

від 27.10.2008 по справі 16/125(14/612)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/125(14/612)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.08                                                                                 Справа № 16/125(14/612).

 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лонжерон  і К”,

 смт. Лиманське, Роздільнянський район, Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія нових технологій “Євро”, м. Луганськ,

    третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні  відповідача, Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ВЕСКО”, м. Київ,

     третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бі Транс”, м. Київ,

Заінтересована особа: Приватне підприємство “Компанія нових технологій “Євро”, м. Луганськ

про стягнення 73265 грн.  76 коп. збитків

Суддя  Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

від позивача –не прибув,

від  відповідача –Крилова Л.Б., довіреність від 29.07.08. №19/1;

від третьої особи - Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕСКО”–не прибув;

від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі Транс”–не прибув,

В С Т А Н О В И В :

Суть спору: позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача збитків  у сумі 73295 грн. 76 коп., спричинених при транспортуванні вантажу за договором на перевезення вантажу від 10.01.07. №2.

          Від відповідача була надана заява від 26.02.2008р. №32 про заміну відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія нових технологій “Євро”, на його правонаступника Приватне підприємство “Компанія нових технологій “Євро”.

          Позовна заява та заява про заміну відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія нових технологій “Євро” на його правонаступника Приватне підприємство “Компанія нових технологій “Євро” розглядається в межах однієї справи, тому  подальший розгляд вимог про стягнення збитків і вимог про заміну відповідача у справі слід здійснювати сумісно.

          Позивач заперечення на  відзив на позовну заяву відповідача та третіх осіб не надав, у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи позивач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позивачем з відповідачем укладений договір  від 10.01.07. № 2, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання доставити ввірений позивачем вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачу, а позивач зобов'язався сплатити за послуги по перевезенню вантажу.

У вступній частині договору сторони визначили терміни, що вживаються ними при укладенні та виконанні договору.

Товарно - транспортну накладну сторони визначили як єдиний для усіх учасників транспортного процесу юридичний документ, який є підставою для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків при перевезенні вантажу і обліку виконаної роботи.

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що найменування, кількість вантажу, обсяг (маса), пункти завантаження і доставки вантажу, умови і строки перевезення, час завантаження і розвантаження, вартість перевезення визначаються сторонами у заявці на перевезення вантажу.

У п.2.2.6 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити зберігання вантажу, прийнятого до перевезення, з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі його у пункті призначення.

Строк дії договору сторонами визначений до 31.12.07.

На виконання умов вказаного договору позивач направив відповідачу заявку на перевезення вантажу від 24.04.07. № 74-24/04, в якій вказав адресу завантаження вантажу: смт. Лиманське Одеської області, вантажоотримувачів - КД Зоряний, м. Київ, «Торг сервіс», м. м. Ніжин, Кролевець, Суми, вантаж –вино, вагу –20 т., дату подачі транспорту –25.04.07, суму фрахту –4900 грн.

Відповідач прийняв дану заявку та у своїй відповіді на заявку зазначив, що прибуде автомобіль марки «Рено», д/н АА95-54 СІ з причепом АА д/н 07-35 ХТ, водій Аблязов Юрій Володимирович (зазначено у самій заявці, копія направлена позивачу з даною інформацією).

На виконання даного замовлення відповідач домовився з ТОВ “Бі Транс” без укладення договору у встановленому законом порядку про перевезення вищезазначеного вантажу вказаним транспортом під керуванням водія Аблязова Ю.В.

На автошляху Київ-Одеса 27.04.07. сталась дорожньо-транспортна подія з участю автомобіля марки «РЕНО», д/н АА9554 СІ (водій Аблязов Юрій Володимирович) та автомобіля марки «ГАЗ-3307», д/н 162-21 КО, що управлявся водієм Лепським Володимиром Володимировичем. В порушенні кримінальної справи відмовлено постановою Жашківського РВ УМВС від 06.05.07. на підставі п.8 ст.6 КПК України у зв'язку з загибеллю винної особи (водія Лепського В.В.).

В протоколі огляду місця ДТП від 27.04.07 не вказано кількість пошкодженого вантажу та його власник.

Позивачем направлено відповідачу лист від 27.04.07. № 685/04,  яким він повідомив останнього про ДТП і розпорядився повернути вантаж.

Даний лист відповідач переслав ТОВ “Бі Транс”, яке листом від 27.04.07 повідомило відповідача, що вантаж, який залишився, буде повернутий на склад позивача для визначення суми шкоди.

Оскільки відповідач уклав з ЗАТ “Страхова компанія “Веско” договір на страхування відповідальності автоперевізника від 22.01.07. № 01-опэ, він звернувся до страховика з заявою від 28.04.07 про надання необхідних документів для виплати страхування у зв'язку з ДТП.

Позивач листом від 27.04.07 № 686/04 повідомив відповідача, що автотранспорт буде стояти опечатаним до  прибуття страхового агента компанії “Веско”.

Працівниками позивача з участю представника ЗАТ “Страхова компанія “Веско”04.05.07 складений акт огляду вантажу.

В акті вказано, що вантаж знаходиться у контейнері, опечатаному 28.04.07 без зазначення суттєвих відомостей.

Працівниками позивача 04.05.07. складений акт повернення товару на суму 7180 грн. 08 коп. та вказано, що нестача на суму 73295 грн. 76 коп.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача збитків  у сумі 73295 грн. 76 коп.

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97. N 363, основними   документами   на   перевезення  вантажів  є товарно-транспортні   накладні   та   дорожні   листи   вантажного автомобіля.

Пунктом 11.6 даних Правил передбачено, що після  прийняття  вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

З матеріалів справи вбачається, що жодна із товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на обґрунтування тверджень про передачу товару до перевезення, не підписана водієм -експедитором Аблязовим Ю.В.

Не складений і не підписаний відповідачем чи безпосереднім перевізником акт повернення вантажу, не зазначена у даному акті кількість пошкодженого та придатного для використання товару.

Акт огляду вантажу від 04.05.07., складений працівниками позивача. Представник ЗАТ “Страхова компанія “Веско” не уповноважувався відповідачем на участь у складанні акту від імені відповідача. З тексту листів від 27.04.07. № 685/04, від 27.04.07 № 686/04 не вбачається, що відповідач викликався для участі в огляді вантажу та оцінці збитків.

Отже позивачем не надано суду доказів, що ним передано для перевезення відповідачу певну кількість товару, що саме з цієї кількості певна частина пошкоджена, і що сума збитку становить 73295 грн. 76 коп.

          Крім того слід зазначити, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 1.4 Інструкції, Розділу 1 і п. і 1.1 Правил перевезення факт надання послуг перевезення та експедирування підтверджується єдиним транспортним документом - оформленою належним чином товарно-транспортною накладною встановленого зразка форми N 1 -ТН/спирт/, N І-ТН /вкд/ або N і-ТН /алкогольні напої/ (далі - накладна), що додається до дорожнього листа. Накладна виписується у чотирьох примірниках (пп. 1.6 Інструкції):

перший примірник залишається у відправника і є підставою для списання продукції;

другий примірник видається (передається) одержувачу, він є підставою для | оприбуткування продукції;

третій примірник, завірений підписом і печаткою одержувача, залишається у перевізника і є підставою для його розрахунків із замовником автотранспорту, обліку транспортної роботи, нарахування заробітної плати водію тощо;

четвертий примірник, закреслений по діагоналі друкарською смугою з написом "Контроль", завірений підписом і печаткою відправника, передається охороні для виїзду за межі підприємства-відправника.

Відповідно до правил оформлення накладних, встановлених розділом 2 Інструкції та розділом 2 Правил перевезення:

-   під заголовком відповідної товарно-транспортної накладної вказуються дата виписки накладної, номер дорожнього листа, марка автомобіля (причепа/напівпричепа), його державний номер, тип, найменування перевізника та замовника (платника), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення на право керування транспортним засобом;

- у рядку "Водій - експедитор" проставляються посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис водія або експедитора, що прийняв вантаж для перевезення.

Відповідно до п. 11.6 Правил перевезення після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Як вбачається з наданих до судової справи документів було укладено договір перевезення, згідно з яким позивач зобов'язувався доставити ввірений йому відправником вантаж в пункт призначення та видати вантажоодержувачу. Для виконання послуг перевезення (експедирування) відповідачем було залучено іншу особу - ТОВ «Бі Транс», що підтверджується матеріалами справи та поясненнями відповідача і третьої особи («Бі ТРАНС») - договором - заявкою на разове автотранспортне перевезення вантажу від 25.04.2007 р.

Після надання повідомлення про подію, в підтвердження прийняття вантажу до перевезення та експедирування, страхувальником (відповідачем), поряд з іншими документами, було надано ЗАТ «СК «ВЕСКО»копії накладних серії 01 АААИ № № 897877, 897878, 897879 та 897880 від 26.04.2007 р., які попередньо були передані по факсу з ТОВ «Бі Транс»04.05.2007 р.

У копіях всіх цих накладних перевізником зазначено «ПП ТС Транс»(а не ТОВ «КНТ «Євро»чи ТОВ «Бі Транс»).

При цьому в накладних № 897877 та № 897880 вказаний запис закреслено та поруч «від руки»зроблено напис «ООО «Евро».

В жодній із наданих накладних не міститься підпису водія (експедитора).

Також, в копіях всіх накладних зроблені виправлення «від руки»назви перевізника на ТОВ «КНТ «Євро»з надписом «Виправленому вірити 26.04.2007 р.», які засвідчені печаткою ТОВ «Ланжерон і К». Зазначені копії, також не містять підпису водія (експедитора).

З огляду на те, що 04.05.2007 р. у примірниках накладних, наданих перевізником («ТОВ «Бі Транс») не було зазначених виправлень та всі примірники накладних повинні бути ідентичними, зазначені зміни не могли бути внесені при оформленні вантажу до перевезення (26.04.2007 р.), тобто, можна дійти висновку, що зміни внесені вже після настання події.

Крім того, суд приймає до уваги і оцінює критично, що ТОВ «Лонжерон і К»до матеріалів справи також були надані інші екземпляри тих же самих накладних, але підписаних водієм Аблязовим Ю.В.

Вказане свідчить про те, що вантаж був прийнятий до перевезення та експедирування з грубим порушенням вимог транспортного законодавства України щодо оформлення товарно-транспортної документації як з боку вантажовідправника (позивача) так із боку експедитора (відповідача). Також, робітниками (водіями, експедиторами) відповідача не було дотримано вимог чинного законодавства України щодо регулювання діяльності автоперевізників та експедиторів (правил прийому, здачі, перевезення вантажів).

В накладні, які є основними документами, що підтверджують прийняття вантажу до перевезення та експедирування, неодноразово вносилися зміни та виправлення вже після настання транспортної події.

Необхідно вказати, що позивач зобов'язаний був докласти всіх зусиль до фіксування у відповідних документах всіх обставин, що спричинили настання збитків, усіх наслідків цієї події, для чого викликати і залучти представників відповідних органів, експертів, відповідних спеціалістів, а також підтвердити відповідними документами розмір збитків від настання страхового випадку.

Проте, як вбачається з наданих документів та матеріалів справи, при визначенні розміру збитку позивач обмежився тільки складеним актом без участі представника відповідача.

До того ж в акті не вказано, що відповідачем не було дотримано вимог розділу 13 та розділу 15 Правил перевезення в частині не проведення експертизи збитку та не оформлення відповідного акту у разі пошкодження вантажу.

Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу. Згідно зі ст. 614 ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за  наявності її вини (умислу  або  необережності), якщо  інше не і встановлено договором або законом.

Стаття 617 ЦКУ встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

          Тобто, відшкодування збитків може бути покладено на боржника лише при наявності передбачених  законом  умов,  сукупність  яких створює  склад  правопорушення,  яке  є підставою для цивільної відповідальності. Обов'язковими    умовами    покладення  відповідальності    на    сторону    є    склад правопорушення   -   наявність   у   сукупності:   збитків,   протиправності   дій   особи, причинного зв'язку між діями  особи та збитками:  вини  особи,  внаслідок дій якої спричинено збитки.

Згідно з Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Жашківського РВ УМВС від 06.05.2007 р., копія якої міститься в матеріалах справи, ДТП, внаслідок якої пошкоджено вантаж, сталася з вини водія автомобілю марки «ГАЗ», д/н 162-21 Ю (Лепського С.В.), який загинув на місці пригоди.        

При вирішенні спору суд встановив, що відсутні протиправні дії з боку представника відповідача, його вина у спричиненні збитку, причинний зв'язок між його діями та заподіяним збитком. Договором перевезення від 10.01.2007. № 2, укладеним між сторонами по справі, не передбачена відповідальність перевізника (експедитора, відповідача) за пошкодження вантажу без вини.

Подія, внаслідок якої заподіяна шкода позивачу, сталася  не в результаті неналежного виконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору, а під час дорожньо-транспортної аварії за участю транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність згідно з правилом ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 1188 ЦКУ, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищено небезпеки, відшкодовується особою, тобто власником транспортного засобу, водій якого повинен в ДТП.

Відповідно до ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Причинний зв'язок між противоправною поведінкою особи та завданого шкодою збитку є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на сторону є склад правопорушення - наявність у сукупності : збитків, протиправності дій особи та збитками, вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Судом встановлено, що відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків, а договором перевезення  від 10.01.2007р. №2, укладеним між ТОВ «КНТ Євро»та ТОВ «Ланжерок і К», не передбачена відповідальність перевізника (експедитора) за пошкодження вантажу без вини (пошкодження вантажу сталося внаслідок ДТП).

Відповідно до ст.33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведено належним чином факт передавання вантажу саме відповідачеві для перевезення у певній кількості. Також, відсутні належні докази щодо розміру та вартості пошкодженого вантажу.

У зв'язку з прийняттям рішення про відмову у позові суд залишає заяву відповідача про заміну відповідача у справі без задоволення. При цьому слід вказати, що Приватне підприємство “Компанія нових технологій “Євро”, м. Луганськ засновано (створено) в порушення вимог закону –без цілі вести підприємницьку діяльність, отримувати прибуток, не має основних фондів, на підставі чого таке підприємство зареєстровано державним реєстратором без дотримання правил чинного законодавства.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, куруючись ст.ст. 22, 25,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписано 03.11.08.

Суддя                                                                 Р. Шеліхіна