Постанова

від 06.11.2006 по справі ас-41/318-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-41/318-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р.                                                           Справа № АС-41/318-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Новікової Ю.В.

за участю представників:

позивача - Панищевої І.Є.

відповідача - Галецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3378Х/1-8)  на постанову господарського суду Харківської області від 31.08.2006 року  по справі № АС-41/318-06

за позовом  Харківський міський спортивно-технічний клуб "Форум", м. Харків   

до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова

про  визнання недійсним повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0002122370/2  та № 0000172370/2 від 03.08.2006р.

          Постановою господарського суду Харківської області  від 31.08.06 року по справі № АС-41/318-06 ( суддя Мінаєва О.М.) позовні вимоги задоволено. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0002122370/2  та № 0000172370/2 від 03.08.2006р.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, з постановою не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду незаконним та безпідставним та зазначає, що Закони України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та відповідно на 2005 рік прийняті пізніше ніж Закон України "Про плату за землю", а тому вважаємо, що він підлягає застосуванню за правилами вирішення колізій між законами та у зв'язку з тим, що у встановленому порядку цей Закон не визнаний не конституційним.

Позивач, Харківський міський спортивно-технічний клуб "Форум", в запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду є цілком обґрунтованим та законним.  Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області - без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена  перевірка підприємства позивача щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.04.2003р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 118/23-715 від 17.05.2006р.

В ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем п.4 ч.1 ст. 12, ч.3 ст.14 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992р. із змінами та доповненнями, внаслідок заниження земельного податку за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р. За висновками акту перевірки, сума заниження за вказаний період становить 585985,00грн.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172370/0 від 19.05.2006р. яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку на суму 1016806,00грн., у т.ч. за основним платежем –585985,00грн., та 430821,00грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач направив скаргу на адресу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, однак рішенням від 14.06.2006р. скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000172370/0 від 19.05.2006р. –без змін.

Окрім того, позивач оскаржив повідомлення-рішення до ДПА в Харківській області. За результатами розгляду зазначеної скарги, ДПА в Харківській області було прийнято рішення від 26.07.2006р., яким скарга позивача частково залишена без задоволення, а рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000172370/0 від 19.05.2006р. скасовано в частині нарахування штрафних санкцій. За вказаним рішенням позивачу донараховано додатково 155164 грн. штрафної санкції на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На виконання рішення ДПА в Харківській області, ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення № 0002122370/2 від 03.08.2006р. на суму 155164,00грн., та № 0000172370/2 від 03.08.2006р. на загальну суму 855863,50грн. ( в т.ч. основний платіж –585985,00грн., та штрафна санкція –269878,50грн.).

Земельні відносини відповідно до ст. З Земельного Кодексу України  регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

29 січня 2001 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради та Харківським міським спортивно-технічним клубом «Форум»було укладено договір на право тимчасового користування землею № 2345.

Згідно п.1.1 договору позивачу надана у користування земельна ділянка загальною площею 13,8352 гектарів, що розташована за адресою - м. Харків, проспект 50-річчя СРСР.  

Відповідно до п.1.2. договору земельна ділянка надається строком до 31.12.2024 року для проектування будівництва та експлуатації автомототраси, траси по бікросу та відкритого стрілкового стенду.

Відповідно до положень розділу 3 договору землекористувач має право припиняти дію цього договору в разі добровільної відмови (пп. а п.3.2. розділу 3), міськвиконком зобов'язаний у місячний строк після одержання клопотання землекористувача розглянути питання про його розірвання (п.п. в) п.3.1. розділу 3 ).

Пунктом а) статті 141 Земельного кодексу України визначено, що добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

В порядку ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

19.03.2004 року позивач звернувся з заявою на ім'я Харківського міського голови про добровільну відмову від користування земельною ділянкою, наданою в користування на підставі договору 2345 від 29.01.2001 року. Однак рішення про припинення права користування земельною ділянкою Виконавчий комітет Харківської міської ради, що є власником земельної ділянки, у встановлений умовами договору та законодавством строк не прийняв.

Про відмову від землекористування позивачем також був направлений лист № 22 від 12.07.2004 року до ДПА в Харківській області.

Таким чином, висновки акту перевірки відповідача відносно користування земельною ділянкою позивачем протягом 2004, 2005 років не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи, що підтверджується здійсненням позивачем добровільної відмови та припинення користування в порядку ст.ст.141,142 Земельного Кодексу України та умов договору 2345 від 29.01.2001 року та інформування про це контролюючого податкового органу, які не враховані та не відображені при перевірці.

При здійсненні перевірки відповідачем та адміністративному перегляді ДПА в Харківській області визначених ним податкових зобов'язань не враховано, що земельна ділянка  протягом перевіряємого періоду позивачем не використовувалась  

Відповідно положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені Законом України  “Про систему оподаткування”. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Відповідно до п.8 ст.14 цього Закону плата (податок) за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.2 ст.7 цього Закону встановлено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Також, згідно п. 3. ст.27 Бюджетного Кодексу України закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. Закон України “Про державний бюджет України на 2004 рік ”№ 1344- IV був прийнятий 03.11.2003 року, закон України “Про державний бюджет України на 2005 рік ”№ 2285 - IV був прийнятий 23.12.2004 року .

Таким чином, норми  бюджетних законів, що стосуються питань оподаткування, не відповідають діючому законодавству.  

Крім того,  перевірка проведена  з порушенням норм чинного законодавства , що регулюють порядок прийняття податкових повідомлень-рішень та проведення перевірки.

В акті перевірки вказано, що вона є позаплановою виїзною документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.04.2003р по 31.12.2005 року з посиланням на п.3) ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу”.  Позивач наполягає на тому, що перевірка проводилась в приміщенні податкової інспекції, відповідачем дане твердження не спростоване. У відповідності до вказаної норми позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності такої підстави, як виявлення недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків. Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Однак  ні суду першої інстанції ні апеляційному суду  документальне  підтвердження підстав проведення перевірки, не надано.

Періодом перевірки згідно акту  є проміжок часу з 01.04.2003р по 31.12.2005 року, податок нарахований з 01.04.2003 по 31.03.2006 року, тобто за 1 кв.2006 року,  що не перевірявся.

Оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні санкції в загальній сумі  425042,50 грн. (269878,50 + 155164) з посиланням на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Згідно вказаної норми у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника  податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту  4.2  статті  4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі  десяти  відсотків  від  суми  недоплати  (заниження  суми податкового   зобов'язання)   за  кожний  з  податкових  періодів, установлених  для  такого  податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи  з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи  податковим  періодом,  на  який припадає отримання таким    платником    податків    податкового   повідомлення   від контролюючого  органу,  але  не  більше п'ятдесяти відсотків такої суми  та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.  (  Підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті  17  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N 550-IV ( 550-15 ) від 20.02.2003р. ). Сума 425042.5 грн.    перевищує встановлений  граничний 50-відсотковий розмір санкції від суми 585985 грн., обґрунтування застосування санкції в зазначеному розмірі відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів в обґрунтування правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій, додержання норм спеціального законодавства щодо порядку проведення перевірок платників податків та оформлення її результатів.

Таким чином, господарський суд Харківської області вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме визнав недійсним податкові повідомлення-рішення

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0002122370/2 від 03.08.06 р. та № 0000172370/2 від 03.08.06 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для його скасування відсутні.

  Керуючись  ст.ст. 160, 167, п.1.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі, м. Харків  залишити без задоволення.

Постанову  господарського суду Харківської області від 31.08.2006 р. по справі № АС 41/318-06 залишити без  змін.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  у місячний строк  з моменту виготовлення її повного тексту.

Адміністративну справу № АС 41/318-06 повернути до господарського суду  Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді