Рішення

від 22.06.2006 по справі 6/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2006 р.                     Справа № 6/71.

За позовом    Дочірнього підприємства "Рідна земля" Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький цегельний завод № 3"

до Державного підприємства "Вашківський  спиртовий завод"

про стягнення заборгованості - 723651,25грн.

Суддя  Паскарь Авель Дмитрович

Представники:

позивача   Черновський І.О., Дубковецька Е.Г., довіреність від ол1.04.2006 року          

відповідача Чумакова Т.В. – головний бухгалтер, доручення від 05.06.2006 року № 151; Николайчук І.І. – юрисконсульт, доручення від 02.03.2006 року № 44            

в засіданні приймали участь  

СУТЬ СПОРУ:

  Дочірне підприємство “Рідна Земля” Відкритого акціонерного товариства “Чернівецький цегельний завод № 3”, с. Рингач Новоселицького району, звернулось з позовом до Державного підприємства “Вашківський спиртзавод”, м. Вашківці Вижницького району, про стягнення 723651,25 , в тому числі 71875 грн. заборгованості по оплаті пшениці в кількості 197,5 тон по ціні 450 грн. за одну тону, отриманої відповідно до умов договору від 02.08.2005 р. № 54, та 651776,25 грн. штрафу за прострочку оплати.

          Відповідач позов не визнає та просить провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що укладений сторонами договір є договором зберігання, пунктом 2.1 якого передбачено, що право власності на товар переходить до покупця після проведення ним повної оплати його вартості на умовах договору.

          Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, та заслухавши представників сторін, суд встановив:

          Другого серпня 2005 року сторони уклали між собою договір № 54, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві 197,50 тон зерна пшениці вартістю 450 грн. за одну тонну, а відповідач зобов'язався прийняти товар на тимчасове зберігання та оплатити його вартість до 15.09.2005 року. Право власності на товар переходить до покупця після проведення ним повної оплати його вартості, а у випадку несвоєчасної його оплати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 5% від загальної вартості товару за кожний день прострочки платежу. Зазначена пшениця відповідачем отримана в серпні 2005 року, про що свідчать додані до позову накладні у кількості 12 штук, однак станом на день розгляду справи оплата пшениці не проведена.

          Незважаючи на суперечливість умов укладеного сторонами договору, за своєю правовою природою  він є договором купівлі-продажу, з виникненням права власності відповідача на пшеницю після повної оплати її вартості.

          Частинами другою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

          Таким чином, вимога позивача про оплати пшениці передбачена договором та законом.

          Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка. Поняття неустойки законодавцем дано в частині першої статті 549 ЦК України, якою неустойка (штраф, пеня) визначена як грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ( частина друга цієї же статті).

          У відповідності до частини третьої статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          З позовної заяви вбачається, що розмір штрафу, який вимагається позивачем, перевищує суму основного боргу більші, ніж в  9 разів.

          Саме тому, враховуючи нерозмірність розміру штрафу сумі основного боргу, форму власності відповідача, строк та причини прострочки виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та його фінансовий стан , суд вважає за можливе та необхідне зменшити розмір штрафу до 10 відсотків від суми основного боргу, себто до 7187,50 грн.

          Перелічені обставини мають істотне значення у справі. Крім того, пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

          За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, в сумі 79062,50 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                               ВИРІШИВ:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Державного підприємства “Вашківський спиртзавод” (вул. Шевченка, 5, м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області, ідентифікаційний код 00375421)  на користь Дочірнього підприємства “Рідна земля” ВАТ “Чернівецький цегельний завод № 3” (с. Рингач, Новоселицького району, Чернівецької області, ідентифікаційний код 30904503) борг в сумі 71875 грн., штраф в сумі 7187,50 грн., державне мито в сумі 7236,51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову відмовити.

Суддя                                              А.Д. Паскарь.